Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні продовжує зосереджуватися на управлінні своїми витратами та оптимізації структури продажів, щоб максимізувати свій оборотний капітал.
Згідно із повідомленням компанії напередодні щорічних загальних зборів у понеділок, група продовжує працювати в умовах дуже обмежених умов через війну в Україні та пов’язаних з нею операційних та фінансових труднощів.
Разом з тим зазначається, що незважаючи на значні перебої в операційному середовищі в Україні, група продовжує експлуатувати одну зі своїх чотирьох ліній з виробництва окатишів та експортувати свою продукцію європейським та близькосхідним клієнтам.
Як було оголошено раніше, група прийняла рішення продати власне перевантажувальне судно Iron Destiny, за яке вона отримала чистий прибуток у розмірі $7,7 млн. Виходячи з поточних темпів виробництва, поточних та прогнозованих цін на енергоносії на наступний квартал, а також враховуючи оптимізований склад продажів, група зараз прогнозує, що вона матиме достатньо чистих доступних грошових коштів за вирахуванням коштів, заблокованих у банку Mbaer, після раніше заявленого кінця серпня 2026 року.
“Ця оцінка залишається залежною від волатильності цін на залізну руду, операційних витрат (включаючи витрати на енергоносії) та припускає, що не відбудеться суттєвих змін в умовах діяльності групи, включаючи постачання е/е, не буде вжито жодних обмежувальних заходів керуючим з питань неплатоспроможності у Полтавському ГЗК (ПГЗК), та немає остаточних, безапеляційних негативних результатів різних судових та адміністративних проваджень, яким наразі підлягає група”, – зазначено у повідомленні.
Крім того, констатується, що група продовжує активно просувати робочі напрямки, щоб мати змогу розпочати залучення акціонерного капіталу на суму щонайменше $100 млн. Як зазначено в попередніх оголошеннях компанії, група залишається впевненою, що залучення акціонерного капіталу є найбільш життєздатним рішенням у необхідні терміни.
“На цьому етапі немає жодної впевненості в тому, що група успішно завершить такі варіанти фінансування. Якщо питання утримання відшкодування ПДВ та фінансування не будуть вирішені вчасно, це може призвести до суттєвих негативних наслідків для групи. Заплановане залучення коштів, якщо це буде реалізовано, стане предметом подальшого оголошення, включаючи повні умови запланованого залучення коштів”, – відзначається у релізі.
Звіт про виробництво за другий квартал 2026 року компанія планує надати 15 липня поточного року.
Як повідомлялось, Ferrexpo plc оголосила про проведення щорічних зборів акціонерів 29 червня поточного року. Загальна кількість акцій, власники яких мають право голосу на зборах – 598 млн 137,142 тис звичайних акцій. В обігу знаходиться лише один клас акцій, кожна акція має один голос, тому загальна кількість прав голосу, які можна реалізувати на зборах, становить 598 млн 137,142 тис.
Тимчасовий в.о. голови компанії Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) пояснив, що голосування за всіма резолюціями буде проведено шляхом опитування, а результати голосування будуть оголошені через Службу регуляторної інформації та опубліковані на вебсайті групи якомога швидше після проведення загальних зборів.
Дженовезе нагадав, що компанія прагне залучити щонайменше $100 млн, які потрібні для фінансування підтримки діяльності групи Ferrexpo протягом наступних 18 місяців. Діяльність групи значно постраждала з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, що призвело до скорочення операційної діяльності та періодів повного призупинення діяльності. Це суттєво вплинуло на дохід групи.
Крім того, рішення податкових органів України призупинити відшкодування ПДВ з березня 2025 року приблизно на суму $90 млн ще більше суттєво вплинуло на ліквідність групи. Компанія має намір завершити залучення коштів за рахунок акцій якомога швидше та активно працює над досягненням цієї мети. Однак вона ще не має можливості офіційно розпочати залучення коштів за рахунок акцій.
“Доки залучення коштів за рахунок акцій не буде готове до запуску, компанія не може опублікувати свої перевірені аудиторами фінансові результати за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, на основі принципу безперервності діяльності, оскільки компанія та її аудитори потребують достатньої впевненості щодо початку та успішного завершення залучення коштів за рахунок акцій перед підписанням фінансової звітності. Внаслідок затримки залучення коштів за рахунок акцій та враховуючи залежність від початку залучення коштів за рахунок акцій для опублікування перевіреної аудиторами фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, на основі принципу безперервності діяльності, компанія не може завершити перевірений аудиторами річний звіт та фінансову звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, але прагне зробити це якомога швидше”, – говорилося у зверненні т.в.о. СЕО.
За його словами, ці загальні збори акціонерів проводяться лише для охоплення рутинних питань, а саме переобрання директорів та поновлення повноважень, наданих на здійснення ринкових закупівель власних акцій та скликання загальних зборів. Усі директори підуть у відставку на загальних зборах акціонерів 2026 року та будуть домагатися переобрання акціонерами, за винятком пана Віталія Лісовенка, який, як було оголошено раніше, складе свої повноваження члена ради директорів компанії з моменту завершення загальних зборів.
Згідно з інформацією, на зборах пропонується, зокрема, переобрати членами ради директорів Стюарта Брауна, Миколу Кладієва, Лусіо Дженовезе та Фіону Маколей.
Як повідомлялось, Ferrexpo затримує публікацією аудитованого звіту за 2025 рік.
Повідомлялось також, що Лондонська фондова біржа (LSE) призупинила торги акціями Ferrexpo, при цьому компанія у другій половині квітня двічі попередила акціонерів про призупинення лістингу та торгівлі її акціями через неможливість вчасно опублікувати річну звітність. В останній раз, 28 квітня, Ferrexpo зазначила, що отримала від інституційних інвесторів орієнтовні, необов’язкові висловлення зацікавленості у можливій докапіталізації на суму більше $100 млн, від якої у тому числі залежить і публікація звіту, але не встигне це зробити до кінця квітня.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
OTP Group досягла важливої віхи: після чотирьох років поспіль зростання вона вперше увійшла до топ-400 компаній світу у рейтингу Forbes Global 2000.
Рейтинг Forbes Global 2000 щорічно визначає найбільші публічні компанії світу. Список формується на базі чотирьох ключових фінансових показників — доходу, прибутку, активів і ринкової капіталізації — кожен із яких має однакову вагу. Згідно з методологією, окремо складаються рейтинги топ-2000 за кожним показником, а підсумкове місце визначається за їхнім сукупним результатом.
«OTP Group увійшла до числа 400 найсильніших компаній світу у рейтингу Forbes Global 2000 — це досягнення, яке ми отримали разом із нашими колегами, клієнтами та партнерами як регіональна банківська група з Угорщини. Безперервний розвиток OTP Group підтверджує силу нашої стабільної стратегії та орієнтованого на клієнтів підходу. Я хочу подякувати нашим колегам за їхні зусилля, що сприяють нашому спільному успіху, а також клієнтам — за довіру, яка є основою нашого видатного зростання», — зазначив Пітер Чаньї, генеральний директор OTP Bank.
У 2026 році OTP Group увійшла до топ-1000 компаній у всіх категоріях, що оцінюються Forbes: 360-те місце за прибутком, 313-те — за активами, 993-тє — за доходом і 658-ме — за ринковою вартістю, що забезпечило загальне 398-ме місце. Це досягнення є особливо значущим, враховуючи, що чотири роки тому компанія ще не входила до топ-1000; відтоді її позиції суттєво покращувалися щороку.
Про OTP Group
OTP Group — одна з найдинамічніших і провідних банківських груп у регіоні Центральної та Східної Європи з високою прибутковістю та стабільною позицією за капіталом і ліквідністю. Нині, маючи майже 40 000 співробітників в 11 країнах Центральної та Східної Європи та Центральної Азії, Група надає універсальні фінансові послуги майже 17,5 мільйонам клієнтів.
Як найактивніший консолідатор у банківському секторі Центральної та Східної Європи, Група успішно придбала та інтегрувала 25 банків із початку 2000-х років.
OTP Group має штаб-квартиру в Угорщині та відзначається диверсифікованою і прозорою структурою власності. Банківська група котирується на Будапештській фондовій біржі з 1995 року.
АТ “Укрпошта” підписала угоду з одним із найбільших маркетплейсів світу Etsy, ставши таким чином його офіційним партнером, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у понеділок.
“Сьогодні ми завершили те, що почали під час візиту в США: “Укрпошта” підписала угоду з одним з найбільших маркетплейсів світу – Etsy”, – написав Смілянський у Телеграм.
За його словами, після підписання національний поштовий оператор стає веріфікованим партнером Etsy по всьому світу від України.
Зазначається, що в Etsy продаються більш ніж 2 млн українських товарів.
Підписана угода передбачає більш зручне оформлення посилок для клієнтів, зокрема, відтепер дані для відправлень та ярликів будуть автоматично додаватись під час оформлення як у кабінет “Укрпошти”, так і в Etsy.
Серед іншого угода дозволяє повну ІТ інтеграцію між ” Укрпоштою” та Etsy, що у результаті дає можливість одночасно продавати у будь-яку країну світу.
В “Укрпошті” також уточнили, що всі розрахунки по миту ( в США та ЄС ) забезпечуватиме національний поштовий оператор.
“Дякую нашим партнерам за довіру! Це була не проста угода і такий статус велика логістична компанія в Україні отримує вперше”, – наголосив гендиректор “Укрпошти”.
Etsy – це міжнародний маркетплейс, що який спеціалізується на продажах виробів ручної роботи, вінтажних речах, прикрасах та інших виробах.
Загальний прибуток державної “Укрпошти” за січень-квітень становив 106,3 млн грн, прибуток EBITDA – 122,9 млн грн. Власний капітал компанії сягнув 2,3 млрд грн без додаткового бюджетного фінансування.
За січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, Полтавська обл.) змонтує зерносушарний комплекс Brice-Baker для сільгоспвиробника в Житомирській області, який розвиває власну інфраструктуру післязбиральної доробки зерна, повідомив завод.
“Проєкт передбачає монтаж зерносушарки Brice-Baker та необхідного транспортного обладнання, що забезпечить транспортування зерна та безперебійну роботу комплексу”, – йдеться у повідомленні на сайті заводу.
КМЗ зазначає, що завдяки новому обладнанню господарство зможе самостійно здійснювати сушіння зерна, оптимізувати виробничі процеси та зменшити витрати на логістику.
“Все більше фермерів розуміють, що власна зерносушарка – це можливість бути незалежними від сторонніх елеваторів. Вона дозволяє самостійно планувати строки сушіння та відвантаження зерна, уникати сезонних черг і не поспішати з продажем урожаю одразу після збирання, коли ціна зазвичай найнижча”, – цитується у повідомленні регіональний менеджер KMZ Industries Юрій Мусієнко.
У KMZ Industries констатували зростання попиту на зерносушильні комплекси серед фермерських господарств.
За повідомленням заводу, у червні він також завершив виготовлення та монтаж зерносушарки Brice-Baker для підприємства з Кіровоградської області, яке спеціалізується на переробці сої, соняшнику та ріпаку.
Особливістю проєкту стало використання пари як джерела теплової енергії для сушіння зерна та олійних культур, що дозволяє інтегрувати зерносушарку в існуючі виробничі процеси підприємства та максимально використовувати наявні енергетичні ресурси.
До складу поставки увійшли зерносушарка з системою пилепригнічення, автоматизована система управління техпроцесом, система силового електроживлення, осьовий вентилятор із глушником шуму та комплекс датчиків контролю температури та технологічних параметрів.
Розрахункова продуктивність сушарки при роботі з різними культурами становить до 28 тонн/год для пшениці, до 16 тонн/год для кукурудзи та до 14 тонн/год для соняшнику залежно від початкової вологості зерна.
“У цьому проєкті ключовим завданням було інтегрувати нову зерносушарку у діючий виробничий цикл підприємства та забезпечити ефективну роботу на парі. Саме тому ми не просто поставили обладнання, а запропонували рішення, яке враховує технологію замовника сьогодні та його можливості для розвитку в майбутньому, – цитується у повідомленні регіональний менеджер Антон Гончарук.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів.
За даними ресурсу YouControl, у січні-березні поточного року завод збільшив чистий дохід на 70,7% порівняно з першим кварталом 2025 року – до 96,7 млн грн за збільшення збитку на 23% – до 34 млн грн.
Brice-Baker, ELEVATOR, KMZ INDUSTRIES, АГРОВИРОБНИК, зерносушарка
ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (ТМ «Вілія») до 25-річчя своєї діяльності запустило завод з обробки насіння потужністю до 12 тонн/год у селі Звиняче Луцького району Волинської області.
«Новий комплекс потужністю до 12 тонн/год створено для забезпечення внутрішніх потреб холдингу посівним матеріалом та посилення незалежності від зовнішніх постачальників. Проєкт реалізовано з використанням технологічних рішень британської компанії Perry та датського виробника Westrup», — зазначається у повідомленні Perry у Facebook.
За інформацією компанії, комплекс забезпечує повний цикл підготовки насіння, включаючи приймання сировини, очищення, калібрування, гравітаційну та оптичну сепарацію, протруювання, сушіння та відвантаження готової продукції. Рівень автоматизації дозволяє одночасно виконувати до шести технологічних операцій у безперервному режимі.
Зазначається, що транспортні системи комплексу адаптовані для мінімізації механічного впливу на насіння та збереження його посівних характеристик.
«Волинь-Зерно-Продукт» заснована у 2001 році. Підприємство займається переробкою зернових і входить до групи аграрних підприємств «Вілія», яка займається рослинництвом і тваринництвом, обробляє 19,5 тис. га земель, володіє сімома елеваторами у Волинській та Рівненській областях.
«Вілія» виробляє борошно, крупи, молоко, м’ясо, а також реалізує мікродобрива компаній «Квантум» і «Реаком».
У червні 2023 року ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» запустило борошномельний завод потужністю 120 тонн на добу для переробки зерна.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДР), кінцевим бенефіціаром «Волинь-Зерно-Продукт» є Євген Дудка.
Згідно з інформацією ресурсу YouControl, виручка ТОВ у 2025 році скоротилася на 4,8% — до 8 млрд 495,3 млн грн, тоді як чистий прибуток впав у 11,5 раза — до 17,8 млн грн.
Повоєнна відбудова України сформує масштабний ринок для будівельного сектору, промисловості та суміжних галузей, однак українським компаніям уже зараз потрібно готуватися до конкуренції з міжнародними підрядниками, вважає директор Rauta, голова ради директорів Асоціації “Український Центр Сталевого Будівництва” Андрій Озейчук.
У своїй колонці для The Page він зазначив, що після завершення війни попит на будівництво буде значним як з боку населення, так і з боку держави та бізнесу. За оцінками МЗС, за кордоном перебуває близько 8 млн українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення, а ООН прогнозує повернення 3-3,5 млн людей після настання стійкого миру та гарантій безпеки.
За словами експерта, значна частина тих, хто повернеться, а також внутрішньо переміщені особи потребуватимуть нового житла або відновлення пошкодженого. Водночас відбудова не обмежуватиметься житловим фондом. За оцінками Київської школи економіки, на житлові будівлі припадає лише близько третини прямих збитків від війни, тоді як значних втрат також зазнали транспортна та енергетична інфраструктура, активи підприємств, промисловість і АПК.
Озейчук зазначає, що, за оцінками Світового банку, для відбудови України знадобиться понад EUR500 млрд протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році та створює значні можливості не лише для будівельної галузі, а й для всієї економіки.
За його оцінкою, кожна гривня, вкладена у будівництво, має мультиплікаційний ефект і стимулює у 1,5-3 рази більший приріст у суміжних галузях. Прикладами можуть бути повоєнна відбудова Німеччини та Південної Кореї, де будівельний сектор став одним із каталізаторів економічного зростання.
Основними джерелами фінансування масштабних проєктів експерт називає пряму фінансову допомогу міжнародних партнерів, зокрема G7, ЄС і США, залучення великих приватних інвестицій під державні гарантії, а також репарації та конфісковані заморожені активи РФ. Додатковим стимулом має стати євроінтеграція України, яка в перспективі відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС.
Водночас українські будівельні компанії вже зараз можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією з боку європейських гравців. На думку Озейчука, найбільш реалістичним сценарієм стане консорціумна модель, у якій європейський генпідрядник працюватиме разом з українськими субпідрядниками та використовуватиме локальні матеріали, сертифіковані за європейськими стандартами EN.
За такого сценарію іноземні компанії можуть залучатися до високотехнологічних робіт, тоді як український бізнес виконуватиме локальну логістику, спеціалізовані роботи, будівництво мереж, доріг і об’єктів капітального будівництва.
Головним бар’єром для українських компаній експерт називає умови фінансування. Якщо в Україні будівництво часто ведеться за рахунок значних авансів, то в ЄС поширена модель постаудитної оплати – за фактом виконання етапів. Це потребує значного оборотного капіталу, тоді як українські компанії мають обмежений доступ до дешевих довгострокових кредитів.
Для вирівнювання умов конкуренції, на думку Озейчука, держава має запускати програми доступного довгострокового кредитування під державні гарантії, надавати пільгове фінансування для модернізації українських заводів будматеріалів, спрощувати впровадження стандартів EN і лобіювати участь українського бізнесу в міжнародних грантових програмах.
Окремим викликом стане перехід будівельної галузі на європейські правила проєктування. У 2028 році українська система має повністю завершити інтеграцію у європейський простір і перейти на Єврокоди. Це зніме частину бар’єрів для іноземних інженерів, але водночас вимагатиме швидкого підвищення кваліфікації українських фахівців.
Серед технологічних трендів відбудови експерт називає BIM-моделювання, цифрові двійники будівель, енергоефективні рішення та концепцію будинків із нульовим споживанням енергії. За його оцінкою, ринок зміщуватиметься у бік швидкісного модульного будівництва, екологічних матеріалів та інноваційних рішень.
Ще одним ключовим обмеженням стане кадровий дефіцит. За словами Озейчука, демобілізовані військові та чоловіки, які повернуться з-за кордону, лише частково компенсують нестачу робочої сили. Високий попит може спричинити зростання зарплат у будівництві, особливо для робітничих професій, а також стимулювати перекваліфікацію фахівців з інших секторів, активніше залучення жінок, ветеранів і людей старшого віку.
Крім того, українські компанії вже починають співпрацювати з агентствами, які спеціалізуються на офіційному працевлаштуванні будівельників із країн Південної Азії, зокрема Індії, Непалу, Бангладеш і Пакистану.
Озейчук вважає, що два головні принципи майбутньої відбудови – це швидкість реалізації та підхід Build Back Better, тобто відбудова кращої якості, ніж було до руйнувань. Саме ці критерії визначатимуть попит на сучасні матеріали, технології та виробничі потужності в Україні.
Rauta – українська компанія, що працює у сфері швидкомонтованих будівель, фасадних і покрівельних систем, сендвіч-панелей та сталевого будівництва. Асоціація “Український Центр Сталевого Будівництва” об’єднує компанії, що працюють у сегменті металоконструкцій, будівельних матеріалів, проєктування та промислового будівництва.
