ПрАТ «Черкаське хімволокно» 27 лютого оголосило тендер на особисте страхування членів пожежно-рятувального підрозділу для забезпечення добровільної пожежної охорони.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 23,805 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 9 березня.
Верх рейтингу ITCI-2025 знову формують країни з максимально «нейтральною» конструкцією податків: Естонія – 1-а, Латвія – 2-а, Литва – 5-а (плюс Угорщина – 9-а і Чехія – 10-а).
Tax Foundation відзначає, що лідерство Естонії підтримують чотири елементи: корпоративний податок 20% стягується тільки з розподіленого прибутку; плоский податок на прибуток 20% (без оподаткування персональних дивідендів у тому ж форматі); податок на майно орієнтований на вартість землі; діє територіальний принцип оподаткування прибутку за кордоном.
Латвія «підтягнулася» завдяки впровадженню близької до естонської моделі оподаткування корпоративного прибутку і відносно ефективному оподаткуванню праці. Литва виділяється низькою ставкою корпоративного податку (17%) і сильними правилами відрахування інвестиційних витрат (capital cost recovery).
Подорожчання ліків більш ніж на 50% протягом 2024-2025 років помітили понад 15% українців, 52% українців відзначають зростання цін на ліки на 20%-50%.
Як повідомив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
Позній зазначив, що третина опитаних заявила, що ціни на ліки майже не змінилися, а 2,6% сказали, що навіть зменшилися.

«В цілому можна фіксувати, що вартість ліків досить сильно зросла, і це фіксує майже абсолютна більшість (опитаних)», – сказав він, пояснивши, що на ліки припадає близько 10-20% бюджету домогосподарства, тому зростання ціни настільки відчутне.
Позній зазначив, що, за даними опитування, при купівлі ліків 25% українців звертають увагу на ціну, тоді як на ефективність – 24,5%.
“Тобто трохи більше половини звертають увагу на поєднання ціни та ефективності обраних ліків. Тому люди намагаються шукати оптимальне поєднання, де був би найкращий ефект і найменше фінансове навантаження в плані лікування”, – сказав він.
Крім того, Позній повідомив, що українським лікам віддають перевагу 28,4% опитаних, імпортним – 33,4%. Для 38% респондентів країна походження препаратів не має значення.
Згідно з отриманими результатами, 31,4% опитаних вважають, що користуватися електронними рецептами дуже зручно, 44% – скоріше зручно, а 18,7% – скоріше незручно, і тільки для 5,9% користуватися ними дуже незручно.
Зі свого боку засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що фактор цін на ліки є ключовим для українських громадян.

“На цьому тлі особливо важливо, як працюють державні механізми реімбурсації, компенсації вартості ліків. Є державна програма реімбурсації, але нею користуються тільки 13% українців. Тому реімбурсацію потрібно популяризувати серед громадян”, – сказав він.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, МЕДИЦИНА, Позній, РЕФОРМА
Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy (ТОВ “Комфі Трейд”) повідомив про збільшення виторгу до 55,8 млрд грн за підсумками 2025 року, що на 17% більше, ніж у 2024 році.
Як повідомляється у пресрелізі компанії, загальна кількість покупців мережі зросла на 8%, до понад 12,4 млн клієнтів. Частка онлайн-продажів у загальній структурі виторгу становила 33%, частка онлайн-продажів, які здійснюються через застосунок ритейлера, зросла до 25%.
Зазначається, що торік компанія продовжила інвестувати в омніканальний досвід клієнтів, персоналізацію сервісів та розвиток цифрових продуктів. За підсумками року індекс лояльності клієнтів NPS становив 65%, а показник задоволеності сервісом SCI досяг 95%.
Окремо згадується період “чорної пʼятниці” минулого року, який став одним із найуспішніших в історії компанії. Виторг за тиждень, упродовж якого діяла акція, збільшився на 12% рік проти аналогічного показника попереднього року, кількість замовлень зросла на 15%, а середній чек – на 5%. При цьому в тиждень “чорної п’ятниці” Comfy тримався першим в рейтингу пошуку Google за запитом техніки та електроніки, зауважує ритейлер.
У 2025 році Comfy відкрила 6 нових магазинів в Києві та Київській області, Житомирі, Одесі, Чернівцях та Мукачеві, а також оновила та переформатувала три магазини, зробивши акцент на безбар’єрність торгових просторів та передбачивши зони видачі онлайн-замовлень. На кінець року мережа налічувала 115 магазинів у 56 містах України.
Зазначається, що компанія створила понад 500 нових робочих місць по всій Україні, розширивши свій штат до 4640 працівників.
Впродовж року компанія сплатила до державного бюджету 2,3 млрд грн податків і зборів.
За даними YouControl, власником ТОВ “Комфі Трейд” виступає Comfy Holdings Limited (100%, Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Станіслав Роніс і Світлана Гуцул.
Основними причинами погіршення доступності медичних послуг під час війни українці називають відтік медичних кадрів і руйнування агресором медичної інфраструктури.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю, 48% опитаних відзначили, що під час війни вони відчули погіршення медичних послуг.
Серед головних проблем медицини в умовах воєнного часу 60% опитаних назвали відтік медичних кадрів, 22,7% – руйнування медичної інфраструктури, 13,4% – дефіцит ліків.
“З огляду на те, що погіршення медичних послуг відбувається через те, що медустанови або зруйновані фізично, або з них виїхали лікарі, то, що тільки 48% респондентів відчули погіршення, це непоганий результат. Головні проблеми в медицині під час війни – це відтік медичних кадрів, тільки потім руйнування інфраструктури, і тільки потім дефіцит ліків. Тобто ми бачимо, що головна проблема – проблема кадрів, нестача медичних кадрів”, – сказав засновник Active Group Андрій Єременко.

Проведені за останні роки в сфері медицини реформи сприяли тому, що медицина продовжує працювати, і те, що люди говорять про невідновлення або погіршення якості медичних послуг, за словами експерта, все ж «не піддається різкій критиці».
За даними опитування, наразі 7,2% оцінили стан справ у системі охорони здоров’я як дуже поганий, 18,7% – скоріше поганий, 16,7% – скоріше хороший, а дуже хороший – 2%. Водночас 54,6% дали йому середню оцінку.
При цьому своєму сімейному лікарю повністю довіряють 29,5% респондентів, частково – 61,9%.
Оцінюючи можливість отримання консультацій сімейного лікаря в своєму регіоні, 88,8% респондентів сказали, що це зробити дуже легко або легко, а 21% – дуже складно або складно.
Трохи більше 10% респондентів зазначили, що в їхній місцевій лікарні повністю вистачає ліків і сучасного обладнання, тоді як 45,8% відповіли, що їх вистачає частково.
При цьому 40% респондентів зазначили, що на консультацію вузького фахівця потрібно чекати до одного тижня, 28,4% – 1-2 тижні, 11,5% – більше місяця. Регулярно самостійно оплачували медичні послуги в 2024-2025 роках 68% респондентів.
При цьому 16% опитаних зазначили, що витрачають на медицину менше 5% сімейного бюджету, про витрати більше 20% повідомили майже 21% опитаних.

“Дослідження виявило як позитивні, так і болючі сторони української системи охорони здоров’я. Найбільш болюча тема – це відтік кадрів. Але важливо бачити і сильні сторони. Я був дуже радий, що рівень довіри до сімейного лікаря дуже високий. Отже, фундамент для розвитку системи охорони здоров’я є, хоча, зокрема через війну, існують економічні бар’єри та бар’єри доступності”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.