Сумарно понад 50 випусків корпоративних облігацій близько 30 емітентів мали бути погашені від початку 2022 року до середини 2023 року, частину з них було реструктуризовано, проте жодного дефолту за облігаціями не зафіксовано, повідомив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України Максим Лібанов.
“Якщо порівнювати ситуацію 2022 року із ситуацією 2008-09 років, то загалом можна сказати, що ринок подорослішав, до того ж – усі учасники. Станом на зараз жодного дефолту немає”, – сказав він на конференції USAID “Боргові інструменти для сприяння відновленню”, що відбулася днями в Києві.
Лібанов уточнив, що йдеться як про традиційні відсоткові та дисконтні корпоративні облігації, так і про будівельні цільові.
За його словами, за цільовими облігаціями частково питання було вирішено рішенням Комісії продовжити виконання зобов’язань до кінця воєнного часу, оскільки введення в експлуатацію об’єктів будівництво в цей період об’єктивно ускладнене.
Як констатував член НКЦПФР, це дало гарний результат: кілька емітентів, у яких будівництво мало завершитися у 2022 році або на початку 2023 року, “спокійно” його завершують, зокрема навіть у Харкові.
Як заявив Лібанов, позиція регулятора – не втручатися у стосунки емітента та інвесторів, поки вони намагаються досягти згоди, а якщо вони її досягли, то максимально швидко і просто її зафіксувати. За його словами, в одному з останніх випадків на оформлення реструктуризації в Комісії знадобився тиждень.
Він зазначив, що НКЦПФР сприяла процесу реструктуризації, запустивши спільно з Національним депозитарієм систему, що дає змогу проводити збори власників облігацій.
Як уточнив член Комісії, якщо відкинути цільові облігації, то з трохи більше ніж 10 емітентів корпоративного боргу реструктуризацію провели вісім: з них половина скористалися зборами облігаціонерів через Національний депозитарій, а інша половина завдяки невеликій кількості інвесторів отримала від усіх письмову персональну згоду.
Говорячи про плани, Лібанов повідомив, що НКЦПФР працює над тим, щоб завершити формування законодавчої бази щодо облігацій сталого розвитку або ESG-bonds, які містять у собі зелені облігації.
Він додав, що Комісія також вивчає квазі-корпоративні та квазі-боргові інструменти, зокрема, завершує пілотний проєкт щодо кредитних нот.
За словами члена Комісії регулятор також працює з ЄБРР над сек’юритизацією та забезпеченими облігації. “Затвердили концепцію, зараз працюємо над законопроєктом. Сподіваюся, що десь восени першу версію зможемо показати”, – уточнив Лібанов.
НАК “Нафтогаз України”, що є материнською компанією групи “Нафтогаз”, у першому кварталі 2023 року отримала чистий прибуток у розмірі 7,7 млрд грн проти 24,6 млрд грн чистого збитку за аналогічний період минулого року, повідомляють у прес-релізі компанії у вівторок.
“Такий результат став можливим завдяки істотному поліпшенню фінансових показників діяльності ключових підприємств групи порівняно з першим кварталом 2022 року”, – зазначив глава групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов, слова якого наведено в повідомленні.
Водночас консолідований збиток за підсумками січня-березня 2023 року становив 1,395 млрд грн проти 57,579 млрд грн за аналогічний період минулого року. Консолідований дохід від реалізації знизився на 23,1% (на 20,626 млрд грн) – до 68,54 млрд грн. Валовий консолідований збиток становив 12,097 млрд грн проти 34,156 млрд грн у першому кварталі 2022-го.
Згідно з даними, відображеними в консолідованій фінансовій звітності групи “Нафтогаз” за січень-березень 2023 року, консолідований операційний прибуток групи в зазначений період становив 3,42 млрд грн, при цьому в першому кварталі минулого року група отримала консолідований операційний збиток у сумі 57,032 млрд грн.
“Отримання операційного прибутку – важливий показник сталості бізнесу. Це значне досягнення, враховуючи війну і ті стартові позиції, з яких ми починали роботу”, – підкреслив Чернишов.
Як пояснили в “Нафтогазі”, звітність також свідчить, що основні звітні сегменти групи показали чистий операційний прибуток за результатами першого кварталу 2023 року.
“Підприємства групи, що забезпечують виконання спеціальних зобов’язань (ПСО, положення про спеціальні зобов’язання – ІФ), постачаючи природний газ соціально чутливим категоріям споживачів, також суттєво покращили рівень збирання грошових коштів за поставлений газ”, – вказано у пресрелізі.
Це дало змогу підприємствам значно поліпшити операційний фінансовий результат: збитки в зазначений звітний період становили лише 6,3 млрд грн порівняно з 33 млрд грн збитків у першому кварталі 2022 року, зазначається в повідомленні.
“Слід також додати, що впродовж січня-березня 2023 року до зведеного бюджету України підприємствами групи “Нафтогаз” було сплачено податків на суму 26 млрд грн, що становить понад 7% усіх податкових надходжень держави за відповідний період”, – доповнили в компанії.
При цьому у квітні 2023 року група успішно завершила опалювальний сезон 2022/2023 років в умовах дії ПСО, не отримавши жодного додаткового фінансування від держави.
“Ба більше, навіть без додаткової підтримки група не лише утримує, а й збільшує видобуток українського газу в умовах війни”, – зазначили в “Нафтогазі”.
Прогрес України в реалізації реформ, необхідних для вступу до ЄС, вражає, заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
“Швидкість, з якою Україна прагне до членства в ЄС (…), прекрасна, вражаюча. Це заснований на досягненнях процес, і ми бачимо, з яким ентузіазмом та інтенсивністю Україна проводить реформи і стрімко рухається до членства в ЄС”, – заявила глава ЄК журналістам у Вільнюсі.
“Я твердо впевнена, що якщо вони продовжуватимуть у тому ж дусі, то незабаром доб’ються успіху”, – додала вона.
Фон дер Ляєн у рамках Вільнюського саміту НАТО візьме участь у зустрічі з лідерами і партнерами Північноатлантичного союзу.
Україна в січні-червні 2023 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряка, капусти та цибулі, на суму в $100,253 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, Україна імпортувала за шість місяців 2023 року 12,476 тис. тонн картоплі на суму $8,641 млн.
Водночас 27,29% частки ринку імпортної картоплі в першому півріччі поточного року належало Греції, яка змогла заробити від її реалізації $2,23 млн. Постачання картоплі з Румунії становили 12,66% на суму $1,034 млн, з Азербайджану – 9,67% і $970 тис. відповідно.
Україні довелося імпортувати протягом найбільш дефіцитного в плані овочів першого півріччя 2023 року весь “борщовий набір”. Зокрема, закупівлі цибулі на зовнішніх ринках сягнули 0,16% усього імпорту країни, капусти – 0,09%, моркви та буряка – 0,06%. Сумарно на придбання цих базових у раціоні українців овочів (без урахування картоплі) оператори ринку витратили $93,882 млн.
У трійці провідних постачальників овочів “борщового набору” групи лідирували імпортери Польщі та Нідерландів. На їхню частку в імпорті Україною цибулі припало 43,5% і 31,6% поставок, що в грошовому еквіваленті склало $12,393 млн і $8,949 млн відповідно. Замикав лідируючу троку постачальників цибулі Китай з 8,3% поставок на суму $2,346 млн.
Лідером із поставок капусти в Україну стала Польща, чия частка в поставках склала 32% і принесла сусідній державі $9,147 млн. На другому місці Македонія з 31,6%, за які вона виручила $9,034 млн, на третьому – Нідерланди з 10,8% і $3,093 млн відповідно.
Польща в першому півріччі 2023 року також виявилася одним із провідних постачальників коренеплодів – моркви, буряка та селери. Частка імпорту за цими овочами на внутрішньому ринку сягнула 46,9%, що в грошовому еквіваленті становило $11,072 млн. Найкращими в постачанні цих овочів стали Нідерланди і Туреччина, поставки яких займали 37,7% і 2,9% частки імпорту, що в грошовому виразі становило $8,899 млн і $683 тис. відповідно.
Найбільш затребуваними овочами в зимово-весняний час в Україні є помідори та огірки. Імпорт помідорів у першому півріччі 2023 року становив 0,29% від усього імпорту в країну, огірків – 0,07%, що склало 73,05 тис. тонн і 28,182 тис. тонн відповідно.
Лідером із поставок цих овочів в Україну стала Туреччина, на частку якої припало протягом січня-червня 2023 року 77,4% всього імпорту помідорів і 46,8% огірків, що в грошовому еквіваленті склало $45,5 млн і $12,87 млн відповідно.
До трійки постачальників помідорів в Україну увійшли Польща, на частку якої припало 20,37% поставок на суму $12,989 млн, і Нідерланди з 2,99% поставок на $1,9 млн.
Огірки, крім Туреччини, Україна в першому півріччі 2023 року купувала в Румунії, яка виконала 35,33% постачань на суму $9,714 млн, і Польщі – 11,3% на $3,106 млн відповідно.
Незважаючи на дефіцит овочів у країні, українські сільгоспвиробники зуміли відправити невеликі їхні партії на експорт.
Українську картоплю заборонено постачати на європейський ринок через неадаптоване до європейських вимог законодавство. Україна не втратила свої традиційні ринки збуту і змогла заробити $11,251 млн на експорті 19,854 тис. тонн картоплі, з яких 50,7% вирушили до Болгарії, 39,7% – до Азербайджану, 9,05% – до Молдови.
Експорт капусти з України становив 871 тонну, з яких 98% відправлено до Болгарії. Поставки цибулі, моркви та буряка на зовнішні ринки практично в першому півріччі 2023 року практично не виконувалися.
Реалізація 781 тонни огірків на зовнішніх ринках принесла Україні $1,905 млн. Традиційним покупцем тепличних огірків є Польща, куди в першому півріччі 2023 року було здійснено 96% всіх експортних поставок цього овоча, і країни Балтії, зокрема, до Литви вирушило 3% експортованих Україною огірків.
Українські аграрії заробили $463 тис. на експорті 120 тонн тепличних помідорів, 86,5% яких купила Польща, 12,4% – Естонія.
Вивчення перспектив залізничного сполучення ЄС з Україною та Молдовою дає підґрунтя для запуску проекту використання колії європейської ширини на ключових лініях, повідомила Європейська комісія (ЄК).
Відповідне дослідження опубліковано у вівторок Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
“Будівництво першої європейської залізничної колії в Україні та Молдові, що дасть змогу з’єднати їхні залізниці з Польщею та Румунією, наблизить ці країни до єдиного ринку ЄС. Завдяки цьому дослідженню ми закладаємо основу для довгострокових рішень, підтримуючи Україну в її торгівлі та відновленні”, – заявила членкиня ЄК з транспорту Адіна Велян.
Відповідність залізничних ліній України та Молдови європейському стандарту ширини колії, за її словами, також поліпшить умови для поїздок громадян цих країн до Європи.
Проведене дослідження припускає, що європейську ширину колії на лініях до Львова і Кишинева має бути впроваджено “як перший крок до поліпшення сполучення між Польщею та Україною, а також між Румунією та Молдовою”.
У дослідженні, крім того, оцінюють, як нові лінії європейського стандарту ширини стануть взаємодіяти з іншою мережею залізниць цих країн, де, як і раніше, буде використовуватися широка колія, зазначається в комюніке ЄК.
Філія “Дельта-Лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 11 липня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 84,330 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 липня.
ДП “Дельта-Лоцман” створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою вдосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
