26 цукрових заводів, які входять в асоціацію “Укрцукор”, станом на 1 січня 2026 року переробили 10,43 млн тонн цукрових буряків та виробили 1,574 млн тонн цукру, повідомила пресслужба асоціації у Telegram.
У галузевому об`єднанні уточнили, що вихід цукру склав 15,19% (+1,13% порівняно з минулим сезоном) при цукристості буряків 17,63% (+0,88% до минулорічного показника).
У січні переробку цукрових буряків продовжать шість цукроварень. Очікується, що сезон переробки солодких коренів завершиться до 20 січня 2026 року, резюмували в “Укрцукрі”.
Асоціація нагадала, що переробку цукрових буряків здійснює також Горохівський цукровий завод, який не є членом “Укрцукру” і не подає об`єданню оперативну інформацію.
Як повідомлялося, 2024-2025 маркетингового року в Україні було вироблено 1,25 млн тонн цукру, тобто в поточному сезоні вітчизняні цукрові заводи виробили на 25,9% більше продукції, ніж торік. Обсяг внутрішнього ринку в Україні наразі оцінюється в 900 тис. тонн на рік.
Золото та інші дорогоцінні метали дорожчають у понеділок на тлі подій у Венесуелі, що сприяли зростанню попиту на активи “тихої гавані”.
Як повідомлялося, американські спецпризначенці 3 січня провели спецоперацію у Венесуелі, захопивши президента країни Ніколаса Мадуро і його дружину. Мадуро в понеділок постане перед федеральним судом Мангеттена в Нью-Йорку, повідомив телеканал ABC News. Очікується, що йому висунуть обвинувачення, пов’язані з наркоторгівлею, здатні спричинити кілька довічних термінів. Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що його країна тимчасово візьме на себе управління Венесуелою.
Спотова ціна золота піднялася під час торгів на 2,1%, до $4422 за унцію. Золото з поставкою в лютому на Comex подорожчало на 2,4%, до $4433,3 за унцію.
“Події у Венесуелі підстьобнули попит на захисні активи, оскільки інвестори прагнуть захиститися від геополітичних ризиків, – зазначає аналітик KCM Trade Тім Вотерер. – Золото і срібло опинилися серед головних бенефіціарів”.
У 2025 році золото подорожчало на 64% – максимально з 1979 року на тлі геополітичної напруженості, зниження процентних ставок, а також високого попиту з боку світових центробанків. 26 грудня ціна дорогоцінного металу піднімалася до рекордних $4549,71 за унцію.
Вартість срібла на спотовому ринку в понеділок збільшилася на 3,8%, до $75,33 за унцію. За підсумками минулого року срібло подорожчало в 2,5 раза, що стало для нього найкращою річною динамікою. Ціна дорогоцінного металу досягла рекордної позначки в $83,62 за унцію 29 грудня.
Спотова ціна платини піднялася під час торгів на 3,7%, до $2220,3 за унцію, паладію – на 2%, до $1671,7 за унцію.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Президент України Володимир Зеленський призначив першого заступника голови Державної прикордонної служби України Валерія Вавринюка тимчасово виконуючим обов’язки голови ДПСУ.
Відповідний указ №10/2026 від 4 січня 2026 року оприлюднений на сайті президента України.
Валерій Вавринюк був призначений першим заступником голови ДПСУ 20 жовтня 2025 року, йдеться у біографічній довідці на сайті Держприкордонслужби.
У 2023 році він призначався начальником Західного регіонального управління, у 2019 році – начальником Східного регіонального управління ДПСУ.
До жовтня 2019 року призначався на посади начальників прикордонних загонів в Східному та Західному регіональних управліннях та посади в управлінні Східного регіонального управління ДПСУ.
З грудня 2014 року по липень 2015 року – заступник начальника регіонального управління – начальник оперативно-військового відділу Східного регіонального управління ДПСУ.
У період з 2008 по 2014 рік обіймав керівні посади в прикордонних загонах Північного та Південного регіональних управліннях ДПСУ.
Пасажиропотік через український кордон у новорічний тиждень, з 27 грудня по 2 січня, впав приблизно на 28,5%, свідчать дані Держприкордонслужби, в яких відсутня інформація за 30 грудня.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд скоротилася до 232 тис. (для порівняння не враховані дані за 30 та 23 грудня) з 278 тис. тижнем раніше, тоді як падіння на в’їзд було ще суттєвішим – до 184 тис. з 304 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також скоротилося до 77 тис. зі 109 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 268 з 373.
В той же час вже в цю суботу кількість перетинів на в’їзд зросла до 50 тис., на виїзд – до 53 тис., тож на кордон повернулися черги.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 неділі на кордоні із Польщею більше всього легкових авто очікували виїзду з України на ПП “Краківець” – 85. Черга на ПП “Грушів” складала 50 машин, ПП “Устилуг” – 45, ПП “Угринів” – 30 машин, ПП “Шегині” – 20. Окрім того на ПП “Шегині” накопичилося 12 автобусів, а на ПП “Краківець” – дев’ять.
Проходження кордону зі Словаччиною на ПП “Ужгород” та ПП “Малий Березний” очікували по 30 легкових машин, а в ПП “Ужгород” в черзі стояло ще три автобуси.
На кордоні з Угорщиною черги були меншими: на ПП “Тиса”, “Лужанка” та “Дзвінкове” накопичилося по 15 машин.
На кордоні з Румунією, за даними Держприкордонслужби, накопичення авто не було, тоді як на кордоні з Молдовою черга була лише в ПП “Мамалига” – 10 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні приблизно відповідають минулорічним. Тоді за подібний тиждень (дані за 30 грудня для порівняння не враховані) з України виїхала 231 тис. людей, а в’їхало 196 тис, а потік машин склав 79 тис.
Торік в цей тиждень було зафіксовано падіння пасажиропотоку на 22,7%, а наступного тижня він зріс на 16,9%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 224 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на вересень цього року, 3,694 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень.
Президент України Володимир Зеленський провів у неділю співбесіди з кандидатами на посади голів обласних адміністрацій, написав він у Telegram-каналі.
“Розмови були ґрунтовними. Вдячний кожному, хто готовий брати на себе відповідальність за ситуацію в регіоні та служити нашій державі і людям. Найближчим часом будуть призначення: Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, Тернопільська та Чернівецька області. Дякую керівникам, які працювали на відповідних посадах. Прізвища нових керівників – після завершення формальних процедур з підготовки призначень”, – повідомив президент.
Він зазначив, що ключовим завданням керівників буде посилення місцевого самоврядування, стійкості громад і можливостей регіонів захищати життя і допомагати громадам, які цього потребують. «Кожна наша область, всі наші міста і громади повинні бути пліч-о-пліч у захисті всієї України», – додав Зеленський.
Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Телеграм, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результатами якого володіє агентство «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, серед українців віком 18-24 років 84% назвали Telegram джерелом новин та інформації, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Однак серед осіб віком 55-64 років отримують інформацію в Телеграм вже 51% респондентів, а серед осіб старше 65 років – тільки 30%.
Всі інші джерела назвали менше половини опитаних.
На другому місці знаходиться телебачення, з якого новини та інформацію отримують 49% респондентів, причому більшість з них належать до двох старших вікових груп (54% у віці 55-64 років і 76% у віці старше 65 років). Однак тільки 23% молодих людей у віці 18-24 років отримують інформацію та новини з телебачення, серед 25-34-річних таких 32%, 36% серед 35-44-річних і 43% серед 45-54-річних.
Третє місце посідає YouTube: 46% респондентів отримують новини та інформацію з цього джерела, причому майже однаково у всіх вікових групах (від 41% серед осіб старше 65 років до 53% серед осіб у віці 45–54 років).
Слідом йде особисте спілкування, його назвали 38% опитаних, також відносно рівномірно у всіх вікових групах (від 33% серед осіб старше 65 років до 45% серед осіб у віці 25-34 років).
Соціальна мережа Facebook – на п’ятому місці, її назвали 34% опитаних (від 26% серед осіб старше 65 років до 43% серед осіб у віці 45-54 років).
TikTok назвали джерелом новин та інформації 23% опитаних, причому понад 30% серед осіб молодше 35 років і тільки 16-17% серед осіб старше 54 років. Подібна ситуація з соцмережею Х, яку назвали джерелом новин та інформації 6% респондентів – 13% серед осіб молодше 25 років і тільки 3% серед осіб старше 65 років.
Радіо назвали джерелом новин та інформації 18% респондентів, але тільки 8% з них були молодші 25 років і 25% — старші 65 років. Аналогічна ситуація спостерігається і з пресою: вона залишається джерелом новин та інформації для 11% респондентів, але тільки 7% з них були молодші 25 років і 14% – старші 65 років.
40% опитаних заявили, що довіряють особистому спілкуванню як джерелу отримання інформації про ймовірних кандидатів, якби їх проведення було оголошено в Україні, 38% — соцмережі Телеграм, 35% — платформі YouTube, 28% — телебаченню, 26% — соцмережі Facebook, 18% заявили про довіру до радіо, по 17% — до преси та соціальної мережі TikTok, 10% — до соцмережі Х, 57% — до інших джерел.
При цьому 29% опитаних не довіряють телебаченню як джерелу інформації про кандидатів, 26% не довіряють TikTok, 24% пресі, 22% радіо, 20% Facebook, 18% соцмережі Х. По 14% опитаних не довіряють особистому спілкуванню і соцмережі Телеграм, 13% не довіряють YouTube, 11% – іншим джерелам.
У ході дослідження було опитано 2000 респондентів від 18 років у всіх підконтрольних уряду регіонах України, у тому числі 1500 методом особистого інтерв’ю (CAPI) і 500 по телефону (RDD CATI). При зборі даних квоти не застосовувалися, щоб зберегти імовірнісний характер вибірки. Похибка вибірки не перевищує 2,2% при довірчій ймовірності 95%.