Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку увійде до капіталу нового фонду під управлінням компанії Horizon Capital – Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV) із вкладом у $30 млн, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – із вкладом $50 млн.
Як йдеться в інформації на сайті корпорації, проект схвалений і на відповідні документи очікують підписання, це будуть перші інвестиції IFC в Україну з початку повномасштабної війни, що почалася в лютому 2022 року.
ЄБРР уточнив, що його рада директорів схвалила входження до HCGF IV 6 вересня.
Цільовий розмір нового фонду – $250 млн. IFC уточнює, що фонд інвестуватиме в основному в технологічні та експортно-орієнтовані компанії, що швидко ростуть, із середньою капіталізацією, що працюють в Україні та Молдові і конкурентоспроможними на глобальному ринку.
Передбачається, що фонд інвестуватиме $10-30 млн. для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній із середньою капіталізацією та вартістю $50-150 млн.
Згідно з матеріалами, HCGF IV є наступником Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III, 2017 рік) і наслідуватиме аналогічну інвестиційну стратегію, орієнтовану на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував у EEGF III та EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III та EEGF II, а також HCGF II.
Участь IFC у фонді власним капіталом в умовах, коли після початку війни фонд не зможе залучити ці гроші на ринку, матиме вирішальне значення для досягнення мінімального розміру першого закриття $100 млн, а подальша участь IFC дозволить досягти остаточного розміру $250 млн, зазначається у повідомленні.
“Ця знакова подія – незважаючи на війну, IFC приймає рішення виділити гроші для інвестицій в Україну. Це має стати позитивним сигналом і для інших потенційних інвесторів: в українську економіку можна і потрібно починати вкладати гроші вже зараз”, – прокоментувала рішення IFC перший віце- прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
За даними Мінекономіки, до фонду HCGF IV планують також увійти німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG), Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, країни, що розвиваються (SIFEM), Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO), Western NIS Enterprise Fund, Фонд Рокфеллера та інші.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє п’ятьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,1 млрд, серед яких WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) та EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів інвестуються у проекти в Україні та Молдові.
В даний час у компанії два партнери-засновники – CEO Ленна Кошарна і голова інвесткомітету Джеффрі Ніл. Офіси компанії розташовані у Києві та Чикаго.
Нью-Йорк знову зайняв перше місце у списку найбільших фінансових центрів світу, йдеться в огляді фінансової консалтингової компанії Z/Yen Group Ltd., яка розраховує індикатор Global Financial Centres Index (GFCI).
Нью-Йорк обігнав у рейтингу Лондон чотири роки тому і з того часу не віддає лідерства. Порівняно з попередньою версією рейтингу, оприлюдненою у березні, Нью-Йорк набрав 1 очко і лідирує з показником 760, тоді як Лондон додав п’ять балів до 731.
Трійку лідерів замикає Сінгапур, який змістив Гонконг на четверте місце і наблизився до Лондона на п’ять пунктів. П’яте місце займає Сан-Франциско, шосте – Шанхай, сьоме – Лос-Анджелес, восьме – Пекін, дев’яте – Шеньчжень. Замикає десятку Парижа.
Сідней злетів відразу на 10 місць і зайняв 13-й рядок, Берлін відіграв 16 позицій і тепер розташувався на 26-му місці.
Найбільш різке падіння в індексі продемонструвала Джакарта, яка відкотилася одразу на 26 позицій, на 95 місце. Серед лідерів розчарував Токіо, який опустився на сім рядків і зайняв 16 місце.
Москва перемістилася з 51-ї позиції на 73-й, Санкт-Петербург втратив 17 місць і опустився на 114-й рядок через введені проти Росії санкції. Москва пропустила вперед такі фінансові центри Східної Європи та Середньої Азії, як Прага, Варшава та Нур-Султан.
У відповідь на питання, які фінансові центри збільшать свій вплив протягом найближчих двох-трьох років, найчастіше респонденти згадували Сеул, Сінгапур і Гуджрат.
Індекс світових фінансових центрів був вперше опублікований у 2007 році і оновлюється кожні півроку (нинішній випуск став 32-м). Останній рейтинг було складено на основі опитування понад 11,9 тис. респондентів.
ДК “Прометей” докупила 5 нових тягачів-зерновозів DAF з напівпричепами Wielton, завдяки чому її вантажний автопарк розширився до 45 одиниць, випливає з прес-релізу зернотрейдера у п’ятницю.
Уточнюється, що наступне постачання з 10 тягачів із напівпричепами відбудеться у першій декаді жовтня. Загалом до кінця року група компаній планує збільшити парк зерновозів до 100 одиниць.
“Відповідна стратегія розвитку транспортної логістики стане конкурентною перевагою і дозволить знизити логістичні витрати групи. До того ж, у зв’язку з війною питання мобільності будь-якої компанії більш ніж актуальне. “Зерновий коридор” частково переорієнтував логістичні маршрути, що ведуть до західного кордону України на південний напрямок. , але не можна сказати, що ця зміна призведе до суттєвого зниження потреби у вантажному автотранспорті”, – уточнив зернотрейдер у прес-релізі.
Як повідомлялося, у червні “Прометей” заявив про намір розширити до кінця 2022 року свій парк вантажних зерновозів до 100 одиниць. Також у червні зернотрейдер підписав угоду з державним Укргазбанком на отримання 450 млн грн фінансування для проведення посівної кампанії та ведення трейдингової діяльності сільгосппродукцією.
У серпні група компаній отримала першу партію з 19 нових тягачів марки MAN TGX у зчіпці із напівпричепами Wielton.
ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики зернових та зернобобових культур на базі 29 елеваторів у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній запланувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.
Ціни на нафту опускаються у п’ятницю, знову завершуючи тиждень у мінусі.
Тиск на ринок занепокоєний рецесією в глобальній економіці в результаті підйому процентних ставок центробанками по всьому світу. У той же час, зниження цін стримується очікуваннями скорочення пропозиції на ринку, в тому числі, поставок з Росії.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кск у п’ятницю становить $90,17 за барель, що на $0,29 (0,32%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подорожчали на $0,63 (0,7%), до $90,46 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася на цей час на $0,25 (0,3%), до $83,24 за барель. До закриття ринку у четвер вартість цих контрактів зросла на $0,55 (0,7%), до $83,49 за барель.
Країни ОПЕК можуть вдатися до подальшого скорочення видобутку нафти, якщо ринок продовжуватиме знижуватися, оскільки поточний рівень цін позначається на бюджетах членів картелю, заявив міністр нафти Нігерії Тіміпре Сільва в інтерв’ю агентству Bloomberg у четвер.
Експерти Fitch Solutions наголошують на наявності сигналів послаблення попиту на нафту на фізичному ринку. “Прогноз на найближчу перспективу залишається високо невизначеним”, – наголошується в огляді Fitch.
Страховий ринок України з початку російської військової агресії в Україні скоротився на п’ять учасників сегменту non-life, повідомила заступник начальника управління нагляду за страховими компаніями Нацбанку України Юлія Христолюбська на зустрічі з учасниками страхового ринку у четвер.
За її словами, із зазначених страховиків троє пішли з ринку після анулювання ліцензій як заходи впливу, один – за заявою та один страховик, який був зареєстрований у січні 2022 року і не отримав жодної ліцензії.
“Якогось стрімкого виходу компаній з ринку внаслідок наглядових дій НБУ чи за бажанням страховиків ми не спостерігаємо. Ринок стабільний і в більшості своїх учасників продовжує працювати”, – зазначила Христолюбська.
Вона також уточнила, що станом на 22 вересня 2022 року у трьох компаній тимчасово зупинено ліцензії на провадження страхової діяльності, в однієї вони анульовані.
За її словами, станом на 1 вересня 2022 року у Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано 140 страхових компаній, із них 13 спеціалізуються на страхуванні життя.
З посиланням на дані НБУ Христолюбська також повідомила, що за 2021 рік звіти подали 91% страховиків, за перше півріччя-2022 – 96% ув’язнених до Держреєстру, за перший квартал – 97% компаній, включених до держреєстру.
При цьому вона наголосила, що з усіх сегментів небанківського фінансового ринку на страховому ринку – найвищий рівень звітної дисципліни. Це є наслідком постійної комунікації нагляду із проблемними страховими компаніями шляхом направлення запитів щодо розкриття інформації та застосування адекватних заходів впливу.
Частка долара США у міжнародних розрахунках у серпні підвищилася за підсумками третього місяця поспіль, тоді як використання євро знизилося до мінімуму більш як за два роки, свідчать дані розрахункової системи SWIFT.
Частка єдиної європейської валюти опустилася до 34,5%, що на 1 процентний пункт нижче за показник за липень. Тим часом долар продовжував займати позицію лідера п’ятнадцятий місяць з показником у 42,6% проти 41,2% у липні.
У серпні 2021 року на євро припадало 36% світових розрахунків, на американську нацвалюту – 39%.
Попит на розрахунки в доларах, які вважаються валютою “тихої гавані”, суттєво зріс за останні місяці, у тому числі через енергокризу в Європі і повномасштабну війну проти України, що триває Росією, зазначає агентство Bloomberg.
Частка китайського юаня в міжнародних розрахунках минулого місяця досягла максимуму з січня – 2,3%. У липні вона становила 2,2%, а у серпні 2021 року – 1,9%.
На фунт стерлінгів за останній місяць літа припало 6,5%, як і в липні. Частка єни знизилася до 2,7% із 2,8%. У серпні минулого року показники перебували на рівні 6,7% для британської валюти та 3,6% для японської.
