Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Чеська палата харчової промисловості закликає зупинити розширення квот на український цукор

Чеська палата харчової промисловості висловила занепокоєння планами Євросоюзу щодо значного розширення безмитних імпортних квот на українські сільськогосподарські товари. В опублікованому прес-релізі 15 липня йдеться, що це загрожує чеській цукровій промисловості. Згідно з даними Палати, квота на безмитне ввезення цукру з України до ЄС може бути збільшена з поточних 20 070 тонн до 100 000 тонн — у п’ять разів більше. В результаті чеські виробники побоюються зниження рівня самозабезпечення і повторення ситуації із закриттям заводу в Грушованах над Євишовкою, пов’язаного з напливом дешевого імпортного цукру.

Президент Палати, Дана Вечержова, заявила: «Якщо квоти будуть і далі підвищуватися, ми ризикуємо побачити закриття нових підприємств і неефективних інвестицій не тільки в цукровій промисловості, але і в інших стратегічних галузях».

Зниження самозабезпеченості Чехії цукром створює залежність від імпорту і знецінює вкладення. Виробники закликають уряд відмовитися від збільшення квот і вимагати введення обмежувальних механізмів (автоматичних захисних заходів, цінових порогів та індивідуальних квот) у переговори з Єврокомісією.

На підтримку чеської позиції виступили Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія. Вони підписали спільну декларацію, закликаючи Єврокомісію запровадити захисні заходи для найбільш вразливих секторів ЄС — цукру, зерна та м’яса.

У 2024 році Чехія імпортувала 27,9 млн кг цукру з України (із загальної суми 81,1 млн кг) на 461 млн крон. Це в рази перевищує рівень 2021 року в 3,7 млн кг.

Розширення квот на український імпорт у п’ять разів — до 100 000 тонн — може серйозно послабити чеську цукрову галузь, поставивши під загрозу робочі місця та інфраструктуру.

 

,

Екс-секретар РНБО України Олександр Литвиненко може стати послом у Сербії

За інформацією, що з’явилася в українських ЗМІ, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко може стати наступним послом України в Сербії. Про це повідомив депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, посилаючись на джерела в президентській адміністрації.

Повідомляється, що найближчим часом Володимир Зеленський своїм указом затвердить призначення Литвиненка на дипломатичну місію в Белграді.

Офіційного підтвердження з боку Офісу президента або МЗС України поки не надходило.

Олександр Валерійович Литвиненко, який народився 27 квітня 1972 року в Києві, — український державний і громадський діяч.

Освіта: закінчив інститут криптографії, зв’язку та інформатики Академії ФСБ Росії (1994), отримав наукові ступені в Києві та Лондоні.

Кар’єру розпочав в СБУ (1994–1998), потім обіймав посади в РНБО, Службі безпеки та в Національному інституті стратегічних досліджень.

У 2021–2024 роках очолював Службу зовнішньої розвідки України.
26 березня 2024 року указом президента став секретарем РНБО, обіймав цю посаду до липня 2025 року, після чого був звільнений з неї.

Литвиненко — доктор політичних наук, професор, генерал-майор, заслужений діяч науки і техніки України.

За словами Володимира Зеленського, Литвиненко — «професіонал з прекрасною репутацією», а сам він — ключова фігура у формуванні дипломатичних стратегій.

Очікується, що після підписання указу призначення буде направлено до Скупщини Сербії на узгодження. Якщо кандидатура буде затверджена, Олександру Литвиненку доведеться очолити українське дипломатичне представництво в Белграді.

Основне завдання — зміцнення двостороннього політичного та економічного діалогу, посилення позицій України на Балканах і просування теми європейської інтеграції.

Призначення Олександра Литвиненка на посаду посла України в Сербії відображає прагнення Києва посилити дипломатичну присутність на Балканах. Його досвід роботи в РНБО, ЗВР та стратегічних інститутах робить його сильною кандидатурою для зміцнення українсько-сербських відносин.

Джерело – t.me/relocationrs

, , ,

З 1 листопада Польща ускладнює прийом українських біженців

Польща з 1 листопада 2025 року припинить прийом українських біженців до центрів колективного розміщення, за винятком представників так званих захищених груп: пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю. Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на рішення, прийняте Радою міністрів Польщі на засіданні 16 липня.

За словами прес-секретаря Мазовецького воєводства Йоанни Баханек, кожен громадянин України має право на безкоштовне проживання в притулках протягом 120 днів після прибуття до Польщі. Після закінчення цього терміну починається період фінансової співучасті, тобто доплат за проживання та харчування.

«Вже більше половини мешканців центрів колективного розміщення частково оплачують своє перебування. Після 1 листопада такі центри працюватимуть виключно для літніх людей, вагітних та людей з інвалідністю», — зазначила Баханек.

За даними влади, на території Мазовецького воєводства зараз проживають близько 3 000 українців, тоді як доступних місць — всього близько 1 000.

Для решти громадян України польська влада планує запустити програму «Wspólnie do niezależności» («Разом до незалежності»), яка передбачає:

  • допомогу з орендою житла на відкритому ринку;
  • безкоштовні курси польської мови;
  • сприяння в працевлаштуванні та інтеграції в польське суспільство.

Очікується, що програма дозволить поступову адаптацію і перехід від системи державної підтримки до моделі самостійного проживання.

 

,

Понад 13 мільйонів літрів пального зі знижкою отримали військові на АЗК UKRNAFTA

Програма «Плюси», яку мережа АЗК UKRNAFTA реалізує спільно з Міністерством оборони України в межах застосунку Армія+, демонструє стабільну ефективність та реальну підтримку військових.

Від початку дії проєкту у грудні 2024 року військовослужбовці заправили 13,3 мільйона літрів пального. Економія склала 36,1 мільйона гривень. Ще 4,2 мільйона гривень було зекономлено на продукції кафе та 707,9 тисяч гривень — на товарах у магазинах при АЗК. Загалом спеціальними знижками вже скористалися майже 100 тисяч військових.

Нагадуємо про знижки для військових з Армія+ на АЗК UKRNAFTA:

* -3 грн/л на бензин і дизель (до 200 л/міс)

* -0,5 грн/л на скраплений газ (до 200 л/міс)

* -30% на продукцію кафе

* -10% на товари в магазинах (окрім алкоголю, тютюну та акційних товарів, до 2000 грн/міс).

UKRNAFTA послідовно забезпечує спеціальні умови обслуговування для захисників і захисниць України. Компанія дякує кожному, хто служить, і продовжує підтримувати військових на кожному кілометрі їхнього шляху.

“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, , ,

Страховик «ВУСО» виявився єдиним претендентом на тендер Ощадбанку з ДМС на 134 млн грн

АТ «Ощадбанк» 17 липня відкрив пропозиції учасників тендера на послуги з добровільного медичного страхування працівників. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, пропозиція єдиного учасника тендера – СК «ВУСО» – становила 134,285 млн грн. Очікувана вартість придбання послуг становить 134,3 млн грн.

Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера рік тому теж була СК «ВУСО» з ціновою пропозицією 114,2 млн грн проти очікуваної вартості 114,8 млн грн.

СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.

 

, ,

KSG Agro оновив стадо данськими свиноматками для підвищення ефективності на 20%

Агрохолдинг KSG Agro оновив стадо на свинокомплексі у Дніпропетровській області 500 свиноматками данської генетики, що дасть змогу підвищити ефективність вирощування свиней на 15-20%, повідомила пресслужба групи компаній.

Згідно з повідомленням, агрохолдинг вже отримав другу партію з 250 племінними чистопородними свиноматками генетики Danish Pig Genetics від компанії-постачальника Breeders of Denmark A/S (Данія). Перша партія такого самого обсягу надійшла на підприємство наприкінці травня цього року.

Таким чином, агрохолдинг завершив заплановане на цей рік оновлення свинопоголівʼя свиноматками данської генетики, які мають високу репродуктивну ефективність і здатні виробляти високоякісних поросят, які згодом стануть цінними відгодівельними тваринами. Проведене оновлення стада надасть можливість КSG Agro вже в цьому році поповнити свинопоголів’я чотирма тисячами найстабільніших високопродуктивних гібридних свиноматок F-1.

“У складних умовах воєнного періоду, розуміючи, що в тому числі й від нас залежить продуктова безпека країни, ми фокусуємося на підвищенні ефективності свинарського напрямку. Ми завжди робили ставку на найкращі у світі генетики свиней, і нинішнє партнерство з данською Breeders of Denmark A/S є логічним продовженням цієї стратегії. Впевнений, що за результатами нинішнього року завдяки оновленню стада ми побачимо зростання ефективності вирощування на 15-20%. Це цілком реальні плани”, – зазначив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов, чиї слова наведено в повідомленні.

KSG Agro зазначив, що в оновлення свинопоголів’я 500 свиноматками він інвестував кілька сотень тисяч євро, проте конкретної суми за умовами контракту група не називає.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.

За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.