Швеція надасть Україні 16-й і найбільший з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ пакет військової допомоги, повідомляється на сайті шведського уряду.
Зазначається, що нові можливості зміцнюють протиповітряну оборону України. Пакет допомоги становить 13,3 мільярда шведських крон ($1,3 млрд) і відповідає пріоритетним потребам України.
Швеція передає Україні літаки радіолокаційної розвідки та управління (ASC 890), тим самим посиливши можливості протиповітряної оборони України. Швеція передає весь шведський парк Pansarbandvagn 302 (Pbv 302) на підтримку створення нових бригад української армії. Швеція також відправить артилерійські боєприпаси та ресурси для обслуговування раніше переданої техніки.
З моменту жорстокої наступальної війни Росії Швеція виділила 43,5 мільярда крон на військову підтримку України.
До 16-го пакета військової підтримки також входять: фінансова підтримка коаліцій здібностей; фінансова підтримка фондів та ініціатив, які дають змогу швидко і масштабно закупити обладнання для України. Шведському агентству оборонних досліджень також буде доручено підтримати Україну у створенні власного інституту оборонних досліджень.
У рамках цього пакета можливості бойового командування України додатково зміцнюються за рахунок передання терміналів із підпискою на супутниковий зв’язок.
ДП “Ліси України” виграло тендер Міністерство оборони України на поставку майже 28 тис. куб. м деревини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець у Facebook.
“Торги відбувалися на Prozorro. Кінцева ціна – 3750 грн за куб. м. Згідно з умовами договору, постачальник повністю забезпечує доставку продукції. Тому ціна дещо вища, ніж на біржових аукціонах”, – написав він.
Гендиректор додав, що ДП “Ліси України” 2024 року безоплатно надало Силам оборони майже 75 тис. куб. м і виконало всі отримані підприємством заявки від військових частин.
“Вважаємо правильним, якщо і за тендерною процедурою деревина постачатиметься військовим безпосередньо від виробника. Це дасть змогу оптимізувати видатки бюджету, гарантувати якість і своєчасність поставок”, – наголосив Болоховець і додав, що з 2023 року ДП “Ліси України” надало ЗСУ майже 200 тис. куб. м пиломатеріалів і необробленої деревини на суму понад 330 млн грн.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2024 фінансового року (ФР, липень 2023-червень 2024 року) переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше порівняно з аналогічним періодом минулого фінроку і відповідає показникам попереднього кварталу.
“Наприкінці лютого група розпочала введення в експлуатацію стартап-ініціативи на новому заводі з переробки олійних культур, розташованому на заході України, який здійснив віджимання 24 тис. тонн за звітний період. На момент публікації цього звіту підприємство виходить на повну виробничу потужність”, – наголошується у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в середу.
За інформацією агрохолдингу, два заводи “Кернела” з переробки олійних культур у Харківській області не працюють через близькість до російського кордону і зони бойових дій. Активи продовжують піддаватися регулярним атакам і зазнають серйозних збитків. Один із цих заводів наразі перебуває в аварійному стані через знаходження в епіцентрі військових дій. Обидва активи були повністю знецінені ще 2022 року.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 40% порівняно з аналогічним періодом 2023 року та сягнули 382 тис. тонн, що загалом склало 1 090 тис. тонн за дев’ять місяців 2024 фінансового року, що на 33% більше, ніж роком раніше.
Реалізація бутильованої соняшникової олії склала 5% загального обсягу продажів (19 тис. тонн) у третьому кварталі 2024 фінансового року.
Хоча рентабельність продажів була відносно стабільною в третьому кварталі 2024 фінансового року, порівняно з попереднім кварталом, EBITDA за тонну реалізованої олії знизилася на 36% – до $131, оскільки прибуток за попередній квартал було перевищено за рахунок одноразової виплати страхового платежу, спричиненого матеріальною шкодою та перервою в роботі виробництва.
У результаті EBITDA сегмента “Соняшникова олія” в третьому кварталі 2024 фінансового року знизилася на 34% – до $50 млн за дев’ять місяців, що закінчилися 31 березня 2024 року.
Сегмент “Переробка олійних культур” приніс агрохолдингу $184 млн EBITDA, що на 16% менше, ніж роком раніше.
“Кернел” станом на 31 березня 2024 року мав відносно хороше забезпечення сировиною соняшнику: на складі перебувало 511 тис. тонн насіння. Разом із подальшими закупівлями у квітні-травні 2024 року це забезпечить роботою заводи агрохолдингу до середини літа, з подальшим переходом на переробку ріпаку на деяких підприємствах, що вже практикувалося роком раніше.
“Спостерігаючи за перебігом сезону переробки, ми переглянули наші оцінки врожаю соняшнику на 2023 рік і підвищуємо збір насіння Україною з 14 до 14,5 млн тонн”, – вказали в “Кернел”.
Водночас з квітня 2024 року підприємства групи відчувають проблеми з електропостачанням, що спричинено атаками Росії на генеруючу та розподільчу інфраструктуру України. Це призвело до зростання простоїв і зниження продуктивності, хоча вплив поки що залишається керованим, пояснили в агрохолдингу.
“Кернел” також повідомив, що в червні-липні 2024 року планує ввести в експлуатацію шосту когенераційну теплоелектростанцію встановленою електричною потужністю 22,5 МВт в якості генеруючих потужностей на нещодавно запущеному заводі з переробки олійних культур у Західній Україні.
“Ця потужність відновлюваних джерел енергії має величезне значення особливо з урахуванням передбаченої потужності заводу і майбутніх відключень електроенергії в Україні восени та взимку 2024 року”, – акцентували в “Кернел”.
Агрохолдинг KSG Agro 2023 року скоротив чистий збиток на 30,9% – до $1,16 млн за зростання виручки на 13,8% – до $18,79 млн.
Такі дані наведено в річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Збільшення виручки у 2023 році багато в чому пов’язане з відновленням експорту зерна, який був обмежений у 2022 році у зв’язку з початком вторгнення Росії в Україну. Крім того, у 2022 році Група використовувала більше власного зерна для виробництва кормів, а не закуповувала його, прагнучи знизити залежність від зовнішніх постачальників кормових компонентів через логістичні причини воєнного часу”, – зазначається в документі.
Уточнюється, що загальна виручка від рослинництва за минулий рік становила $12,6 млн порівняно з $4,5 млн за 2022 рік, проте чиста зміна справедливої вартості сільгоспкультур була меншою, ніж роком раніше – $1,6 млн проти $4,6 млн.
Зазначається, що як альтернативне джерело доходу для хеджування від непередбачуваності погодних умов KSG Agro використовував своє сільськогосподарське обладнання та досвід для надання послуг з обробітку землі та аналогічних послуг із підготовки землі іншим виробникам сільськогосподарських культур на загальну суму $2,5 млн порівняно з $1,3 млн 2022 року.
Через зниження цін на сільгосппродукцію та більші витрати на продажі валовий прибуток агрохолдингу торік упав у 6,6 раза – до $0,48 млн, а також зафіксували операційний збиток $1,62 млн і від’ємну EBITDA $0,40 млн, тоді як роком раніше ці показники були позитивними – відповідно $0,44 млн і $1,79 млн.
Вказується також, що завдяки меншим курсовим збиткам сукупний збиток у 2023 році скоротився ще значніше – до $1,21 млн з $4,31 млн роком раніше.
Згідно зі звітом, KSG Agro вдалося за минулий рік знизити чистий борг майже вдвічі – до $15,63 млн із $27,46 млн завдяки скороченню банківських кредитів до $15,84 млн із $27,74 млн. Вільні грошові кошти агрохолдингу на кінець 2023 року становили $0,21 млн проти $0,27 млн роком раніше.
Протягом першого кварталу 2024 року група погасила загалом $4,28 млн з наявних кредитів ТАСкомбанку та отримала нові транші на загальну суму $2,30 млн, а також випустила облігації серії “С” і “D” ключової операційної дочірньої компанії “KSG Дніпро” приблизно на $5 млн, з яких розмістила облігації серії “С” на $1,4 млн.
Кількість постійних співробітників агрохолдингу скоротилася у 2023 році до 234 з 274 роком раніше.
Зазначається, що група очікує, що врожай озимих культур 2024 року буде не нижчим за середній.
Щодо свинарства вказується, що протягом 2023 року KSG Agro поступово скорочувала масове поголів’я свиней на фермі в “Ниві Трудовій”. Основними причинами були побоювання з приводу загальної безпеки та біобезпеки стада, а також зміни в стратегії групи та загальних ринкових умовах: менше стадо, більше ферм – щоб знизити ризик втрати всього поголів’я свиней у разі ракетного удару або удару безпілотника, агрохолдинг почав розподіляти стадо за кількома місцями.
Керівництво групи наразі веде переговори про способи розширення кількості ферм, що перебувають під її управлінням, або за допомогою партнерської програми з іншими свинарями, або шляхом оренди чи купівлі додаткових ферм, йдеться у звіті.
Вказується також, що за результатами випробувань більшу частину низькопродуктивних свиноматок було поступово виведено з основного стада та продано протягом року, а щоб замінити їх, KSG Agro закуповує нових свинок канадської генетики, зокрема, планує придбати ще одну партію пізніше 2024 року. Очікується, що свіжа канадська генетика дасть змогу групі виробляти високоякісних поросят, які продаватимуться саме як поросята, а не вирощуватимуться далі на фермах групи. Це також має скоротити виробничий цикл групи, ще більше знизивши загальні ризики безпеки та біобезпеки.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro входить, за його даними, до топ-5 виробників свинини в Україні. Займається також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
KSG Agro в січні-вересні 2023 року отримав $1,34 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали 2023 року зросла на 67% – до $4,54 млн, а виручка – на 16%, до $11,9 млн.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.03.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-березня 2024 року збільшилося на 12,2% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2 млн 178,6 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах у першому кварталі введено в експлуатацію 1 млн 166,2 тис. кв. м житла, що на 20,5% вище за показник першого кварталу минулого року. У сільській місцевості введено на 8,9% житла, ніж у січні-березні 2023 року – 1 млн 12,3 тис. кв. м.
Загалом у першому кварталі в експлуатацію введено 25,4 тис. квартир, що на 2,3% більше, ніж у першому кварталі 2023 року. При цьому 17,3 тис. квартир введено в багатоквартирних будинках. У містах введено 16,1 тис. квартир, у селах – 9,2 тис.
За підсумками січня-березня найбільше житла введено в Київській області – 453,2 тис. кв. м або 4,9 тис. квартир (20,8% загального обсягу), перевищивши показник аналогічного періоду минулого року на 28,2%. Далі йде Львівська область – 212,1 тис. кв. м або 2,2 тис. квартир (9,7%), перевищивши результат минулого року на 19,5%; Івано-Франківська – 157,9 тис. кв. м або 1,8 тис. квартир (7,3%), “плюс” 15,5% відповідно; Волинська – 153,2 тис. кв. м або 2 тис. квартир (7%), “плюс” 75% відповідно.
У Києві в першому кварталі було введено в експлуатацію 236,8 тис. кв. м житла або 3,4 тис. квартир (10,9%), що на 33,8% перевищує результат першого кварталу 2023 року.
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла в січні-березні зафіксовано в Донецькій області, де показник зріс у 5 разів до аналогічного періоду 2023 року, – до 4,3 тис. кв. м (0,2% від загального обсягу), а також у Запорізькій області – “плюс” 335%, до 11,6 тис. кв. м (0,5%).
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де ведуться/велися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року введення в експлуатацію житла в Україні зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м.
