Аерокосмічне дослідження посівних площ озимих культур в Україні виявило їх скорочення з 9,14 млн га до 8,38 млн га (на 0,75 млн га, або 8,3%), пов’язане переважно з економічними наслідками повномасштабного вторгнення РФ в Україна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у середу, зниження цього показника означає падіння врожайності з даних площ на 15%, що еквівалентно втраті 4,2 млн. тонн зерна (20% урожаю).
Відповідні дані надала команда експертів Національного технічного університету ім. І.Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії та Світового банку (СБ) на засіданні координаційної наради міжнародних донорів.
Дослідницька група веде збір даних щодо заподіяної українському АПК прямої та непрямої шкоди для можливого подальшого стягнення компенсації з РФ. Група продовжує моніторинг посівів та врожайності, у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.
Уточнюється, що втрата врожаю озимих культур у розмірі 20% відбудеться за умови, що їх вдасться зібрати в поточному обсязі, без урахування війни, що триває. В іншому випадку втрати врожаю можуть бути вищими.
“Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими”, – констатував заступник міністра агрополітики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Денис Башлик у ході зустрічі.
Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій фіксуються усі втрати українських агровиробників.
“Системний аналіз втрат урожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів до сектору сільського господарства, щоб допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи і згодом відродити виробництво”, – цитує Мінагрополітики провідного економіста СБ Клауса Дайнінгера, який брав участь у зустрічі.
Як повідомлялося з посиланням на дослідження KSE Institute, загальна сума прямих втрат, заподіяних сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, до середини червня становила $4,3 млрд. При цьому найбільші втрати країна зазнала через пошкодження сільгоспугідь та неможливість зібрати врожай у зонах бойових дій – $2,14 млрд.
Крім цього, 22% від загальної шкоди українського АПК припали на втрати сільгосптехніки ($926 млн), 14% – на вироблену продукцію ($613 млн), 6% – на зерносховища ($272 млн), по 3% – на тваринництво ($136 млн) ) та товарно-матеріальні цінності, серед яких – паливо та добрива ($120 млн), 2% – на багаторічні насадження ($89 млн).
Загальна сума непрямих втрат сільськогосподарської галузі України від вторгнення РФ за період з 24 лютого по середину червня становила $23,3 млрд. При цьому найбільших втрат (51%) країна зазнала через викликану блокадою її морпорти здешевлення сільгосппродукції – $11,9 млрд.
Продовжити термін обігу всіх єврооблігацій на 24 місяці, а також відстрочити на такий самий термін сплату відсоткового доходу за ними має намір уряд України, відповідну постанову Кабінету міністрів №805 від 19 липня оприлюднено на його сайті у середу.
“Угоди з державним боргом у 2022 році здійснюються у строк до 15 серпня 2022 р. шляхом внесення до умов випуску облігацій … за погодженням із власниками облігацій…”, – йдеться у документі.
Згідно з ним, “кінцева дата погашення кожних облігацій (а щодо облігацій 2017 року ⸺ кожна дата погашення частини облігацій 2017 року) відстрочується строком на 24 місяці з відповідної кінцевої дати погашення облігацій”.
“Всі дати сплати процентного доходу за облігаціями, що настають після здійснення угод, відстрочуються на строк у 24 місяці з кожної відповідної дати сплати процентного доходу (а щодо облігацій 2018 першої серії ⸺ усі дати сплати процентного доходу за цими облігаціями відстрочуються 2 р.)”, – наголошується в ухвалі.
Протягом цих 24 місяців відсотковий дохід за облігаціями продовжує нараховуватись за існуючими ставками, а на суму нарахованого основного відсоткового доходу нараховується додатковий процентний дохід за тими самими ставками.
“У будь-який час протягом зазначеної відстрочки сукупна сума нарахованих основного процентного доходу та додаткового процентного доходу (сума доходу власників) на підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України може сплачуватись власникам облігацій частково (або) повністю”, – йдеться у документі.
Так само в кінці зазначеної відстрочки не виплачена на той момент сума доходу власників може бути виплачена власникам у повному обсязі або шляхом додаткового випуску відповідних облігацій.
“Сума доходу власників розраховується Мінфіном з урахуванням, зокрема, інформації, наданої суб’єктами господарювання, залученими Мінфіном для надання агентських, консультаційних або інших послуг у зв’язку з угодами, і не може перевищувати 3000 млн. доларів США (спільно для всіх облігацій, що оплачуються в доларах) США) та 300 млн євро (спільно для всіх оплачуваних у євро)”, – сказано в постанові.
Trident Consulting, відома як Cushman & Wakefield Ukraine – провідна консалтингова компанія в галузі комерційної нерухомості країни, припиняє свою діяльність з 31 липня цього року, повідомив керуючий директор компанії Нік Коттон у Linkedin.
“З великим жалем після 28 років безперервної роботи в Україні нам довелося ухвалити це важке рішення. Після вторгнення РФ в Україну 24 лютого цього року переважна більшість поточних завдань була або скасована, або призупинена на невизначений термін. На жаль, незважаючи на всі наші зусилля, продовження роботи просто неможливе”, – написав він Linkedin.
За його словами, 13 колишніх фахівців Trident Consulting обійняли посади у ширшій міжнародній мережі Cushman & Wakefield.
“Деякі з колишніх співробітників, що залишилися, в Україні створюють нову консалтингову компанію під новою назвою, і ми бажаємо їм усіляких успіхів. Наші думки і постійна підтримка з усіма, хто залишився в Україні”, – написав він.
Сам Коттон повернувся до Лондона та працює в Cushman & Wakefield.
Cushman & Wakefield (Нью-Йоркська фондова біржа: CWK) – провідна міжнародна компанія, що надає консалтингові та агентські послуги у сфері комерційної нерухомості.
Аптеки з серпня відпускатимуть антибіотики за рецептом, виняток – окуповані території, райони проведення бойових дій та ліки для воєнного часу, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Фармацевт зможе відпустити антибіотик в аптеці трьома способами: за електронним рецептом (якщо аптека підключена до електронної системи охорони здоров’я, ЕСОЗ), за паперовим рецептом та інформаційною довідкою, яка на перехідному періоді буде прирівняна до офіційного документа”, – наведено слова міністра у вівторок.
Ляшко додав, що пацієнт зможе придбати антибіотик за рецептом у будь-якій аптеці, для цього достатньо пред’явити аптечному працівникові довідку або паперовий рецепт.
“Реалізація цього рішення є одним із кроків щодо протидії глобальній проблемі антибіотикорезистентності, а також дасть змогу відстежувати дані про призначення та обсяги використання антибіотиків в Україні”, – зазначив міністр.
У повідомленні уточнюється, що Кабмін у вівторок вніс зміни до Ліцензійних умов провадження госпдіяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі та імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), які дозволяють відпуск антибіотиків за власні кошти пацієнта за електронним рецептом.
Водночас МОЗ зазначило, що нововведення впроваджуватимуть поступово в рамках перехідного періоду в медичних закладах, які працюють із ЕСОЗ. Якщо ж заклад охорони здоров’я, до якого звертається пацієнт, не підключений до ЕСОЗ, лікар, як і раніше, має виписати паперовий рецепт.
Виняток діятиме лише для аптек, що розміщені в районі проведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, перелік яких затверджено відповідним наказом Мінреінтеграції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0453-22#Text).
Такі аптеки тимчасово на період дії воєнного стану зможуть і надалі відпускати пацієнтам рецептурні антибактеріальні лікарські засоби без рецепта лікаря, уточнило МОЗ.
Також передбачається норма, що дозволяє військовим адміністраціям, підрозділам Збройних сил, волонтерським та благодійним організаціям закуповувати у суб’єктів, які мають ліцензію на провадження госпдіяльності з виробництва, оптової торгівлі лікарськими засобами, рецептурні ліки для потреб воєнного часу без рецепта.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості створення парламентської комісії з контролю за іноземним озброєнням.
«Дуже важливо, що Верховна Рада України сьогодні реалізувала ініціативу керівника Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення спеціальної комісії з контролю за використанням озброєння, яке надають наші партнери», – сказав він у відеозверненні у вівторок увечері.
«До складу комісії увійшли представники всіх фракцій та груп парламенту Я хочу наголосити: жодного ґрунту для будь-яких претензій нашій державі з цього приводу не було і немає. Наші партнери абсолютно поінформовані про те, як ми використовуємо дану зброю. Але щоб зняти будь-які маніпуляції російських пропагандистів і тих, хто їм допомагає в Україні чи десь там, запрацює такий додатковий парламентський інструмент контролю», – сказав Зеленський.
Екс-міністр Великобританії з питань рівності та місцевого самоврядування Кемі Баденох за підсумками четвертого туру виборів вибула з перегонів за посаду лідера Консервативної партії і, відповідно, прем’єра країни, боротьбу продовжують три кандидати, передає Sky News.
Результати голосування оголосив голова так званого “комітету 1922 року” (парламентської групи від Консервативної партії в Палаті громад Великобританії) сер Грем Бреді в ефірі Sky News. За його словами, Баденох за час виборних перегонів набрала найменше голосів (59). Телеканал зі свого боку наголошує, що за четвертий раунд голосування вона набрала лише один голос.
У гонці, як і раніше, лідирує колишній глава Мінфіну Ріші Сунак зі 118 голосами, при цьому в ході туру виборів він заручився підтримкою лише трьох голосів. Окрім нього боротьбу продовжують ще двоє кандидатів – молодший міністр з торгівельної політики Великобританії Пенні Мордонт (92 голоси) та голова МЗС Ліз Трасс (86 голосів). Мордонт і Трасс отримали у цьому раунді 10 та 15 голосів відповідно.
Бреді додав, що було виявлено один зіпсований виборчий бюлетень.
Фінальний – п’ятий – тур голосування призначений на середу, він пройде з 13:00 до 15:00 за місцевим часом.
