Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Мінсільгосп США знизив оцінку експорту української кукурудзи на 2 млн тонн

Міністерство сільського господарства США скоротило прогноз експорту кукурудзи з України на 2 млн тонн

Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому прогнозі зменшило оцінку експорту української кукурудзи у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 2 млн тонн порівняно з жовтнем – до 20 млн тонн, зберігши прогноз виробництва на рівні 31,8 млн тонн.

Відповідні дані наведено у звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненому 10 листопада 2026 року.

Згідно з документом, скорочення прогнозованого експорту супроводжується суттєвим збільшенням очікуваних запасів кукурудзи в Україні.

Зокрема, USDA підвищило оцінку перехідних залишків на кінець 2026/27 МР із 5,53 млн до 7,53 млн тонн, або на 36,2%.

Для порівняння, запаси кукурудзи на початок поточного маркетингового року становили 2,92 млн тонн. Отже, за прогнозом USDA, до завершення сезону вони можуть збільшитися приблизно у 2,6 раза.

Внутрішнє споживання української кукурудзи американські аналітики оцінюють у 7,2 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – у 5,5 млн тонн. Обидва показники залишилися незмінними порівняно з жовтневим прогнозом.

Основною причиною зниження експортної оцінки USDA називає обмеження можливостей постачання української агропродукції на зовнішні ринки.

У звіті зазначається, що війна в Чорноморському регіоні та пов’язані з нею логістичні труднощі продовжують впливати на міжнародну торгівлю зерновими.

У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі кукурудзою у 2026/27 МР із 210,72 млн до 209,38 млн тонн.

Крім України, прогнози експорту скорочено для США та Індії. Водночас збільшення постачань очікується з Аргентини, для якої експортну оцінку підвищено з 38 млн до 40 млн тонн.

Найбільшим світовим експортером кукурудзи залишаються США з прогнозованим обсягом 83,19 млн тонн, тоді як Бразилія може експортувати 43 млн тонн.

Україна з прогнозом 20 млн тонн залишається одним із провідних світових постачальників цієї культури.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР USDA оцінює приблизно в 1,292 млрд тонн, а перехідні запаси – у 281,94 млн тонн.

Зростання запасів кукурудзи в Україні відбувається на тлі стабільного прогнозу врожаю, однак фактичні обсяги експорту залежатимуть від роботи морських портів, залізничної та автомобільної логістики, а також попиту на міжнародних ринках.

Для кукурудзи маркетинговий рік в Україні триває з жовтня до вересня наступного року.

Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 23 (PDF).

 

, , , ,

Україна закупила генераторних установок на $835 млн: імпорт скоротився на 40%

Як повідомляє Experts Club, українські підприємства у січні-жовтні 2026 року скоротили імпорт електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів на 40,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $835 млн, свідчать дані Державної митної служби України.
Згідно зі статистикою, у жовтні імпорт цієї продукції становив $127 млн, що на 32,4% менше порівняно з жовтнем 2025 року.
Водночас відносно вересня поточного року, коли в Україну було ввезено відповідного обладнання на $89,6 млн, жовтневі постачання збільшилися на 41,7%.
Найбільшим постачальником електрогенераторних установок та перетворювачів за підсумками десяти місяців 2026 року став Китай, на який припало 27,3% загального імпорту, або $226,7 млн.
Друге місце посіла Чехія з показником $175 млн та часткою 21%, третє – Туреччина, звідки було імпортовано обладнання на $103 млн, або 12,3% загального обсягу.
Сукупно ці три країни забезпечили понад 60% вартості імпортованих в Україну електрогенераторних установок та перетворювачів.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року географія основних постачань суттєво змінилася.
Торік найбільшим постачальником була Румунія, звідки за десять місяців надійшло обладнання на $272 млн.
На другому місці перебувала Чехія з показником $254,6 млн, на третьому – Польща, яка поставила продукції на $175,3 млн.
Таким чином, у 2026 році Китай вийшов на перше місце серед постачальників відповідного обладнання, тоді як Румунія та Польща втратили позиції у трійці лідерів.
Постачання з Чехії також скоротилися: з $254,6 млн до $175 млн, або приблизно на 31%.
Водночас експорт електрогенераторних установок та перетворювачів з України залишався порівняно невеликим.
За січень-жовтень 2026 року його обсяг становив $7,4 млн. Основним напрямом експорту стала Туреччина, на яку припало 36,5% загального показника.
Імпорт цієї категорії обладнання перевищив експорт майже у 113 разів.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна збільшила імпорт електрогенераторних установок та перетворювачів у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до $1,69 млрд.
Зокрема, у січні 2025 року імпорт електрогенераторного обладнання збільшився у вісім разів порівняно із січнем 2024 року на тлі потреби в резервному електропостачанні.
Наприкінці липня 2024 року Україна запровадила звільнення від ввізного мита та ПДВ для визначених категорій енергетичного обладнання, зокрема електрогенераторних установок.
Електрогенераторні установки використовуються для резервного та автономного електропостачання підприємств, об’єктів критичної інфраструктури, медичних закладів, торговельних центрів і житлових будинків.
Зниження вартісних показників імпорту у 2026 році відбувається одночасно зі значним збільшенням ввезення електричних акумуляторів, вартість яких за десять місяців досягла $3,77 млрд. Водночас митна статистика не дає підстав стверджувати, що скорочення закупівель генераторних установок безпосередньо зумовлене переходом споживачів на акумуляторні системи.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень-жовтень 2026 року.

Державна Митна Служба
Статистика та реєстри | Державна Митна Служба

https://www.experts.news/posts/ukrayina-skorotyla-import-elektroheneratornykh-ustanovok-na-40-do-835-mln

, , , , ,

Україна збільшила імпорт акумуляторів у 3,6 раза до $3,8 млрд

Українські підприємства у січні-жовтні 2026 року збільшили імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них майже у 3,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3,77 млрд, свідчать дані Державної митної служби України.

Згідно з митною статистикою, у жовтні імпорт цієї продукції становив $583,2 млн, що приблизно вчетверо перевищує показник жовтня 2025 року, коли в Україну було ввезено акумуляторів на $144,9 млн.

Основним постачальником електричних акумуляторів в Україну залишається Китай, частка якого за десять місяців 2026 року досягла 91,1% загального імпорту проти 70,2% за аналогічний період минулого року.

У грошовому вимірі постачання китайської продукції збільшилися з $740,6 млн до $3,43 млрд, або приблизно у 4,6 раза.

Іншими країнами-постачальниками електричних акумуляторів у 2026 році стали Чехія та Польща, однак їхні частки залишаються незначними порівняно з Китаєм.

Для порівняння, у січні-жовтні 2025 року, крім Китаю, значні обсяги продукції надходили з В’єтнаму, на який припадало 9,1% імпорту, та Тайваню з часткою 5,1%.

Таким чином, протягом року концентрація постачань електричних акумуляторів на український ринок із Китаю суттєво посилилася.

Водночас експорт електричних акумуляторів з України за десять місяців 2026 року скоротився на 15,4% – до $37,16 млн порівняно з $43,9 млн за аналогічний період минулого року.

Основними ринками збуту української продукції залишаються Польща, Німеччина та Франція.

У результаті імпорт електричних акумуляторів перевищив їхній експорт більш ніж у 100 разів.

Як повідомлялося, у 2025 році Україна збільшила імпорт електричних акумуляторів на 55% порівняно з попереднім роком – до $1,48 млрд. Отже, лише за десять місяців 2026 року вартість імпортованої продукції перевищила показник усього минулого року приблизно у 2,5 раза.

Наприкінці липня 2024 року в Україні були запроваджені податкові та митні пільги для ввезення визначених категорій енергетичного обладнання, зокрема акумуляторів, що використовуються для забезпечення резервного електроживлення.

Електричні акумулятори застосовуються в системах накопичення енергії, автономного та резервного електропостачання, телекомунікаційному обладнанні, промисловості, транспорті й побутових пристроях. Збільшення імпорту відбувається на тлі потреби українських підприємств і домогосподарств у резервних джерелах електроенергії.

Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень-жовтень 2026 року.

, , , ,

Уряд України вирішив не розкривати дані про чисельність наявного населення – Держстат

Кабінет міністрів України в умовах повномасштабної агресії РФ вирішив не розкривати статистичні дані щодо чисельності населення, бо вони є чутливими як з точки зору оцінки обороноздатності та мобілізаційного потенціалу країни, так і кращого розуміння ворогом болючих місць з інфраструктурної, соціальної точки зору та можливості використати ці дані для інформаційно-психологічних спецоперацій, повідомив голова Державної служби статистики Арсен Макарчук

“В умовах воєнного стану урядом наразі прийнято рішення ці дані не розкривати, але ми сподіваємося, що буде знайдений певний консенсус: наприклад, щодо розкриття цих даних у розрізі країни загалом, але не у розрізі регіонів. Дуже хочеться знайти цей баланс між чутливістю, сенситивністю цієї інформації і інтересом та потребами в її розкритті”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

Макарчук висловив особисту позицію, що актуальні демографічні дані потрібні не лише для задоволення суспільного інтересу, але і для планування діяльності держави та спілкування з міжнародними партнерами, діяльності бізнесу.

“Ми мали розмову з мобільними операторами кілька тижнів назад, які за ліцензійними вимогами мають забезпечити покриття населених пунктів з населенням понад 2 тис. людей. Але виникає запитання – на яку дату брати оцінку чисельності населення?” – навів він приклад.

Фахівець зауважив, що від оцінки чисельності населення залежить й перебування України в тій чи іншій категорії країн, бо ВПП на душу населення – дуже поширений показник такої класифікації. Ідеться як про можливість претендувати на певні проєкти міжнародної допомоги, так і про розрахунки внесків країн у певні міжнародні організації, додав він.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів ввечері 11 листопада задовольнив заяву Макарчука про відставку.

У оприлюдненому Держстатом минулого тижня дашборді “Основні показники соціально-економічного розвитку України” досі вказана чисельність наявного населення (за оцінкою) станом на 1 січня 2022 року на рівні 41 млн 167,34 тис.

Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Птухи НАН України Елла Лібанова влітку цього року заявила про спільну оцінку Держстату та Інституту демографії на рівні 29 млн плюс-мінус 300-500 тис., за даними трьох провідних мобільних операторів та різних державних реєстрів.

Загальний перепис населення в Україні востаннє відбувся у грудні 2001 року. За його результатами загальна кількість населення становила 48 млн 457 тис. осіб.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1235343.html

 

, , , ,

Мінекономіки України підготувало проект щодо автоматичного продовження статусу підприємств, що мають стратегічне значення, до 1 лютого 2027 року

Міністерство економіки та навколишнього середовища України підготувало проект акта про перехідний період, який передбачає автоматичне продовження до 1 лютого 2027 року статусу критичності для підприємств, термін дії якого закінчується в листопаді-грудні 2026 року.

Як зазначається у роз’ясненні відомства, опублікованому в четвер, це рішення покликане забезпечити безперебійну роботу бізнесу в умовах поетапного переходу на оновлені 27 жовтня правила бронювання. На сьогодні 90 % державних органів, включаючи всі міністерства та обласні військові адміністрації, вже переглянули галузеві критерії, а Координаційний центр узгодив їх на двох засіданнях у встановлений 10-денний термін, тоді як решта відомств отримали пропозиції для доопрацювання.

Крім того, до 10 листопада підприємства паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів мали привести обсяги бронювання у відповідність до квоти 95% з обов’язковим збереженням місць для фахівців, задіяних у виробничих процесах та аварійно-відновлювальних роботах, при цьому недотримання квоти більше ніж 10 робочих днів є підставою для скасування статусу критичності.

Для планового підтвердження або отримання статусу підприємства подають документи до центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та обласних військових адміністрацій (ОВА) за два-три місяці до закінчення терміну його дії, але тепер, окрім базових показників, необхідно виконати дві додаткові умови. Зокрема, роботодавець повинен надати обґрунтування того, що призупинення діяльності підприємства завдасть шкоди обороноздатності, життєзабезпеченню населення, роботі об’єктів критичної інфраструктури або макрофінансовій стабільності держави.

Саме підприємство має здійснювати діяльність в одній із 13 визначених критичних сфер, до яких належать ОПК, ПЕК, аварійно-рятувальні служби, видобувна та переробна промисловість, будівництво, агровиробництво та продовольча безпека, транспорт і логістика, ІТ, зв’язок, банківська діяльність, охорона здоров’я та роздрібна торгівля. У разі необхідності цей перелік може бути розширено за поданням профільного органу та за погодженням із Координаційним центром.

Як повідомлялося, 23 жовтня Кабінет Міністрів постановою № 1328 оновив систему бронювання, відокремивши статус критичності від економічних показників, знизивши квоту для ПЕК та ОПК до 95% та створивши Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних, перше засідання якого відбулося 7 листопада.

Водночас представники бізнесу раніше наголошували на необхідності адаптаційних рішень. Зокрема, Федерація роботодавців України виступала за продовження терміну дії чинних рішень, термін яких закінчується наприкінці року. Представники ресторанної галузі та Національної ресторанної асоціації України (НРАУ) заявляли про гострий кадровий дефіцит і наголошували, що малий бізнес та підприємства громадського харчування фактично позбавлені доступу до загальних механізмів призову, хоча втрата навіть одного працівника через жорсткі графіки роботи загрожує закриттям закладів.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news/onovleni-pravyla-broniuvannia-kliuchovi-etapy-ta-stroky

, , , ,

Майже половина українців нейтрально ставляться до Словенії, понад 40% – позитивно

Ставлення українців до Словенії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним із помітною перевагою позитивних оцінок над негативними. Позитивно до країни ставляться 40,3% респондентів, нейтрально – 49,9%, негативно – 6,7%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Загальний баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 33,6 відсоткового пункту.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словенії ставляться 12,5% українців, здебільшого позитивно – 27,8%. Нейтральну позицію займають 49,9% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,1%, повністю негативно – лише 0,6%, ще 3,1% не змогли визначитися.

Порівняно з березнем загальна структура громадської думки практично не змінилася. У попередній хвилі позитивно до Словенії ставилися 40,6% респондентів: 10,5% – повністю позитивно та 30,1% – здебільшого позитивно. Нейтральну відповідь тоді обрали 48%, негативну – 7%, ще 4,4% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців позитивний сегмент скоротився лише на 0,3 в.п. – до 40,3%, а негативний також зменшився на 0,3 в.п. – до 6,7%. Частка нейтральних відповідей збільшилася на 1,9 в.п., тоді як кількість тих, кому важко відповісти, зменшилася на 1,3 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок фактично не змінився і в обох хвилях становить близько плюс 33,6 в.п.

Водночас усередині позитивного сегмента відбулася певна зміна: частка повністю позитивних оцінок зросла з 10,5% до 12,5%, а здебільшого позитивних скоротилася з 30,1% до 27,8%. Отже, загальний рівень позитивного ставлення залишився стабільним, але серед прихильних до Словенії респондентів дещо збільшилася частка найбільш упевнених оцінок.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що результати соціологічних досліджень мають практичне значення для розвитку міжнародних відносин, зокрема для діяльності дипломатичних представництв, бізнес-асоціацій та іноземних компаній.

Коментуючи результати дослідження ставлення українців до країн Південної Європи, він наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.

«Перша рекомендація – регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге – бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», – зазначив Уракін.

На його думку, соціологічні дані можуть допомагати дипломатичним представництвам і бізнесу краще розуміти суспільне сприйняття відповідних держав та ефективніше вибудовувати двосторонні відносини.

У випадку Словенії результати дослідження демонструють значний потенціал для розвитку інформаційної та економічної комунікації. Майже половина українців не має чітко вираженого позитивного чи негативного ставлення до країни, тоді як частка негативних оцінок залишається відносно невеликою.

Такий розподіл може свідчити про те, що подальше формування образу Словенії в українському суспільстві залежатиме, зокрема, від інформування про її участь у підтримці України, розвитку торговельно-економічних зв’язків, гуманітарних ініціатив та співпраці між підприємствами двох держав.

При цьому стабільність позитивного балансу протягом п’яти місяців свідчить про відсутність різких змін у сприйнятті Словенії. На відміну від країн, ставлення до яких зазнало суттєвих коливань, Словенія зберігає переважно нейтрально-позитивний образ.

У ширшому регіональному контексті її показники відрізняються від результатів Італії та Іспанії. За даними того самого серпневого дослідження, позитивно до Італії ставляться 70,1% українців, до Іспанії – 65,2%, тоді як до Словенії – 40,3%.

Отже, серед представлених у дослідженні країн Південної Європи Словенія має нижчий рівень позитивних оцінок, однак основну відмінність формує саме висока частка нейтральних відповідей, а не значний негатив.

Для розвитку двосторонніх відносин важливими можуть стати розширення присутності словенського бізнесу на українському ринку, інвестиційне співробітництво, участь у проєктах відбудови України та збільшення кількості спільних економічних і культурних ініціатив.

Березневе дослідження проводилося компанією Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

Серпневе опитування також охопило 800 повнолітніх громадян України та стало третьою хвилею дослідження після серпня 2025 року і березня 2026 року.

Джерела: Experts Club та Active Group, дослідження від 18 вересня 2026 року; Experts Club, коментар Максима Уракіна щодо країн Південної Європи від 11 жовтня 2026 року.

, , , , , , ,