«Укрнафта» продовжує впроваджувати сучасні технології. У 2025 році компанія встановила 86 автоматичних систем дозування рідких реагентів на виробничих об’єктах.
Сучасні системи дають змогу використовувати широкий спектр високоякісних реагентів, водночас зменшуючи їхнє споживання. Це забезпечує ефективніший захист підземного обладнання від корозії та відкладів, а також покращує процеси розрідження нафти.
Технологічні рішення оснащені віддаленим керуванням; онлайн-моніторингом роботи насосного обладнання; дистанційним контролем тиску на свердловинах.
Частина систем працює з автономним живленням від сонячної енергії, що дозволяє зберігати їхню працездатність навіть під час знеструмлень, спричинених атаками на енергосистему.
На відміну від попереднього методу — періодичної подачі реагентів із використанням автомобільної спецтехніки безпосередньо на усті свердловини — нова технологія забезпечує безперервне нагнітання реагентів по капілярній трубці безпосередньо на вибій свердловини.
«Застосування таких систем дозволяє подовжити міжремонтний період роботи свердловин з механізованим способом експлуатації — з використанням електровідцентрових і штангових глибинних насосів. Це, у свою чергу, зменшує втрати вуглеводнів через простої та дає змогу ефективніше залучати бригади підземного ремонту до інших операцій», — зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
У 2026 році компанія планує продовжити впровадження цієї технології та змонтувати ще 21 автоматичну систему.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
У Нігері один із представників військової влади генерал Амаду Ібро заявив на мітингу в столиці, що країні слід готуватися до «війни» з Францією, звинувативши Париж у спробах дестабілізувати ситуацію. Його виступ відбувався на стадіоні перед молодіжною аудиторією, відео з промовою широко поширилося в соцмережах.
За даними Jeune Afrique і повідомлень агентства AFP, Ібро, якого називають начальником особливого штабу лідера Нігеру Абдурахмана Тіані, стверджував, що Франція нібито має намір воювати з Нігером, і в зв’язку з цим закликав готуватися до конфлікту.
Французька сторона відкинула подібні заяви. Представник французького генштабу полковник Гійом Верне заявив, що «втручання Франції в Нігер не розглядається», а висунуті звинувачення назвав елементом «інформаційної війни».
Риторика прозвучала на тлі різкого погіршення відносин Ніамея і Парижа після військового перевороту 2023 року і подальшого виведення французьких військових з країни. Наприкінці січня 2026 року лідер Нігеру Тіані також публічно звинувачував керівництво Франції та низки сусідніх країн у причетності до атаки в районі аеропорту Ніамея, не надавши доказів.
Медична лабораторія “Діла” в 2025 році збільшила кількість виконаних досліджень на 10,5%, кількість клієнтів – на 4%, відкрила 26 нових відділень.
Як повідомляє лабораторія в пресрелізі, підводячи підсумки минулого року, драйвером зростання продажів в 2025 році залишався розвиток онлайн-сервісів. Зокрема, у 2025 році частка замовлень сплачених онлайн, зросла більше ніж на 10% до майже третини замовлень.
Лабораторія зазначає, що в 2025 році “Діла” відкрила 26 власних і партнерських відділень. Загалом з лютого 2022 року лабораторія збільшила свою мережу майже вдвічі, на початок 2026 року мережа компанії становить 276 точок присутності.
Восени 2025 року “Діла” запустила нову клініко-діагностичну лабораторію в Києві площею понад 2 тис. кв. м, потужності якої дозволяють виконувати понад 15 млн досліджень на рік.
Найбільший обсяг капітальних інвестицій упродовж 2022–2025 рр. – близько 40 млн грн – спрямували на запуск нової лабораторії в Києві, комплексне оснащення мережі відділень генераторами та інверторами з акумуляторами, встановлення додаткових ліній електропередач і джерел безперебійного живлення.
“На початок 2026 року всі власні відділення “Діла” та клініко-діагностичні лабораторії працюють у повністю автономному режимі, – уточнюють в лабораторії.
Там також зазначають, що впродовж 2025 року до команди “Діла” приєдналося 465 нових співробітників, а загальна чисельність персоналу компанії перевищила 2100 осіб.
Крім того, в межах проєктів корпоративної соціальної відповідальності “Діла” разом із “Фундацією ДІЛА” спрямували понад 70,6 млн грн на допомогу у 2025 році, а з 2022 року – понад 162,2 млн грн, в тому числі 49,3 млн грн на соціальні знижки, з них 45 млн на підтримку здоров’я військових та ветеранів.
В 2025 році “Діла” перерахувала до бюджету країни 593,2 млн грн податків і зборів, що на 56% більше, ніж у 2024 році.
Дані: Держцентр зайнятості
Обсяг ринку напівпричепів (нові, імпортовані вживані, внутрішній ринок) скоротився 2025 року на 39% порівняно з 2024 роком – до 15,486 тис. од., повідомляє Інститут досліджень авторинку.
“Найбільше просідання (на 46% – до 4,445 тис. од.) зафіксовано в сегменті вживаного імпорту – ринок фактично наситився європейським “секонд-хендом”, – йдеться в повідомленні на сайті аналітиків.
Зазначається, що на вторинному ринку, де скорочення становило 35,3% – до 9,847 тис. од., домінували німецькі гіганти, а недосяжним залишається Schmitz Cargobull (2,224 тис. од.), далі йдуть Krone (1,026 тис.од.) та Kögel (905 шт.)
Популярні типи — бортові тентовані та тентовані причепи, значну частку тримають цистерни, що критично для паливного та аграрного секторів.
Експерти зазначають, що у найпопулярнішій десятці цього сегменту ринку впевнено тримається український Everlast (129 од.), що, на їхню думку, свідчить про високу ліквідність вітчизняних цистерн на “вторинці”.
За даними аналітиків, в сегменті вживаних імпортованих напівпричепів попит чітко структурований під міжнародні рейси: крім стандартних тентів велика увага приділяється фургонам-рефрижераторам.
В цьому сегменті Schmitz Cargobull займає левову частку ринку – майже 2 тис. напівпричепів, або майже половина вживаного імпорту.
Серед нових напівпричепів популярними є самоскиди (будівництво та агро), рефрижератори та тентовані причепи. При цьому серед імпортованих нових напівпричепів, ввезення яких скоротилося на 39,1% – до 9,581 тис. од., лідирували бренди Schmitz Cargobull (352 од.) та Wielton (123 од.).
Водночас в Україні торік було вироблено 236 напівпричепів (на 28,3% менше за попередній рік), і в сегменті нових напівпричепів на четверте місце після Schmitz Cargobull, Wielton та Krone вийшов український виробник Everlast (82 од.), а на п’ятому та шостому – українські TAD (53 од.) та ВАРЗ (46 од.)
Експерти вважають, що коли йдеться про складну спецтехніку (трали чи цистерни), українські перевізники все частіше обирають локального виробника через кращий сервіс та адаптацію до наших умов.
“Ринок причепів у 2025 році нарешті позбувся гарячкового попиту. Ми бачимо, що кількість нових причепів українського виробництва впала значно менше (-28,3%), ніж імпорт нових (-39,1%). Це важливий сигнал: українські заводи навчилися робити продукт, який бізнес готовий купувати навіть у складні часи”, – цитується в повідомленні голова Інституту досліджень авторинку Станіслав Бучацький.
Він зазначає, що загальне просідання ринку — це не ознака кризи, а етап стабілізації – парки укомплектовані, логістичні ланцюжки вибудувані.
“Тепер ринок переходить до планового оновлення, де головними факторами стають не наявність техніки “на вчора”, а її паливна ефективність, вага та вартість обслуговування”, – констатує він.
Україна в січні цього року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 27,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 93,795 тис. тонн зі 128,592 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні було експортовано 246,516 тис. тонн чавуну.
За січень експорт чавуну в грошовому вираженні зменшився на 32,5% – до $34,807 млн з $51,581 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (87,25% поставок у грошовому вираженні), Італії (9,41%) та Польщі (2,01%).
Цьогоріч у січні країна не імпортувала чавун, як рік тому.
Як повідомлялося, Україна у 2025р збільшила експорт чавуну в натуральному виразі на 53,5% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому виразі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За 12 місяців минулого року країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн чавуну на $90 тис.
Також повідомлялося, що США з 12 березня 2025 року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому виразі – на 6,1%, до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому виразі), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%). За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
