Ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.
Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.
При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.
Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію
Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.
На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.
У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.
В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.
Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.
Продажі житла різко знизилися
Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.
При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.
Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.
Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.
Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.
Як повідомляє сербське бізнес-видання Parametar, автотранспортні компанії Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії вимагають від Євросоюзу до 1 вересня 2026 року запропонувати конкретне рішення проблеми обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні. В іншому разі перевізники готові знову провести узгоджені протести та заблокувати вантажні термінали на кордонах з ЄС.
Рішення було узгоджено представниками транспортних асоціацій чотирьох країн на регіональній зустрічі в Скоп’є. При цьому 1 вересня не є автоматично датою початку блокади. Перевізники мають намір дочекатися переговорів з Європейською комісією та обговорення нової візової стратегії ЄС, після чого ухвалять рішення щодо подальших дій.
Основна претензія перевізників пов’язана з правилом 90/180. Громадяни третіх країн, які користуються безвізовим режимом, можуть перебувати в Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Це обмеження поширюється й на професійних водіїв із країн Західних Балкан.
Перевізники вважають такий підхід неправильним, оскільки водії приїжджають до ЄС не як туристи, а регулярно перетинають кордон під час міжнародної доставки вантажів і після рейсів повертаються до своїх країн.
«Наші водії виїжджають кожні два, три або п’ять днів, залежно від маршруту, а потім повертаються. Вони не хочуть виїжджати зі своїх країн, вони хочуть працювати в наших компаніях. Але 90 днів недостатньо для професійної роботи», — заявив президент сербської асоціації міжнародних перевізників Неджо Мандич.
За оцінками регіональних транспортних організацій, проблема стосується близько 100 тис. професійних водіїв у чотирьох країнах. Більш жорсткий контроль дотримання ліміту став особливо відчутним після впровадження європейської електронної системи Entry/Exit System (EES), яка автоматично фіксує в’їзд і виїзд громадян третіх країн.
Загроза перевізникам уже має прецедент. Наприкінці січня 2026 року водії з Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії одночасно заблокували понад 20 вантажних переходів у напрямку Шенгенської зони. Були заблоковані кордони Сербії та Боснії і Герцеговини з Хорватією, Північної Македонії з Грецією та Болгарією, а також порт Бар у Чорногорії.
Економічний ефект виявився значним. Президент ТПП Сербії Марко Чадеж тоді оцінював, що блокування зачепило близько 93 % експорту чотирьох країн, а сукупні збитки сягали близько 92 млн євро на добу.
Окремі підприємства через невиконання контрактних зобов’язань стикалися, за його оцінкою, зі штрафами та втратами в розмірі 10–50 тис. євро на день на одну компанію. Причому проблеми виникали не лише у балканських виробників — від затримок страждали й європейські компанії, що мають заводи, постачальників та покупців у регіоні.
Якщо нова регіональна блокада відбудеться в подібному масштабі, економічні втрати знову можуть становити десятки мільйонів євро щодня.
Для Сербії найбільш вразливою є промисловість, орієнтована на європейські виробничі ланцюги. Автомобільні компоненти, електрообладнання, гумотехнічна продукція, металопродукція, продукти харчування та інші товари часто перевозяться автомобільним транспортом за графіком і повинні надходити замовнику в строго визначений час.
Навіть нетривала зупинка руху означає накопичення вантажів на складах, порушення виробничих циклів та ризик штрафів з боку європейських покупців.
Особливо небезпечна тривала блокада для виробників швидкопсувних товарів. Під час січневих протестів перевізники повідомляли, що лише Lidl планував доставити з Європи до Сербії близько 120 вантажівок із м’ясом, молочною продукцією, фруктами та овочами протягом одного тижня. Блокування руху безпосередньо загрожувало цим поставкам.
Самі транспортні компанії зазнають подвійних втрат: вантажівка під час простою продовжує створювати витрати на лізинг, зарплату водія, страхування та інші платежі, але не приносить виручки. Асоціації також попереджають, що неможливість повноцінно використовувати водіїв на маршрутах ЄС може призвести до втрати контрактів на користь перевізників із країн Євросоюзу.
Економічний збиток не обмежиться Західними Балканами. Значна частина підприємств Сербії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини інтегрована безпосередньо у виробничі ланцюги компаній ЄС.
Затримка постачання комплектуючих може позначитися на заводах у Німеччині, Італії, Австрії, Словенії, Угорщині та інших країнах. Зворотний потік європейських товарів на Балкани також зупиняється.
Крім того, через Сербію та Північну Македонію проходить важливий сухопутний транспортний коридор між Центральною Європою, Туреччиною та далі Близьким Сходом. Під час січневих протестів Reuters зазначав, що блокада порушувала рух саме по цьому стратегічному маршруту.
Європейська комісія ще після січневих протестів визнала, що встановлений режим створює проблеми для високомобільних професій, зокрема міжнародних водіїв, артистів та спортсменів. У новій візовій стратегії ЄС, ухваленій у січні, передбачено можливість пошуку більш гнучкого механізму для таких категорій працівників.
Однак автоматичного виключення професійних водіїв із правила 90/180 поки що не запроваджено.
Перевізники наполягають або на спеціальному статусі для міжнародних водіїв, або на механізмі професійних віз чи іншого дозволу, який дав би їм змогу перебувати в Шенгенській зоні понад 90 днів без ризику затримання, депортації чи заборони на в’їзд.
Таким чином, 1 вересня стає ключовою датою для транспортного ринку Західних Балкан. Якщо Брюссель запропонує робочий механізм для професійних водіїв, нової блокади можна уникнути. Якщо домовитися не вдасться, перевізники чотирьох країн уже узгодили можливість спільної акції.
Проблема обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні стосується й України.
Українські далекобійники, які працюють на перевізників, зареєстрованих в Україні, при в’їзді до Шенгену за безвізовим режимом також, як правило, підпадають під правило 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо вони не мають окремого довгострокового статусу або дозволу на проживання. Єврокомісія у своїй візовій стратегії від 29 січня 2026 року прямо визнала, що чинна система створює проблеми для мобільних професій, окремо згадавши водіїв вантажівок, які обслуговують бізнес ЄС.
При цьому чинна до 31 березня 2027 року угода ЄС та України про автомобільний транспорт спрощує доступ українських перевізників на ринок ЄС і скасовує необхідність низки дозволів на двосторонні та транзитні перевезення, але сама по собі не є винятком із шенгенських міграційних правил.
Тому Україна об’єктивно зацікавлена в тому самому рішенні, якого вимагають перевізники Західних Балкан: відокремити час роботи професійного водія в міжнародному рейсі від звичайного туристичного перебування або створити для таких водіїв спеціальний режим.
ВОДІЙ, ЄС, Перевізник, Сербія, Шенген
Після відновлення обов’язкової статистичної звітності українським підприємствам у 2026 році знову необхідно дотримуватися встановлених Держстатом строків подання даних. При цьому, як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, набір статистичних форм для різних компаній відрізняється і залежить від виду діяльності та включення підприємства до конкретного державного статистичного спостереження.
Як дізнатися, що має подавати конкретна компанія
Держстат використовує сервіс «Моя звітність», у якому підприємство може перевірити перелік форм, за якими його залучено до статистичних спостережень. Для отримання інформації необхідний кваліфікований електронний підпис — КЕП.
Крім того, на офіційному порталі Держстату опубліковано календар подання форм державних статистичних спостережень і фінансової звітності на 2026 рік.
Залежно від діяльності компанії статистика може запитувати інформацію про виробництво, продажі, послуги, кількість працівників і заробітну плату, вантажні та пасажирські перевезення, сільське господарство, зовнішньоекономічні операції та інші показники. Перелік форм на 2026 рік опублікований самим Держстатом.
При цьому фінансову звітність до органів статистики подають юридичні особи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати таку звітність відповідно до законодавства. Держстат, зокрема, вказує це в календарі звітності на 2026 рік.
Чи потрібно звітувати ФОП
Більшість фізичних осіб — підприємців статистичну звітність не подають. Однак ФОП може бути включений до конкретного державного статистичного спостереження залежно від виду діяльності. У такому разі відповідна форма з’являється в «Кабінеті респондента», і її необхідно подати у встановлений строк.
Держстат наводить як приклади ФОП, які займаються промисловим виробництвом, пасажирськими або вантажними автомобільними перевезеннями.
Як подавати звіти
Звітність можна подавати в електронному вигляді через офіційний безкоштовний «Кабінет респондента» або через сумісне спеціалізоване програмне забезпечення. Кабінет показує форми, що стосуються безпосередньо конкретного підприємства або ФОП, строки їх подання та інструкції.
Які передбачені штрафи
За даними Opendatabot із посиланням на чинні норми адміністративної відповідальності, за неподання статистичної звітності, порушення строків, подання неповних або недостовірних відомостей для громадян передбачено штраф 51–85 грн, а для посадових осіб і ФОП — 170–255 грн. За повторне порушення відповідальність може бути вищою.
На практиці середній розмір накладеного Держстатом штрафу у 2020–2025 роках становив близько 170 грн. За шість років було винесено 228 постанов на 38 862 грн.
Обов’язковість статистичної звітності була повністю відновлена з 5 липня 2025 року. Тому у 2026 році підприємствам уже не слід орієнтуватися на режим відстрочення, що діяв у перші роки повномасштабної війни.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії тривають пожежі. Основні пожежні операції наразі зосереджені в районі Оміша на південний схід від Спліта та на півострові Пелешац.
Найбільша пожежа почалася ввечері 13 серпня поблизу населеного пункту Локва-Рогозниця і через сильний вітер швидко поширилася в напрямку Оміша. Вогонь пройшов через соснові ліси та прибережну рослинність, пошкодив будинки, автомобілі та плавзасоби. За останніми оцінками хорватських служб, площа, охоплена вогнем, становить близько 900–1000 га.
Ситуація виявилася особливо складною через сильний вітер, який постійно змінював напрямок. Головний пожежний командир Хорватії Славко Туцакович охарактеризував те, що відбувалося вночі, як «вогняний шторм». У гасінні брали участь понад 150 пожежників, були залучені літаки Canadair та підрозділи з інших регіонів країни.
З найнебезпечніших районів евакуювали мешканців та численних туристів. У приймальному центрі в Оміші в певний момент перебувало близько 1,5 тис. евакуйованих. Деякі люди, рятуючись від вогню, що швидко наближався, прямували до моря.
Станом на середину дня 14 серпня медична допомога знадобилася 40 постраждалим. У лікарні Спліта залишаються 14 осіб, семеро з них перебувають у стані, що загрожує життю. У найбільш тяжко постраждалих діагностовано опіки значної площі тіла.
До середини дня ситуація поблизу Оміша помітно покращилася. Відкритого полум’я на основній пожежі вже не спостерігалося, пожежники перейшли до поливання та ліквідації окремих вогнищ. Однак служби продовжують працювати на території пожежі через небезпеку повторного загоряння.
Одночасно вранці 14 серпня виникла нова велика лісова пожежа на півострові Пелешац, у районі Куна Пелешка неподалік від Оребіча. Там горить сосновий ліс, через сильний вітер вогонь поширювався в бік населених пунктів і загрожував будинкам.
Через пожежі виникли й транспортні проблеми. У районі Оміша закривали дороги на узбережжі, а на Пелешаці було припинено рух на ділянці дороги Приздрина — Потом’є.
Таким чином, станом на 13:00–14:00 14 серпня найскладніша ситуація на узбережжі Хорватії зберігається в південній Далмації.
Посольство України в Хорватії рекомендувало українським громадянам тимчасово утриматися від поїздок до міста Оміш та прилеглих курортних районів Далмації через масштабні лісові пожежі.
Пожежа виникла ввечері 13 серпня в районі Локва-Рогозниця і швидко поширилася в напрямку Оміша. Станом на 14 серпня в регіоні зафіксовано пошкодження інфраструктури, часткові відключення електроенергії та перекриття ділянок головної прибережної траси. Тривають гасіння пожеж та евакуація населення.
Українцям, які вже перебувають у зоні надзвичайної ситуації, рекомендують уникати лісових масивів та районів загоряння, виконувати вказівки місцевої влади та рятувальних служб, а в разі оголошення евакуації негайно прямувати до визначених пунктів збору.
У разі загрози життю або здоров’ю громадянам України слід звертатися на гарячу лінію посольства: +385 91 605 10 10.
https://t.me/relocationrs/3456