Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Львівщина практично зрівнялася з Києвом за надходженнями туристичного збору

Львівська область за підсумками січня-вересня 2026 року практично зрівнялася з Києвом за обсягом туристичного збору – обидва регіони забезпечили місцевим бюджетам по 55,21 млн грн, свідчать дані дослідження сервісу «Опендатабот» та аналітика даних від аналітичного центру Experts Club.

За інформацією аналітиків, різниця між надходженнями Києва та Львівщини становить лише 6 тис. грн. Водночас темпи зростання платежів суттєво відрізняються.

У Львівській області туристичний збір за дев’ять місяців збільшився на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, тоді як у столиці приріст становив 8%.

Третю позицію за обсягом надходжень посіла Івано-Франківська область, місцеві бюджети якої отримали 40 млн грн туристичного збору.

На четвертому місці перебуває Закарпатська область із показником 30,42 млн грн.

Сукупні надходження чотирьох регіонів становили близько 180,84 млн грн, або 63% загального туристичного збору в Україні.

Найшвидше надходження зростали у Рівненській області, де за дев’ять місяців платежі збільшилися на 47%.
Закарпатська область продемонструвала приріст на 44%, Черкаська – на 43%.

За даними «Опендатабот», у більшості регіонів туристичний збір переважно перераховують фізичні особи-підприємці. Така структура характерна для 16 регіонів країни.

Зокрема, у Чернівецькій області на ФОП припадає 87% надходжень туристичного збору.

У Києві ситуація протилежна: 81% платежів забезпечили юридичні особи. Це один із найбільш помітних показників переважання корпоративного сегмента серед платників туристичного збору.

Загалом за дев’ять місяців 2026 року українські місцеві бюджети отримали 287,22 млн грн туристичного збору. Порівняно з аналогічним періодом попереднього року надходження збільшилися на 23%, або на 53 млн грн.

Туристичний збір є одним із місцевих податків, надходження від якого залишаються в бюджетах територіальних громад. Його сплачують особи, які тимчасово проживають у готелях та інших закладах розміщення, а перерахування коштів здійснюють визначені законодавством податкові агенти.

Джерело: «Опендатабот», аналітика від 11 листопада 2026 року.

, , , , ,

Урожай ячменю в Україні зріс на 22,8%

Валовий збір ячменю в Україні у 2026 році зріс на 22,8% порівняно з показником на відповідний період минулого року та досяг 6,60 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства 10 листопада. Згідно з оприлюдненими даними, аграрії завершили збирання ячменю на площі 1,48 млн га, що на 9,8% більше за обмолочені площі станом на 7 листопада 2025 року.

Середня врожайність культури зросла з 39,8 ц/га до 44,5 ц/га, або на 11,9%.

Торік на порівнянну дату аграрії намолотили 5,37 млн тонн ячменю з площі 1,35 млн га. Таким чином, збільшення валового збору становило близько 1,23 млн тонн.

На відміну від пшениці, де основним фактором збільшення виробництва стала врожайність, у сегменті ячменю приріст забезпечили одночасно розширення площ та підвищення продуктивності.

Ячмінь має важливе значення для українського аграрного сектору як фуражна і продовольча культура. Значна частина продукції використовується у виробництві комбікормів, тваринництві та солодовій промисловості. Культура також є складовою українського зернового експорту.

Підвищення валового збору ячменю збільшує фізичний обсяг сировини, доступної для внутрішнього використання та зовнішніх поставок. Водночас фактичні обсяги експорту залежатимуть від попиту, цінової кон’юнктури та логістичних можливостей.

Загалом станом на 10 листопада українські аграрії зібрали понад 47 млн тонн зернових і зернобобових культур.

Першоджерело: Мінагрополітики України, 10 листопада 2026 року.

 

, , , ,

«Запоріжкокс» за 9 місяців збільшив чистий прибуток на 68% – до 1,03 млрд грн

ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, за підсумками січня-вересня поточного року збільшило чистий прибуток на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 28,095 млн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, прибуток у третьому кварталі склав 134,595 млн грн.

Дохід від звичайної діяльності за цей період впав на 13,8% – до 11 млрд 687,485 млн грн.

Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 4 млрд 660,017 млн грн.

У звіті констатується, що протягом третього кварталу 2026 року завод, перебуваючи в умовах повномасштабного вторгнення росiї в Україну, продовжував свiй шлях до збереження стабiльної дiяльностi, несучи бiзнес-вiдповiдальнiсть перед акцiонерами та стейкхолдерами. Зусилля були спрямованi на збереження високих стандартiв виробництва та стiйкостi у всiх аспектах роботи товариства.

При цьому товариство активно працювало над розвитком та впровадженням стратегiчних iнiцiатив, спрямованих на пiдвищення ефективностi, покращення якостi продукцiї та пiдвищення рiвня екологiчної безпеки. Протягом третього кварталу 2026 року продовжилось впровадження передових технологiй та iнновацiй у виробництвi з метою пiдвищення продуктивностi та конкурентоспроможностi на ринку. Зокрема, у фокусi зусиль залишається соцiальна вiдповiдальнiсть, яка включає в себе пiдтримку мiсцевих спiльнот, забезпечення безпеки працi, психологiчної пiдтримки для працiвникiв у стресових ситуацiях тощо.

Основними важливими подiями, ризиками та невизначеностями, якi мали мiсце впродовж звiтного перiоду, та вплинули на промiжну фiнансову звiтнiсть є невизначенiсть щодо строкiв закiнчення дiї особливого режиму воєнного стану; порушення виробничих та логiстичних шляхiв, руйнування iнфраструктури, обмеженiсть запасiв та можливостей iмпорту, експорту у зв’язку з загостренням воєнних дiй у регiонi; енергетична криза; дефiцит кадрiв; економiчнi та правовi ризики; суттєве зростання курсу валют тощо.

Як повідомлялось, завод за перші три місяці 2026 року знизив чистий прибуток на 20,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 204,519 млн грн, дохід – на 18,1%, до 3 млрд 882,460 млн грн.

“Запоріжкокс” у січні-червні 2026 року збільшив чистий прибуток на 45,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 893,500 млн грн, дохід впав на 5,1% – до 8 млрд 650,941 млн грн.

Завод у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 569,989 млн грн, тоді як у 2024-м він був 1 млрд 721,580 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності зменшився на 41% – до 17 млрд 121,625 млн грн.

“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.

За даними НДУ за серпень станом на 2 листопада 2026 року, Metinvest B. V. (Нідерланди) володіє 57,2347% акцій підприємства, “Запоріжсталь” – 42,7653%.

Статутний капітал компанії – 1,193 млн грн, номінал акції – 0,01 грн.

, , , ,

Українці різко скоротили купівлю китайських авто

Українці у жовтні придбали 1205 легкових авто (нових та вживаних), ввезених з Китаю, що на 61% менше за аналогічний показник жовтня минулого року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.

Основну кількість придбаних авто у минулому місяці становили нові легкові – 823 од., що на 67% менше за жовтень-2025, тоді як вживаних було придбано 382 од. – на 37% менше.

Більшість легковиків з КНР були електромобілями – 44% (у серпні-2026 частка була 57%).

Найпопулярнішими моделями нових авто стали BYD Sea Lion 06 – 115 од., Great Wall Wingle 7 – 66 од.; Zeekr 7X – 42 од., Zeekr 8Х – 39 од. та Chery Tiggo 4 – 34 од.

Серед вживаних авто найчастіше купували Volkswagen ID.Unyx – 57 од.; BYD Sea Lion 06 – 23 од.,  BYD Tang L – 19 од.; BYD Song L – 19 од., а також Zeekr 7X – 19 од.

Як повідомлялось, за даними Держмитслужби, 2025 року Китай за рахунок електромобілів увійшов до трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну після США та Німеччини, його частка в загальному імпорті легкових авто становила 16,4% (більше ніж на $1 млрд).

Водночас за підсумками січня-вересня поточного року він вже не входить в трійку найбільших експортерів цих авто в Україну, яку очолює США.

, , , ,

Імпорт товарів в Україну за десять місяців зріс на 24% – до $84,2 млрд

Імпорт товарів до України у січні-жовтні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 24% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $67,8 млрд до $84,2 млрд та майже досяг обсягів імпорту за весь 2025 рік – $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби України (ДМС).

З експортом ситуація протилежна – порівняно з результатами січня-жовтня 2026 року він скоротився на 2,5% – з $33,2 млрд до $32,4 млрд, тоді як у січні-жовтні 2024 року він був ще більшим – $34,6 млрд.

“При цьому оподаткований імпорт склав 58,3$ млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-жовтні 2026 року склало $0,63/кг”, – додали в ДМС.

Найбільше імпортували товарів до України, традиційно, Китай – на понад $25,6 млрд, Польща – понад $7,9 млрд, Німеччина – майже $5,5 млрд.

Експортували з України найбільше до Польщі – на майже $4,1 млрд, Німеччини – на майже $2,4 млрд, Туреччини – на понад $2,3 млрд.

У загальних обсягах ввезених у січні-жовтні 2026 року товарів майже 74% склали категорії машини, устаткування та транспорт – понад $38,9 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено понад 214,3 млрд грн, або майже 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $12,1 млрд (до бюджету сплачено понад 252,5 млрд грн, що складає понад 34% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – майже $10,9 млрд (сплачено 90,7 млрд грн, що складає понад 12% надходжень митних платежів).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продтовари – майже $18,6 млрд, метали та вироби з них – майже $3,1 млрд, машини, устаткування та транспорт – майже $3,0 млрд.

“У січні-жовтні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено майже 1,8 млрд грн”, – додали в ДМС.

, , , ,

Понад дві третини українців не мають чіткого ставлення до Лівії

Ставлення українців до Лівії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 59,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 16,7% опитаних, негативно — 15,6%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news

За результатами опитування, повністю позитивно до Лівії ставляться 5,7% українців, здебільшого позитивно — 11%. Нейтральну відповідь обрали 59,3%. Здебільшого негативне ставлення висловили 12,1%, повністю негативне — 3,5%, ще 8,4% не змогли визначитися.

За сумою округлених показників таблиці позитивні оцінки перевищують негативні лише на 1,1 відсоткового пункту. У загальному масиві дослідження баланс щодо Лівії визначений на рівні близько плюс 0,9 в.п., що є одним із найнижчих позитивних результатів серед охоплених країн.

Таким чином, громадська думка щодо Лівії фактично перебуває біля точки рівноваги: позитивний і негативний сегменти майже однакові, але обидва суттєво поступаються нейтральному. Якщо додати 8,4% тих, кому важко відповісти, понад дві третини респондентів не демонструють чітко позитивного або негативного ставлення до країни.

Подібна картина характерна і для інших держав Північної Африки. За результатами серпневої хвилі, у цьому регіоні частка нейтральних оцінок переважно становить близько 59–67%. Водночас Єгипет має значно виразніший позитивний баланс, Туніс — помірно позитивний, а показники Алжиру та Лівії залишаються близькими до нейтральної межі.

Водночас Лівія має практичне значення для української зовнішньої торгівлі. За підсумками першого півріччя 2026 року вона увійшла до десятки партнерів, торгівля з якими формувала позитивне для України сальдо. Це ставить її в один ряд із такими експортно важливими напрямками, як Єгипет, Алжир, Ліван, Туніс, Ірак та Ємен.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звертав увагу, що велика частка нейтральних відповідей не обов’язково означає відсутність інтересу до певної держави.

«Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість», — зазначав Позній, коментуючи результати дослідження ставлення українців до міжнародних партнерів.

У випадку Лівії ця теза особливо показова: 59,3% нейтральних відповідей поєднуються майже з рівними позитивним і негативним сегментами. Це означає, що суспільний образ країни в Україні залишається недостатньо сформованим, а подальші зміни оцінок можуть значною мірою залежати від інформаційної присутності, економічних контактів та розвитку двосторонньої взаємодії.

Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.

, , , , , , , , ,