Угорська зернова асоціація виступила проти заборони на імпорт сільгосппродукції з України, оскільки це призведе до дефіциту на внутрішньому ринку Угорщини і підірве зусилля зі стримування найвищого рівня інфляції в Європейському Союзі, заявила генеральний секретар Угорської зернової асоціації Зофія Поца.
“Наші члени в розпачі і не підтримують жодних заборон на імпорт, насправді нам потрібен імпорт”, – сказала вона в інтерв’ю Bloomberg.
За інформацією угорських зерновиків, після неврожаю 2022 року Угорщині потрібно імпортувати близько 700 тис. тонн фуражної кукурудзи.
“Східний сусід Україна буде найдешевшим постачальником”, – підкреслила вона.
Поца нагадала, що раніше Угорщина виконувала тільки експортний контроль сільгосппродукції з України.
“Тепер ми отримали повсюдну заборону на імпорт. Це важко назвати чимось іншим, як дилетантство”, – сказала громадська діячка, коментуючи рішення уряду.
Поца впевнена, що блокування експортних потоків чинитиме негативний тиск на ціни на продукти харчування в Угорщині, де рівень інфляції перевищує 25%.
Угорська зернова асоціація представляє інтереси борошномелів, переробників зерна та реалізаторів основних продуктів харчування, починаючи від борошна і цукру до кормів для тварин та етанолу.
Угорщина приєдналася до Польщі, Словаччини та Болгарії, щоб ввести заборону на українське зерно та окремі сільгосптовари до кінця червня 2023 року.
У той час як бізнес-об’єднання Польщі вже говорять, що такі обмеження можуть завдати шкоди місцевим виробникам.
“Державне втручання в роботу бізнесу стало відмінною рисою правління прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який у 2022 році ввів обмеження на експорт сільгосппродукції після різкого літнього скорочення виробництва”, – пише Bloomberg.
Видання нагадує, що угорський уряд також зберіг режим суперечливих цінових обмежень на основні харчові продукти, які центральний банк звинувачує в роздмухуванні інфляції, змушуючи роздрібних продавців піднімати вартість інших товарів, щоб компенсувати упущену вигоду. Минулого тижня Кабінет міністрів Угорщини оголосив, що зобов’яже супермаркети знизити ціни на основні продукти харчування в рамках нового пакета заходів.
Медична мережа “Добробут” придбала столичну клініку цифрової стоматології TEFI (обидві – Київ), яка стане частиною Dobrobut Dental Clinic.
Як повідомляють у пресрелізі мережі, засновниця клініки TEFI Марина Білоус планує зайнятися створенням сучасної стоматологічної клініки в Лондоні.
“Я рада, що передаю свою клініку в руки надійним партнерам. Для мене дуже важливо, щоб клієнти, які звикли до високої якості послуг і дбайливого ставлення до себе, не відчули жодних змін, крім змін на краще. Впевнена, що “Добробут” збереже і розвине всі досягнення, якими наша команда щиро пишається”, – цитується в прес-релізі Білоус.
За словами гендиректора “Добробуту” Вадима Шекмана, мережа інвестує в різні медичні напрямки, зокрема в розвиток стоматології.
“Придбання клініки TEFI – ще один крок у цьому напрямку. Високі стандарти та індивідуальний підхід TEFI до кожного клієнта тепер під брендом Dobrobut Dental Clinic об’єднаються з мультидисциплінарним підходом “Добробуту” і стане частиною нашої медичної екосистеми”, – сказав він.
У новому стоматологічному відділенні клініки площею 346 кв. м є п’ять лікувальних кабінетів, оснащених сучасним обладнанням, зокрема дентальним томографом Orthophos SL і апаратом для цифрової радіовізіографії (Dentsply Sirona). У хірургічному блоці обладнано операційну для хірургічних втручань і лікування в наркозі.
У новому відділенні Dobrobut Dental Clinic будуть доступні всі стоматологічні послуги, зокрема естетичне протезування, імплантація, ортодонтичне лікування для дітей і дорослих.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медцентрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також із благодійним фондом “Фонд “Добробут”, заснованим клінікою.
“Добробут” став першою приватною мережею в Україні, що отримала фінансування від федерального уряду США – за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) компанія побудує сучасний центр фізичної реабілітації.
У першому кварталі 2023 року порівняно з першим кварталом 2022 року Україна збільшила експорт соєвої олії на 36,6% – до 78,091 тис. тонн, у грошовому вираженні збільшився на 1,6% – до $77,689 млн.
Експорт соєвої олії у 2022 році склав 237,025 тис. тонн, що на 1,7% менше, ніж у 20211 році.
У грошовому вираженні експорт зріс на 3,2% – до $304,685 млн.
Україна в січні-березні поточного року збільшила експорт соняшникової олії на 14,5% – до 1 млн 322,611 тис. тонн.
Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал знизився на 13,6% – до $1 млрд 355,889 млн ($1 млрд 568,449 млн у першому кварталі 2022 року).
У 2022 році Україна скоротила експорт соняшникової олії на 16,4%, до $4 млрд 290,336 млн, у грошовому виразі – на 14,5%, до $5 млрд 464,151 млн.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, у третьому кварталі 2023 фінансового року (січень-березень) переробив 744 тис. тонн насіння соняшнику, що на 32% більше порівняно з аналогічним періодом минулого ФР, керуючи шістьма заводами з переробки олійних культур.
“Обсяг продажів рослинної олії в III кв.-2023 ФР збільшився лише на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 273 тис. тонн, у тому числі 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії”, – повідомила компанія на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, два олійноекстракційні заводи, що належать групі, залишаються недоступними в зоні підвищеної небезпеки Харківської області з регулярними обстрілами з боку російських окупантів.
“Групі вдалося збільшити завантаження своїх заводів у січні-березні 2023 року порівняно з попереднім кварталом з огляду на стабілізацію поставок електроенергії в Україні та розширення зернового коридору”, – вказав “Кернел”.
Загалом за дев’ять місяців 2023 ФР обсяг переробки соняшнику знизився на 8% – до 1 млн 858,08 млн тонн, а продажу олії – на 10%, до 819,96 тис. тонн.
Згідно з інформацією “Кернел”, у зв’язку з відкладеною збиральною кампанією 2022 року, яку було перенесено на зиму 2022/2023 року, обсяг завантаження елеваторів у третьому кварталі 2023 фінансового року досяг незвично високого рівня – 687 тис. тонн. Проте обсяги за дев’ять місяців сезону скоротилися на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,7 млн тонн, що відображає нижчий урожай у 2022 році порівняно з сезоном 2021 року.
Зазначається, що обсяг перевалки експортних терміналів в Україні в III кв. -2023 ФР практично вдвічі скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав 1,1 млн тонн зерна, соняшникової олії та шроту порівняно з 1,7 млн тонн перевалки в попередньому кварталі.
“Обсяги експорту Групи сильно залежать від функціонування “зернового коридору” в Чорному морі. Хоча угоду щодо зернового коридору було продовжено в березні 2023 року, залишається незрозумілим, як надовго. Ба більше, за останні кілька днів перевірки суден було повністю припинено, оскільки росіяни відмовилися виконувати свої обов’язки, щоб перервати дію ініціативи”, – зазначив “Кернел”.
Компанія додала, що, крім того, жорстка конкуренція між українськими терміналами за квоти на експорт сільгосппродукції через “зерновий коридор” та наявний механізм розподілу квот є несприятливими для таких лідерів ринку, як “Кернел”, оскільки історично дрібніші оператори, які обробляють відносно менші обсяги, отримували непропорційно високі квоти, що не давало змогу максимізувати продукцію, що експортується.
“Нещодавні обмеження на імпорт і транзит, запроваджені сусідніми країнами ЄС, ще більше знижують обсяги експорту сільськогосподарської продукції з України”, – зазначила компанія, уточнивши, що з моменту старту “зернової ініціативи” 87% її експортних обсягів постачалися на зовнішні ринки через порти Чорного моря, 6% – через дунайські порти і 7% – за внутрішніми маршрутами.
Труднощі з логістикою зерна в Причорномор’ї, що зберігаються, зумовили зниження обсягу експорту зерна з України в III кв.-2023 ФР на 61% рік до року – до 0,8 млн тонн, додав “Кернел”.
“Для максимізації операційної ефективності Група віддає перевагу суднам для перевезення соняшникової олії та шроту, а не навалювальним суднам для зерна (з огляду на привабливішу маржу в бізнесі Групи з переробки олійних культур), хоча такий підхід знижує обсяги експорту зерна, оскільки ключовим вузьким місцем залишаються логістичні можливості”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, за 9 міс.-2023 ФР обсяг перевалки експортних терміналів в Україні скоротився на 52% – до 3 млн 504,59 тис. тонн, а експорт зерна – на 61%, до 3 млн 77,7 тис. тонн.
“Кернел” також повідомив, що на момент звіту і з початку повномасштабного вторгнення агресора на територію України 1405 співробітників Групи було мобілізовано до Збройних сил України або увійшли до складу частин територіальної оборони. З них 558 осіб було демобілізовано і вони повернулися до роботи, 22 співробітники загинули, а понад 70 співробітників дістали поранення.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Курс долара США підвищується щодо основних світових валют.
У тому числі ієна подешевшала до американської нацвалюти до мінімуму за останні шість тижнів на очікуваннях подальшого підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою, зазначає Trading Economics.
Тим часом новий глава Банку Японії Кадзуо Уеда заявив у понеділок, що м’яка грошово-кредитна політика поки що залишиться чинною. При цьому він очікує, що темпи зростання споживчих цін незабаром почнуть сповільнюватися.
Перше засідання Уеди на посаді керівника японського ЦБ відбудеться наприкінці цього тижня. За його підсумками банк опублікує оновлений економічний прогноз.
Євро торгується вранці в районі $1,0977 проти $1,0992 за підсумками минулої сесії.
Вартість єдиної європейської валюти перебуває зараз у районі 147,42 ієни порівняно з 147,44 ієни в п’ятницю. Курс долара становить 134,30 ієни проти 134,14 ієни на кінець попереднього торгового дня.
Індекс DXY, що показує вартість долара США щодо шести основних світових валют, підвищується під час торгів на 0,04%. Індикатор WSJ Dollar, що відстежує динаміку курсу долара щодо 16 валют, збільшився на 0,13%.
Фунт стерлінгів торгується на рівні $1,2426 порівняно з $1,2440 у попередній торговий день. Курс євро становить 0,8836 фунта проти 0,8834 фунта днем раніше.
