Український бізнес у третьому кварталі погіршив очікування щодо інфляції в найближчі 12 місяців до 25,2% з 21,7% у попередньому кварталі та погіршив очікування щодо девальвації гривні до 41,93 грн/$1 з 36,06 грн/$1.
Згідно з результатами регулярного щоквартального опитування ділових очікувань підприємств країни, оприлюдненого на сайті НБУ в понеділок, індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств зріс порівняно з попереднім кварталом до 79,5% з 72,6%, свідчачи про пом’якшення негативних економічних настроїв.
Нацбанк пояснив, що зростання цього показника відбулося за рахунок поліпшення оцінок за всіма складовими індексу, найбільше за загальними обсягами реалізації продукції власного виробництва.
Зазначається, що підприємства очікують уповільнення темпів скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні за наступні 12 місяців: баланс відповідей становить “мінус” 37,9% у третьому кварталі в порівнянні з “мінус” 48,7% у другому кварталі 2022 року.
При цьому більшість компаній (52,4%) очікують збереження свого фінансово-економічного становища в наступні 12 місяців без змін, 31,3% очікують на погіршення, а 16,2% – на поліпшення.
Згідно зі звітом, 31,7% опитаних очікують скорочення обсягів реалізації продукції (проти 43% у другому кварталі), зокрема й на зовнішньому ринку, 44,4% прогнозують, що обсяги залишаться без змін.
За даними опитування, 32,9% підприємств налаштовані скорочувати кількість працівників, 59,7% – залишити штат без змін.
Скоротилися очікування підприємств щодо зростання заробітних плат працівників у наступні 12 місяців: 41,4% опитаних планують збільшувати заробітну плату, 50,8% – зберігати на поточному рівні, 7,9% – знижувати.
Частка підприємств, які планують залучати іноземні інвестиції, скоротилася до 22,2% із 24,1%, зазначено у звіті про результати опитування.
Кредити в нацвалюті планують залучати 86,3% компаній, тоді як у попередньому кварталі ця частка становила 84,6%.
В опитуванні ділових очікувань, яке наводилося з 1 по 31 серпня 2022 року, взяли участь 642 підприємства з 21 регіону країни. Серед опитаних 18,2% – компанії переробної промисловості, 21,2% – оптової та роздрібної торгівлі, 14,6% – сільського господарства, 13,2% – транспорту та зв’язку, 6,4% – добувної промисловості, 5,1% – сфери електроенергії та водопостачання, 3% – будівництва, 18,2% – підприємства інших галузей.
ІДО – агрегований показник щодо очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного становища підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників.
Значення індексу понад 100 означає перевагу позитивних економічних настроїв у суспільстві, нижче 100 – негативних економічних настроїв.
Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)
Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30, 8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.). Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що зараз в Україні облаштовано 6570 місць компактного проживання для переселенців.
“В Україні облаштовано 6 570 місць компактного проживання ВПО (внутрішньо-переміщених осіб) і держава продовжує збільшувати їх кількість. Для тих, хто проживає в них, легше забезпечити надання освітніх, медичних та інших послуг. Організацію роботи з нашими переселенцями покладено на місцеву та регіональну владу, однак у тісній взаємодії з центральними”, – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що для людей, які були змушені переїхати, розгорнули модульні міста у п’яти областях, 25 з таких міст побудував уряд Польщі.
“Зрозуміло, цього недостатньо і тому зараз ведуться переговори з міжнародними донорами та урядами інших країн щодо можливого залучення інвестицій. За дорученням президента України розробляється проект будівництва такого житла у регіонах. Кожен ОВА має визначити земельні ділянки, визначити пріоритети, затвердити програми, які можна запропонувати інвесторам, і це має бути зроблено до весни”, – вказано у повідомленні.
В Україні за минулі два тижні 3-17 жовтня укладено 4,05 тис. угод із земельними ділянками сільгосппризначення загальною площею 7,33 тис. га, що у 2,9 разу та 2,6 разу відповідно перевищує показники за попередній період 19 вересня-3 жовтня.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у понеділок, загалом за період з 1 липня 2021 року до 17 жовтня 2022 року, протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 126,21 тис. транзакцій на земельні ділянки загальною площею 289, 31 тис. га.
За даними відомства, за період 3-17 жовтня щодня укладалося в середньому 289 угод із землею сільгосппризначення загальною площею 0,52 тис. га/добу, тоді як за два тижні 19 вересня – 3 жовтня щодобові показники ринку землі становили в середньому 93 угоди на загальну площу 0,17 тис. га/добу, за тиждень 12-19 вересня – 210 угод загальною площею 0,4 тис. га/добу, за тиждень 22-29 серпня – 164 угоди на 0,28 тис. га/добу, а за 15-22 серпня – 198 угод на 0,69 тис. га.
Ця цифра все ще суттєво нижча за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щодня укладалася в середньому 621 угода із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область із показником 38,2 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 25,4 тис. га, Полтавська – 23,3 тис. га, Кіровоградська – 23,1 тис. га та Херсонська – 21 тис. га області.
За даними Мінагрополітики, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 25,24 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 44,78 тис. га. Найбільше за час війни земельних ділянок продано у Хмельницькій (4,92 тис. га), Полтавській (4,89 тис. га), Вінницькій (4,87 тис. га), Кіровоградській (4,71 тис. га) та Дніпропетровській областях (4,08 тис. га).
Уточнюється, що за минулі два тижні середня ціна 1 га сільгоспземлі не змінилася порівняно з двотижневим звітним періодом, що передував їм, і збереглася на рівні 37,21 тис. грн/га.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення, що запускається в Україні в рамках земельної реформи, що проводиться урядом, почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи купувати та продавати земельні ділянки зможуть лише громадяни країни. Одна фізична особа зможе мати у розпорядженні не більше 100 га.
Право набувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, при цьому кінцевий бенефіціар однієї чи кількох юрособ зможе консолідувати через них сукупно не більше 10 тис. га.
Ф’ючерси на американські фондові індекси активно підвищуються у понеділок, сигналізуючи про те, що ринок акцій США може розпочати тиждень на позитивній ноті, відіграваючи падіння у п’ятницю.
Інвестори аналізують нові звітності найбільших банків з Уолл-стріт.
Bank of America Corp. у третьому кварталі збільшив виручку на 7,5%, що виявилося кращим за очікування аналітиків. Котирування акцій BofA зростають на 2,8%.
Bank of New York Mellon (SPB: BK), найбільший у світі банк-кастодіан, різко скоротив чистий прибуток у липні-вересні, при цьому скоригований показник у розрахунку на акцію перевершив очікування експертів. Папери BNY Mellon дорожчають на 4,7%.
У п’ятницю свої фінпоказники за третій квартал опублікували також JPMorgan Chase & Co. (SPB: JPM), Citigroup Inc. (SPB: C) Wells Fargo & Co. (SPB: WFC) та Morgan Stanley (SPB: MS).
JPMorgan і Citigroup отримали виручку і скоригований прибуток вище за прогнози ринку, тоді як Wells Fargo збільшив виручку на 4%, а Morgan Stanley зменшив її на 12%.
Ринкова капіталізація нафтовидобувної Continental Resources (SPB: CLR) підскочила на 8,2% на попередніх торгах. Засновник компанії Харольд Хамм оголосив про викуп всіх акцій Continental Resources, що знаходяться в обігу, через належну йому фірму Omega Acquisition Inc.
Акції Archaea Energy Inc., одного з найбільших у США виробників відновлюваного природного газу, підскочили у 1,5 рази після повідомлення про те, що її купує британська BP Plc (SPB: BP).
Вартість виробника діагностичного медичного обладнання PerkinElmer Inc. (SPB: PKI) не змінюється під час попередніх торгів. Компанія повідомила, що очікує отримати скоригований прибуток за третій квартал вище за прогноз, виручку – поблизу верхнього прогнозного діапазону.
Тим часом індекс виробничої активності Empire Manufacturing, який розраховується ФРБ Нью-Йорка, у жовтні впав до мінус 9,1 пункту з мінус 1,5 пункту місяцем раніше, вказуючи на подальше зниження ділової активності в штаті Нью-Йорк. Показник виявився негативним за підсумками третього місяця поспіль. Аналітики чекали на нього на рівні мінус 4 пунктів, пише Trading Economics.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 15:50 кв. Ціна контрактів на грудень на індекс Nasdaq 100 на той час підвищилася на 1,73% – до 10929,5 пунктів.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) до 2021 року збільшило чистий прибуток у 2,2 рази порівняно з попереднім роком – до 175,722 млн грн.
Згідно з річним звітом підприємства, оприлюдненим у понеділок, “Інтерпайп НМТЗ” у 2021 році наростив чистий дохід на 43,6%, до 3 млрд 871,695 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2021 року становив 514,575 млн. грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” у 2020 році збільшив чистий дохід на 25,1% – до 3 млрд 63,202 млн грн, отримав консолідований чистий прибуток у розмірі 80,919 млн грн, тоді як завершив 2019 рік із чистими збитками 43,743 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб та залізничних коліс. Продукція компанії постачається більш ніж у 80 країн світу через мережу торгових офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” та електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп” .
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук та члени його родини.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на другий квартал 2021 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 89,8681% акцій заводу, компанія Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн. грн., номінал акції – 0,25 грн.
