2024 рік почався динамічно: на ринку праці побільшало шукачів, через що зросла конкуренція. Роботодавці ж відповіли збільшенням зарплат і вимог до кандидатів. Що ще змінилося на ринку праці — дізнавайтеся в дослідженні Work.ua.
Почати нове життя із нового року — здається, саме цієї стратегії дотримувалися шукачі на ринку праці в січні 2024 року. Адже конкуренція за вакансії відчутно зросла після традиційного передноворічного падіння. А от роботодавці, навпаки, ще не такі активні — кількість пропозицій роботи на ринку нижча, ніж минулого місяця. Втім, обидві тенденції є нормальними сезонними явищами.
У січні збереглася тенденція на зростання заробітної плати. Тепер середній показник в Україні складає 19 500 грн. Проте разом із винагородою зростають і вимоги до шукачів — роботодавці дедалі частіше згадують у вакансіях про очікування щодо володіння англійською мовою.
У січні 2024 року, за даними Work.ua, роботодавці опублікували 91 021 вакансію. Це на 6% менше, ніж було в грудні 2023 року та на 7% менше за січень 2022 року. Тобто наразі за кількістю пропозицій роботи ринок праці відновився на 93%. Але, як і раніше, це відновлення відбувається нерівномірно.
Як порівнювати з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у таких областях: Закарпатська (155%), Івано-Франківська (146%), Хмельницька (125%), Львівська (123%), Вінницька (120%), Рівненська (118%) та Чернівецька (116%).
Області-лідери за абсолютною кількістю пропозицій роботи незмінні: Київська (30 913 вакансій), Львівська (8 473), Дніпропетровська (8 452), Одеська (5 752) та Харківська (3 347). У цих областях зосереджено 63% від усіх вакансій.
Вимога про знання англійської мови — практично в кожній десятій вакансії
У грудні в усіх категоріях-лідерах зменшилася кількість пропозицій роботи:
«Робочі спеціальності, виробництво» — 14 923 вакансій, -14% до грудня;
«Сфера обслуговування» — 14 674, -13%;
«Продаж, закупівля» — 13 090, -1%;
«Роздрібна торгівля» — 10 809, -11%;
«Логістика, склад, ЗЕД» — 9 096, -10%;
«Адміністрація, керівництво середньої ланки» — 8 340, -2%;
«Готельно-ресторанний бізнес, туризм» — 7 591, -16%;
«Транспорт, автобізнес» — 7 214, -3%;
«Бухгалтерія, аудит» — 6 752, -2%;
«Медицина, фармацевтика» — 6 326, -2%.
Але одразу в 7 категоріях кількість роботи, навпаки, збільшилася. Найбільший приріст бачимо в категорії «Охорона, безпека», де розміщують вакансії Сили оборони України. Докладніше ознайомитися з ними можна на сторінці work.ua/zsu/.
А от у розрізі окремих професій у січні зріс попит на таких фахівців:
В абсолютних цифрах ринок праці має найбільше пропозицій роботи для продавців-консультантів, менеджерів із продажу, бухгалтерів, водіїв, касирів, кухарів, вантажників, менеджерів по роботі з клієнтами, адміністраторів, торгових представників, комірників.
Січневе падіння кількості вакансій вплинуло практично на всі типи вакансій. Так, зменшилася кількість пропозицій дистанційної роботи, поменшало вакансій для студентів і людей без досвіду. Натомість роботодавці все частіше вказують, що їхня вакансія відкрита для ветеранів (+6% до грудня, 6 194 пропозицій роботи) та пенсіонерів (+1%, 4 033).
Як порівняти з груднем, вимога про знання англійської мови зʼявляється у вакансіях значно частіше. У січні така вимога зустрічалася в 7 990 вакансіях, що на 19% більше, ніж було попереднього місяця. Загалом 9% пропозицій роботи передбачають знання англійської.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. У третині всіх резюме як бажаний регіон роботи вказано Київську область або дистанційну зайнятість.
Як порівняти із показниками грудня, кількість резюме зросла на 24%. Очевидно, шукачі всерйоз сприйняли ідею «новий рік — нова робота». Тож зараз у роботодавців є більше шансів знайти кваліфікованих фахівців. Збільшення кількості кандидатів вплинуло на конкуренцію — вона зросла на 42%, як порівняти з груднем.
Найбільшу кількість відгуків на вакансії в грудні отримували роботодавці в Київській, Вінницькій, Волинській, Львівській і Харківській областях. А от найскладніша ситуація із відгуками кандидатів у Херсонській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській і Чернігівській областях.
У січні конкуренція за дистанційну роботу в 5 разів перевищувала середні показники: українці й далі найбільше хочуть працювати онлайн. На найбільш конкурентні віддалені посади кількість відгуків від кандидатів зросла ще в декілька разів. До таких посад належать Front-end розробник, верстальник, вебдизайнер, тестувальник, Android-програміст, відеомонтажер, Python-програміст, програміст Java.
А от найважче знаходити фахівців робітничих професій і медиків. До переліку посад із найнижчою конкуренцією в січні увійшли машиніст тепловоза, складач поїздів, фахівець із каменеобробки, гірник, онкохірург, ендокринолог, оториноларинголог, гастроентеролог, гірудотерапевт.
На сайті Work.ua не тільки кандидати надсилають резюме, а й роботодавці можуть пропонувати шукачам вакансії. За критерієм співвідношення кількості пропонувань до кількості вакансій найактивнішими були роботодавці, які шукали домогосподарок, рієлторів, поліцейських, операторів контакт-центру, менеджерів із розвитку, менеджерів із продажу, менеджерів по роботі з клієнтами, вчителів англійської, продавців-консультантів, промоутерів.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. Серед них 60% жінок та 40% чоловіків. Як порівняти з попередніми місяцями, частка жінок на ринку праці збільшилася. А от у розподілі шукачів за віком і досвідом роботи суттєвих змін не відбулося.
У січні побільшало кандидатів за такими професіями: вишивальниця (+107% до грудня), SMM-спеціаліст (+99%), формувальник (+72%), страховий агент (+68%), офіс-менеджер (+68%), дієтолог (+67%), екскурсовод (+67%), кресляр (+66%), психіатр (+66%), івент-менеджер (+64%).
Тенденція на поступове підвищення заробітної плати, яка сформувалася у 2023 році, продовжується. У січні середня заробітна плата зросла на 3% і склала 19 500 грн. Серед областей-лідерів зросли зарплати в Київській (+150 грн до 21 000 грн), Львівській (+230 грн до 19 230 грн), Одеській (+500 грн до 18 500 грн) та Дніпропетровській областях (+500 грн до 18 500 грн). А от у Харківській області зарплата знову не зросла і вже третій місяць поспіль тримається на позначці 17 500 грн.
У січні збільшилися зарплати й у працівників деяких категорій:
У рейтингу посад із найвищими зарплатами (крім керівників та сфери ІТ) бачимо посади фахівців для Сил оборони України: пілот дрона, стрілець, гранатометник, мінометник (понад 70 000 грн). Щоби приєднатися до лав Сил оборони України, залишайте відгуки на вакансії, що розміщені на сторінці work.ua/zsu/.
Серед цивільних професій (крім керівників та сфери ІТ) найбільші зарплати в грудні мали:
Державний Укрексімбанк (Київ) і один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) наприкінці січня уклали договори про довгострокову реструктуризацію заборгованості фінансових зобов’язань компанії, повідомила прес-служба фінустанови у вівторок.
“Завдяки цьому сторони забезпечили, з одного боку, працюючий актив і повернення коштів державному банку, а з іншого – прийнятний рівень фінансового навантаження одного з лідерів ринку, що дає можливість для його успішного функціонування”, – повідомляється на сайті держбанку.
Генеральний директор агрохолдингу Андрій Вадатурський зазначив, що Укрексімбанк є найбільшим кредитором компанії, співпраця з яким стартувала 27 років тому.
Він, зокрема, нагадав, що раніше завдяки підтримці “Укрексімбанку” “Нібулон” зумів побудувати морський перевантажувальний термінал у Миколаєві, а в 2013-2014 роках було зафіксовано найбільший кредитний портфель компанії перед банком – $165 млн, що, за його словами, “характеризує рівень співробітництва і взаєморозуміння, якого ми досягли за попередні роки і підтвердили зараз під час реструктуризації”.
“Переконаний, що зараз не варто чекати допомоги з-за кордону, слід шукати підтримку і розуміння на нашій території. Ми цю підтримку знайшли в наших українських банках, які є втіленням державної політики”, – констатував Вадатурський.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
За даними Національного банку України, на 1 листопада 2023 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (255,01 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
ПАТ “Укрнафта” в січні 2024 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 0,2% (на 0,27 тис. тонн) порівняно із січнем минулого року – до 121,08 тис. тонн, газу – на 8,3% (на 7,77 млн куб. м), до 100,91 млн куб. м.
Згідно з пресрелізом компанії, загалом показник видобутку в нафтовому еквіваленті вуглеводнів склав 207,87 тис. тонн, що на 3,5% більше рівня січня 2023 року (200,92 тис. тонн).
“Дякую фахівцям компанії, які вже другий рік поспіль продовжують збільшувати видобуток українського ресурсу. Продовжуємо бурити нові свердловини, впроваджувати заходи з інтенсифікації видобутку та оновлювати старе обладнання на стандарти API”, – наводяться в повідомленні слова директора “Укрнафти” Сергія Корецького.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Контейнерний термінал “Мостиська”, який розпочав роботу в середині 2022 року, обробив понад 72,4 тис. TEU вантажів у контейнерах за 2023 рік, повідомила пресслужба логістичної компанії “Лемтранс”.
Загальний обсяг вантажів оброблених контейнерним терміналом у 2023 році склав 286 тис. тонн. Близько половини, 122 тис. тонн, це зернові вантажі, 62 тис. тонн – наливні, 35 тис. тонн – генеральні, 37 тис. тонн – балк-вантажі, уточнюється в повідомленні.
Крім того, термінал у 2023 році приймав електромобілі – було вивантажено 36 контейнерів зі 108 автомобілями.
“Наявність сучасної інфраструктури та обладнання, оптимальне використання виробничих потужностей і професійний підхід працівників дали змогу у 2023 році успішно перевалити через термінал усі заявлені вантажі та встановити особисті рекорди. Ми очікуємо поглиблення інтеграції та збільшення вантажопотоку з ЄС, а також підвищення рівня контейнеризації”, – цитує пресслужба генерального директора компанії “Мостиська драй порт” Дмитра Кобзаря.
За його словами, у другому півріччі 2023 року відзначалося динамічне зростання обсягів перевалки, що позитивно позначилося на результатах роботи терміналу.
“Причиною зростання обсягів перевалки вантажів насамперед стала переорієнтація морських ліній і налагодження роботи через порти Польщі. Також одним із чинників збільшення обсягів став розвиток виробничих потужностей, надання нових послуг і високий рівень сервісу”, – зазначив він.
Експортний потік вантажів спрямовувався переважно в країни Азії, через європейські порти, а також у Польщу, Італію та Німеччину.
У компанії “Мостиська драй порт” уточнили, що капітальні інвестиції в розвиток потужностей контейнерного терміналу не припинялися 2023 року і становили 100 млн грн.
“Незважаючи на війну, ми не зупиняємося і продовжуємо інвестувати в економіку України. У 2024 році плануємо збільшити виробничі потужності терміналу завдяки розширенню експлуатованих площ для оброблення та зберігання контейнерів, а також активно розвивати контрейлерні перевезення між терміналом і країнами ЄС як альтернативу автоперевезенням”, – наголосив Кобзар.
За 2023 рік термінал перерахував до бюджетів усіх рівнів 27,66 млн грн. Тільки до державного бюджету було перераховано 15,49 млн грн, у т. ч. ПДВ – 4,65 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму понад 12 млн грн. Єдиний соціальний внесок становить 11,13 млн грн.
Сухий порт “Контейнерний термінал Мостиська” – партнерський проєкт компанії “Лемтранс” і “Реіл Транс Інвестмент”. Він розташований у безпосередній близькості від пункту пропуску “Шегині-Медика” на україно-польському кордоні. Загальна площа терміналу – 36 га. Логістичною перевагою є наявність залізничних колій 1435 мм і 1520 мм, що дає змогу розвантажувати та завантажувати поїзди, які прямують до країн Євросоюзу.
Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Низка провідних аграрних асоціацій звернулися до прем’єр-міністра України з проханням вплинути на розв’язання ситуації щодо можливого погіршення умов торгівлі з Європейським Союзом агропродовольчими товарами, повідомила прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
Асоціації нагадали, що 6 червня 2024 року завершиться дія додаткових торговельних преференцій ЄС для України, у межах яких для українського експорту було скасовано наявні митні тарифи та тарифні квоти для всіх категорій товарів. 31 січня Єврокомісія офіційно опублікувала проєкт Регламенту ЄС щодо продовження на наступний календарний рік (із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025-го) автономних торговельних преференцій для України.
Зазначається, що проєкт регламенту запроваджує обмеження імпорту до ЄС окремих груп товарів (курятини, цукру та курячого яйця) “чутливих” для європейських агротоваровиробників. Зокрема, пропонується відновити дію тарифних квот, узгоджених у рамках Повної та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для цих товарних груп у разі, якщо з 1 січня 2024 року обсяги їхнього імпорту з України перевищать середнє арифметичне обсягів імпорту за 2022-2023 роки. Згідно із законодавством ЄС, проєкт регламенту ще мають розглянути в Європейському Парламенті та Раді міністрів ЄС.
“Для агропродовольчого сектору України ці преференції мали особливо велике значення, скасувавши цілу низку тарифних квот на імпорт на ринок ЄС для ключових експортних товарів – від зернових та олійних культур до цукру, м’яса птиці, яєць, плодово-овочевої продукції – та надавши змогу українським експортерам зберегти виробництв, робочі місця і забезпечити надходження валютної виручки протягом 2022-2023 років”, – зазначають асоціації у своєму зверненні.
Водночас вони навели дані Державної митної служби, згідно з якими агроекспорт України за 2023 рік становив 61% від загального експорту товарів з України і був еквівалентний $21,9 млрд порівняно з 53% і $23,4 млрд відповідно роком раніше.
Водночас частка ЄС у загальному експорті агропродовольчих товарів з України 2023 року становила 56,6% (55,1% 2022-го), або $12,4 млрд ($12,9 млрд відповідно).
“Питання збереження максимально відкритого доступу для українських агропродовольчих товарів до ринку ЄС буде життєво важливим для торговельного балансу України на найближчі роки та виживання аграрного сектору України. За умови впровадження торговельних обмежень на Україну очікують значні обсяги скорочення валютної виручки від експорту основних агропродовольчих товарів”, – прогнозує бізнес-спільнота.
Аграрні асоціації закликали уряд посприяти доступу українських агротоварів до ринку ЄС та налагодженню прямого діалогу з європейськими партнерами. Зокрема, вони просять включити до порядку денного наступного Саміту Україна-ЄС питання продовження дії автономних торговельних преференцій для українських агропродовольчих товарів з мінімальними обмеженнями та збереження діяльності Координаційної платформи з питань торгівлі Україна-ЄС як основного майданчика для обміну інформацією щодо поточних питань у торгівлі.
Звернення підписали Всеукраїнський аграрний форум, Український клуб аграрного бізнесу, Аграрний союз України, Всеукраїнська аграрна рада, Спілка птахівників України, Українська аграрна конфедерація.
аграрні асоціації України, торгівля з Європейським Союзом, Український клуб аграрного бізнесу
