Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Політична партія, яка перемогла в Сербії, відмовляється від програми відновлення призову до армії

Як повідомляє «Сербський економіст», політичний рух «Студентський список» (Studentska lista) представив програму масштабної реформи Збройних сил Сербії. На відміну від планів колишньої влади Олександра Вучича, документ не передбачає повернення обов’язкової військової служби.

Замість масового призову пропонується розвивати професійну армію, підвищувати зарплати військовослужбовцям, модернізувати озброєння та підтримувати вітчизняну оборонну промисловість.

Що пропонують молоді?

У програмі передбачена шестимісячна добровільна служба із залученням близько 3 000 осіб щорічно.

Умови:
• Виплати від 20 000 динарів щомісяця.
• Зарахування періоду служби до трудового стажу.
• Можливість після підготовки перейти до професійної армії. Організатори розраховують, що такий шлях оберуть 25–30 % добровольців.

При цьому добровільна військова служба вже існує в Сербії. Пропозиція стосується зміни її формату та умов.

Зарплати, пільги та іпотека для військових

Програма передбачає підвищення базових окладів, додаткові виплати за нічні зміни, чергування та небезпечні завдання.
Для військовослужбовців пропонується запровадити державні житлові кредити під 1–2% річних.
Також планується сформувати активний резерв із 3 000 військовослужбовців із постійними контрактами.
Резервістів зможуть залучати до служби на строк до 45 днів щорічно. Їм обіцяють грошове утримання, польові добові близько 5 000 динарів, додаткову річну виплату або надбавку 5–10%, а також пільги при працевлаштуванні в державний сектор.

Нова система ППО та модернізація заводів
«Студентський список» пропонує створити інтегровану багаторівневу систему протиповітряної оборони SOVA 24, що охоплюватиме територію Сербії.
Окремий напрям — модернізація військової авіації, розвиток вітчизняної електроніки, програмного забезпечення та переоснащення оборонних підприємств.
Планується створення Національного центру військової електроніки спільно з технічними факультетами.

Перевірка оборонних контрактів
Програма також передбачає незалежну перевірку державних закупівель, виробництва та експорту озброєння.
Пропонується знову розслідувати загибель двох гвардійців у Топчидері в 2004 році, катастрофу військового вертольота Мі-17 у 2015 році та інші резонансні події.
Головна відмінність нової програми — ставка на професійну армію замість відновлення обов’язкового призову.
Однак представлені заходи поки що є політичними пропозиціями. Їхня реалізація вимагатиме відповідних рішень влади та фінансування з державного бюджету.

, , , ,

Запаси фуражного зерна в Україні можуть зрости до 11,1 млн тонн – USDA

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому звіті підвищило прогноз виробництва фуражних зернових в Україні у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 400 тис. тонн порівняно з жовтнем – до 39,49 млн тонн, зокрема завдяки перегляду оцінки врожаю ячменю.

Як свідчать дані звіту World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE) від 10 листопада, попередній прогноз виробництва фуражних зернових становив 39,09 млн тонн.

Оскільки оцінка врожаю кукурудзи залишилася незмінною на рівні 31,8 млн тонн, виробництво інших фуражних культур, включно з ячменем, житом, вівсом, сорго та просом, USDA наразі оцінює в 7,69 млн тонн проти 7,29 млн тонн у жовтневому прогнозі.

Таким чином, збільшення прогнозу виробництва фуражних зернових в Україні пов’язане саме з культурами, відмінними від кукурудзи.

У листопадовому звіті американські аналітики окремо відзначили підвищення оцінки виробництва ячменю в Україні.

Водночас прогноз загального експорту фуражних зернових з України знижено з 23,77 млн до 21,77 млн тонн, або на 2 млн тонн.

Основна частина скорочення припадає на кукурудзу, експорт якої прогнозується на рівні 20 млн тонн проти 22 млн тонн у жовтні.

Відповідно, прогнозований експорт решти фуражних зернових становить близько 1,77 млн тонн і залишається незмінним порівняно з попереднім прогнозом.

При цьому USDA підвищило оцінку кінцевих запасів усіх фуражних зернових в Україні з 8,7 млн до 11,1 млн тонн.

Із цього обсягу 7,53 млн тонн припадає на кукурудзу, тоді як запаси інших фуражних культур можуть становити близько 3,57 млн тонн проти 3,17 млн тонн у жовтневому прогнозі.

За даними окремого дослідження USDA Grain and Feed Quarterly, оприлюдненого 2 листопада 2026 року, урожай ячменю в Україні оцінюється в 6,6 млн тонн, жита – у 326 тис. тонн у бункерній вазі.

У світовому масштабі USDA підвищило прогноз виробництва ячменю у 2026/27 МР на 1 млн тонн – до 161,1 млн тонн.

Зростання очікується переважно в Австралії та Україні, тоді як для Росії прогноз виробництва зменшено.

На світовому ринку також прогнозується збільшення торгівлі ячменем, зокрема завдяки розширенню австралійського експорту.

Ячмінь є однією з основних зернових культур України. Його використовують у тваринництві, комбікормовій та солодовій промисловості, а також постачають на зовнішні ринки.

Зростання врожаю створює додаткову пропозицію сировини для внутрішнього споживання та експорту, однак реалізація експортного потенціалу залежатиме від попиту і можливостей транспортної інфраструктури.

Джерела: USDA, WASDE від 10 листопада 2026 року, стор. 21 (PDF); USDA, Grain and Feed Quarterly від 2 листопада 2026 року (PDF).

, , , ,

USDA підвищило прогноз запасів кукурудзи в Україні до 7,53 млн тонн

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому прогнозі зменшило оцінку експорту української кукурудзи у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 2 млн тонн порівняно з жовтнем – до 20 млн тонн, зберігши прогноз виробництва на рівні 31,8 млн тонн.

Відповідні дані наведено у звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненому 10 листопада 2026 року.

Згідно з документом, скорочення прогнозованого експорту супроводжується суттєвим збільшенням очікуваних запасів кукурудзи в Україні.

Зокрема, USDA підвищило оцінку перехідних залишків на кінець 2026/27 МР із 5,53 млн до 7,53 млн тонн, або на 36,2%.

Для порівняння, запаси кукурудзи на початок поточного маркетингового року становили 2,92 млн тонн. Отже, за прогнозом USDA, до завершення сезону вони можуть збільшитися приблизно у 2,6 раза.

Внутрішнє споживання української кукурудзи американські аналітики оцінюють у 7,2 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – у 5,5 млн тонн. Обидва показники залишилися незмінними порівняно з жовтневим прогнозом.

Основною причиною зниження експортної оцінки USDA називає обмеження можливостей постачання української агропродукції на зовнішні ринки.

У звіті зазначається, що війна в Чорноморському регіоні та пов’язані з нею логістичні труднощі продовжують впливати на міжнародну торгівлю зерновими.

У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі кукурудзою у 2026/27 МР із 210,72 млн до 209,38 млн тонн.

Крім України, прогнози експорту скорочено для США та Індії. Водночас збільшення постачань очікується з Аргентини, для якої експортну оцінку підвищено з 38 млн до 40 млн тонн.

Найбільшим світовим експортером кукурудзи залишаються США з прогнозованим обсягом 83,19 млн тонн, тоді як Бразилія може експортувати 43 млн тонн.

Україна з прогнозом 20 млн тонн залишається одним із провідних світових постачальників цієї культури.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР USDA оцінює приблизно в 1,292 млрд тонн, а перехідні запаси – у 281,94 млн тонн.

Зростання запасів кукурудзи в Україні відбувається на тлі стабільного прогнозу врожаю, однак фактичні обсяги експорту залежатимуть від роботи морських портів, залізничної та автомобільної логістики, а також попиту на міжнародних ринках.

Для кукурудзи маркетинговий рік в Україні триває з жовтня до вересня наступного року.

Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 23 (PDF).

, , , ,

USDA знизило прогнози виробництва та експорту сої з України

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому звіті переглянуло в бік зниження прогнози виробництва та експорту сої з України у 2026/27 маркетинговому році (МР), водночас збільшивши оцінку світової торгівлі цією культурою.

Про це свідчать дані звіту World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненого 10 листопада 2026 року.

За інформацією USDA, прогноз світового виробництва сої знижено на 200 тис. тонн порівняно з жовтневою оцінкою – до 442,5 млн тонн.

Основними причинами перегляду стали погіршення прогнозів урожаю в Україні, Південно-Африканській Республіці, країнах Європейського Союзу та Мексиці.

Частково це скорочення компенсується збільшенням очікуваного виробництва сої у США та Колумбії.

Зокрема, прогноз американського виробництва підвищено до 124,48 млн тонн завдяки покращенню очікуваної врожайності.

Попри скорочення світового виробництва сої, USDA підвищило прогноз міжнародної торгівлі нею на 550 тис. тонн – до 192,55 млн тонн.

Збільшення світового експорту очікується насамперед зі США та Аргентини.

Водночас прогнози постачання сої з України, Уругваю та Південно-Африканської Республіки переглянуто в бік зниження.

За оцінкою USDA, американські експортери можуть поставити на зовнішні ринки 46,81 млн тонн сої, аргентинські – 6,75 млн тонн.

Найбільшим світовим експортером залишається Бразилія, для якої прогноз постачання становить 118 млн тонн.

Водночас американське відомство очікує збільшення попиту на перероблення сої, зокрема в Алжирі, Колумбії, Таїланді та Японії.

Прогноз світових кінцевих запасів сої у 2026/27 МР зменшено на 800 тис. тонн – до 123,5 млн тонн, переважно через скорочення очікуваних запасів у США та Аргентині.

Загалом виробництво всіх олійних культур у світі USDA оцінює в 721,9 млн тонн, що на 300 тис. тонн менше за жовтневий прогноз.

Скорочення оцінок виробництва сої, соняшнику та деяких інших олійних частково компенсується збільшенням прогнозованого врожаю ріпаку.

Для українського аграрного сектору соя є важливою експортною та олійною культурою, яка використовується для виробництва соєвої олії, шроту й кормових продуктів.

Зміни прогнозів USDA мають значення як для експортерів соєвих бобів, так і для українських переробних підприємств, що закуповують сировину для виробництва продукції з вищою доданою вартістю.

При цьому в текстовій частині листопадового звіту USDA не наведено окремих числових показників перегляду виробництва та експорту сої саме для України, тому оцінити масштаб скорочення на основі цієї частини документа неможливо.

Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 2-3 та 28 (PDF).

, , , ,

Імпорт електродвигунів і генераторів в Україну за десять місяців зріс у 2,2 раза

Як повідомляє Еxperts.new, Україна у січні-жовтні 2026 року збільшила імпорт електричних двигунів та генераторів у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,19 млрд, свідчать дані Державної митної служби України.

Основним постачальником цього обладнання залишається Китай, частка якого в загальному обсязі імпорту за десять місяців досягла 94% проти 86,9% роком раніше.

Таким чином, на китайську продукцію припало близько $1,12 млрд українського імпорту електричних двигунів та генераторів.

За рік частка Китаю збільшилася на 7,1 відсоткового пункту, що свідчить про подальшу концентрацію постачань цієї категорії електротехнічного обладнання на одному ринку.

Згідно з митною статистикою, у жовтні 2026 року українські підприємства імпортували електродвигунів та генераторів на $113 млн.

Це на 73,3% більше порівняно з жовтнем 2025 року, однак на 13,3% менше від показника вересня поточного року, коли вартість імпорту становила близько $130,3 млн.

Водночас Україна збільшила експорт електричних двигунів та генераторів. За січень-жовтень 2026 року він становив майже $10,8 млн проти $3,5 млн за аналогічний період минулого року.

Таким чином, експорт цієї продукції зріс приблизно у 3,1 раза.

Найбільшим зовнішнім ринком збуту українських електродвигунів та генераторів стала Польща, на яку припало 34,8% експорту.

Для порівняння, за десять місяців 2025 року основним напрямом експорту була Німеччина з часткою 16,4%.

Попри збільшення експорту, український ринок залишається значною мірою залежним від імпортних постачань електротехнічного обладнання. У січні-жовтні 2026 року обсяг імпорту перевищив експорт приблизно у 110 разів.

Як повідомлялося, за підсумками 2025 року імпорт електричних двигунів та генераторів в Україну збільшився у 2,1 раза порівняно з 2024 роком – до $684,6 млн.

Відповідно, за десять місяців 2026 року вартість імпортованого обладнання вже перевищила показник усього попереднього року приблизно на 74%.

Електричні двигуни та генератори використовуються у промисловому обладнанні, транспорті, електротехнічних системах, автоматизованих виробничих комплексах та енергетиці. До цієї товарної категорії входить обладнання різної потужності та призначення, а тому вартісне зростання імпорту не обов’язково відповідає аналогічному збільшенню кількості ввезених одиниць.

, , , ,

USDA погіршило прогноз експорту української пшениці – очікується 11,5 млн тонн

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому звіті зменшило прогноз експорту пшениці з України у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 1 млн тонн порівняно з жовтневою оцінкою – до 11,5 млн тонн, одночасно підвищивши прогноз її врожаю на 500 тис. тонн – до 26,5 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим 10 листопада звітом World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), попередня оцінка українського експорту пшениці становила 12,5 млн тонн, а виробництва – 26 млн тонн.
Таким чином, американські аналітики очікують збільшення виробництва пшениці в Україні, проте прогнозують зменшення можливостей її постачання на зовнішні ринки.
USDA пояснює перегляд експортного прогнозу обмеженнями морських перевезень у Чорноморському регіоні, пов’язаними з війною Росії проти України.
За оцінкою відомства, експорт пшениці з України та Росії залишається нижчим від довгострокових середніх показників, незважаючи на використання альтернативних портів і транспортних маршрутів.
На тлі скорочення прогнозованого експорту та підвищення оцінки врожаю USDA збільшило прогноз перехідних запасів української пшениці на кінець 2026/27 МР із 6,1 млн до 7,3 млн тонн.
Для порівняння, на початок маркетингового року запаси пшениці в Україні оцінювалися лише у 2 млн тонн.
Одночасно американські фахівці підвищили прогноз внутрішнього споживання української пшениці з 9,5 млн до 9,8 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – з 4,5 млн до 4,8 млн тонн.
У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі пшеницею у 2026/27 МР на 310 тис. тонн – до 208,66 млн тонн.
Скорочення прогнозованого експорту з України та Росії частково компенсується збільшенням постачань з Австралії та Аргентини.
Зокрема, прогноз експорту російської пшениці знижено на 1 млн тонн – до 39 млн тонн. Водночас для Австралії показник підвищено до 24,5 млн тонн, Аргентини – до 16,5 млн тонн.
Прогноз світового виробництва пшениці USDA підвищило до 827,51 млн тонн, а кінцевих запасів – до 280,82 млн тонн.
Маркетинговий рік для пшениці в Україні триває з липня до червня наступного року.
Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 19 (PDF).

, , , ,