Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) планує встановити електричні генератори на промисловому майданчику №1 Шахтоуправління з підземного видобутку руди гірничого департаменту АМКР, йдеться в матеріалах, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з ними, передбачається отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами цього промислового майданчика.
При цьому зазначається, що нові джерела викидів при експлуатації генераторів, які плануються використовувати для забезпечення електроенергією споживачів у разі відключення електропостачання, не підлягають оцінці впливу на довкілля.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за підсумками січня-лютого 2025 року зменшила обсяг перевезень на 8,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 26,28 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів “УЗ” в середу.
Зменшення перевезення вантажів фіксується за всіма видами сполучень. Зокрема, у обсяг внутрішніх залізничних вантажних перевезень скоротився на 5,4%, до 10,85 млн тонн, в експортному напрямку – на 9,1%, до 13,87 млн тонн. Імпорт скоротився на 15,2%, до 1,52 млн тонн. Транзитні перевезення зменшилися на 70,4%, до 0,04 млн тонн.
В загальному обсягу перевезень частка вантажів, перевезених в експортному напрямку, складала 53%, як і в січні-лютому 2024 року. При цьому частка обсягу внутрішніх перевезень трішки зросла – до 41% з 40%. На імпорт припало 6%, як і торік в аналогічному періоді.
Раніше повідомлялося, що “УЗ” в січні 2025 року зменшила обсяг перевезень на 0,9% порівняно з січнем 2024 року і на 0,2% порівняно з груднем 2024 року – до 14 млн тонн.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні-лютому цього року виготовили та відремонтували майже 505 одиниць гірничо-шахтного устаткування, серед яких – два нові комбайни для проведення гірничих виробок.
Як повідомив енергохолдинг у пресрелізі у вівторок, машинобудівники, окрім того, підтримали потреби шахтарів понад 330 тис. запчастин та комплектуючих.
“Енергетики у режимі нон-стоп займаються відновленням потужностей після обстрілів, шахтарі – підтримкою достатніх потреб теплової генерації у паливі. А машинобудівники посилено працюють, щоб забезпечувати їх обладнанням, запчастинами та всім необхідним для видобутку вігулля”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Шахтарі “ДТЕК Енерго” у січні ввели перші дві нові у цьому році вугільні лави.
У 2024 році інвестиції компанії в український вуглевидобуток склали 7,5 млрд грн. Ці кошти були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи “ДТЕК” зруйнована внаслідок російських атак.
Сукупний обсяг дивідендів, виплачених найбільшими компаніями світу за підсумками 2024 року, становив $1,747 трлн, йдеться у звіті британської Janus Henderson Investors.
Це є рекордом і на 6,6% перевищує показник попереднього року.
У 17 із 49 держав, представники яких враховувалися в дослідженні, дивідендні виплати досягли історичних максимумів. До їх числа входять США, Японія, Франція і Китай.
Лідерами за сумою виплат стали Microsoft Corp., Exxon Mobil, HSBC, Apple Inc., China Construction Bank Corp., PetroChina Co., China Mobile, JPMorgan Chase & Co., Chevron Corp. і Johnson & Johnson, дивіденди яких у сукупності становили $145,9 млрд (або 8,4% усього обсягу). Далі йдуть Taiwan Semiconductor Manufacturing Company, Verizon Communications, Abbvie, Petroleo Brasileiro (Petrobras), BHP, Broadcom, Pfizer Inc., Procter & Gamble Co., Home Depot Inc., Toyota Motor – їхні виплати склали $101,7 млрд.
Перші у своїй історії дивіденди минулого року оголосили такі компанії, як Meta, Alphabet Inc. і Alibaba.
Близько 88% компаній збільшили розмір виплат або зберегли їх на колишньому рівні.
Американські компанії підвищили дивіденди на 8,7% (до $651,6 млрд), японські – на 15,5% (до $86 млрд), європейські без урахування Великої Британії – на 5,6% (до $313 млрд), представники Азіатсько-тихоокеанського регіону без урахування Японії – на 2% (до $163,5 млрд).
У четвертому кварталі провідні світові компанії виплатили дивіденди на суму $371,7 млрд, що на 7,3% перевищило показник за аналогічний період 2023 року.
Згідно з прогнозом Janus Henderson, за підсумками 2025 року сумарний обсяг виплачених у світі дивідендів зросте на 5,1% – до $1,83 трлн, тобто вкотре оновить рекорд.
Щоквартальне дослідження Janus Henderson, в якому аналізуються глобальні тенденції виплат дивідендів, враховує дані 1,2 тис. найбільших за ринковою вартістю компаній світу. Воно проводиться з 2009 року.
Міністерство закордонних справ Фінляндії прийняло рішення щодо виділення гуманітарної допомоги Україні на 16 млн євро.
Як повідомили в МЗС Фінляндії, допомога надаватиметься через гуманітарні агентства ООН і Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
“Фінляндія підтримує гуманітарні потреби України з першого дня загарбницької війни Росії і продовжуватиме це робити й надалі. Потреба в гуманітарній допомозі в Україні величезна, і наша допомога важлива», – сказав міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Фінляндія також надає допомогу для вирішення серйозних криз біженців в Африці та гуманітарної ситуації на Близькому Сході. Фінляндія надає 2 мільйони євро на підтримку операції Всесвітньої продовольчої програми (WFP) у Судані, 2,5 мільйона євро на операцію WFP у Газі та 2 мільйони євро на регіональну операцію УВКБ ООН у справах біженців у Сирії, серед інших операцій. Підтримка також надається Ефіопії, Африканському Рогу та регіонам Великих озер і Сахелю. В Азії Фінляндія підтримує Афганістан і М’янму через Міжнародний рух Червоного Хреста.
Фінляндія також надає 2 мільйони євро на фінансування роботи Всесвітньої продовольчої програми та УВКБ ООН щодо включення осіб з інвалідністю. Допомога спрямована на людей з інвалідністю, які часто перебувають у найбільш вразливому становищі. Крім того, 2 мільйони євро надається на розвиток заходів ВПП щодо шкільного харчування та підтримку шкільного харчування, особливо в Африці.
На додаток до цих рішень Фінляндія надає основне фінансування багатостороннім гуманітарним організаціям. Крім того, триває підготовка до надання гуманітарної допомоги, яка буде надходити через організації громадянського суспільства Фінляндії. Решту гуманітарного фінансування з бюджету буде надано пізніше цього року.
Українка вперше стала доноркою кісткового мозку для іноземця, кістковий мозок пересадили пацієнту італійської клініки, повідомило Міністерство охорони здоров’я в Телеграм-каналі.
Зазначається, що забір стовбурових клітин відбувся у Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”, і того ж дня спеціальний кур’єр доставив їх до клініки в Італії, де на них очікував пацієнт.
“Це перший випадок, коли український донор допоміг іноземному пацієнту. Раніше українці отримували допомогу від донорів із Німеччини, Франції, Туреччини, Польщі, Індії та США”, – підкреслює МОЗ.
