Влада Чорногорії оновила вимоги до в’їзду іноземних туристів на територію країни, вони діятимуть до 19 січня з можливістю продовження, повідомляє чорногорське телерадіо RTCG.
“МОЗ Чорногорії оголосило про нові правила в’їзду до країни, згідно з якими з 13 січня іноземні мандрівники можуть в’їхати в разі виконання бодай однієї з чотирьох умов цифрового COVID-19-сертифіката ЄС. Вимоги змінилися у зв’язку з поліпшенням епідеміологічної обстановки”, – інформує RTCG.
За словами глави МОЗ Чорногорії Єлени Боровинич-Бойович, у найближчі 7 днів в’їхати можна буде за дотримання одного з пунктів COVID-сертифіката ЄС: турист повинен бути повністю вакцинований і з моменту введення другої дози має минути щонайбільше шість місяців.
“Як альтернатива підійдуть негативний ПЛР-тест, зроблений не раніше ніж за 72 години до поїздки, або експрес-тест, зроблений не раніше ніж за 48 годин. Також можна пред’явити довідку про коронавірус, перенесений не менше ніж 10 днів і не більше ніж півроку тому”, – сказала вона.
Нові вимоги скасовують попередні правила, згідно з якими Чорногорію не можна було відвідувати нещепленим і не перехворілим іноземним громадянам, а вакцинованим і перехворілим на COVID-19 потрібен був ПЛР-тест.
Як зазначає видання, влада дозволила відновити роботу фітнес-центрів і тренажерних залів із можливістю надання щонайменше 10 кв. метрів на одну людину за наявності у відвідувача сертифіката вакцинації від коронавірусу.
Мобільний оператор компанія “Vodafone Україна” з квітня 2022 року має намір розпочати продаж карток нового формату – half-sized SIM.
Як наголошується в повідомленні оператора, поширеному в середу, такий формат тримача SIM-карток дасть змогу значно знизити споживання пластику та спростити логістику компанії.
Особливість новинки – вдвічі менший розмір тримача, ніж у стандартних SIM-карток.
“Використовуваний нині класичний тримач SIM-картки має стандартний розмір банківської картки (86 х 54 мм). Пропонований новий формат тримача – вдвічі менший (43 х 54 мм). Перехід на формат half-sized SIM дасть змогу “Vodafone Україна” знизити споживання пластику вдвічі, а також спростить логістичні процеси – для цих карток знадобиться вдвічі менше пакувальних матеріалів і місць для їх зберігання”, – наголошують у компанії.
З урахуванням поточного обсягу споживання SIM-карток за рік “Vodafone Україна” може заощадити планеті до 15 тонн пластику.
“Vodafone Україна” – другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні.
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольну Bakcell, підписало угоду з ПАТ “МТС” про купівлю її телекомунікаційного бізнесу в Україні. Операцію з купівлі “Vodafone Україна” було закрито наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan та RBI, ціна сягнула $734 млн, включно з відкладеним платежем на суму близько $84 млн.
Клуб Експертів продовжує серію передач, присвячених макроекономіці України. У новому випуску проаналізовано попередні підсумки 2021 року.
Як заявив засновник проекту “Клуб Експертів” Максим Уракін: “Ми створюємо такі аналітичні відео з метою підвищення рівня знань населення у сфері економіки та для зручної візуалізації величезної кількості цифр. Такий контент, звичайно, не “мас маркет”, але ми й не прагнемо до нього. Налаштовані на думаючу та шукаючу аудиторію”.
У випуску проаналізовано зміну кількості населення України, поточні показники безробіття, представлено ринок праці у регіональному розрізі. Крім того, наведено показники ВВП, названо основних торгових партнерів країни, проаналізовано тенденції та плани з виплат внутрішнього та зовнішнього боргу України, а також показники роздрібу та інфляції.
Відео містить велику кількість авторських діаграм, гістограм, які зручно ілюструють основні макроекономічні тенденції.
Клуб Експертів присвячений політології, економіці, науці, футурології, містить експертні думки та аналіз обговорюваних тем.
Дане відео доступне для перегляду за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=gUs6fF–F-c
Підписатися на канал можна за посиланням Клуб експертів – YouTube
Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 27,92 грн/літр та дизпалива (ДП) – 25,16 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на середину січня.
З урахуванням граничних торгових націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не має перевищувати 32,92 грн/літр, на “звичайне” дизпаливо – 32,16 грн/літр.
Порівняно з початком січня середню ціну на бензин збільшено на 0,95 грн/літр, на ДП – на 1,34 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 березня 2022 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Державне бюро розслідувань (ДБР) здійснює розслідування у межах справи про можливі зловживання посадових осіб Фонду держмайна України під час приватизації АТ “Перший київський машинобудівний завод” (ПКМЗ, раніше – завод “Більшовик”) у Києві.
“11 січня 2022 року слідчий суддя за клопотанням сторони обвинувачення наклав арешт на 100% статутного капіталу Першого київського машинобудівного заводу з метою збереження зазначеного речового доказу”, – повідомляє пресслужба ДБР.
У бюро наголошують, що незаконне відчуження заводу з державної власності за заниженою вартістю завдало економічних збитків державним інтересам.
“Експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, використаний для визначення вартості акцій заводу, не відповідає вимогам законодавства. Це могло негативно вплинути на достовірність такої оцінки”, – зазначають у бюро.
У межах кримінального провадження за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України триває досудове розслідування. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Як повідомлялося, Фонд державного майна під час аукціону 27 жовтня продав АТ “ПКМЗ” за 1,429 млрд грн. Його викупив консорціум інвесторів, серед яких власник A Development Олексій Баранов та компанія UDP під керуванням Андрія Іванова.
Стартову ціну АТ “ПКМЗ” було встановлено на рівні 1,39 млрд грн. Згідно з приватизаційними умовами, новий власник має погасити заборгованості ПКМЗ перед трудовим колективом, держбюджетом та іншими кредиторами (на сьогодні борги налічують понад 500 млн грн), виконати чинний колективний договір і не допустити звільнення протягом визначеного строку.
Крім цього, покупцеві необхідно інвестувати в модернізацію підприємства щонайменше 57 млн грн протягом трьох років, зберегти частину виробництва, що має потенціал, на майданчику в Києві або Жашкові, або інших виробничих потужностях в Україні.
29 грудня 2021 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на придбання акцій “ПКМЗ” ТОВ “Дженерал Комерс” (Київ).
Британська Ferrexpo plc, яка контролює в Україні, зокрема, Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК та ЄГЗК), у 2021 році збільшила сумарне виробництво окатишів на 0,02% порівняно з 2020 роком – до 11,220 млн тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, за зазначений період загальне виробництво продукції, що включає випуск окатишів і товарного концентрату, зросло на 0,5% – до 11,454 млн тонн.
Водночас загальний випуск окатишів із 65%-м вмістом заліза становив 10,790 млн тонн (зростання на 0,1%). Окатиші з 62%-м вмістом заліза не випускали. Виробництво окатишів прямого відновлення заліза (Direct Reduction – DR) з 67%-м вмістом заліза становило 431 тис. тонн (зростання на 27%).
Компанія у 2021 році також виробила 234 тис. тонн товарного концентрату з 67%-м вмістом заліза (зростання на 28%).
У четвертому кварталі 2021 року загальний випуск окатишів зріс на 18% порівняно з попереднім кварталом, але впав на 1% порівняно з четвертим кварталом 2020-го – до 3,062 млн тонн. Зокрема, випущено 2,961 млн тонн окатишів із 65%-м вмістом заліза (зростання на 23% проти третього кварталу-2021 і на 1% проти четвертого 2020 року), із 62%-м вмістом окатиші не виробляли, виробництво окатишів DR із 67%-м вмістом заліза становило 101 тис. тонн (падіння на 48% проти попереднього кварталу та на 34% проти четвертого кварталу 2020-го).
Компанія також у четвертому кварталі 2021 року виробила 39 тис. тонн товарного концентрату із 67%-м вмістом заліза (падіння на 14% проти попереднього кварталу і на 52% проти четвертого кварталу-2020). Водночас уточнюється, що виробництво товарного концентрату зазвичай збігається з періодами простою огрудкувача і насамперед забезпечується інвестиціями в проект складу концентратів у 2020 році.
Загальне виробництво продукції, що включає випуск окатишів і товарного концентрату, у четвертому кварталі 2021 року зросло на 17% проти третього кварталу-2021, але знизилося на 2% проти четвертого кварталу-2020 – до 3,101 млн тонн.
У пресрелізі пояснюється, що збільшення квартального виробництва окатишів пов’язане з відновленням роботи всіх чотирьох ліній огрудкувачів після модернізації в попередніх кварталах. Водночас загальне річне виробництво окатишів у 2021 році становило 11,2 млн тонн, що відповідає рівню 2020 року, на яке вплинули збої протягом року під час модернізації грануляторів.
“Загальний обсяг продажу за весь рік становив 11,3 млн тонн, що відповідає обсягу виробництва за рік і є зниженням на 6% у річному обчисленні в результаті завершення процесу скорочення запасів у 2020 році”, – констатується в пресрелізі.
Чиста грошова позиція групи станом на 31 грудня 2021 року становила приблизно $117 млн, збільшившись з $4 млн станом на кінець 2020-го. Цей балансовий показник відображає інвестиції групи у виробництво високоякісної залізорудної продукції та високий ринковий попит на продукцію групи. Такі операційні та фінансові показники дали змогу групі оголосити 22 грудня 2021 року ще один проміжний дивіденд у розмірі 6,6 цента США на одну звичайну акцію.
“В останньому кварталі було вироблено понад 3 млн тонн окатишів з досягненням цільової продуктивності понад 12 млн тонн. За успішної модернізації низки огрудкувачів тепер ми маємо сильні позиції для розширення нашої виробничої бази у 2022 році і з погляду обсягів виробництва, і з погляду сортаменту продукції, з позитивним прогнозом щодо залізорудних окатишів преміумкласу”, – відзначив успішне завершення року виконувач обов’язків гендиректора (CEO) Джим Норт (Jim North), слова якого наводить пресслужба компанії.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2020 році збільшила сумарне виробництво окатишів на 7% порівняно з 2019 роком – до 11,218 млн тонн. Водночас загальний випуск окатишів із 65%-м вмістом заліза становив 10,780 млн тонн (зростання на 8%), з 62%-м – 98 тис. тонн (зниження на 76%), виробництво окатишів прямого відновлення заліза з 67%-м вмістом заліза становило 339 тис. тонн, 2019 року цю продукцію не випускали.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
