Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Українська Multi Cook відкрила нову торговельну точку в центрі Белграда

Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, українська мережа магазинів заморожених напівфабрикатів Multi Cook відкрила другу торговельну точку в Сербії. Новий магазин розпочав роботу в Белграді за адресою Bulevar kralja Aleksandra, 48, повідомила пресслужба компанії у Facebook.

За інформацією мережі, магазин відкрила партнерка Multi Cook, яка вже управляє чотирма торговельними точками бренду в балканських країнах: двома в Сербії та двома в Чорногорії.

«Наша партнерка відкрила свою четверту локацію за адресою: Булевар краља Александра 48, Београд 11000, Република Србија. Дві локації в Чорногорії та дві в Сербії – це результат наполегливої праці, сміливих рішень і великої любові до своєї справи», – повідомили в компанії.

Перший магазин Multi Cook у Сербії відкрився у Белграді на вулиці Dunavska, 2Ž. Про вихід мережі на сербський ринок засновник компанії Володимир Матвійчук публічно повідомив на початку жовтня 2026 року.

Таким чином, протягом осені український бренд збільшив кількість торговельних точок у сербській столиці до двох.

Multi Cook спеціалізується на виробництві та продажу заморожених напівфабрикатів ручної роботи. Асортимент мережі налічує понад 300 найменувань продукції, серед яких вареники, пельмені, сирники, млинці, чебуреки, голубці, котлети, десерти та інші страви домашньої кухні.

Мережа розвивається переважно за франчайзинговою моделлю, що передбачає відкриття магазинів місцевими підприємцями під українським брендом.

За даними, оприлюдненими в жовтні 2026 року, Multi Cook налічувала понад 270 магазинів у країнах Європи, США, Канаді, Великій Британії та на інших ринках.

Окрім традиційного формату магазинів заморожених напівфабрикатів, компанія розвиває концепцію MultiBar, яка поєднує роздрібну торгівлю з продажем готових страв.

Multi Cook заснована українським підприємцем Володимиром Матвійчуком, одним зі співзасновників мережі «Галя Балувана», створеної в Луцьку у 2018 році.

Міжнародний розвиток Multi Cook розпочався у 2022 році. У 2025 році Матвійчук повідомив про вихід із торговельної марки «Галя Балувана» та зосередження на розвитку власних брендів Multi Cook, GABAR і MultiBar.

Вартість інвестицій у відкриття другого магазину в Белграді та фінансові показники роботи сербських торговельних точок компанія не розкрила.

Джерела: офіційне повідомлення Multi Cook у Facebook, Retailers.ua

, , , ,

Прем’єр-міністр Хорватії звинуватив президента країни у блокуванні участі Хорватії в місіях підтримки України

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович звинуватив президента країни Зорана Мілановича та ліву опозицію у блокуванні участі хорватських військовослужбовців у міжнародних місіях підготовки та підтримки української армії. За його словами, через ці рішення Збройні сили Хорватії втратили можливість отримувати цінний досвід військової співпраці з Україною.
Про це Пленкович заявив 10 листопада 2026 року під час виступу в парламенті Хорватії (Саборі), представляючи звіт за результатами засідання Європейської ради 15-16 жовтня, повідомило хорватське інформаційне агентство Hina.
Прем’єр зазначив, що хорватська армія не бере участі у військовій тренувальній місії Європейського Союзу EUMAM Ukraine, у межах якої вже пройшли підготовку понад 100 тис. українських військовослужбовців.
«Ми пропустили цей потяг», – заявив Пленкович, коментуючи відмову від участі в міжнародних програмах військової допомоги Україні.
За оцінкою глави хорватського уряду, українська армія наразі є однією з найбільш підготовлених і досвідчених у Європі завдяки практичному застосуванню сучасних технологій та веденню бойових дій.
Пленкович вважає, що відсутність участі у відповідних програмах обмежує можливості хорватських військових вивчати досвід ЗСУ та адаптувати власну систему підготовки до сучасних умов.
«Хорватська армія фактично не знає, що зараз відбувається у сфері військового співробітництва щодо підтримки України», – зазначив прем’єр.
Він назвав таку ситуацію серйозним недоліком оборонної політики країни.
Окрім європейської місії EUMAM, Хорватія не бере участі в діяльності місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU), оскільки президент Міланович як верховний головнокомандувач не погодив відповідне рішення.
Міланович раніше виступав проти залучення хорватських військових до таких програм, аргументуючи свою позицію ризиком втягування країни у війну між Росією та Україною. Він неодноразово наголошував, що хорватські військовослужбовці не повинні направлятися на українську територію.
Пленкович заперечив ці аргументи, зазначивши, що держави, які беруть участь у військовій підготовці українських сил, здійснюють відповідну діяльність переважно за межами України.
За його словами, відмова від участі в місіях суперечить позиції уряду Хорватії, Генерального штабу та Міністерства оборони.
ЄС продовжив військову тренувальну місію для України до 2028 року
Заяви хорватського прем’єра пролунали наступного дня після рішення Ради Європейського Союзу продовжити мандат військової тренувальної місії EUMAM Ukraine ще на два роки.
Згідно з офіційним повідомленням Ради ЄС від 9 листопада 2026 року, місія продовжить роботу до 15 листопада 2028 року. На її діяльність протягом наступних двох років передбачено майже EUR300 млн.
Програма EUMAM Ukraine була створена у жовтні 2022 року для підготовки українських військовослужбовців на території держав ЄС.
Вона охоплює індивідуальну, колективну та спеціалізовану військову підготовку, а також координацію навчальних програм і забезпечення необхідним обладнанням.
З початку роботи місії підготовку пройшли понад 100 тис. українських військовослужбовців.
Новим рішенням ЄС також передбачено створення присутності місії в Україні для безпосередньої координації з українським військовим керівництвом та міжнародними партнерами. Основна навчальна діяльність EUMAM здійснюється на території країн Євросоюзу.
У Євросоюзі виникли розбіжності щодо фінансування підтримки України
Під час виступу Пленкович також повідомив про розбіжності між державами ЄС щодо подальшого фінансування України.
За його словами, Словаччина, Угорщина, Чехія та Болгарія на жовтневому засіданні Європейської ради заявили про небажання брати участь у щорічному фінансуванні допомоги Україні.
Хорватський прем’єр розкритикував позицію цих країн, зазначивши, що вони отримують із бюджету ЄС більше коштів, ніж перераховують до нього, але не хочуть брати участі у спільному фінансуванні українських потреб.
Він також звернув увагу на позицію Німеччини, яка забезпечує приблизно 20% фінансування бюджету Євросоюзу. За словами Пленковича, канцлер ФРН Фрідріх Мерц пов’язує майбутні бюджетні домовленості в ЄС із питанням фінансової підтримки України.
Пленкович наголосив, що серед держав Євросоюзу зберігається консенсус щодо необхідності досягнення миру в Україні, однак підходи до подальшої військової та фінансової допомоги відрізняються.
Хорватія є членом Європейського Союзу з 2013 року та НАТО з 2009 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення уряд країни підтримує надання Україні військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Питання участі хорватських військових у міжнародних тренувальних місіях залишається предметом розбіжностей між урядом і президентом країни.
Джерела: Hina / N1 Hrvatska, 10 листопада 2026 року; Рада ЄС, рішення про продовження EUMAM Ukraine від 9 листопада 2026 року.

, , , ,

Студенти 18 університетів України представили інженерні рішення для зв’язку та енергетики на конкурсі Huawei

Компанія «Хуавей Україна» підбила підсумки всеукраїнського інженерного конкурсу Student Tech Challenge 2026, у якому взяли участь 152 студенти з 18 закладів вищої освіти, об’єднані у 42 команди. Учасники розробляли практичні рішення для телекомунікаційних мереж, цифрової інфраструктури та енергозабезпечення, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» 11 листопада з посиланням на пресслужбу компанії.

Фінальна церемонія відбулася 6 листопада в Києві. Конкурс проводиться третій рік поспіль за підтримки Міністерства освіти і науки України та спрямований на підготовку інженерних кадрів для технологічного сектору й відновлення критичної інфраструктури.

Цьогоріч студенти працювали у трьох напрямах: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering та Digital Energy. Завдання передбачали планування мобільних радіомереж, проєктування систем передавання даних, створення відмовостійкої телекомунікаційної інфраструктури та розроблення енергоефективних рішень.

Зокрема, учасники досліджували способи покращення мобільного покриття, підвищення надійності мереж та використання сонячної генерації разом із системами накопичення електроенергії.

Протягом місяця команди працювали за підтримки викладачів університетів і менторів «Хуавей Україна». До фінального етапу пройшли 23 команди з 12 міст країни, які 4-5 листопада представили свої проєкти англійською мовою перед незалежним професійним журі.

Переможців визначили у трьох інженерних напрямах

У категорії Datacom Engineering перемогла команда Sinners of the networks Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Найкращий результат у напрямі Radio Access Network Planning продемонструвала команда Spectrum Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Переможцем у категорії Digital Energy стала команда Renew Able Національного університету «Запорізька політехніка».

Усі три команди отримали нагороди від організаторів і можливість пройти стажування в «Хуавей Україна» з перспективою подальшого працевлаштування.

Huawei розширює співпрацю з українськими університетами

Генеральний директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе під час церемонії наголосив, що підготовка інженерів має важливе значення для забезпечення стабільної роботи телекомунікаційних систем та відновлення української інфраструктури.

За його словами, з початку повномасштабного російського вторгнення компанія продовжує працювати з українськими операторами зв’язку та технологічними партнерами, сприяючи підтримці й відновленню мереж.

Керівник компанії зазначив, що Student Tech Challenge покликаний допомогти студентам застосовувати університетські знання до практичних інженерних завдань, які виникають у телекомунікаційній та енергетичній галузях.

У фінальній церемонії взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь, народний депутат України Олександр Федієнко, представники університетів та технологічних компаній.

Ректор КПІ імені Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко звернув увагу на необхідність розвитку практичних компетенцій студентів у сфері стійких телекомунікаційних мереж і цифрової енергетики.

Ректор Національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта наголосив на важливості підготовки фахівців із використанням сучасного обладнання та технологій, з якими випускники працюватимуть на підприємствах.

За інформацією «Хуавей Україна», співпраця компанії з освітніми установами також передбачає забезпечення інтернет-зв’язку в укриттях навчальних закладів, організацію оплачуваних стажувань та програми професійного розвитку молодих спеціалістів.

Huawei є міжнародною технологічною компанією, що спеціалізується на телекомунікаційному обладнанні, мережевих рішеннях, цифровій інфраструктурі та системах енергозабезпечення. В Україні компанія співпрацює з операторами зв’язку, підприємствами та закладами вищої освіти.

Джерела: «Інтерфакс-Україна», 11 листопада 2026 року, офіційний сайт Student Tech Challenge.

, , ,

На викопне паливо у 2025 році припадало понад 85% світового енергоспоживання

Як повідомляє Еxperts.news, світове споживання викопного палива у 2017-2025 роках збільшилося на 8%, або на 40 екзаджоулів (ЕДж), попри підвищення енергоефективності економік і стрімке зростання використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), свідчать результати дослідження Energy Institute Country Transition Tracker 2026, оприлюдненого британським Energy Institute 10 листопада.

Згідно зі звітом, найбільше за цей період зріс світовий попит на природний газ – майже на 15%, або на 19 ЕДж. Споживання вугілля збільшилося на 7%, нафти – на 5%.

Дослідження охоплює близько 80 найбільших країн-споживачів енергії, на які припадає понад 96% світового енергоспоживання та 95% викидів парникових газів.
За даними Energy Institute, у 83% досліджуваних країн із 2017 року знизилася енергоємність економіки, тобто обсяг енергії, необхідний для створення одиниці ВВП. Водночас 86% країн скоротили вуглецеву інтенсивність енергоспоживання.

Попри ці зміни, глобальний попит на викопні енергоносії продовжував зростати. У 2025 році на нафту, природний газ і вугілля все ще припадало понад 85% світового енергоспоживання.

Споживання відновлюваної енергії збільшилося більш ніж на 60%

За оцінками Energy Institute, світове використання відновлюваних джерел енергії, включно з гідроенергетикою, у 2017-2025 роках збільшилося більш ніж на 60%.

Зростання зафіксовано у 74 із 79 провідних країн, включених до відповідного аналізу.

Однак, незважаючи на швидке розширення використання сонячної, вітрової, гідроенергетики та інших відновлюваних джерел, у 2025 році їхня частка становила лише близько 8,6% загального світового попиту на енергію.
Водночас у виробництві електроенергії декарбонізація відбувається значно швидше, ніж в інших сегментах енергетики.

Зокрема, Франція має найвищу серед досліджуваних країн частку електроенергії з низьковуглецевих і безвуглецевих джерел – 95%, із яких 68% загальної генерації забезпечують атомні електростанції. Друге місце за цим показником посідає Бразилія з результатом 89%.

Викиди парникових газів продовжують зростати

Збільшення споживання викопного палива супроводжувалося подальшим зростанням глобальних викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою. У 2017-2025 роках вони збільшувалися в середньому майже на 1% щороку.

Найбільше скорочення викидів у абсолютному вимірі за цей період продемонстрували Німеччина – на 222 млн тонн та Японія – на 216 млн тонн.
Натомість у Китаї енергетичні викиди збільшилися на 2,096 млрд тонн, в Індії – на 783 млн тонн.

У Energy Institute зазначають, що Велика Британія, Іспанія, Франція та Німеччина входять до п’ятірки провідних країн одразу за п’ятьма або шістьма показниками енергетичного переходу.
Директорка із зовнішніх зв’язків Energy Institute Джемма Реньєз наголосила, що енергетичний перехід відбувається нерівномірно як між окремими країнами, так і між секторами світової економіки.

За її словами, успіх переходу визначатиметься не лише обсягами введення нових потужностей чистої енергетики, а й здатністю держав задовольняти зростаючий попит на енергію з одночасним скороченням викидів.
За результатами опублікованого 30 червня 2026 року Statistical Review of World Energy, загальний світовий попит на енергію у 2025 році вперше перевищив 600 ЕДж, збільшившись на 1,7% порівняно з попереднім роком.

При цьому відновлювані джерела енергії забезпечили найбільший внесок у приріст світового енергоспоживання, хоча викопне паливо продовжує домінувати в його структурі.

Energy Institute – незалежна британська професійна організація у сфері енергетики, яка публікує міжнародну енергетичну статистику, аналітичні дослідження та оцінки розвитку енергетичних ринків. Щорічне видання Statistical Review of World Energy містить дані про виробництво та споживання нафти, газу, вугілля, електроенергії, відновлюваної та атомної енергії, а також пов’язані з енергетикою викиди парникових газів.

Джерело: Energy Institute, офіційний звіт Country Transition Tracker 2026 від 10 листопада 2026 року.

, , , ,

В Україні врожай соняшнику зріс на 22,8% до 10,71 млн тонн

Українські аграрії станом на 10 листопада 2026 року намолотили 10,71 млн тонн соняшнику, що на 22,8% перевищує показник на порівнянну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.

За інформацією відомства, соняшник зібрано з площі 4,80 млн га, або 91,6% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 22,3 ц/га проти 18,9 ц/га роком раніше.

Порівняно з 7 листопада 2025 року врожайність культури збільшилася на 18%, тоді як обмолочені площі зросли на 4%.

Торік на порівнянну дату українські аграрії зібрали 8,73 млн тонн соняшнику з площі 4,61 млн га. Таким чином, цьогорічний валовий збір уже перевищує відповідний показник попереднього сезону приблизно на 1,99 млн тонн.

Основним фактором збільшення виробництва стало підвищення врожайності, тоді як розширення обмолочених площ забезпечило додатковий приріст.

Соняшник залишається основною олійною культурою України та головною сировиною для підприємств олійно-жирової промисловості. Виробництво соняшникової олії є одним із важливих напрямів українського аграрного експорту.

Збільшення валового збору соняшнику формує додаткову сировинну базу для олійноекстракційних заводів. Водночас реальні обсяги переробки та експорту залежатимуть від завантаження підприємств, енергозабезпечення, логістики й ринкової кон’юнктури.

Загалом українські аграрії станом на 10 листопада зібрали 17,91 млн тонн основних олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку.

Першоджерело: Мінагрополітики України, 10 листопада 2026 року.

 

, , , ,

Поставки румунського бітуму в Україну зросли майже у п’ять разів

Як повідомляє Еxperts.news, Румунія за підсумками січня-жовтня 2026 року стала найбільшим постачальником дорожнього бітуму в Україну, збільшивши експорт цієї продукції на український ринок майже у 4,9 раза – до 107 тис. тонн порівняно з 22 тис. тонн за аналогічний період минулого року, свідчать дані Консалтингової групи «А-95», оприлюднені 11 листопада.

Частка Румунії в загальному обсязі українського імпорту дорожнього бітуму досягла 40,8% проти 13,8% роком раніше. У фізичному вимірі постачання збільшилися на 85 тис. тонн, або на 386%.

Друге місце серед країн-постачальників посіла Литва, звідки за десять місяців надійшло 94 тис. тонн бітуму проти 38 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Приріст становив 147%, а частка литовської продукції в загальному імпорті збільшилася до 35,9%.

Натомість Польща, яка у 2025 році була найбільшим постачальником дорожнього бітуму в Україну, скоротила відвантаження на 51% – із 94 тис. до 46 тис. тонн. Її частка на українському ринку зменшилася з 59,1% до 17,6%.

З Греції протягом січня-жовтня було імпортовано 12 тис. тонн бітуму, що на 140% більше порівняно з 5 тис. тонн роком раніше. Постачання з інших країн становили близько 3 тис. тонн.

На Румунію, Литву та Польщу припало 247 тис. тонн, або 94,3% загального імпорту дорожнього бітуму в Україну.

Загалом за десять місяців 2026 року українські компанії імпортували 262 тис. тонн бітуму проти 159 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Збільшення становило 103 тис. тонн, або 65%.

Змінилася і структура постачання за основними компаніями. На литовському напрямку провідним виробником залишається ORLEN Lietuva, що входить до польської групи ORLEN. На румунському ринку серед постачальників українським компаніям представлені Guven Asfalt, OMV Petrom та інші оператори. Постачання з Польщі забезпечують, зокрема, ORLEN та Unimot.

У жовтні найбільшим джерелом імпорту стала Литва, звідки надійшло майже 10 тис. тонн бітуму порівняно з 13 тис. тонн у вересні.

Румунські компанії поставили близько 9 тис. тонн продукції, зберігши обсяги на рівні попереднього місяця. Найбільшими постачальниками стали Guven Asfalt із 4 тис. тонн та OMV Petrom із 3 тис. тонн.

Постачання з Польщі в жовтні скоротилися утричі – до 1,7 тис. тонн. Приблизно 75% цього обсягу забезпечила компанія ORLEN.

Загальний імпорт дорожнього бітуму в жовтні становив 20 тис. тонн, що на 28% менше порівняно з вереснем і на 9% менше, ніж у жовтні 2025 року.

У Консалтинговій групі «А-95» збільшення імпорту за підсумками десяти місяців пояснюють активізацією ремонтів автомобільних доріг, обслуговування яких було суттєво обмежене після початку повномасштабного російського вторгнення.

За оцінками аналітиків, тривала перерва в ремонтах та збільшення навантаження на автомобільний транспорт через проблеми з морською і залізничною логістикою підвищують потребу у відновленні дорожньої інфраструктури.

Дорожній бітум є основною сировиною для виробництва асфальтобетонних сумішей, які використовуються під час будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг. Український ринок значною мірою залежить від імпортних постачань цієї продукції.

Джерело: enkorr, дослідження Консалтингової групи «А-95» від 11 листопада 2026 року.

, , , , , ,