Масштабне відновлення України може стати основою для створення сучасної галузі базальтового волокна та композитних матеріалів, яка об’єднає видобуток вітчизняної сировини, виробництво будівельних матеріалів та випуск продукції з високою доданою вартістю.
Про це написав вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, заслужений економіст України Володимир Хаустов у колонці для агентства «Інтерфакс-Україна», опублікованій 29 липня 2026 року.
За його словами, майбутнє відновлення потребуватиме значних обсягів цементу, металу, скла, теплоізоляції та інших будівельних матеріалів. Водночас воно може сформувати ринок для більш довговічних, легких і стійких до корозії композитних виробів.
Згідно з п’ятою спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби країни у відновленні та реконструкції станом на кінець 2025 року становлять майже 588 млрд доларів на найближчі десять років. Найбільші потреби припадають на транспорт, енергетику та житло.
Базальт може використовуватися в дорогах, мостах та комунальній інфраструктурі
Базальтове волокно отримують шляхом плавлення підготовленої гірської породи з подальшим формуванням волокон. З нього виробляють тепло- та звукоізоляцію, технічні тканини, армуючі сітки, фібру для бетону, композитну арматуру, профілі та труби.
Така продукція може застосовуватися під час будівництва доріг і мостів, відновлення комунальних мереж, промислових підлог, енергетичних об’єктів та будівель. До її переваг належать стійкість до корозії, високих температур та агресивних хімічних середовищ, а також відносно невелика вага.
У опублікованому в 2026 році дослідженні Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії базальтові волокна розглядаються серед передових та інноваційних будівельних матеріалів, здатних підвищити довговічність споруд і підтримати перехід будівельної галузі до більш стійких технологій. При цьому європейські дослідники вказують на необхідність випробувань, стандартизації та оцінки повного життєвого циклу нових матеріалів.
Україна має родовища та науковий досвід
Найвідоміші родовища базальтової сировини в Україні знаходяться у Рівненській області. Зокрема, йдеться про Берестовцецьке та Івано-Долинське родовища. Перспективні для виробництва волокон породи також досліджувалися в Закарпатській та інших областях.
Українські наукові установи брали участь у розробці технологій виробництва базальтових волокон ще у другій половині XX століття. У 1980-х роках у країні працювали десятки підприємств, пов’язаних із випуском базальтових матеріалів, однак після розпаду радянської промислової системи більшість цих виробництв припинила роботу або значно скоротила діяльність.
Хаустов вважає, що першим кроком має стати аудит української базальтової галузі. Він має охопити стан родовищ, підприємств, обладнання, технологій, патентів та наукових розробок.
Крім того, Україні необхідні сучасні стандарти та випробування базальтових матеріалів на міцність, довговічність, вогнестійкість, вплив вологи та хімічних речовин. Національні вимоги доцільно гармонізувати з європейськими нормами.
Наступним етапом може стати запуск демонстраційних проєктів під час відновлення доріг, мостів, комунальних мереж, промислових об’єктів та пошкоджених громадських будівель. Підтримка галузі може включати гранти на дослідження, пільгове фінансування обладнання, страхування інвестицій та залучення європейських технологічних партнерів.
При цьому наявність сировини сама по собі не гарантує конкурентоспроможності виробництва. Для розвитку галузі необхідні стабільне енергопостачання, сучасні плавильні печі, якісне обладнання, сертифікація продукції, підготовлені фахівці та гарантований ринок збуту.
Економічну ефективність кожного виду продукції необхідно порівнювати зі сталлю, скловолокном та іншими традиційними матеріалами з урахуванням вартості виробництва, енерговитрат, логістики, ремонту та повного терміну експлуатації.
Українським юридичним особам необхідно двічі на рік подавати до ТЦК та СП відомості про транспорт, навіть якщо на балансі підприємства немає автомобілів чи іншої техніки.
Як пояснив Житомирський обласний ТЦК та СП у відповіді на запит Опендатабота, за відсутності транспортних засобів підприємству необхідно подати так званий «нульовий» звіт.
Відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніки подаються щорічно не пізніше 20 червня та 20 грудня. Така вимога передбачена Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою Кабінету міністрів № 1921.
За неподання інформації або порушення термінів посадовим особам підприємств загрожує штраф від 34 тис. до 59,5 тис. грн.
Водночас не кожна постанова обов’язково закінчується накладенням штрафу. Посадова особа може надати підтвердження поважних причин затримки, зокрема лікування, відрядження або догляду за особою з інвалідністю.
У Житомирській області у 2026 році постанови отримали чотири підприємства, однак у всіх випадках причини затримки були визнані поважними, тому штрафи не накладалися.
Опендатабот рекомендує підприємствам заздалегідь перевіряти, хто саме призначений відповідальним за подання відомостей, та зберігати підтвердження їх своєчасного надсилання.
Першоджерела: Опендатабот, Положення про військово-транспортний обов’язок № 1921 та стаття 210-1 КУпАП.
За підсумками першого півріччя 2026 року оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” продовжують розширювати автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), яка дає змогу відстежувати електроспоживання у режимі реального часу.
“За перше півріччя 2026 року фахівці встановили майже 136 тис. розумних лічильників у Києві, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях, що на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року”, – повідомив операційний холдинг у середу.
Темпи встановлення розумних лічильників продовжують зростати, і наразі кожен третій клієнт у Києві, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях вже користується ними.
Зазначається, що розумні лічильники є частиною АСКОЕ. Вони автоматично передають покази до ОСР, що спрощує процес обліку спожитої електроенергії та дає змогу енергетикам оперативніше отримувати інформацію про стан мережі й аналізувати споживання.
Як пояснили в “ДТЕК Мережі”, для клієнтів встановлення таких лічильників означає менше клопоту з регулярною передачею показів та більш точний облік спожитої електроенергії.
Реалізація АСКОЕ відбувається у межах інвестиційної програми, яку щороку затверджує енергетичний регулятор НКРЕКП.
“Дізнатися, чи у вашому будинку цього року запланована заміна лічильника, можна на сайті вашого оператора системи розподілу”, – пояснили в компанії споживачам.
Встановлення розумних лічильників є частиною проєкту Мережі Майбутнього з модернізації енергоінфраструктури та впровадження технологій Smart Grid.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР компанії обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Українським підприємствам за перші п’ять місяців 2026 року нарахували понад 7 млн грн штрафів за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За даними Опендатаботу, який посилається на інформацію Командування Сухопутних військ ЗСУ, протягом січня-травня було винесено 263 постанови. Загальна сума нарахованих штрафів становила 7,057 млн грн.
Із цієї суми 6,652 млн грн, або 94%, підприємства вже сплатили добровільно чи кошти були примусово стягнуті до бюджету.
Загалом із 2014 року постанови за неподання відомостей про транспорт отримали 1 047 українських компаній. При цьому 87% усіх санкцій були застосовані вже після початку повномасштабної війни.
Постанови виносять щодо посадових осіб підприємств, відповідальних за подання інформації. Це можуть бути директори, бухгалтери або інші працівники, на яких покладено відповідні обов’язки.
Підприємства мають двічі на рік повідомляти ТЦК та СП про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки.
Першоджерело: Опендатабот – «7 млн грн штрафів бізнесу за неподання інформації про транспорт ТЦК цьогоріч», оприлюднено 29 липня 2026 року.
Мережа структурних підрозділів українських банків у другому кварталі цього року зменшилася на 38 відділень після скорочення на 23 точки у першому кварталі і тепер становить 4754 підрозділів, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними, більше всього відділень у другому кварталі скоротив Ощадбанк – на 10, що зменшило його мережу до 1115, однак він зберіг лідерство за їх кількістю.
У зв’язку з ліквідацією Мотор-Банку у другому кварталі припинили роботу всі шість його відділень.
По п’ять відділень закрили ПриватБанк та Укрексімбанк після чого мережі цих держбанків налічують відповідно 1050 і 18 точок.
З квітня по червень по три відділення закрили ТАСкомбанк (83 відділення) та Комінбанк (39), по два – Укрсиббанк (214), Банк Кредит Дніпро (31) та Оксі Банк (9).
За другий квартал по одному відділенню закрили Райффайзен Банк (282), А-Банк (196), Полтава-банк (70), банк “Глобус” (32), Радабанк (32), банк “Альянс” (30), банк “Український капітал” (14) та Європейський промисловий банк (6).
Водночас п’ять нових відділень відкрив Акордбанк (177), два – МТБ Банк (47), одне – ПУМБ (220).
За даними Нацбанку, станом на початок липня цього року найбільші мережі відділень в Україні мали державні Ощадбанк – 1115 та ПриватБанк – 1050. За ними зі значним відривом йшли Райффайзен Банк (282), ПУМБ (220) та Укрсиббанк (214).
До другої п’ятірки за кількістю відділень увійшли Укргазбанк (206), А-Банк (196), Акордбанк (177), Сенс Банк (137) та Креді Агріколь Банк (124).
П’ять банків із державною часткою на початок липня утримували мережу зі 2526 відділень, що становило 53,1% загальної кількості підрозділів.
Кандидат добре знає англійську, щодня читає документацію, листується з колегами й дивиться професійні відео без субтитрів. На співбесіді його просять коротко розповісти про себе, і раптом відповідь розсипається: забагато деталей, кілька довгих пауз, невдалий перехід між темами.
Це не обов’язково означає, що рівень мови завищений. Співбесіда перевіряє не лише англійську. Вона одночасно вимагає згадати потрібний досвід, вибрати найкращий приклад, побудувати логічну відповідь, стежити за реакцією інтерв’юера й говорити під тиском оцінювання.
У звичайній робочій розмові таке поєднання трапляється нечасто. Саме тому до інтерв’ю варто готуватися як до окремої професійної ситуації.
Рекрутери можуть формулювати запитання по-різному, але основні теми повторюються. Кандидата просять пояснити свій досвід, назвати сильні сторони, розповісти про складний проєкт, конфлікт, помилку, невдале рішення або ситуацію з браком часу.
Це хороша новина. Не потрібно вгадувати кожне можливе речення. Достатньо підготувати невеликий банк робочих історій, які можна адаптувати під різні питання.
Наприклад, одна історія про запуск проєкту може показати лідерство, роботу з ризиками, комунікацію з командою та здатність діяти в умовах невизначеності. Інша, про помилку, може продемонструвати відповідальність і те, як кандидат змінює процес після невдачі.
Найгірша стратегія тут не відсутність ідеальної англійської. Значно небезпечніше вперше згадувати потрібний приклад уже після запитання рекрутера.
Поведінкові інтерв’ю часто будують навколо запитань на кшталт Tell me about a time when… або Can you give me an example of….
Для таких відповідей зручно використовувати логіку STAR: ситуація, завданьа, дія, результат. Вона не повинна звучати як завчена формула. Її сенс простіший: не дати кандидатові загубитися в передісторії й забути, чим усе закінчилося.
Слабка відповідь часто виглядає так: людина довго описує компанію, команду, контекст і чужі дії, а власне рішення вміщує в одне речення. Інтерв’юер чує багато деталей, але не розуміє, що саме зробив кандидат.
Краще розподілити увагу інакше:
Фраза We successfully completed the project майже нічого не говорить про внесок людини. Значно корисніше пояснити, що саме змінилося: строк скоротився, кількість помилок зменшилася, клієнт погодив рішення, команда уникнула повторення проблеми.
Підготовка не означає, що потрібно написати двадцять відповідей і вивчити їх слово в слово.
Завчений монолог легко впізнати. Кандидат говорить надто рівно, а після уточнювального запитання втрачає темп, бо розмова вийшла за межі сценарію. Крім того, довгі заготовки часто містять лексику, якою людина не користується природно.
Практичніше підготувати каркас:
● ключову думку;
● два або три факти;
● потрібні професійні терміни;
● коротке завершення.
Тоді відповідь щоразу звучить трохи інакше, але не розпадається. Це ближче до реальної співбесіди, де рекрутер може перервати, уточнити деталь або перейти до наступного питання раніше, ніж очікував кандидат.
Запитання Tell me about yourself здається простим, тому його часто недооцінюють. Людина починає з університету, переказує весь кар’єрний шлях і через кілька хвилин ще не дійшла до того, чому подалася саме на цю вакансію.
Інтерв’юерові зазвичай потрібна не повна історія життя, а професійний контекст. Хороша відповідь займає приблизно одну або дві хвилини й пов’язує три речі:
● ким Ви працюєте зараз;
● який досвід найбільше відповідає ролі;
● чому наступний крок логічний саме тут.
Наприклад, замість переліку всіх місць роботи можна зосередитися на останніх роках, типі проєктів і відповідальності, яку хочеться розширити.
Це допомагає рекрутерові швидко скласти цілісне уявлення про кандидата. А ще зменшує ризик, що головні аргументи загубляться десь між першою практикою та давно неактуальною посадою.
На інтерв’ю активний словник часто стає вужчим. Людина знає потрібне слово, але не може згадати його в потрібну секунду. Починає будувати надто довге речення, губить початок або кілька разів виправляє себе.
Це нормальна реакція на навантаження. Боротися з нею лише повторенням граматики не дуже ефективно.
Допомагають репетиції, у яких є реальний темп і непередбачуваність. Не просто прочитати відповіді вголос, а попросити співрозмовника ставити уточнення, змінювати порядок питань і час від часу переривати.
Корисно також відпрацювати фрази, що дають кілька секунд на думку:
That’s a good question. Let me think of the most relevant example.
There are two parts to my answer.
The main challenge was…
Це не маскування слабкої англійської. Такі конструкції допомагають керувати відповіддю й не заповнювати паузу випадковими словами.
Кандидати часто намагаються знайти «безпечну» слабкість, яка насправді звучить як перевага: надмірна відповідальність, перфекціонізм або занадто висока вимогливість до себе.
Рекрутери чули ці відповіді сотні разів. Ціннішим буде реальний, але керований недолік: ситуація, у якій він проявлявся, і конкретна зміна в поведінці.
Схожий принцип працює з помилками. Не потрібно обирати катастрофу, яка ставить під сумнів професійну придатність. Але відповідь I can’t think of any major mistakes теж не переконує. Вона радше показує небажання аналізувати власну роботу.
Сильна відповідь не виправдовує помилку й не перекладає її на команду. Вона пояснює, що кандидат зробив після неї.
Навіть люди, які добре відповідають на професійні питання, губляться під час обговорення винагороди. Тут доводиться одночасно бути ввічливим, конкретним і не погоджуватися поспіхом.
Варто заздалегідь підготувати формулювання для очікуваної суми, уточнення структури компенсації та прохання про час на розгляд пропозиції.
Наприклад:
Based on the scope of the role and my experience, I’m considering a range of…
Could you tell me more about the bonus structure and the review cycle?
Thank you for the offer. Could I have two days to review the details?
Людина може знати всі ці слова окремо, але без репетиції сказати їх спокійно значно важче. Гроші, як виявилося, додають розмові граматичної напруги без жодного дозволу з боку CEFR.
Ефективна підготовка до співбесіди англійською не зводиться до списку правильних фраз. Потрібно зібрати власні приклади, навчитися тримати структуру й кілька разів пройти розмову в умовах, схожих на реальні.
Перед інтерв’ю корисно перевірити:
● чи можете Ви коротко пояснити свій професійний профіль;
● чи маєте кілька історій про результат, складність, конфлікт і помилку;
● чи зрозуміло називаєте власний внесок;
● чи готові до уточнювальних питань;
● чи можете обговорити зарплату та поставити свої питання роботодавцеві.
Сильна співбесіда не вимагає бездоганного акценту або складних конструкцій у кожному реченні. Інтерв’юерові важливіше швидко зрозуміти Ваш досвід, логіку рішень і відповідність ролі.
Тому репетирувати потрібно не «англійську взагалі», а власну професійну історію. Саме її доведеться переконливо розповісти, коли на екрані з’явиться людина, яка ще нічого про Вас не знає.
