Кількість угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні в другому кварталі 2024 року становила 27,3 тис. сукупною площею 60,8 тис. га, що на 6,3% більше, ніж у першому кварталі за кількістю угод і на 3,3% – за площею земель в обороті.
Такі підсумки дослідження Київської школи економіки (KSE), яке проводилося на замовлення програми USAID.
“Головним чинником зростання показників у другому кварталі стало рекордне збільшення обсягів ринку земель у квітні 2024 року, коли було укладено 10,3 тис. угод купівлі-продажу сукупною площею 22,5 тис. га. Після цього обсяги ринку знижувалися і в травні (9,0 тис. угод сукупною площею 19,8 тис. га), і в червні (8,0 тис. угод сукупною площею 18,5 тис. га)”, – констатували аналітики.
На їхню думку, цей спад пов’язаний з обмеженою ліквідністю аграріїв, оскільки в травні-червні вже завершилася посівна компанія, тоді як жнива ще не почалися, що обмежувало їхні фінансові ресурси. Крім того, на тлі зростання цін на землю після відкриття ринку земель для юридичних осіб землевласники можуть вичікувати з продажем. Аналітики також припускають, що на ринку продажу сільгоспземель присутня сезонність.
Як зазначили експерти KSE, загалом обсяги ринку земель після початку повномасштабного вторгнення Росії відновлюються, проте не досягли довоєнного рівня. Середньомісячні показники продажів сільгоспземель за півроку-2024 становлять 19,9 тис. га, що на 38% нижче від довоєнних показників. Водночас площа угод щодо сільгоспземель через окупацію та воєнні дії з лютого 2022 року скоротилася більш ніж на 20%.
Якщо ж екстраполювати показники першої половини 2024 року на весь рік і не враховувати області, де ринок землі ускладнений бойовими діями, то цьогоріч в обігу перебуватиме 0,8% від загальної кількості сільгоспземель, що майже відповідає показникам країн із розвиненим ринком землі. (…) З огляду на тенденції щомісячного зростання обсягів продажів до лютого 2022 року можна стверджувати: якби не повномасштабна війна, середньомісячні обсяги земель в обігу були б значно більшими, ніж 32,2 тис. га. Отже, ринок земель має потенціал до зростання в короткостроковій перспективі, зазначається в дослідженні KSE “Земля незламності”.
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо в час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, бо це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що надзвичайно важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив голова відомства Сергій Ткачук.
Погоджену форму ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпечність” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
З початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
Корпоративні облігації небанківської фінансової установи NovaPay, що входить до групи Nova, за чотири місяці від початку їх розміщення придбали через застосунок компанії близько 2 тис. українців на суму 365,5 млн грн, повідомила пресслужба компанії в четвер.
“За тими угодами, дія яких уже закінчилася, клієнтам уже виплатили 255,1 млн грн. Найчастіше клієнти віддають перевагу середньостроковим облігаціям. 56% клієнтів вкладаються в облігації повторно”, – наводяться в релізі NovaPay у четвер слова фінансового директора Ігоря Приходька.
Як повідомлялося, 20 лютого NovaPay оголосив про початок продажу облігацій. Зазначалося, що їх можна придбати терміном від 1 до 12 місяців на суму від 1000 грн. Ставка при вкладеннях на один, два і три місяці становила 16% річних, шість місяців – 17% річних і 12 місяців – 18% річних. Емітент заявляв, що має намір активно використовувати випущені облігації в угодах РЕПО терміном від місяця до року, створивши зручну альтернативу депозитам, і запустити їхній вторинний ринок.
Згідно з останнім релізом NovaPay, 75% інвесторів в облігації – чоловіки, 25% – жінки, середній вік – 37 років, а найстаршому інвестору було 75 років. Середній чек за угодами через застосунок – 41 тис. грн.
Наразі ставку вкладень на місяць знижено до 13% річних, на 2 місяці – до 14%, на 3 місяці – до 16%, на 6 і 12 місяців – до 16,5% річних.
NovaPay 2023 року зареєстрував три публічні випуски відсоткових облігацій серій A, B і C по 100 млн грн кожен. У 2024 році компанія випустила ще три випуски таких цінних паперів – серій D, Е і F. Рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” присвоїло їм кредитний рейтинг “uaAA”.
NovaPay – це заснований 2001 року міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працює близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” по всій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає 35% від загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо під час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, тому що це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що дуже важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив очільник відомства Сергій Ткачук.
Узгоджена форма ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднена на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
Від початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
На Олімпійських іграх 2024 у Парижі вибухнув «гендерний скандал» через те, що організатори допустили до жіночих змагань спортсменів, які мають XY-хромосоми (чоловічі), повідомило видання The Guardian. Як стало відомо, в 1/8 фіналу італійська боксерка Анджела Каріні відмовилася від поєдинку з Іман Хеліф. Бій було зупинено через 46 секунд після початку.
Каріні заплакала і заявила, що удари, які їй завдала Хеліф, були занадто сильними.
«Після другого удару, після багаторічного досвіду, я відчула сильний біль у носі. Я сказала досить, тому що не хотіла. Я не змогла продовжити бій після удару в ніс. Тому краще було покінчити з цим», – процитували спортсменку в The Guardian.
Раніше, у 2023 році Міжнародна асоціація боксу (IBA) дискваліфікувала Іман Хеліф і Лінь Юйтінь із Тайваню, оскільки, за словами президента IBA Умара Кремльова, тести ДНК довели, що в обох спортсменів є XY-хромосоми.
Міжнародний Олімпійський Комітет при цьому наполягає на тому, що і Хеліф, і Лінь є «жінками за паспортами» і, як і всі учасники турніру, відповідають усім необхідним критеріям для участі.
Цю ситуацію прокоментувала прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні: «Я вважаю, що спортсменки з чоловічими генетичними характеристиками не повинні бути допущені до жіночих змагань. І не тому, що ви хочете когось дискримінувати, а щоб захистити право спортсменок змагатися на рівних», – сказала вона.
Олімпійський комітет Алжиру, при цьому, заявив, що «рішуче засуджує неетичні дії та наклеп на нашу шановну спортсменку Іман Хеліф за допомогою безпідставної пропаганди з боку деяких іноземних ЗМІ».
