Міжнародна фінансова корпорація (IFC) запускає механізм розподілу ризиків на суму EUR20 млн для українських “дочок” угорського OTP Bank: ОТП Банк та “ОТП Лізинг”, щоб підтримати малі та середні підприємства (МСП), особливо ті, що працюють у секторі агробізнесу або власниками яких є жінки.
“IFC бере на себе половину ризику за сукупним портфелем у EUR40 млн, який охоплює ключові сегменти української економіки”, – йдеться в прес-релізі корпорації в п’ятницю.
Уточнюється, що це будуть перші механізми розподілу ризиків в Україні в рамках Програми гарантування малих позик IFC, що підтримується Єврокомісією та яка допоможе зберегти робочі місця, надавати товари й послуги першої необхідності, відновити ланцюжки поставок, а також отримувати експортні доходи й бюджетні надходження.
IFC нагадує, що 2021 року МСП становили 99,97% усіх підприємств в Україні, генерували близько 60% валового внутрішнього продукту (ВВП) і забезпечували роботою понад 7 млн осіб. У другій половині 2022 року МСП зазнали значних збитків, і наразі лише 6% із них ведуть господарську діяльність у таких самих обсягах, як і до повномасштабного вторгнення Росії.
“Сильний приватний сектор є ключовим для економічного відродження України. Розширення доступу до фінансування для бізнесу має вирішальне значення для протидії макроекономічній нестабільності та перебоям у ланцюжках постачань, які наразі серйозно перешкоджають економічній діяльності в країні”, – наводяться в релізі слова віцепрезидента IFC у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні Альфонсо Гарсіа Мори.
Він додав, що IFC прагне забезпечити доступ до кредитів і стимулювати інновації як ключову передумову для відновлення України.
Як повідомлялося, спочатку IFC з групи Світового банку розглядала проєкт надання часткового покриття за ризиками нового фінансування для українських ОТП Банку та “ОТП Лізинг” на EUR60 млн – по EUR30 млн для кожної фінустанови, оцінюючи свою можливу участь у покритті ризиків до EUR30 млн.
ОТП Банк за розмірами загальних активів (103,33 млрд грн) на початок червня цього року був восьмим серед 65 українських банків. Банк має 75 відділень в Україні.
“ОТП Лізинг” є найбільшою лізинговою компанією в Україні з часткою близько 45% за підсумками першого кварталу цього року. Гендиректор “ОТП Лізинг” Андрій Павлушин раніше повідомив, що в першому півріччі 2023 року компанія профінансувала українських клієнтів на 2,2 млрд грн, що на 3-4% більше за показник першого півріччя 2022 року.
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2022 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Держпідприємство “Антонов” знову стало 100% власником німецької компанії Antonov Logistic Salis – компанії, створеної для обслуговування вантажних авіаперевезень за програмою країн НАТО, домігшись виключення з числа акціонерів бельгійської Cargo Air Solutions, яка раніше володіла 49% акцій.
“Наше підприємство з учорашнього дня – єдиний акціонер німецької дочірньої компанії Antonov Logistic Salis. Тепер усі дивіденди від її діяльності надходитимуть на рахунки ДП “Антонов”. Поставлено крапку в цьому процесі”, – наводяться в повідомленні ДП у четвер слова в.о. генерального директора Євгена Гаврилова.
Уточнюється, що справу ДП “Антонов” і Cargo Air Solutions розглядали в німецьких судах, зокрема – у Вищому земельному суді Дрездена, де компанії вдалося довести факт підробки протоколу зборів акціонерів, що і послужило підставою для виключення Cargo Air Solutions зі списку акціонерів.
“Ми виправили помилку колишнього керівництва ДП “Антонов”, дії якого дозволили продаж акцій невідомої компанії, створеної менш ніж за місяць до купівлі акцій. Про цей факт писали у ЗМІ ще 2021 року. У червні 2023 року ДП “Антонов” на зборах акціонерів компанії ухвалило рішення про виключення Cargo Air Solutions зі списку акціонерів”, – ідеться в релізі з посиланням на директорку з правових питань та корпоратизації ДП “Антонов” Ольгу Абрамову.
За її словами, бельгійська компанія спробувала заблокувати це рішення в судах, однак безрезультатно.
ДП нагадало, що перший контракт Antonov Logistic Salis за програмою з НАТО було підписано 2019 року на три роки. У червні минулого року його дію продовжили до кінця 2026 року.
ДП “Антонов” здійснює авіаперевезення для країн НАТО і ЄС для екстреної доставки вантажів у кризових ситуаціях. Можуть використовуватися два літаки Ан-124-100 “Руслан”. Вони мають бути в режимі stand-by в аеропорту Лейпциг (Німеччина), а за додатковим викликом ДП “Антонов” надає ще три літаки.
Аграрії всіх областей провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 1495 тис. га та намолотили 5 млн 882 тис. тонн зерна за врожайності 39,4 ц/га, повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, лідирують за темпами обмолоту аграрії Одеської та Миколаївської областей, які намолотили зерна 1297 тис. тонн і 344,8 тис. тонн відповідно.
Загалом в Україні до теперішнього часу зібрано ячменю на 577,2 тис. га, що становить 40% від планових, з яких намолочено 2,253 млн тонн за врожайності 39,0 ц/га.
Пшеницю зібрано з 831 тис. га (18%). За врожайності 41,2 ц/га її намолочено 3420,2 тис. тонн.
Горох зібрано з 85 тис. га (59%). За врожайності 24,6 ц/га його намолочено 208,9 тис. тонн. Аграрії Тернопільської та Вінницької областей завершили збирання гороху.
Крім цього, аграрії 12 областей розпочали збирання озимого ріпаку: зібрано 1390,1 тис. тонн насіння за врожайності 24,7 ц/га на площі 563,5 тис. га (41%).
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Група Kronospan, що має в Україні деревообробні підприємства “Кроноспан УА” (Волинська область) і “Кроноспан Рівне” (Рівненська область), інвестувала понад EUR20 млн у створення логістичного центру в с. Калинівка Київської області, який введено в експлуатацію в травні цього року, повідомила генеральна директорка “Кроноспан УА” Наталія Покінська.
“В умовах повномасштабної війни, порушення логістичних маршрутів та інших несприятливих умов ми інвестуємо понад EUR20 млн у логістичний центр поблизу Києва, метою створення якого є приймання автомобільних і залізничних вантажів від іноземних компаній Kronospan і наших територіальних підрозділів”, – повідомила Покінська на форумі “FIT for Ukraine (Forum on Investments and Transformations): Меблевий кластер”.
За її словами, наразі завершено основний етап інвестицій, і нині логістичний центр розміщується на 15 га площі, має у своєму розпорядженні об’єкти та потужності, які може надати партнерам. Його будівництво було розпочато 2019 року.
Покінська наголосила, що за 19 років роботи групи Kronospan в Україні загальний обсяг інвестицій в українську деревообробну промисловість перевищив EUR900 млн (як власних коштів, так і фінансових установ, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР)), а з початку повномасштабної війни РФ проти України – EUR122 млн.
Вона нагадала, що будівництво заводу на Рівненщині, інвестиції в який розпочато 2019 року і де 2021 року введено в експлуатацію першу лінію з випуску ДСП, – один із найбільших інвестпроєктів в Україні останніх років (понад EUR400 млн).
Загалом на підприємствах компанії створено понад 700 робочих місць.
Група Kronospan, створена в Австрії 1897 року, на сьогодні є великим світовим виробником листових матеріалів із деревини. До її складу входить понад 40 виробничих підприємств у багатьох країнах.
Україна отримає $1,5 млрд позики від Світового банку (СБ) під гарантії уряду Японії, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Щойно відповідну угоду підписали Світовий банк і Мінфін під час нашої зустрічі з віцепрезидентом Світового банку Антонеллою Бассані”, – написав Шмигаль у Телеграм у четвер.
За його словами, кошти передбачені для зміцнення соціального захисту, надання допомоги людям під час війни та відновлення економіки.
Глава українського уряду розповів, що загалом група СБ спільно з партнерами мобілізували для допомоги Україні $34 млрд, з яких понад $22 млрд уже надійшли до бюджету.
“Особливо вдячні за найбільший в історії Банку інвестиційний проєкт PEACE in Ukraine, що допомагає фінансувати соціальні виплати та пенсії. Цінуємо нашу тісну співпрацю та розраховуємо на подальші спільні проєкти з відновлення та розвитку України”, – написав Шмигаль.
