Гірничо-металургійна група “Метінвест” провела низку перестановок у своїй дирекції, зокрема, розширивши зону відповідальності генерального директора Запорізького металургійного комбінату “Запоріжсталь” Олександра Мироненка.
Згідно з офіційним повідомленням прес-служби групи “Метінвест” на відповідний запит агентства “Інтерфакс-Україна” у четвер, зміни в організаційній структурі “Метінвесту” пов’язані з тим, що російська військова агресія проти України призвела до зупинення підприємств групи у Маріуполі та Авдіївці, розриву стійких технологічних та логістичних ланцюгів – як внутрішньогрупових, так і зовнішніх.
“У відповідь на нові виклики, в “Метінвесті” вирішили змінити організаційну структуру групи, покликану вдосконалити операційну модель продажу, логістики та закупівель, зміцнити компанію. Так, була створена Комерційна дирекція групи “Метінвест” на основі Дирекції з продажу та Дирекції з логістики та закупівель. Очолив Комерційну дирекцію Дмитро Ніколаєнко”, – пояснюється у відповіді агентству.
І додається, що об’єднання напрямків логістики, продажу та закупівель та створення єдиного центру їх координації та управління спрямоване на ефективне управління ключовими вартісними процесами в компанії, на отримання додаткового ефекту від синергії цих основних функцій та побудову наскрізного процесу їхньої кросфункціональної взаємодії.
Також зміни торкнулися Операційної дирекції групи “Метінвест”, яку очолив генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко. Він також продовжить виконувати обов’язки генерального директора спільного підприємства групи “Метінвест” – комбінату “Запоріжсталь”, – констатується в інформації компанії.
При цьому наголошується, що компанія прагне зберегти свій кадровий потенціал, тому всі ротації та призначення на ключові позиції здійснюються шляхом переміщень керівників чи поєднання ролей з урахуванням зміни конфігурації бізнесу.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих та низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
“Запоріжсталь” знаходиться в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають у четвер, наслідуючи динаміку ринку акцій США.
Інвестори оцінюють протокол вересневого засідання ФРС США, який показав, що американський ЦБ, як очікується, продовжить підвищувати ключові ставки і утримуватиме їх на високому рівні доти, доки інфляція не продемонструє ознак уповільнення.
Тим часом, низка представників керівництва ФРС вважають, що в умовах невизначеності важливо буде коригувати темпи подальшого посилення грошово-кредитної політики, щоб обмежити ризик негативних наслідків для економіки, наголошується в протоколі.
Ринок тепер чекає на публікацію даних щодо інфляції в США у вересні, які можуть вказати на ефективність політики Федрезерва. Звіт міністерства праці буде опублікований у четвер о 15:30 кв, аналітики в середньому очікують, що споживчі ціни в Штатах минулого місяця зросли на 8,1% у річному вираженні після підйому на 8,3% місяцем раніше, згідно з Trading Economics.
Гонконгський Hang Seng до 8:13 мск втратив 1%, він падає шостий торги поспіль і знаходиться на мінімальній відмітці за останні 11 років. Китайський індекс Shanghai Composite опустився на 0,08%.
У Гонконгу продовжують значно знижуватись акції технологічних компаній після того, як стало відомо, що США посилюють експортний контроль за високотехнологічною напівпровідниковою продукцією та обладнанням для виробництва чіпів. Папір JD.com Inc. (SPB: JD) втрачають у ціні 3,2%, Netease Inc. (SPB: NTES) – 2,8%, Tencent (SPB: 700) Holdings Ltd. – 1,3% та Alibaba (SPB: BABA) Group – 1%.
Водночас негативний вплив на інвесторів надає посилення коронавірусних обмежень у Китаї напередодні 20-го з’їзду Комуністичної партії КНР, який розпочнеться цими вихідними.
У лідерах зниження серед компонентів Hang Seng також торгуються акції девелоперів Country Garden Holdings (SPB: 2007) Co. Ltd. (-9,2%) та Longfor Group Holdings Ltd. (-4,4%), та банку China Merchants Bank Co. Ltd. (-4,2%).
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:20 за київським часом опустилося на 0,5%.
Лідерами падіння котирувань виступають папери Toho Co. Ltd. (-3,9%), Daikin Industries Ltd. (-2,9%) та Toto Ltd. (-2,8%).
Тим часом вартість Toshiba Corp. зростає на 7,6% на новини про те, що група інвесторів на чолі із Japan Industrial Partners Inc. висунула пропозицію про купівлю компанії за 2,8 трлн ієн ($19,06 млрд).
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,07%.
Капіталізація найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP опустилася на 0,8%, а акції її конкурента Rio Tinto 0,6%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:35 упав на 1,4%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. опускаються на 0,4%, вартість автовиробника Hyundai Motor знизилася на 1,5%.
Попит на таунхауси та котеджі у Києві у вересні скоротився на 60-100% з початку року, при цьому ціни у гривневому еквіваленті зросли на 75%, повідомив директор консалтингової компанії “РеалЕкспо” Віктор Коваленко.
Згідно з дослідженням компанії, оприлюдненим інтернет-порталом zagorodna.com, на вартість квадратного метра в заміській нерухомості вплинуло зростання курсу долара та збільшення вартості будівельних матеріалів на 50%.
Найбільше середня ціна у січні-вересні зросла у Солом’янському районі – на 89,8% (до 50,4 тис. грн/кв. м). У Голосіївському районі ціна квадратного метра зросла у середньому на 75% (до 76,3 тис. грн/кв. м), у Подільському – на 67% (до 91 тис. грн/кв. м).
За даними компанії, за дев’ять місяців 2022 року на ринку заміської нерухомості Києва з’явилися два нові проєкти, тоді як за аналогічний період минулого року пропозиція зросла на 16 нових проєктів.
Водночас у Києві заморожено будівництво на дев’яти майданчиках, що становить близько третини від сумарної кількості котеджних селищ, що будуються і проєктуються, зазначається в дослідженні.
Згідно з опитаними компанією забудовником заміської нерухомості, попит на такий вид житла суттєво скоротився, проте девелопери повідомляють про наявність відкладеного попиту.
“Попит у котеджних містечках Києва, за словами експертів, знизився на 60-100% з початку війни, але він поступово відновлюється. Саме воєнні дії в Києві та околицях, “прильоти” вплинули і впливають на падіння попиту в таунхаусах та котеджах у Києві” , – пояснив Коваленко.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
На Україну чекає важкий 2023 рік: дефіцит державних фінансів попередньо оцінюється в $3-4 млрд, необхідно забезпечити стійкість економіки, і МВФ підтримає: найближчим часом буде скликаний міжнародний форум для вирішення цієї проблеми, повідомила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва.
“На потрібно вивчити, як забезпечити стійкість економіки. За нашими попередніми оцінками, щомісяця необхідно від трьох до чотирьох мільярдів доларів”, – сказала вона на другому засіданні “круглого столу” міністрів з підтримки України в рамках щорічних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні середу.
Відповідаючи на заклик президента України Володимира Зеленського організувати економічний форум, який збирається на регулярній основі, та розглядає макроситуацію в країні, дефіцит її фінансування та вирішує проблему його скорочення, Георгієва повідомила, що така робота вже ведеться.
“Ми будемо скликати форум так швидко як це можливо”, – заявила глава МВФ.
Вона також зазначила, що Фонд має нову платформу для взаємодії, яка дозволяє проводити моніторинг спільно з радою директорів, що є шляхом до повноцінної програми для України, до якої закликав Зеленський.
“Ми рухаємося з вами у напрямку сильної України”, – наголосила Георгієва.
Міністр фінансів США Джанет Йеллен наголосила, що нова програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Георгієва уточнила, що команда Фонду спільно з українською командою одразу після щорічних зборів МВФ та СБ займеться визначенням макроекономічних рамок та бюджету України.
Вона висловила сподівання, що війна закінчиться швидше раніше ніж пізніше. “Але судячи з того, що ми бачимо, ми маємо бути поряд з українським народом”, – зазначила глава МВФ.
Вона нагадала, що міжнародні партнери України вже мобілізували $35 млрд, значну частину яких уже перераховано, і закликала до подальшої підтримки, особливо у вигляді грантів.
За словами Георгієвої, подальші потреби будуть визначатися, по-перше, вартістю соціальних послуг, яка залежить від війни та від міграції, по-друге, вартістю відновлення життєво важливої інфраструктури, яка також залежить від війни та від розміщення пріоритетів.
“І по-третє, які енергетичні потреби країни, скільки потрібно імпортувати, щоб забезпечити людей в Україні, і це залежить, звичайно, від жахів війни”, – додав директор-розпорядник.
Вона зазначила, що безглузда війна Росії проти України різко погіршила перспективи світової економіки та принесла найдраматичніші наслідки для жителів України.
Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету в 2023 році $3,5 млрд на місяць.
Перше засідання такого “круглого столу” відбулося на весняних зборах МВФ та СБ 21 квітня. На ньому було заявлено про щомісячну потребу України у $5 млрд фінансування дефіциту держбюджету в умовах розв’язаної Росією війни.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
Представник гірничо-металургійної групи “Метінвест” Віталій Литовка призначений генеральним директором ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.), раніше він обіймав аналогічну посаду у ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” (АКХЗ).
Згідно з офіційним повідомленням наглядової ради компанії, Литовку призначено гендиректором 2 вересня 2022 року на період з 5 вересня 2022 року по 4 квітня 2023 року включно.
При цьому уточнюється, що раніше Литовка був гендиректором АКХЗ у вересні 2022 року.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
