Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Майже половина українців нейтрально ставляться до Словенії, понад 40% – позитивно

Ставлення українців до Словенії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним із помітною перевагою позитивних оцінок над негативними. Позитивно до країни ставляться 40,3% респондентів, нейтрально – 49,9%, негативно – 6,7%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Загальний баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 33,6 відсоткового пункту.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словенії ставляться 12,5% українців, здебільшого позитивно – 27,8%. Нейтральну позицію займають 49,9% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,1%, повністю негативно – лише 0,6%, ще 3,1% не змогли визначитися.

Порівняно з березнем загальна структура громадської думки практично не змінилася. У попередній хвилі позитивно до Словенії ставилися 40,6% респондентів: 10,5% – повністю позитивно та 30,1% – здебільшого позитивно. Нейтральну відповідь тоді обрали 48%, негативну – 7%, ще 4,4% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців позитивний сегмент скоротився лише на 0,3 в.п. – до 40,3%, а негативний також зменшився на 0,3 в.п. – до 6,7%. Частка нейтральних відповідей збільшилася на 1,9 в.п., тоді як кількість тих, кому важко відповісти, зменшилася на 1,3 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок фактично не змінився і в обох хвилях становить близько плюс 33,6 в.п.

Водночас усередині позитивного сегмента відбулася певна зміна: частка повністю позитивних оцінок зросла з 10,5% до 12,5%, а здебільшого позитивних скоротилася з 30,1% до 27,8%. Отже, загальний рівень позитивного ставлення залишився стабільним, але серед прихильних до Словенії респондентів дещо збільшилася частка найбільш упевнених оцінок.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що результати соціологічних досліджень мають практичне значення для розвитку міжнародних відносин, зокрема для діяльності дипломатичних представництв, бізнес-асоціацій та іноземних компаній.

Коментуючи результати дослідження ставлення українців до країн Південної Європи, він наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.

«Перша рекомендація – регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге – бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», – зазначив Уракін.

На його думку, соціологічні дані можуть допомагати дипломатичним представництвам і бізнесу краще розуміти суспільне сприйняття відповідних держав та ефективніше вибудовувати двосторонні відносини.

У випадку Словенії результати дослідження демонструють значний потенціал для розвитку інформаційної та економічної комунікації. Майже половина українців не має чітко вираженого позитивного чи негативного ставлення до країни, тоді як частка негативних оцінок залишається відносно невеликою.

Такий розподіл може свідчити про те, що подальше формування образу Словенії в українському суспільстві залежатиме, зокрема, від інформування про її участь у підтримці України, розвитку торговельно-економічних зв’язків, гуманітарних ініціатив та співпраці між підприємствами двох держав.

При цьому стабільність позитивного балансу протягом п’яти місяців свідчить про відсутність різких змін у сприйнятті Словенії. На відміну від країн, ставлення до яких зазнало суттєвих коливань, Словенія зберігає переважно нейтрально-позитивний образ.

У ширшому регіональному контексті її показники відрізняються від результатів Італії та Іспанії. За даними того самого серпневого дослідження, позитивно до Італії ставляться 70,1% українців, до Іспанії – 65,2%, тоді як до Словенії – 40,3%.

Отже, серед представлених у дослідженні країн Південної Європи Словенія має нижчий рівень позитивних оцінок, однак основну відмінність формує саме висока частка нейтральних відповідей, а не значний негатив.

Для розвитку двосторонніх відносин важливими можуть стати розширення присутності словенського бізнесу на українському ринку, інвестиційне співробітництво, участь у проєктах відбудови України та збільшення кількості спільних економічних і культурних ініціатив.

Березневе дослідження проводилося компанією Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

Серпневе опитування також охопило 800 повнолітніх громадян України та стало третьою хвилею дослідження після серпня 2025 року і березня 2026 року.

Джерела: Experts Club та Active Group, дослідження від 18 вересня 2026 року; Experts Club, коментар Максима Уракіна щодо країн Південної Європи від 11 жовтня 2026 року.

, , , , , , ,

Франція спростила процедуру отримання громадянства для іноземних пенсіонерів

Міністерство внутрішніх справ Франції пом’якшило підхід до розгляду заяв на отримання громадянства від іноземних пенсіонерів, які постійно проживають у країні, але отримують пенсійні виплати з-за кордону. Походження доходів більше не повинно бути самостійною підставою для відмови у натуралізації, повідомило 11 листопада 2026 року видання The Connexion.

Відповідні роз’яснення міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс надав у листі сенаторці від департаменту Шаранта Ніколь Боннефуа, яка раніше звертала увагу уряду на труднощі іноземних пенсіонерів із набуттям французького громадянства. Новий підхід передбачає, що заяви пенсіонерів, які отримують основні доходи з інших держав, можуть розглядатися позитивно за умови декларування цих доходів у Франції та підтвердження міцних зв’язків із місцевою громадою.

Такими доказами можуть бути, зокрема, володіння основним житлом у Франції протягом понад п’яти років, активна участь у громадському житті або досвід роботи в місцевих органах самоврядування.

При цьому володіння нерухомістю не є обов’язковою умовою натуралізації та не гарантує отримання громадянства. Йдеться про один із можливих способів підтвердження тривалого проживання та інтеграції в суспільство.

Як зазначив Нуньєс, французькі органи влади вже застосовують скоригований підхід. Це дало змогу позитивно розглянути кілька заяв, які раніше залишалися без остаточного рішення або були предметом оскарження.

Проблема виникла після запровадження жорсткіших адміністративних вимог до натуралізації у травні 2025 року за попереднього міністра внутрішніх справ Бруно Ретайо. Циркуляр від 2 травня 2025 року передбачав посилену перевірку економічної інтеграції заявників та розташування центру їхніх матеріальних інтересів.

На практиці це призводило до відмов іноземним пенсіонерам, які тривалий час проживали у Франції, але отримували основну частину доходів у вигляді пенсій з інших держав.

Особливо гостро проблема торкнулася британських громадян, які після Brexit продовжили проживати у Франції та отримувати пенсії з Великої Британії.

Під час парламентських обговорень сенаторка Ніколь Боннефуа звертала увагу, що такі іноземці сплачують місцеві податки, користуються послугами французьких підприємств, утримують нерухомість і беруть участь у житті громад, однак можуть отримувати відмови через іноземне походження доходів.

Міністерство внутрішніх справ погодилося необхідність враховувати індивідуальні обставини пенсіонерів, зокрема тривалість проживання та фактичну інтеграцію.

Водночас чинний циркуляр не скасовано. Зміни стосуються насамперед практики його застосування французькими префектурами, а не запровадження окремої спрощеної процедури набуття громадянства.

Стандартна процедура натуралізації у Франції, як правило, передбачає щонайменше п’ять років постійного проживання в країні, наявність законних підстав для перебування, підтвердження інтеграції та виконання інших установлених законодавством вимог.

З 1 січня 2026 року Франція посилила вимоги до знання французької мови. Для натуралізації необхідно підтвердити володіння мовою на рівні не нижче B2 за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.

Також запроваджено обов’язковий іспит із громадянських знань, який включає 40 запитань щодо історії, культури, державного устрою, прав та обов’язків громадян. Для успішного складання необхідно правильно відповісти щонайменше на 32 запитання.

Для осіб, які за станом здоров’я або через інвалідність не можуть пройти відповідне тестування, передбачено можливість спеціальних умов або звільнення від окремих випробувань за наявності медичного підтвердження.

Нові роз’яснення щодо іноземних пенсій не скасовують цих загальних вимог. Водночас іноземці, яким раніше відмовили у громадянстві саме через отримання пенсій з-за кордону, можуть розглянути можливість повторного подання документів з урахуванням нового підходу до оцінювання інтеграції.

Для іноземних пенсіонерів, зокрема громадян України, які законно та постійно проживають у Франції, зміна адміністративної практики може розширити можливості натуралізації. Однак автоматичного права на французьке громадянство вона не створює.

Джерела: The Connexion, 11 листопада 2026 року; Сенат Франції, парламентське звернення щодо натуралізації іноземних пенсіонерів; Міністерство внутрішніх справ Франції, офіційні правила отримання громадянства.

, , , ,

Підрядники будівництва енергооб’єктів у Києві переходять на цілодобовий режим роботи – Агентство відновлення України

У Києві підрядні організації, залучені до будівництва двох нових котелень, переходять на цілодобовий режим роботи для прискорення введення енергетичних об’єктів в експлуатацію, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» 12 листопада з посиланням на голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Івана Федорова.

За інформацією Агентства відновлення, рішення про посилення темпів будівництва ухвалено після перевірки стану виконання робіт на об’єктах.

Наразі фахівці здійснюють монтаж опалювальних котлів, підключення технологічного обладнання до трубопроводів та інших інженерних систем.

Після завершення монтажних робіт підрядники перейдуть до пусконалагоджувального етапу, який передбачає перевірку працездатності обладнання та підготовку котелень до експлуатації.

Перехід на цілодобовий режим має прискорити завершення будівництва та підготовку нових об’єктів теплової інфраструктури столиці до роботи в умовах опалювального сезону.

Водночас Агентство відновлення поки не уточнило встановлену теплову потужність котелень, їхнє розташування, вартість будівництва та конкретні терміни введення в експлуатацію.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері відновлення та розвитку інфраструктури. Агентство бере участь у відбудові пошкоджених об’єктів, зокрема транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури.

Джерела: «Інтерфакс-Україна», 12 листопада 2026 року, офіційне повідомлення Агентства відновлення.

, , , ,

Позитивні оцінки Грузії серед українців у 6,5 раза перевищують негативні — дослідження

Ставлення українців до Грузії у серпні 2026 року залишається переважно позитивним: 57,3% респондентів оцінюють країну позитивно, 32,1% займають нейтральну позицію, а негативно ставляться 8,8%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Грузії ставляться 21,1% українців, здебільшого позитивно — 36,2%. Нейтральну відповідь обрали 32,1% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 7,6%, повністю негативно — 1,2%, ще 1,8% не змогли визначитися.

Баланс позитивних та негативних оцінок становить плюс 48,5 відсоткового пункту. Позитивне ставлення до Грузії, таким чином, приблизно у 6,5 раза переважає негативне.

Порівняно з березнем 2026 року загальний рівень позитивного ставлення фактично не змінився. Тоді повністю позитивну оцінку давали 19,3% респондентів, здебільшого позитивну — 38%, тобто разом також 57,3%. Нейтрально до Грузії ставилися 31,7%, негативно — 9,8%, ще 1,2% не могли визначитися.

Водночас відбулася певна зміна структури позитивних відповідей: частка повністю позитивних оцінок збільшилася на 1,8 в.п. — з 19,3% до 21,1%, тоді як здебільшого позитивних зменшилася на стільки ж — із 38% до 36,2%. Негативний сегмент скоротився на 1 в.п., а нейтральний практично не змінився.

У річному вимірі динаміка також залишається помірно позитивною. У серпні 2025 року позитивне ставлення до Грузії висловлювали 56,3% українців, негативне — 10,7%. Отже, за рік позитивний сегмент збільшився на 1 в.п., негативний скоротився на 1,9 в.п., а баланс оцінок покращився приблизно з плюс 45,6 до плюс 48,5 в.п.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу на поєднання високого рівня суспільної прихильності та економічних зв’язків між двома країнами.

«Грузія традиційно залишається важливим торговельним партнером України на Кавказі», — наголошував Уракін. Він також зазначав, що позитивне ставлення українців створює сприятливу основу для подальшого розвитку економічних та культурних контактів.

За даними, які наводив Experts Club, у 2024 році товарообіг України з Грузією становив близько $1,83 млрд, із яких приблизно $1,36 млрд припадало на український експорт. Позитивне для України сальдо сягало близько $893 млн. Открытые для бизнеса

Серпневі результати демонструють високу стабільність громадської думки: за п’ять місяців загальний позитивний показник не змінився, а негативний навіть дещо скоротився. Водночас близько третини респондентів продовжують займати нейтральну позицію.

, , , , ,

Експорт залізорудної сировини з України за десять місяців скоротився на 32,6%

Гірничорудні підприємства України у січні-жовтні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 32,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 17 млн 916,342 тис. тонн із 26 млн 565,296 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у жовтні було експортовано 967,384 тис. тонн ЗРС, у вересні – 1 млн 174,008 тис. тонн, у серпні – 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.

За десять місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 32,4% – до $1 млрд 356,531 млн.

Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (34,40% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (21,65%) і Польщі (17,1%).

Крім того, Україна за січень-жовтень 2026 року імпортувала 246 тонн ЗРС на суму $74 тис. з Італії (40,54%), Нідерландів (32,43%) та Польщі (27,03%), тоді як у січні-жовтні-2025 ввезла з-за кордону 118 тис. тонн на $86 тис.

Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).

Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.

, , , ,

Україна за 10 міс. збільшила імпорт міді на 16%

Українські підприємства в січні-жовтні 2026 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $171,807 млн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у середу, експорт міді та мідних виробів за десять місяців зріс на 20% – до $100,734 млн.

У жовтні імпортовано міді на $15,408 млн, експортовано – на $13,034 млн.

Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів зріс на 17,7% – до $103,848 млн.

Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.

Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa

, , , ,