Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) відкрило прийом пропозицій щодо управління 25% статутного капіталу ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Кременчук Полтавської обл.), повідомляється на сайті АРМА.
Агентство нагадує, що ця частка належить австрійській Capital Management GmbH (підконтрольна громадянину РФ – ІФ-У) та оцінюється більш ніж у 21,5 млн грн.
Актив передано в управління АРМА за рішенням Голосіївського райсуду м.Києва у липні 2022 року.
“АРМА запрошує потенційних управителів долучитися до попередніх ринкових консультацій та подати свої пропозиції”, – зазначено у повідомленні.
Як повідомлялось, АРМА вже неодноразово намагалась знайти управителя на цей пакет акцій ПАТ “КВБЗ” – згідно з інформацією в “Прозорро” останній оголошений в квітні 2025 року конкурс не відбувся за відсутності пропозицій.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на перший квартал 2025 року, по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
КВБЗ називає основним власником голову наглядової ради і президента Володимира Приходька.
Завод виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищило продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од.
Чистий прибуток склав 81,08 млн грн супротив збитку 143,76 млн грн 2023 року за зростання чистого доходу на 81% – до 3,77 млрд грн.
Станом на початок 2025 року на заводі працювало 3611 чоловік (роком раніше – 3946).
Посольство Держави Ізраїль в Україні спільно з ізраїльським агентством міжнародного співробітництва MASHAV передали Київській обласній клінічній лікарні №2 систему очищення води.
У церемонії передачі взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський, голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник, генеральна директорка КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня №2» Дарина Мельник, а також керівництво та персонал медзакладу.
«Передача установок для очищення води – частина ширшого проєкту допомоги Україні, який Ізраїль розпочав ще до початку повномасштабної війни, – зазначив Посол Ізраїлю Міхаель Бродський. – Ізраїль комплексно підтримує Київську обласну лікарню: її працівники проходили навчання з реабілітації в Ізраїлі. Ми й надалі продовжимо допомогу Україні. Ізраїль стоїть на боці України. Разом ми подолаємо всі труднощі. Закінчиться війна в Ізраїлі, закінчиться війна в Україні – а наша співпраця триватиме».
Гендиректорка лікарні Дарина Мельник провела для гостей коротку екскурсію відділенням фізичної реабілітації, де пацієнти проходять відновлення за методиками, у тому числі ізраїльської медицини. Вона нагадала, що курси MASHAV з реабілітації користуються позитивними відгуками не лише серед лікарів Київської області, але й медиків із Бучі та Обухова.
«Лікарня постійно потребує якісної води. Маємо багато пацієнтів, які тривалий час відновлюються після поранень. Передана установка забезпечує фільтрацію до 3 тисяч літрів води на добу, цього достатньо для потреб лікарні», – сказала Мельник.
Голова Київської ОВА Микола Калашник повідомив, що обласна адміністрація планує збудувати на території лікарні відкритий реабілітаційний майданчик із тренажерами, поруч із новою установкою очищення води.
«Така допомога мотивує рухатися далі. Це важливо, адже ворожі атаки часто призводять до відключень електроенергії. Установка дозволить лікарні мати стабільне водопостачання навіть за таких умов. Дякуємо за підтримку, за обладнання та за навчальні програми для нашого медичного персоналу. Бажаю вашому народу також перемоги», – наголосив Калашник.
На світових ринках триває стрімке зростання вартості золота: котирування грудневих ф’ючерсів на біржі Comex піднялися в понеділок до $3965 за тройську унцію, що стало новим історичним максимумом. З початку року золото подорожчало майже в півтора рази.
Головними драйверами зростання стали підвищений попит на захисні активи і політична нестабільність в США і Європі.
У Вашингтоні вже шостий день триває шатдаун федеральних установ — Конгрес не зміг затвердити тимчасовий бюджет. На цьому тлі інвестори масово виводять кошти з акцій і облігацій в золото, вважаючи його більш надійним активом в кризових умовах.
До зростання нервозності додалася політична криза у Франції: прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню подав у відставку після критики складу нового кабінету, що викликало черговий сплеск волатильності на європейських ринках.
«Ми бачимо як фундаментальні, так і ситуативні фактори для подальшого ралі золота. При збереженні поточних умов ціна може досягти $4200 за унцію до кінця року», — прогнозують аналітики UBS.
На думку експертів, якщо політична невизначеність у США та ЄС збережеться, золото може закріпитися вище позначки $4000.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу — виробників золота у своєму відео на Youtube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=9YBue5CS6dz-tA6_
За даними звіту Arvio за 1-й квартал 2025 року, 7,19 % всіх угод з нерухомістю в Хорватії укладені іноземцями. З них найбільш активні:
· Словенія — близько 30,2 % від угод з іноземцями
· Німеччина — приблизно 21,1 %
· Австрія — близько 10,4 %
Покупці з України не увійшли до списку ТОП-10 найбільш активних покупців нерухомості в Хорватії, угоди з купівлі українцями нерухомості в Хорватії, але вони обчислюються десятками.
При цьому, в цілому на Балканах українські покупці досить помітні, – в Чорногорії вони опинилися на 11-му місці серед іноземних покупців нерухомості, а в Болгарії стабільно входять в ТОП-10 найактивніших інвесторів.
За останні роки кількість угод, що укладаються іноземцями в Хорватії, скорочується:
· 2022 рік — ~ 13 344 угоди
· 2023 рік — ~ 12 278
· 2024 рік — ~ 11 623 угоди
Іноземні покупці особливо активні в приморських регіонах, таких як Істрія, Кварнер, а також в районах, популярних для відпочинку і вторинного житла. Особливо затребувані нові апартаменти і будинки, що вимагають мінімального ремонту або відразу готові до проживання або здачі в оренду.
Ціни на нерухомість в деяких регіонах Хорватії демонструють стійке зростання — близько 10 % на рік. У прибережних і туристичних зонах середні ціни на нові проекти та апартаменти помітно вищі за середньоринкові.
З урахуванням поточних тенденцій прогнозується, що частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за підсумками 2025 року залишиться в межах 8 %, можливо, трохи знизиться через зростання цін і проблеми з доступністю житла. Ціни на узбережжі, як очікується, будуть рости швидше середнього — під впливом дефіциту пропозиції, високого попиту туристів і орієнтації на нові об’єкти.
Ймовірне також посилення попиту з боку європейців із сусідніх країн (Словенія, Австрія, Німеччина) і «діаспори-поверненців». Що стосується покупок із країн за межами ЄС, тут ситуація менш визначена, і значущі потоки поки не зафіксовані в публічних джерелах.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за дев’ять місяців 2025 року склали 2,71 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,63 трлн грн, це приблизно на 25,0% та 22,1% перевищує відповідні показники дев’яти місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 24,5% – до 1,92 трлн грн, тоді як видатки – на 20,4%, до 2,82 трлн грн.
У вересні цього року доходи держбюджету порівняно із вереснем минулого року збільшилися на 28,7%, до 298,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 69,6%, до 208,4 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 53,9 млрд грн, тоді як у вересні-2024 вони були відсутні.
Зазначається, що найбільшим джерело надходжень за результатами січень-вересень цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 390,3 млрд грн (за дев’ять місяців 2024 року – 342,3 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за дев’ять місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 260,9 млрд грн проти 154,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 231,6 млрд грн за відшкодування 131,2 млрд грн (197,6 млрд грн за відшкодування 109,7 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 219,7 млрд грн (200,9 млрд грн) та опустився на четверте місце, а акцизний податок майже наздогнав його – 210,5 млрд грн (150,9 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,5 млрд грн (66,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 40,0 млрд грн (35,7 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 31,5 млрд грн (36,3 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 308,8 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-вересні 2025 року зросли на 21,9% – до 479,2 млрд грн, у тому числі у вересні – на 19,3%, до 55,7 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-вересень 2025 року становили 1,32 трлн грн, або 92,9% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 382,3 млрд грн (за дев’ять місяців-2024 – 390,8 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 90,1 млрд грн – $1,44 млрд та EUR638,3 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 172,0 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $22,6 млрд або 938,1 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $14,5 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-вересень 2025 року склали 450,9 млрд грн, або 95,4% плану, платежі з обслуговування – 246,3 млрд грн, або 96,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн, але в жовтні уряд знову пропоную збільшити видатки на оборону ще на 317 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
У Лондоні судові органи підтвердили арешт громадянки Китаю Чжимінь Цянь (відомої також як Yadi Zhang), яка визнала себе винною в операціях з криптовалютою, пов’язаних із масштабним шахрайством.
За даними британських слідчих, Цянь керувала фінансовою схемою в Китаї в 2014-2017 роках, залучила близько 128 000 потерпілих. Отримані гроші вона конвертувала в біткойни і намагалася відмити за допомогою операцій у Великобританії.
Під час обшуку в одному з будинків на півночі Лондона було конфісковано 61 000 біткойнів, які на момент порушення справи оцінювалися в понад 5 мільярдів фунтів стерлінгів. Це вилучення вважається одним з найбільших в історії криптозлочинів.
Цянь визнала звинувачення за статтями, пов’язаними з незаконним володінням, придбанням і відмиванням криптоактивів. Її екстрадиція і остаточний вирок очікуються пізніше.
Ця справа стала знаковою не тільки для британського правозастосування в області криптовалют, але і для глобальної співпраці правоохоронних органів у боротьбі з транснаціональними схемами відмивання через цифрові активи.
