Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК (ОГЗК), за підсумками січня-червня поточного року видобули 16,7 млн тонн руди, виробили 7,8 млн тонн концентрату та 2,8 млн тонн окатків.
Згідно з інформацією компанії, об’єднаний ГЗК перевиконав план з операційної ефективності у першому півріччі.
При цьому відзначається, що перші шість місяців 2026 року стали для ОГЗК справжньою перевіркою на стійкість. Підприємства працювали в умовах обмежень електропостачання, дефіциту залізничних вагонів, технологічних викликів та ворожих атак на виробничу інфраструктуру. Попри це, завдяки злагодженій роботі всіх служб вдалося забезпечити стабільність виробництва, оперативно відновлювати пошкоджене обладнання та перевиконати план з операційної ефективності.
“Цей результат забезпечили три основні чинники: реалізація інвестиційних рішень, найбільший ефект принесли розвиток газової генерації та заходи зі зниження коефіцієнта розкриву; впровадження ефективних виробничих практик. Зокрема, виконання вибухових робіт власними силами на двох кар’єрах та системна робота колективів зі зниження собівартості продукції”, – констатується у повідомленні.
Як повідомлялось, Об’єднаний ГЗК має запаси залізної руди у об’ємі 2,3 млрд тонн. За словами головного геолога – начальника відділу гірничодобувного департаменту групи Едуарда Беспояско, навіть при стовідсотковій проєктній потужності комбінатів роботи вистачить щонайменше на пів століття.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ГЗК, КОНЦЕНТРАТ, окаток, РУДА
ПрАТ “Агрохолдинг Авангард” (Київ), одне з основних виробників та продавцiв курячих яєць в Україні, у першому півріччі 2026 року отримало 390,15 млн грн виручки, що в чотири рази менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила компанія у системі розкриття НКЦПФР у середу.
В той же час, згідно зі звітом, їй вдалося отримати чистий прибуток 51,59 млн грн проти чистого збитку 74,04 млн грн у першому півріччі минулого року.
“За останні два роки рівень конкуренції на ринку яєць курячих значно пiдвищився, що пов’язано з входженням на ринок нових гравців, які застосовують високотехнологічне обладнання та забезпечують належнi стандарти бiобезпеки на виробництві, що дозволяє здійснювати постачання, як для внутрішнього ринку, так i на ринок країн ЄС”, – зазначено у документі.
“Авангард” зауважує, що плани капітального будівництва у нього відсутні зв’язку з нестачею фінансування, у удосконалення основних засобів планується при наявності коштів.
Активи компанії станом на 30 червня зросли на 0,8% порівняно з початком року – до 14,73 млрд грн, власний капітал та нерозподілений прибуток – на 1%, відповідно до 5,26 млрд грн та 4,75 млрд грн.
Оборотні активи “Авангарду” збільшилися майже на 38% – до 453,4 млн грн, зокрема гроші на рахунках в банках – до 15,6 млн грн із 2,4 млн грн. Поточні зобов’язання компанії за відсутності довгострокових водночас підвищилися на 0,7% – до 9,47 млрд грн.
Також в повідомленні зазначено, що компанія не залучає банківських кредитів, а надходжень від операційної діяльності достатньо для своєчасного виконання зобов’язань.
Iстотними проблемами, що впливають на дiяльнiсть, “Авангард” назвав порушення паритету цiн на сiльськогосподарську продукцiю; низьку купiвельна спроможнiсть населення та низьку реалiзацiйну цiну, а також високу собiвартiсть продукцiї через високі ціни на товарно-матерiальнi цiнностi, сировину, матерiали, роботи, послуги.
“Спостерiгається рiзке зниження ступенiв оновлення птахiвничого обладнання. Проблеми у фiнансовiй, банкiвськiй, податковiй та полiтичнiй сферах не дають змоги довгостроково, перспективно планувати дiяльнiсть товариства”, – заявляє компанія, але в той же час вважає, що “вирощування птицi та виробництво курячих яєць є перспективним видом дiяльностi в результатi iснування значного попиту на продукцiю птахiвництва”.
Фонд оплати працi, згідно зі звітом, за звiтний період становив 72,48 млн грн, що на 49,94 млн грн менше, аніж за аналогічний період минулого року, та пов’язано зі звiльненням працiвникiв.
ПрАТ “Агрохолдинг Авангард” входить до складу Avangardco IPL – птахівничого підрозділу агропромислової групи “Укрлендфармінг”, створеної бізнесменом Олегом Бахматюком, але наразі основним акціонером із часткою 98,328% вказано “ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС” американця Ніколаса Піацци. Avangardco IPL спеціалізується на виробництві курячих яєць і яєчних продуктів та є одним із найбільших виробників цієї продукції в Україні.
Агрохолдинг “Авангард” у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
ПрАТ “Агрохолдинг Авангард” є власником по 100% в ТОВ “Птахофабрика “Рогатин”, “Птахофабрика Охоченська”, “Птахофабрика Телешівка”, “Птахофабрика Богодухів”, а також 94,14% ТОВ “Торговий дім “Трансмагістраль”, 49,09% ТОВ “Імперово Фудз” та 54,13% ТОВ “Торгівельний дім Авангард” та має 11 відокремлених філій: вісім – з розведення свійської птиці та три – з виробництва м’яса з неї.
“Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.
Українські банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців, а в третьому кварталі – збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас такі очікування стали стриманішими: баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% із 72,2% у першому кварталі 2026 року, населення – до 38,9% із 65,1%.
Банки прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: баланс відповідей становив 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінустанови також очікують зростання депозитів бізнесу та населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% із 50,7% і став найвищим від початку повномасштабного вторгнення, населення – до 53,8% із 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити збільшився: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% із 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше посилився попит на довгострокові кредити – до 35,4% із 24,6%. Попит на кредити малим і середнім підприємствам (МСП) зріс до 24,7% із 23,8%, а на позики великим підприємствам також збільшився, однак слабше, ніж квартал тому: баланс відповідей знизився до 26,9% із 34%.
Основними чинниками зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, передусім на довгострокові.
Попит населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, на споживчі позики він зростає, починаючи з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – від початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, більшою мірою – на іпотеку. Основними чинниками зростання іпотечного попиту окремі великі банки назвали зниження вартості позик і поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінус” 2,9% квартал тому. Для МСП стандарти пом’якшилися, однак меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі загалом не змінився: баланс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він становив 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою баланс відповідей знизився до “мінус” 14,9% із нульового рівня, за споживчими кредитами становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП тяжіли до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% із 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець квітня 2026 року. Аналіз підготовлено на основі даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міжнародного валютного фонду, Eurostat, BEA, BLS, NBS, ONS, TurkStat, IBGE та інших офіційних установ. Для показників за квітень використано місячні й квартальні статистичні дані, оприлюднені після завершення звітного періоду.
Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд основних тенденцій, які визначали стан української та світової економіки у квітні та на початку травня 2026 року.
Макроекономічні показники України
Станом на кінець квітня українська економіка зберігала макрофінансову керованість, однак інфляційні, валютні та зовнішньоторговельні ризики посилилися. Порівняно з березнем споживча інфляція прискорилася, міжнародні резерви скоротилися третій місяць поспіль, а торговельний дефіцит продовжив розширюватися. Водночас держава забезпечувала фінансування оборони, соціальних виплат і критичних бюджетних потреб, а НБУ утримував контроль над валютним ринком.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, реальний ВВП України у І кварталі 2026 року зменшився на 0,6% порівняно з І кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору спад становив 0,7%.
Номінальний ВВП дорівнював 2 047,2 млрд грн. Негативна динаміка пояснювалася дефіцитом електроенергії, руйнуванням інфраструктури, затримками зовнішнього фінансування, слабкою інвестиційною активністю та несприятливими погодними умовами на початку року. Водночас приватне споживання залишалося відносно стійким, а переробна промисловість, торгівля й окремі сектори послуг демонстрували зростання.
Національний банк у квітневому прогнозі погіршив оцінку зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,3%. Основними причинами стали подальші руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, більший дефіцит електроенергії, високі ціни на енергоносії та слабші результати першого кварталу. НБУ очікував, що зростання економіки підтримуватимуть споживчий попит, інвестиції у відбудову й оборонно-промисловий комплекс, однак швидкого переходу до стійкого відновлення не прогнозував.
«Підсумки першого кварталу підтвердили, що українська економіка залишається надзвичайно чутливою до енергетичних, воєнних і бюджетних шоків. Позитивний внутрішній попит та адаптивність бізнесу вже не можуть повністю компенсувати втрати від руйнування інфраструктури, дефіциту електроенергії та слабкого експорту. Прогноз зростання на 1,3% означає фактичну стагнацію в розрахунку на одну особу. Тому основним завданням має бути не лише підтримка фінансової стабільності, а й відновлення виробничих потужностей», — зазначив Уракін.
Інфляційна ситуація у квітні погіршилася. Споживча інфляція прискорилася до 8,6% у річному вимірі проти 7,9% у березні. За місяць ціни зросли на 1,4%, а від початку року — на 4,9%. Базова інфляція підвищилася до 7,6% р/р, інфляція послуг — до 13,3%, а зростання вартості пального сягнуло 36,1% р/р.
Головним джерелом інфляційного тиску було подорожчання енергоносіїв і пального, що збільшувало витрати бізнесу на логістику, електроенергію та виробництво. Додатковий вплив мали підвищення заробітних плат, перенесення попереднього послаблення гривні на споживчі ціни, зростання вартості окремих продуктів харчування та транспортних послуг. Швидше дорожчали хліб, крупи, соняшникова олія, риба, ресторанні й побутові послуги.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року. Повернення до стійкого зниженняочікувалося у 2027 році, коли інфляція мала сповільнитися до 6,5%, а до цільового рівня 5% — у 2028 році.
30 квітня правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 15% річних. Регулятор пояснив рішення необхідністю підтримувати привабливість гривневих активів, контрольованість інфляційних очікувань і стійкість валютного ринку. Прогноз НБУ передбачав утримання ставки на рівні 15% щонайменше до ІІ кварталу 2027 року. У разі подальшого посилення цінового тиску регулятор допускав застосування додаткових заходів, включно з підвищенням ставки.
«Прискорення інфляції до 8,6% та різке подорожчання пального не залишали Національному банку простору для продовження циклу пом’якшення політики. За нинішніх умов ставка 15% є не стільки інструментом стримування кредитування, скільки механізмом захисту довіри до гривні. Ризик передчасного зниження ставки зараз значно перевищує потенційний короткостроковий ефект для економічної активності», — підкреслив Уракін.
Валютний сектор залишався контрольованим, але потребував значної підтримки регулятора. Станом на 1 травня 2026 року міжнародні резерви України становили $48,215 млрд, скоротившись за квітень на 7,3%. Це було третє поспіль місячне зниження резервів.
У квітні НБУ продав на валютному ринку $3,577 млрд, тоді як надходження на валютні рахунки уряду становили лише $377,9 млн. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $716,6 млн, ще $255,3 млн Україна сплатила МВФ. Частково втрати компенсувала позитивна переоцінка фінансових інструментів на $378 млн. Попри скорочення, резерви забезпечували фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту.
«Скорочення резервів із майже $52 млрд до $48,2 млрд за один місяць є відчутним, але поки не критичним. Значно важливішою є причина: приватний валютний ринок залишається структурно дефіцитним, а міжнародні надходження не завжди збігаються в часі з потребами в інтервенціях і боргових виплатах. Тому стабільність гривні й надалі залежатиме від ритмічності зовнішнього фінансування та здатності України скорочувати торговельний розрив», — вважає Уракін.
За даними Державної митної служби, товарообіг України у січні-квітні 2026 року становив $46,1 млрд. Імпорт досяг $32,2 млрд, а експорт — $13,9 млрд. Таким чином, товарний дефіцит за чотири місяці становив близько $18,3 млрд, а імпорт у 2,3 раза перевищував експорт.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю — на $8,7 млрд, Польщі — на $3,1 млрд і Туреччини — на $2,2 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща — $1,5 млрд, Туреччина — $1,2 млрд та Італія — $857 млн.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $13,3 млрд, паливно-енергетичні товари — $5,3 млрд, продукція хімічної промисловості — $4,6 млрд. Основу експорту формували продовольчі товари на $8,5 млрд, метали та вироби з них на $1,3 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,2 млрд.
«Збільшення торговельного дефіциту до $18,3 млрд лише за чотири місяці є одним із головних макроекономічних викликів. Значна частина імпорту об’єктивно необхідна — це енергоносії, обладнання, транспорт і продукція для оборони. Однак експортна база залишається занадто вузькою і сировинною. Без розвитку переробки, машинобудування, оборонної промисловості та експорту послуг Україна й надалі компенсуватиме торговельний дефіцит міжнародною допомогою і резервами», — наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація залишалася напруженою, але контрольованою. За січень-квітень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,04 трлн грн. Загальна сума касових видатків загального фонду становила 1,35 трлн грн, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Безпосередньо у квітні доходи загального фонду становили 302,6 млрд грн, а видатки — 433,1 млрд грн.
Видатки на безпеку й оборону за чотири місяці досягли 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду. У квітні на ці потреби було спрямовано 283,1 млрд грн. На оплату праці працівників бюджетної сфери з нарахуваннями витрачено 555,5 млрд грн, на соціальне забезпечення — 235 млрд грн, на субсидії й трансферти підприємствам — 205,4 млрд грн, на товари та послуги — 151,4 млрд грн, на обслуговування державного боргу — 103,2 млрд грн.
Міжнародні гранти за січень-квітень становили 228,2 млрд грн, зокрема 55,1 млрд грн було отримано у квітні. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету за чотири місяці надійшло 1,43 трлн грн, а касові видатки державного бюджету становили 1,7 трлн грн.
«Бюджет зберігає функціональність, але його структура повністю визначається війною. Коли майже дві третини видатків загального фонду спрямовується на оборону і безпеку, можливості фінансувати довгостроковий розвиток залишаються обмеженими. За таких умов особливо важливо, щоб міжнародна допомога покривала цивільні потреби бюджету, а внутрішні ресурси максимально ефективно спрямовувалися на оборону, енергетику та виробниче відновлення», — зазначив Уракін.
Глобальна економіка
Світова економіка станом на кінець квітня 2026 року залишалася стійкою, але геополітичний та інфляційний фон істотно погіршився. Війна на Близькому Сході спричинила підвищення цін на енергоносії, посилила інфляційні очікування та змусила найбільші центральні банки відкласти подальше пом’якшення монетарної політики.
У квітневому World Economic Outlook Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання світової економіки на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році за умови обмеженої тривалості й географії конфлікту. МВФ попереджав, що довша війна, поглиблення геополітичної фрагментації, нові торговельні суперечки та високий державний борг можуть суттєво погіршити перспективи.
Економіка США зберігала позитивну динаміку. За уточненою оцінкою BEA, реальний ВВП у І кварталі 2026 року зріс на 2,1% у перерахунку на річний темп порівняно з попереднім кварталом. Зростання забезпечували інвестиції, експорт, державні та споживчі видатки.
Водночас інфляція у США продовжила прискорюватися. У квітні CPI зріс на 3,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базова інфляція становила 2,8%, а енергетична — 17,9%. Лише за місяць енергоносії подорожчали на 3,8%, а бензин — на 5,4%.
29 квітня Федеральна резервна система зберегла діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. ФРС вказала на підвищену інфляцію, зростання глобальних енергетичних цін і високу невизначеність навколо подій на Близькому Сході.
Єврозона демонструвала значно слабшу економічну динаміку. За попередньою оцінкою Eurostat, доступною 30 квітня, ВВП єврозони у І кварталі зріс лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом та на 0,8% у річному вимірі. Це свідчило про фактичну стагнацію економіки регіону.
Річна інфляція в єврозоні у квітні прискорилася до 3,0% проти 2,6% у березні. У Європейському Союзі вона підвищилася до 3,2%. Найбільший внесок у зростання цін зробили послуги, енергоносії та продукти харчування.
Європейський центральний банк 30 квітня зберіг депозитну ставку на рівні 2,0%, ставку основних операцій рефінансування — 2,15%, а ставку граничного кредитування — 2,40%. ЄЦБ наголосив, що ризики підвищення інфляції та погіршення економічного зростання посилилися через енергетичний шок.
У Великій Британії інфляція у квітні, навпаки, сповільнилася до 2,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базовий CPI знизився до 2,5%, а інфляція послуг — до 3,2%. Водночас моторне пальне суттєво подорожчало через зовнішній енергетичний шок.
Bank of England 30 квітня зберіг базову ставку на рівні 3,75%. Вісім членів Комітету з монетарної політики підтримали це рішення, тоді як один виступив за підвищення ставки до 4%.
«Квітень показав, що глобальний цикл швидкого зниження процентних ставок фактично поставлено на паузу. США зіткнулися з прискоренням інфляції до 3,8%, єврозона — до 3%, а центральні банки знову були змушені зосередитися на енергетичних ризиках. Для України це означає дорожчий глобальний капітал, складніші умови для експорту та додатковий тиск через ціни на пальне», — зазначив Уракін.
Китайська економіка у першому кварталі 2026 року зросла на 5,0% у річному вимірі. Номінальний ВВП досяг 33,419 трлн юанів. Промислове виробництво збільшилося на 6,1%, сектор послуг — на 5,2%, а зовнішня торгівля товарами — на 15%. Водночас інвестиції в нерухомість скоротилися на 11,2%, що свідчило про збереження структурних проблем. У квітні китайський CPI зріс на 1,2% у річному вимірі та на 0,3% за місяць. Середня інфляція за січень-квітень становила 0,9%. Водночас роздрібні продажі у квітні зросли лише на 0,2% р/р, що вказувало на слабкість внутрішнього споживчого попиту.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед великих економік. Після переходу на нову статистичну базу офіційна оцінка зростання реального ВВП у 2025/26 фінансовому році була підвищена до 7,6%, а номінального — до 8,6%. Основними драйверами залишалися сектор послуг, внутрішнє споживання, будівництво та державні інвестиції.
Туреччина у квітні знову зіткнулася з різким посиленням інфляції. Споживчі ціни зросли на 4,18% за місяць і на 32,37% у річному вимірі. Від початку року інфляція становила 14,64%. Показник перевищив березневий рівень 30,87%, що засвідчило нестійкість процесу дезінфляції. Водночас турецький ВВП у 2025 році зріс приблизно на 3,6%, підтвердивши здатність економіки підтримувати ділову активність навіть за високого цінового тиску.
Бразилія демонструвала більш збалансовану динаміку, хоча інфляція також прискорилася. ВВП країни у 2025 році зріс на 2,3%, до 12,7 трлн реалів у поточних цінах. У квітні 2026 року індекс IPCA підвищився на 0,67% за місяць, а річна інфляція досягла 4,39% проти 4,14% у березні. Найбільший внесок зробили продукти харчування, медичні товари й послуги.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія демонструють чотири різні моделі розвитку. Китай підтримує високі темпи завдяки промисловості й експорту, але все ще має проблеми з внутрішнім попитом і нерухомістю. Індія спирається на демографію, послуги та інвестиції. Туреччина зберігає зростання ціною дуже високої інфляції. Бразилія рухається повільніше, проте намагається утримувати баланс між економічною активністю та ціновою стабільністю. Для України головний висновок полягає в тому, що довгострокове зростання неможливе без власної виробничої, технологічної та експортної основи», — вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець квітня 2026 року Україна зберігала макрофінансову керованість, однак основні показники свідчили про посилення ризиків. Реальний ВВП у І кварталі скоротився на 0,6% р/р, інфляція у квітні прискорилася до 8,6%, базова інфляція — до 7,6%, а облікова ставка залишилася на рівні 15%.
Міжнародні резерви зменшилися до $48,2 млрд, або на 7,3% за місяць. Товарний дефіцит за січень-квітень досяг $18,3 млрд. Доходи загального фонду державного бюджету становили 1,04 трлн грн, тоді як видатки — 1,35 трлн грн. На безпеку й оборону було спрямовано 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду.
Позитивними чинниками залишалися значний обсяг резервів, контрольована валютна політика, міжнародне фінансування, стійкий споживчий попит, адаптивність бізнесу та розвиток оборонного виробництва. Основними ризиками були продовження війни, руйнування енергетичної інфраструктури, подорожчання пального, дефіцит працівників, слабкість експорту та залежність бюджету від зовнішньої допомоги.
Світова економіка також увійшла у складніший період. МВФ прогнозував глобальне зростання на 3,1% у 2026 році, але попереджав про переважання негативних ризиків. Інфляція у США прискорилася до 3,8%, у єврозоні — до 3,0%, а центральні банки США, єврозони та Великої Британії зберегли ставки без змін. Китай зріс на 5% у першому кварталі, Індія зберігала темпи понад 7%, тоді як Туреччина знову зіткнулася з інфляцією понад 32%.
«Квітень 2026 року показав, що стабілізаційна модель України залишається працездатною, але її фінансовий запас міцності скорочується. Одночасне прискорення інфляції, зниження резервів і розширення торговельного дефіциту є сигналом, що зовнішня допомога не може бути єдиною основою економічної стійкості. Україні необхідно переходити від фінансування поточного виживання до створення нової виробничої моделі. Її основою мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю. Лише такий перехід здатний перетворити макрофінансову стабільність із тимчасової подушки безпеки на фундамент довгострокового розвитку», — підсумував Максим Уракін.
Українські ветерани й ветеранки здобули призові місця на Чемпіонаті світу із середньовічного бою 2026 року у Данії, повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“З 23 по 26 липня 2026 року в замку Спьоттруп (Spøttrup Castle) у Данії відбувся Medieval Combat World Championships 2026 – один із найбільших міжнародних турнірів із середньовічного бою, який щороку збирає спортсменів із десятків країн світу… Україну на змаганнях представляла Національна збірна України із середньовічного бою, до складу якої увійшли ветерани й ветеранки та діючі військовослужбовці. Вони вже довели свою відданість Україні, захищаючи її зі зброєю в руках, а тепер гідно представляють нашу державу на міжнародній спортивній арені”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зокрема, українські ветерани здобули одне перше місце, 6 – других місць і 4 третіх місця у різноманітних змаганнях.
Зазначається, що участь української ветеранської збірної в Medieval Combat World Championships 2026 – це не лише спортивне представництво держави, а й яскраве свідчення незламності українських ветеранів і ветеранок, їхньої сили духу та прагнення до нових перемог.
Середньовічний бій – це сучасний міжнародний повноконтактний вид спорту, у якому учасники змагаються в історично відтворених обладунках із використанням безпечних реплік середньовічної зброї. Чемпіонат світу включає як індивідуальні, так і командні дисципліни.
Обсяг ВВП Німеччини у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, повідомило Федеральне статистичне агентство, яке оприлюднило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, наведений Trading Economics, передбачав зростання на 0,1%.
Зростання економіки ФРН у річному вимірі склало 0,9%, тоді як експерти очікували зростання на 0,6%.
У першому кварталі ВВП Німеччини збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 0,7% у річному вимірі. Дані за січень-березень були переглянуті в бік підвищення; раніше повідомлялося про зростання на 0,3% та 0,4% відповідно.
Згідно з попередніми даними, експорт у квітні-червні зріс порівняно з першим кварталом, динаміка споживчих і державних витрат залишалася слабкою, тоді як капіталовкладення бізнесу скоротилися.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП Німеччини за другий квартал будуть оприлюднені 25 серпня.
