Транзит природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України у січні-квітні 2021 року становив 14,1 млрд куб. м, що на 9% менше, ніж за аналогічний період 2020 року (15,5 млрд куб. м), йдеться у повідомленні ТОВ “Оператор ГТС України”.
Зокрема, у західному напрямку транзитом поставлено 12,5 млрд куб. м газу (Словаччина – 8,4 млрд куб. м, Угорщина – 2,9 млрд куб. м, Польща – 1,2 млрд куб. м), у південному – 1,7 млрд куб. м (Молдова – 1,3 млрд куб. м, Румунія – 0,4 млрд куб. м).
За словами комерційного директора оператора Євгена Тодорова, ОГТСУ виставляв на аукціон із розподілу потужностей додаткові потужності на міждержавних точках входу з РФ на травень 2021 року, проте учасники ринку, зокрема російська сторона, не проявили інтерес до пропозиції.
“З урахуванням сезонного ринкового попиту на газ в ЄС і обмежених обсягів транспортування, починаючи з 1 квітня 2021 року ціна на газових хабах демонструвала зростання і з початку року до 12 травня збільшилася на 36% – до EUR26,4 за МВт-год на хабі NCG за умови постачання на добу вперед (приблизно EUR279/тис. куб. м)”, – зазначив він.
Крім того, транспортування газу з Європи до України у січні-квітні 2021 року становило 0,55 млрд куб. м, що всемеро менше, ніж за аналогічний період 2020 року (3,87 млрд куб. м). З боку Словаччини надійшло 0,07 млрд куб. м газу, Угорщини – 0,48 млрд куб. м, тоді як з боку Польщі, Румунії та Молдови газ у країну майже не завозився.
Зокрема, у режимі віртуального ревесрсу надходження газу до України становили 0,49 млрд куб. м, або майже 90% від транспортування. Надходження газу в режимі “митний склад” становило 0,08 млрд куб. м проти 1,22 млрд куб. м за аналогічний період 2020 року.
Реекспорт газу з України за чотири місяці становив 0,68 млрд куб. м, тоді як за весь минулий рік трейдери майже не замовляли послуги реекспорту.
Як повідомлялося, транзит природного газу через ГТС України у 2020 році становив 55,8 млрд куб. м, що на 37,7% менше, ніж за 2019 рік (89,6 млрд куб. м). Середньодобовий обсяг транзиту на поточний рік становив 153 млн куб. м при заброньованих 178 млн куб. м.
У 2021-2024 рр. на українському газотранспортному коридорі діє нова обов’язкова “бронь” для “Газпрому”: 40 млрд куб. м (110 млн куб. м на добу) після 65 млрд куб. м (178 млн куб. м на добу) у 2020 році.
В Одесі проходить Odessa Wine Week – велика низка заходів про вино, виноробство та еногастрономічний туризм за участю винної спільноти України та фахівців з 15 країн світу.
Вже відбулася конференція «Інноваційні інструменти у виноградарстві в умовах зміни клімату», що зібрала провідних виноградарів та енологів з України, Молдови, Франції, Італії, США. Це надзвичайно важливий для виноградарів професійний захід, в ході якого фахівці ділилися методами забезпечення сталого виноградарства, обговорювали актуальні проблеми галузі та шляхи їх вирішення.
Почав роботу Wine Future Forum – 19 травня іменитими виноробами обговорювались винні перспективи.
В дискусії під назвою «Майбутнє вина: погляд виноробів» прийняли участь: винороб в 5 поколінні, головний винороб «Chateau Changyu Moser XV» Ленц Мозер (Австрія); СЕО виноробної компанії SHABO Гіоргі Іукурідзе (Україна, Одеса); власник групи компаній Vinos de La Luz Рікардо Нуньес (Аргентина); власник крафтової виноробні Stakhovsky Wines, Перша ракетка України Сергій Стаховський (Україна, Закарпаття); виноробка, генеральний директор «PIERA 1899» П’єра Мартеллоццо (Італія).
У підсумку дуже насиченої, емоційної дискусії винороби дійшли таких висновків про майбутнє вина:
винні бренди стануть більш персоналізованими; тренди на розе і на ігристе, швидше за все, збережуться; онлайн-дегустації не зможуть замінити традиційні; в Україні буде зростати споживання українського вина (це відбудеться не завтра, але в найближчому майбутньому); виноробень в Україні стане більше.
Також 19 травня пройшли кругові дегустації вин українських виробників – учасників Всеукраїнського дегустаційного конкурсу «Odessa Wine & Spirit Awards» та проєкту «Best Riedel glass for Odessa Black variety» (проєкт по визначенню кращого зразка вина з сорту винограду Одеський чорний та підбіру для нього оптимального келиха Riedel ). Ці дегустаційні конкурси проходять в рамках Odessa Wine Week.
Рікардо Нуньес, винороб з великим досвідом, власник групи компаній Vinos de La Luz (виноробні підприємства в Іспанії, Італії, Аргентині, США) провів для представників HoReCa та ритейлу авторську дегустацію восьми вин своєї міжнародної компанії.
Працювала Експозона за участю українських винних компаній та виробників супутніх виноробству товарів, послуг та технологій.
Всі заходи проходять в залах Premier Hotel Odesa і навіть просто неба перед готелем (експозиція АГСОЛКО Україна).
20 травня Odessa Wine Week продовжує роботу.
Триває Wine Future Forum.
Закінчує роботу міжнародний симпозіум OENOVITI International Network 2021.
Ввечері відбудеться урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського дегустаційного конкурсу «Odessa Wine & Spirit Awards» (65 учасників і 305 зразків вин) та проєкту «Best Riedel glass for Odessa Black variety (32 учасника).
21 травня почнеться конференція «Еногастрономічний туризм – драйвер розвитку туристичних дестинацій».
22 травня – «Повітряна дегустація», горизонтальний політ з дегустацією на борту літака МАУ топ-5 українських вин і кулінарних спеціалітетів одеської та бессарабської кухні.
Завершиться Odessa Wine Week 23 травня гастрономічним фестивалем «Таки да, вкусно».
Міжнародна консалтингова компанія Environmental Resources Management (ERM, Британія) надасть Міністерству енергетики допомогу в реалізації програми трансформації вугільних регіонів, повідомило Міненерго, йдеться в його повідомлення на сайті.
У повідомленні зазначено, що ERM, яка спеціалізується на розробці проектів сталого розвитку, 13 травня презентувала план підготовки до пілотного проекту трансформації вугільних регіонів.
У рамках підготовки до проекту британські й українські фахівці до кінця березня 2022 року мають визначити вугільний регіон, де буде реалізовано пілотний проект, провести попередні консультації з зацікавленими сторонами та розробити безпосередньо план трансформації.
Програму, що передбачає розробку проекту справедливої трансформації одного з вугільних регіонів України, фінансує британський уряд, уточнили в Міненерго.
Як повідомлялося, у березні поточного року канадська гірничорудна компанія Black Iron, що реалізовує проект зі створення нового залізорудного виробництва в Кривому Розі (Дніпропетровська обл.), заявила про залучення компанії Environmental Resources Management (ERM) для оцінки його впливу на екологічне та соціальне середовище.
Як пояснили в Black Iron, ERM було обрано для виконання цієї роботи на підставі її високої репутації в цій галузі, яка має кілька успішних проектів, також реалізованих в Україні.
ERM має понад 140 офісів у всьому світі, штаб-квартира групи розташована в Лондоні.
У другій половині березня Міненерго, керівником якого на той момент був Юрій Вітренко, відкликало для перегляду концепцію реформування вугільної галузі, що передбачає, зокрема, приєднання перспективних шахт до ПАТ “Центренерго” з подальшою приватизацією і ліквідацію збиткових підприємств. “Щоб переконатися, що ми справді зробимо ефективну вертикально інтегровану компанію на базі “Центренерго”, – прокоментував тоді Вітренко.
Державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету перший транш дивідендів у розмірі 10 млрд грн, спрямованих на виплату акціонеру банку в особі Міністерства фінансів, повідомила прес-служба банку в п’ятницю.
Згідно з погодженою наглядовою радою банку та затвердженою урядом річною звітністю 2020 року, ПриватБанк спрямує на виплату дивідендів державі 19,4 млрд грн, що становить 80% від чистого прибутку за минулий рік (24,3 млрд грн).
Згідно зі статистикою Національного банку України, на 1 березня 2021 року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав у рейтингу 1-ше місце (561,062 млрд грн) серед 73 банків, що діяли у країні.
Ставки за гривневими кредитами банків після підвищення облікової ставки в квітні до 7,5% зросли порівняно з першою половиною квітня з 11,9% до 12,5%, тоді як зростання ставок за гривневими депозитами за аналогічний період було менш виразним і становило 0,2 процентних пункту (п.п.), повідомив голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
“Вартість гривневих корпоративних кредитів банків із 16 квітня 2021 року зросла порівняно з першою половиною квітня з 8,1% до 8,6%, за всіма кредитами в національній валюті – з 11,9% до 12,5%. Трансмісія ключової ставки НБУ у ставки банків за гривневими депозитами була менш виразною: за період після 16 квітня ставки за гривневими депозитами зросли з 4,3% до 4,5%”, – написав він у Facebook у п’ятницю.
За його словами, зростання ставок за депозитами домогосподарств, які є основним джерелом фондування банків, становило 0,1 п.п. – з 7,7% до 7,8%.
Голова Ради НБУ зазначив, що більш швидка реакція ставок за кредитами на зміну ключової ставки покращуватиме маржинальність кредитних операцій банків і сприятиме збільшенню їх процентних доходів.
Він додав, що водночас, з огляду на зниження доступності кредитних ресурсів для бізнесу та домогосподарств, це актуалізує необхідність реалізації заходів щодо поліпшення трансмісії монетарної політики та активізації кредитування.
Як повідомлялося, НБУ 15 квітня підвищив облікову ставку до 7,5% після підвищення її 4 березня до 6,5% з рівня 6%, на якому він утримував її з 12 червня 2020 року.
Грошова маса в Україні у квітні 2021 року зросла на 2% – до 1 трлн 888,6 млрд грн, свідчать попередні дані грошово-кредитної статистики на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, грошова база (резервні кошти) за минулий місяць збільшилася на 2,2% – до 621,935 млрд грн.
Центробанк також зазначив, що грошові кошти в обігу поза банками (M0) у квітні зросли на 3,6% – до 531 млрд грн.
За даними НБУ, депозитний портфель банків за минулий місяць збільшився на 1,3% – до 1 трлн 354,675 млрд грн, зокрема в національній валюті – на 1,7% (до 850,38 млрд грн), а в інвалюті він зріс на 0,7% (до 504,295 млрд грн).
Водночас кредитний портфель банків зріс на 1,8% – до 964,929 млрд грн, зокрема в іноземній – на 1,2% (до 337,973 млрд грн), а в нацвалюті – на 2,2% (до 626,957 млрд грн), свідчить звіт.
Згідно з даними центробанку, чисті міжнародні резерви у квітні зросли на 4,9% – до $17,564 млрд.
Як повідомлялося, у 2020 році грошова маса в Україні збільшилася на 28,7%, грошова база – на 24,8%, зокрема М0 – на 34,2%. Депозитний портфель банків за минулий рік збільшився на 26,7%, тоді як кредитний скоротився на 2,8%.
