ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) направить на виплату дивідендів і 5 млн 309,888 тис. грн з нерозподіленого прибутку за попередні роки.
Згідно з інформаціє компанії у системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення ухвалили позачергові загальні збори акціонерів 6 лютого цього року.
“Нерозподілений прибуток, отриманий товариством станом на кінець 2024 року в розмірі 123,082 млн грн, розподілити наступним чином: частину нерозподіленого прибутку в розмірі 5 млн 309,888 тис. грн направити на виплату акціонерам товариства у вигляді дивідендів; іншу частину нерозподіленого прибутку не розподіляти, залишити у розпорядженні товариства для виконання його статутних цілей”, – йдеться у повідомленні компанії.
При цьому акціонери вирішили резервний капітал товариства не поповнювати, оскільки він сформований у повному обсязі. Також затвердити загальний розмір дивідендів за результатами розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого ПрАТ станом на кінець 2024 року, у сумі 5 млн 309,888 тис. грн, що складає розмір дивідендів на одну просту акцію в сумі 32 грн.
Уточнюється, що строк виплати дивідендів – з 11 лютого по 10 серпня 2026 року. Компанія виплачуватиме дивіденди частками щомісячно протягом строку виплати дивідендів, в міру наявності або надходження грошових коштів. Дивіденди виплачуються безпосередньо акціонерам на їхні банківські рахунки.
Як повідомлялося, згідно з річним звітом, ПрАТ “Промарматура” за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток у 3,48 раза порівняно з попереднім роком – до 3,274 млн грн, чистий дохід за цей період зменшився на 11,8% – до 188,732 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року становив 128,660 млн грн.
ПрАТ “Промарматура” за підсумками роботи у 2023 році отримало чистий прибуток у розмірі 11,407 млн грн проти чистого збитку у 2022 році у розмірі 29,995 млн грн.
Компанія “Промарматура” створена у грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.
Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.
Ціна золота може зрости до $6000 за унцію до кінця 2026 року, вважає Девід Вілсон з BNP Paribas.
До 15:43 кв у вівторок котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex знижуються на 0,1% і знаходяться на рівні $5075,5 за унцію. Прогноз BNP передбачає їх зростання приблизно на 20%.
Підтримку дорогоцінному металу надає попит на нього з боку центральних банків світу. Зокрема, ЦБ Польщі в січні повідомив про намір придбати ще 150 тонн золота. Крім того, орієнтовані на золото біржові фонди (ETF) фіксують стабільний приплив коштів клієнтів, зазначив Вілсон в інтерв’ю Bloomberg TV.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Україна у січні-2026 наростила імпорт нікелю та виробів удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $2,466 млн (у грудні — $2,419 млн).
Експорт нікелю та виробів становив $4 тис. (у грудні $175 тис.), тоді як у січні-2025 був $33 тис.
Крім того, Україна у 2025 році скоротила імпорт нікелю та виробів на 2,7% порівняно з 2024 роком — до $26,011 млн.
Експорт нікелю та виробів становив $1,420 млн проти $602 тис. за 12 місяців-2024.
Крім того, Україна 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 73,7% порівняно з 2023 роком — до $26,730 млн.
Експорт нікелю та виробів становив $602 тис., тоді як у 2023 році він був $532 тис.
Водночас у 2023 році вона знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком — до $15,391 млн.
Експорт нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до група NOVA, у січні 2026 року відкрила 23 нових відділення, перевезла 7 та встановила 521 поштомат, повідомив повідомив СЕО компанії Євген Тафійчук у Facebook в середу.
За його словами, протягом січня 10,3 млн клієнтів скористались послугами компанії, у міжнародному напрямку було доставлено на 50% більше експорту та на 81% більше імпорту порівняно із січнем 2025 року.
“Запустили школу експортера, нам важливо ділитись досвідом”, – додав СЕО “Нової пошти”.
Тафійчук також повідомив, що за програмою гуманітарної допомоги “Нова пошта” перевезла у січні 201 тис. посилок.
Наприкінці січня в інтерв’ю виданню LIGA.net CEO “Нової пошти” повідомляв, що у 2026 році планується відкрити близько 10 тис. нових точок сервісу, серед яких майже 6 тис. поштоматів та приблизно 300 відділень власної мережі.
Станом на початок січня 2026 року мережа компанії налічувала більше 50 тис. точок обслуговування, серед них 15,9 тис. відділень та 34,2 тис. поштоматів.
“Нова пошта” у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Україна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг “стелі” споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку.
Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС.
Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до “просідання” цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної.
Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту.
В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки.
“Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура”, — резюмував президент УПОА.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву малини https://www.youtube.com/shorts/IHaYTp6IbCM
Єврокомісія в рамках підготовки чергового, 20-го пакету санкцій проти РФ запропонувала ввести повну заборону на криптовалютні операції, пов’язані з Росією, щоб перекрити канали обходу обмежень через цифрові активи, повідомила Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
За даними видання, ідея полягає в переході від точкових заходів проти окремих російських криптомайданчиків до більш широкого підходу – заборони взаємодії з криптосервісами, пов’язаними з РФ. У документі також згадуються ініціативи щодо обмеження операцій, пов’язаних з цифровим рублем, і заходи проти окремих платіжних інструментів, які, за оцінкою Брюсселя, могли використовуватися для обходу санкцій.
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, представляючи параметри нового пакету, заявляла про намір посилити обмеження у фінансовому блоці та вжити заходів проти криптовалют і платформ, які можуть використовуватися для обходу санкційного режиму; Reuters також повідомляв, що пакет передбачає додаткові заходи проти криптокомпаній, які допомагають РФ обходити обмеження.
Пропозиції Єврокомісії повинні бути узгоджені країнами-членами ЄС одноголосно. Обговорення нового пакету санкцій країни ЄС планували розпочати найближчими днями, а орієнтиром за термінами називалася дата до 23 лютого.
