Економіка – Сторінка 589

Аргентина хоче вийти з БРІКС

Влада Аргентини офіційно поінформувала лідерів країн-учасниць БРІКС про рішення не вступати в це об’єднання, повідомила в п’ятницю аргентинська газета “Кларін” із посиланням на джерела в аргентинському уряді.

“В уряді надіслали листи з цією інформацією президентам кожної з країн БРІКС, щоб зробити офіційним ухвалене кілька тижнів тому рішення”, – пише видання.

Пізніше президент Аргентини Хав’єр Мілей в офіційних листах, надісланих лідерам країн-членів БРІКС, підтвердив відмову країни від вступу в об’єднання.

“Деякі рішення, ухвалені попереднім урядом, переглянуть. Серед них – створення спеціалізованого підрозділу для активної участі країни в БРІКС”, – йдеться в листі Мілея президенту Бразилії Луїсу Інасіу Лула да Сілві.

“На цьому етапі вступ Аргентини до БРІКС із 1 січня 2024 року як повноправного члена не видається доцільним”, – додав Мілей.

Мілей, який прийшов до влади раніше цього року, ще під час передвиборчої кампанії виступив проти приєднання Аргентини до БРІКС. Наприкінці листопада Діана Мондіно, якій на той момент належало обійняти посаду глави МЗС, заявила, що “Аргентина не вступить до БРІКС”, оскільки не може внести внесок для приєднання до Нового банку розвитку БРІКС.

Аргентину разом із Єгиптом, Ефіопією, Іраном, Саудівською Аравією та ОАЕ запросили приєднатися до цього об’єднання з 1 січня 2024 року.

АРГЕНТИНА, БРІКС, Кларін, Хав'єр Мілей

СБУ звинуватило Євгена Черняка у фінансуванні збройної агресії РФ

Правоохоронці повідомили про підозру підприємцю, власнику одного з найбільших алкогольних холдингів України, Євгену Черняку, а також шістьом топменеджерам його компаній. Їх підозрюють у фінансуванні збройної агресії РФ, повідомила Служба безпеки України.
“Служба безпеки зібрала доказову базу на власника одного з найбільших алкогольних холдингів України Євгена Черняка, який підозрюється у фінансуванні збройної агресії РФ. За даними слідства, незважаючи на повномасштабне вторгнення, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором”, – ідеться в повідомленні СБУ в телеграм-каналі в п’ятницю ввечері.
Як повідомляється, протягом 2022 року тільки у вигляді сплати податків і зборів підконтрольні Черняку підприємства перерахували до бюджету РФ близько 6 млрд у гривневому еквіваленті. Слідство задокументувало, що підприємства фігуранта, розташовані на території чотирьох країн Центральної Азії та Південного Кавказу, закуповували в Росії промислові обсяги спирту та іншу супутню продукцію. Під час обшуків в офісних приміщеннях холдингу в Україні виявлено документи та інші речові докази незаконної діяльності на користь країни-агресора.
“На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили про підозру Черняку та ще 6 топменеджерам його компаній за ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб)”, – інформує СБУ.
Як повідомляється, наразі вирішується питання про накладення арешту на їхнє приватне та корпоративне майно для передачі в управління АРМА. Розслідування проводили під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури.
За даними з відкритих джерел, Черняк, засновник бренду “Хортиця”, є головою наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits.

GLOBAL SPIRITS, SBU, Євген Черняк, Служба безпеки України, фінансуваннія збройної агресії РФ, Хортиця

Державний “Енергоатом” став акціонерним товариством

Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” перетворено на акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі, повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram. За його словами, ухвалені в п’ятницю урядові рішення передбачають створення АТ “Енергоатом”, затвердження його статуту та положень про наглядову раду і принципи її формування.

“Встановлено, що акціонерне товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов’язків ДП “НАЕК “Енергоатом” з дня державної реєстрації акціонерного товариства”, – уточнив Мельничук.

“Корпоратизація за найкращими міжнародними стандартами дасть змогу посилити якість управління, прозорість і підзвітність компанії. Це також відкриває нові можливості розвитку нашої атомної енергетики та партнерства з міжнародними компаніями”, – зазначає прем’єр України Денис Шмигаль.

Як повідомлялося, план перетворення “Енергоатому” на АТ, 100% акцій якого належать державі, затверджено урядовим розпорядженням № 571-р від 27 червня 2023 року. Процес має завершитися до березня 2024 року.

Початок проведення процедури конкурсу з обрання членів наглядової ради в НАЕК до 30 листопада 2023 року і перетворення ДП на АТ до 31 грудня 2023 року, зокрема, є умовою надання Україні додатково $100 млн допомоги у сфері енергетики.

“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт. ЗАЕС потужністю 6 ГВт перебуває в окупації РФ з 4 травня 2022 року.

ENERGOATOM, Денис Шмигаль, Тарас Мельничук

Українські аграрії зібрали 79,2 млн тонн урожаю-2023

В Україні станом на кінець грудня намолочено 79,2 млн тонн урожаю-2023, з яких 58,392 млн тонн зернових культур, 20,764 млн тонн олійних.

Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10542 тис. га за врожайності 55,4 ц/га.

Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 19,7%, або 9,59 млн тонн, олійних – на 18,5%, або 3,26 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 86% площ, тоді як рік тому – з 78%.

За інформацією Мінагрополітики, урожайність основних сільгоспкультур 2023 року становила: пшениці – 47,9 ц/га порівняно з 40,5 ц/га роком раніше, ячменю – 39,3 ц/га (34,7 ц/га), кукурудзи – 78,1 ц/га (64,6 ц/га), гороху – 25,9 ц/га (22,8 ц/га), гречки – 14,8 ц/га (13,7 ц/га), проса – 22,7 ц/га (22,8 ц/га), соняшнику – 23,9 ц/га (21,7 ц/га), сої – 26,5 ц/га (24,3 ц/га), ріпаку – 28,7 ц/га (28,6 ц/га).

Крім того, зібрано 11,879 млн тонн цукрових буряків з 249,1 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових та олійних, нижча, ніж торік, – 477 ц/га порівняно з 501 ц/га, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,9% і становить 11,879 млн тонн солодких коренів.

Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).

Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.

АГРАРІЙ, УРОЖАЙ

“ДТЕК Енерго” ввело в роботу всі 26 запланованих вугільних лав

“ДТЕК Енерго” ввело в роботу всі 26 запланованих цього року вугільних лав, повідомив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв на своїй сторінці у “Фейсбук”.

“Можу констатувати, що завдяки посиленій праці з цим завданням шахтарі гідно впоралися і цього року. Видобули стільки, скільки планували. Для цього протягом року ми інвестували в український вуглевидобуток близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж у 2022 році”, – написав він.

Салєєв також нагадав, що в рамках формування “додаткової подушки безпеки” компанія законтрактувала на поточний опалювальний сезон 280 тис. тонн імпортного енерговугілля, і на сьогодні вже доставлено з Польщі більше половини – майже 150 тис. тонн.

“На цьому не зупиняємося, тому що завдання у всіх одне – і далі тримати енергетичний фронт, щоб українці були зі світлом і теплом”, – резюмував глава компанії.

“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Станом на січень 2022 року встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.

DTEK ENERGO, вугільна лава

ПГЗК скоротив виробництво марганцевого концентрату на 44%

ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2022 року скоротив випуск марганцевого концентрату на 44,3% порівняно з попереднім роком – до 674,8 тис. тонн з 1,212 млн тонн.

Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), підприємство 2022 року також випустило 33,3 тис. тонн марганцевого агломерату і не випускало залізорудний агломерат, тоді як 2021 року випустило, крім 1,212 млн тонн марганцевого концентрату, також 258,8 тис. тонн залізорудного агломерату.

ПГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 47,933 млн грн (2021 року був прибуток 83,233 млн грн), чистий дохід становив 1 млрд 489,140 млн грн (3 млрд 164,164 млн грн).

Нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 1 млрд 355,599 млн грн.

ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом.

За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності чотирьох компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.

Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.

ВИРОБНИЦТВО, КОНЦЕНТРАТ, МАРГАНЕЦ, ПГЗК

Business news from Ukraine