Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у першому півріччі 2023 року отримала $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $19,78 млн.
Згідно зі звітом групи на Варшавській фондовій біржі, її виручка за шість місяців збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Валовий прибуток у першому півріччі цього року становив $26,99 млн проти валового збитку $10,39 млн минулого року, операційний – відповідно $20,12 млн проти $17,57 млн збитку, а EBITDA – $21,7 млн проти від’ємного її значення $15,5 млн у першому півріччі минулого року.
Вказується, що такого збільшення рентабельності вдалося також домогтися завдяки скороченню собівартості продажів більш ніж удвічі – з $47,8 млн до $23 млн – через хороші ціни на корми і девальвацію гривні.
Група також повідомила, що її загальний борг за рік скоротився з $12,5 млн до $2,5 млн, тоді як вільні грошові кошти зросли з $3,7 млн до $50,3 млн, з яких в Україні – з $0,5 млн до $24,7 млн (з них у гривні – еквівалент $7,6 млн), у Литві – з $3,1 млн до $21,2 млн, в ОАЕ – з $0,02 млн до $4,2 млн. У результаті чистий борг з $8,8 млн став від’ємним $47,9 млн. Зокрема, “Овостар” повністю погасив кредити Укрсиббанку і ОТП Банку на $8,5 млн.
Згідно зі звітом, частка продажу яєць у виручці знизилася до 70% з 74% у першому півріччі минулого року, тоді як яєчних продуктів відповідно зросла з 26% до 30%. При цьому частка експорту яєць у загальній виручці збільшилася з 23% до 36%, а експорту яєчних продуктів – з 13% до 18%.
“На тлі триваючого російського військового вторгнення в Україну і загальної несприятливої ситуації в національній економіці керівництво ухвалило рішення призупинити інвестиційну програму”, – йдеться також у документі.
Як уточнюється, у звітному періоді здійснювали лише незначні інвестиції у виробничі потужності та інфраструктуру, що становили $5,8 млн порівняно з $4,3 млн за перше півріччя 2022 року.
У першому півріччі цього року “Овостар” вийшов із трейдингової компанії International Food Trade (Британські Віргінські о-ви).
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
“Овостар” 2022 року отримав $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Водночас виручка збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
У першому кварталі 2023 року група отримала $8,98 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $16,44 млн. Її виручка за вказаний період збільшилася на 70,7% – до $47,30 млн.
Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв’ю Financial Times.
Прем’єр Румунії підкреслив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.
“У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли”, – сказав він.
Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.
“Ми добре засвоїли уроки, пов’язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна”, – підкреслив прем’єр-міністр Румунії.
За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів дасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.
Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші “рішення”, наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також “означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади”, сказав він.
Прем’єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.
“Румунія зберігає мовчання про військову допомогу Києву”, – пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов’язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.
Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що “немає жодної можливості”, щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав’язати Бухаресту жорсткішу економію.
“Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам”, – сказав прем’єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов’язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.
“Це були непередбачені витрати… тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу”, – резюмував Чолаку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) разом із польським оператором Polskie Koleje Państwowe Spółka Akcyjna (PKP S.A.) у понеділок підписали угоду про розвиток залізничного сполучення – першу такого рівня з 1994 року, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко.
“Разом ми продовжимо розвивати прикордонну інфраструктуру і збільшувати пасажирський і вантажообіг між нашими країнами, що в підсумку матиме позитивний ефект для наших залізниць і національних економік України та Польщі”, – наводять слова Лященка у прес-релізі УЗ.
Відповідно до угоди, PKP опрацює заходи для укладення окремих угод з УЗ у сфері управління залізничною інфраструктурою, вантажних і пасажирських залізничних перевезень. Також з метою розроблення проєктів окремих угод сторони створять спільні робочі групи.
Крім того, УЗ і PKP домовилися, що перевантаження вантажів у вагони іншої ширини колії або перестановка вагонів на візки іншої ширини колії здійснюватиметься не тільки перевізником, що приймає, на прикордонній станції, розташованій на території його держави, а й перевізником, що здає вантаж, на прикордонній станції, розташованій на його території.
При цьому обслуговування поїздів вантажного сполучення в обох напрямках здійснюватиметься локомотивами і локомотивними бригадами обох сторін із дотриманням паритету 50/50.
Рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” 25 серпня 2023 року відкликало кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості страховика ТДВ “Страхова компанія “ВіДі Страхування” (Київ) на прохання компанії, повідомляється на сайті агентства.
Як повідомлялося, РА “Стандарт-Рейтинг” 27 лютого 2022 року припиняв кредитний рейтинг компанії на її прохання у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
Зазначалося також, що рейтинг може бути відновлений за рішенням компанії в будь-який час.
Пізніше, за підсумками діяльності страховика за дев’ять місяців 2022 року, РА “Стандарт-Рейтинг” оновив компанії кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
СК “ВіДі-Страхування” працює на страховому ринку з 2007 року, основна спеціалізація – моторне страхування.