Як повідомляє Сербський Економіст, румунська державна компанія Nuclearelectrica 28 липня контрольовано зупинила енергоблок №1 АЕС «Чернаводе» через аномально низький рівень води в Дунаї, спричинений тривалою посухою.
Рішення було ухвалено відповідно до процедур безпеки для захисту обладнання, пов’язаного з системою охолодження станції. Енергоблок планують знову підключити до національної енергосистеми після поліпшення гідрологічних умов. Якщо рівень води продовжить знижуватися, може бути розглянуто зупинку енергоблоку №2.
У румунській частині Дунаю наприкінці липня було зафіксовано найнижчий рівень води за останні 30 років. Посуха вже призвела до обмежень на зрошення, зупинки деяких поромних переправ та простоїв барж із зерном.
Низький рівень води також порушив роботу пасажирського судноплавства. У районі румунського населеного пункту Салча сіло на мілину пасажирське судно під прапором Швейцарії, яке прямувало з Дробета-Турну-Северина до болгарського Видина. На борту перебували 186 пасажирів і 52 члени екіпажу. Кілька спроб зняти судно з мілини не дали результату.
Проблеми поширилися й на міжнародний ринок річкових круїзів. Кілька круїзних суден було затримано на північ від Будапешта, а туристичні рейси на окремих ділянках Дунаю було призупинено. Угорська компанія MAHART-PassNave повідомила про зниження кількості бронювань у липні на 18% і припинила екскурсійні маршрути на північ від Будапешта.
Круїзний оператор Avalon Waterways скасував кілька рейсів по Дунаю, зокрема окремі рейси за маршрутами «Danube Dreams» та «Danube from Romania to Germany».
Зміління Дунаю торкнулося не лише Румунії та Угорщини. У Сербії через зменшення притоку виробництво найбільшої ГЕС «Джердап-1» скоротилося до 5 тис. МВт-год електроенергії на добу, або до третини звичайного обсягу. Вантажні судна та паливні баржі на окремих ділянках завантажуються лише на 30–40 % своєї звичайної місткості.
Таким чином, тривала посуха одночасно створила ризики для енергетики, вантажних перевезень та туристичної галузі країн Дунайського регіону. Відновлення повноцінної роботи АЕС, річкових круїзів та вантажної навігації залежатиме від опадів у верхній частині басейну та сталого відновлення рівня води.
Як повідомляє experts.news, станом на 1 червня 2026 року в Україні утримувалося 1 млн 786,9 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тис. корів, повідомила Асоціація виробників молока 26 червня з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
Порівняно з 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів, або на 18%, а кількість корів – на 208 тис., також на 18%. За місяць загальне поголів’я ВРХ дещо збільшилося – на 2,1 тис. голів, тоді як кількість корів зменшилася на 3,3 тис.
Близько 53% поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, решту 47% – господарства населення.
У промисловому секторі на початок червня було 951,2 тис. голів ВРХ, зокрема 391,9 тис. корів. За рік підприємства збільшили поголів’я ВРХ на 4%, а кількість корів – на 3%.
Водночас у господарствах населення залишалося 835,7 тис. голів ВРХ, з яких 549,3 тис. становили корови. За рік приватний сектор втратив 33% поголів’я ВРХ і 28% корів. Саме скорочення утримання худоби домогосподарствами залишається головною причиною загального падіння показників у країні.
Зростання кількості корів у сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях. Найбільше поголів’я збільшилося у Рівненській області – на 29%, Львівській – на 22%, Харківській – на 13%, Тернопільській – на 11% та Хмельницькій – на 9%. У Київській області кількість корів у промисловому секторі зросла на 3%.
Найбільше поголів’я ВРХ у господарствах усіх категорій утримували Полтавська область – 168 тис. голів, Вінницька – 160 тис., Хмельницька – 143,4 тис., Одеська – 131,6 тис., Чернігівська – 126,1 тис., Черкаська – 125,4 тис. та Київська – 105,7 тис. голів. На ці сім регіонів припадало близько 54% загального поголів’я країни.
Асоціація виробників молока пов’язує скорочення поголів’я з низькою закупівельною ціною молока, подорожчанням кормів, пального та добрив, недостатньою модернізацією ферм і наслідками бойових дій. Підприємства у прифронтових регіонах також змушені перевозити худобу до центральних та західних областей.
За оцінкою асоціації, близько 850 із 1,375 тис. українських молочних ферм потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється приблизно у EUR219 млн.
На початку 1991 року в Україні налічувалося 24 млн 623,4 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 8 млн 378,2 тис. корів. До початку 2001 року поголів’я ВРХ скоротилося до 9,424 млн голів, а корів – приблизно до 4,958 млн.
У 2013 році в Україні залишалося 4,646 млн голів ВРХ і 2,554 млн корів. На початок 2021 року показники становили відповідно 2,874 млн і 1,673 млн голів.
На 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ оцінювалося у 2,002 млн голів, зокрема корів – у 1,155 млн. На початок 2026 року показники знизилися до 1,804 млн голів ВРХ і 1,022 млн корів.
Таким чином, від початку 1991 року до початку 2026 року загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося приблизно на 92,7%, або у 13,6 раза. Кількість корів зменшилася на 87,8%, або у 8,2 раза.
До 1 червня 2026 року чисельність корів уперше опустилася нижче 1 млн голів – до 941,2 тис. Порівняно з 1991 роком це означає скорочення майже на 89%, або у 8,9 раза.
При порівнянні довгострокових показників слід враховувати зміну статистичного охоплення. Дані за 2015-2021 роки не включають тимчасово окуповані Крим, Севастополь і частину Донецької та Луганської областей, а показники з 2022 року також не охоплюють інші окуповані території та частину районів бойових дій.
Попри різке загальне скорочення поголів’я, промислові молочні господарства у відносно безпечних регіонах частково збільшують кількість продуктивних корів. Проте цього поки недостатньо, щоб компенсувати масовий вихід із тваринництва особистих селянських господарств.
https://www.experts.news/posts/poholivya-vrkh-v-ukrayini-za-rik-skorotylosya-na-18
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) в січні-червні 2026 році зібрала 1,834 млрд грн чистих премій, що на 59% більше, ніж за аналогічний період 2025 року (1,153 млрд грн), повідомляється в проміжних даних страховика, розміщених у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Підписані премії за перше півріччя зросли на 60,9% – до 1,852 млрд грн.
За звітний період компанія здійснила виплати відшкодувань на 1,785 млрд грн, що на 61,8% більше, ніж за перше півріччя роком раніше.
Фінансовий результат до оподаткування становив 263,6 млн грн (+84%), було сплачено податки на 35,230 млн грн (+39,2%).
Чистий прибуток страховика за перші два квартали 2026 року склав 228,4 млн грн, що на 93,6% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.
За даними Національного банку СК “ПЗУ Україна” займає 10 позицію по зібраним преміям за 2025 рік серед non-life страховиків України (47 компаній).
Фахівці “Укрнафти” розробили та впровадили власний програмний комплекс WellWorkoverSupervisor для планування та супроводу капітального ремонту свердловин.
“Це рішення створене всередині компанії на основі практичного досвіду спеціалістів підприємства, із врахуванням кращих міжнародних практик”, – повідомило товариство у вівторок.
В “Укрнафті” пояснили, що капітальний ремонт свердловин є одним із найскладніших виробничих процесів, оскільки робота з обладнанням на глибинах у кілька тисяч метрів вимагає точних інженерних розрахунків, якісної підготовки та безумовного дотримання вимог безпеки.
Раніше єдиного стандартизованого програмного інструменту для таких розрахунків у компанії не існувало. Частину роботи виконували вручну або за допомогою застарілого програмного забезпечення, що потребувало більше часу та збільшувало ризик помилок.
Однак інженери відділу супервайзингу управління ремонту свердловин департаменту видобутку та технологій створили власний програмний продукт, який відповідає реальним виробничим потребам компанії.
“Цифрова трансформація – це не лише закупівля готових ІТ-рішень. Це також розвиток власної інженерної експертизи та створення інструментів, які безпосередньо підвищують ефективність виробництва”, – зазначив голова правління АТ “Укрнафта” Богдан Кукура.
За його словами, використання WellWorkoverSupervisor вже дозволило скоротити час підготовки планів робіт, мінімізувати ризик помилок у розрахунках та підвищити рівень виробничої безпеки.
WellWorkoverSupervisor включає понад 30 спеціалізованих модулів і дозволяє∙автоматизувати основні технологічні розрахунки, будувати графіки та інженерні схеми, формувати готові PDF-звіти, а також використовувати вбудований довідник труб, різьбових з’єднань та обладнання.
За своїм функціоналом програмний комплекс відповідає дороговартісним зарубіжним аналогам, доповнили в “Укрнафті”.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка здійснює повний цикл діяльності у сфері видобутку: розвідку, видобуток нафти і газу, надання нафтопромислових сервісних послуг, а також управління найбільшою мережею автозаправних комплексів в Україні UKRNAFTA.
На балансі компанії перебувають понад 1106 нафтових та 131 газових свердловин.
Акціонерами АТ “Укрнафта” є НАК “Нафтогаз України” та Міністерство оборони України. З 2022 року компанія перебуває під державним управлінням і реалізує масштабну трансформацію бізнесу.
За підсумками 2025 року “Укрнафта” стала лідером видобувної галузі з оборотом 99,6 млрд грн, що відображено в Індексі найкращих підприємств Opendatabot.
Мережа АЗК UKRNAFTA – найбільша мережа автозаправних комплексів України, що налічує майже 700 АЗК та входить до ТОП-3 за обсягами реалізації пального. Під брендом UKRNAFTA консолідовано мережі, які раніше працювали під брендами Glusco, Shell та U.Go.
Динаміка імпорту товарів у січні-лютому 2026 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2025 року, %
