Український стрілець Сергій Куліш завоював срібну медаль у фіналі змагань зі стрільби з гвинтівки з трьох положень з відстані 50 м на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.
Спортсмен набрав 461,3 бала.
У цих змаганнях перше місце дісталося Китаю, а третє – Індії.
Це друга медаль у скарбничці України на Олімпійських іграх 2024, після бронзової, яку виборола фехтувальниця Ольга Харлан.
Куліш – срібний призер Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро у стрільбі з пневматичної гвинтівки з відстані 10 м.
Український бізнес попри повномасштабну війну продовжує демонструвати високу динаміку в отриманні статусу Авторизованих економічних операторів (АЕО): за 4 роки застосування програми 48 українських підприємств отримали 50 авторизацій АЕО. Завдяки цьому статусу компанії отримали найвищу ступінь довіри та низку спрощень під час митних процедур.
Така динаміка українських компаній збігається з динамікою більшості країн Європейського Союзу в перші 4 роки застосування програми, а подекуди її перевищує. Найбільший «стрибок» в отриманні АЕО припав на четвертий рік застосування програми, коли були скасовані «локальні спрощення» без авторизацій, чого не було в жодній з країн ЄС.
Для порівняння, динаміка АЕО за перші 4 роки функціонування програми в ЄС (2008–2011 роки):
• понад половина країн (17 держав-членів) мали схожий (Данія, Ірландія, Словенія, Чехія) або менший (Фінляндія, Румунія, Словаччина, Болгарія, Греція та ін.) темпи нарощення авторизацій АЕО;
• 8 країн мали вищий темп нарощення АЕО, зокрема, Велика Британія*, Австрія, Бельгія, Швеція;
• лише 3 країни з 28 країн ЄС (Франція, Німеччина, Нідерланди) нарощували АЕО значно вищими темпами, ніж Україна. У цих країнах загалом набагато суворіші вимоги до підприємств щодо збереження та відновлення документів, інших бізнес-процесів, надійність яких є умовою для отримання цього статусу. Тому авторизація підприємств не потребувала виконання великої кількості додаткових вимог.
Наразі є всі підстави для розвитку позитивної динаміки отримання українським бізнесом авторизацій АЕО: у Держмитслужбі на розгляді перебуває ще 31 заява. Це свідчить про зацікавленість вітчизняного бізнесу в програмі.
Нагадаємо, що АЕО – це особливий статус, що засвідчує високий рівень довіри до суб’єкта господарювання. Він надає митні спрощення та переваги у міжнародній торгівлі, за рахунок чого також можна компенсувати й низку складнощів на кордоні, викликаних зовнішніми обставинами. Статус АЕО відкриває підприємствам можливості для розвитку та конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках.
В Україні програма АЕО почала діяти із серпня 2020 року після прийняття необхідних законодавчих змін у процесі наближенні до європейського митного права та стандартів ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Як повідомлялося, з 7 листопада 2023 року втратили чинність положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. Щоб продовжувати використовувати можливості оформлення товарів на об’єктах підприємств, Держмитслужба рекомендувала бізнесу отримувати статус авторизованого економічного оператора.
Наявність авторизації АЕО у компанії дає змогу скористатися всіма перевагами АЕО і полегшить доступ до спрощень, передбачених Митним кодексом і Конвенцією про процедуру спільного транзиту. Зокрема, до спрощень відносяться зниження рівня ризику по відношенню до переміщуваних товарів, першочерговість виконання митних формальностей і випуск товарів за місцезнаходженням підприємства.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Міністерство економіки в рамках реформи з дерегуляції внесло зміни до наказу «Про порядок ліцензування експорту товарів», згідно з якими українські експортери отримуватимуть ліцензії в електронній формі, повідомила пресслужба міністерства.
«Робота над цифровізацією послуг, що надаються державою бізнесу, одна з ключових складових дерегуляції. Наразі ми повністю переводимо отримання ліцензій експортерами в електронний формат. І працюємо над аналогічним спрощенням процедури для імпортерів. Крім того, спрощуємо сам процес отримання дозвільних документів, зменшуючи необхідну кількість документів для подачі на ліцензію», – зазначила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Згідно зі зміненим наказом, підприємці зможуть надавати документи та отримувати ліцензії в електронній формі, водночас вони можуть за бажання подавати документи в паперовому вигляді.
Крім того, скорочується перелік документів, які необхідно надати для отримання ліцензії. Змінами до наказу оновлено також форму заявки на видачу ліцензії, форму ліцензії, інструкції про їх заповнення та положення про порядок ліцензування.
Для отримання ліцензій на експорт товарів з України підприємцям, які обрали електронну форму подачі документів, необхідно перейти до розділу «Зовнішньоекономічна діяльність» на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг за посиланням https://my.gov.ua/info/service/2817 /details.
Підприємець у своєму електронному кабінеті має подати в електронному вигляді пакет необхідних документів. Після їх розгляду у встановлені строки та в разі прийняття позитивного рішення ліцензія в електронному вигляді з’явиться в кабінеті заявника.
Якщо людина подає документи в паперовій формі та хоче отримати відповідь на електронну пошту, то на етапі подання документів потрібно повідомити адресу пошти одержувача та вказати, що хоче отримати відповідь саме в такий спосіб.
У Мінекономіки зазначили, що під час дії воєнного стану видача ліцензій на експорт та імпорт товарів відбувається безоплатно. Отже, лист-звернення щодо оформлення ліцензії не потребує додавання гарантії сплати державного збору за її видачу та завантажити пакет документів.
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності вже переглянула понад 1300 регуляторних інструментів для бізнесу, з них 456 рекомендовано скасувати, 584 – спростити, нагадали в міністерстві.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив 6 серпня аукціон із приватизації державного пакета акцій у розмірі 97,5458% статутного капіталу АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК). Згідно з прес-релізом ФДМ у четвер, 6 серпня заплановано проведення онлайн-аукціону з приватизації 607 млн 446,012 тис. штук акцій. Аукціон пройде в електронній торговельній системі «Прозорро.Продажі» зі стартовою ціною майже 151,9 млн грн, термін подання пропозицій для участі в торгах – до 5 серпня.
При цьому наголошується, що ЗАлК є чудовим brownfield-проєктом, оскільки розташоване в м. Запоріжжі, поруч з автодорогою національного значення Н08. Серед переваг об’єкта велика загальна площа приміщень та земельної ділянки. Новий власник може розглядати об’єкт ведення бізнесу або його релокації.
На балансі АТ перебувають 1497 зареєстрованих одиниць нерухомого майна та інфраструктури загальною площею – 370 929,85 кв. м. Також до об’єкта входить 291 одиниця транспортних засобів і спецтехніки. Об’єкти нерухомості, що перебувають у власності АТ, розташовані на 25 зареєстрованих земельних ділянках загальною площею 216,0856 га.
Станом на 31 травня 2023 року частину нерухомого майна підприємства загальною площею 6 755,6 кв. м передано в оренду згідно з вісьмома договорами, граничний термін дії яких – до 1 вересня 2065 року.
На балансі підприємства обліковуються 18 об’єктів державної власності, які не ввійшли до статутного капіталу товариства та залишилися в державній власності (два укриття, прилади, радіостанції, інженерні мережі, автодороги тощо).
У підприємства є заборгованості, зокрема прострочена кредиторська заборгованість підприємства становить 6,44 млрд грн.
За умовами аукціону новий власник зобов’язаний протягом 18 місяців з дати переходу права власності забезпечити погашення заборгованості із зарплати та перед бюджетом, а також протягом шести місяців не допустити звільнення працівників ЗАлКу, відповідно до вимог статей 40 і 41 Кодексу законів про працю України.
Детальніше про АТ «ЗАлК» за посиланням: http://surl.li/oyxgsp
ЗАлК раніше був єдиним в Україні виробником первинного алюмінію. Власником ЗАлКу в 2004 році стала російська група «СУАЛ». У 2007 році комбінат перейшов під контроль ОК «РусАл», створеної в результаті злиття алюмінієвих і глиноземних активів ВАТ «РусАл», «СУАЛа» і швейцарського трейдера Glencore. У багаторічних судових позовах винесено вердикт про розірвання договорів купівлі-продажу 68,01% акцій ЗАлКу і повернення цього пакета в держвласність. Статутний капітал АТ «ЗАлК» становить 155 млн 682,28 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) внесла зміни до розкладу руху двох поїздів «Інтерсіті+» на напрямку Київ-Перемишль для зменшення ризику затримок під час проходження кордону.
«З 10 серпня: поїзд №715 Київ-Перемишль відправлятиметься з Києва об 11:26 замість 11:59. Поїзд №705 Київ-Перемишль відправлятиметься о 19:19 замість 20:05», – повідомила прес-служба компанії у Facebook у четвер.
При цьому, як вказується, час прибуття обох поїздів до Перемишля не зміниться. Додатковий час буде використано для збільшення зупинки на станції Львів для проведення прикордонного-митного контролю.
Через високий трафік «Укрзалізниця» радить пасажирам закладати на пересадку щонайменше 2-2,5 години.
