Президент України Володимир Зеленський розцінює останні події навколо народного депутата України фракції “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука як виключення його з кола українських олігархів і заявляє про плани деолігархізації всіх великих українських бізнесменів.
“Уперше за багато років не збільшилася, а зменшилася кількість олігархів. Мінус Медведчук. За допомогою законних інструментів Медведчук був позбавлений можливості використовувати медіаактиви та державне майно для того, щоб відверто бити по країні й завдавати руйнівної шкоди державній безпеці. Будуть іще мінуси, поки всі олігархи не стануть просто великими бізнесменами”, – написав Зеленський у своїй коронці в журналі “Фокус” у п’ятницю.
За його словами, на прикладі Медведчука “можна побачити, що таке статус олігарха”. “Якщо в таких осіб забрати сконцентрований медіаресурс, коли в них немає вже непрозорого доступу до стратегічних активів і коли немає “даху” в Києві, більше нічого вони забрати в держави не можуть. І послаблювати державу не можуть у протистоянні за наш суверенітет. Ось у чому сенс нашої політики деолігархізації”, – написав президент.
Глава держави анонсував, що найближчим часом суспільству буде представлено фундаментальний законопроект про деолігархізацію, який зафіксує системний погляд на цю проблему.
“Нам дуже потрібні максимальна прозорість економічних відносин, недопущення деструктивних концентрацій ресурсів та рівність усіх громадян перед законом і судом. Поки цього не було, країна десятиліттями рухалася до статусу бідної в Європі. Ми це забезпечимо – і Україна зможе перейти до стабільного економічного зростання”, – резюмував Зеленський.
Як повідомлялося, 2 лютого Зеленський ввів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти нардепа фракції “ОПЗЖ” Тараса Козака, яким фактично заблокував діяльність трьох телеканалів – “112 Україна”, Newsone і ZIK, пов’язаних із Медведчуком.
РНБО 19 лютого впровадила персональні санкцій проти Медведчука і його дружини Оксани Марченко, а також пов’язаних із ними компаній, через фінансування ними тероризму, 20 лютого президент України указом ввів його в дію.
15 квітня Зеленський за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив про ініціативу щодо розробки законопроекту стосовно олігархів з метою обмеження їхнього впливу на політику й ухвалення законів в Україні.
“Я запропонував Раді національної безпеки і оборони та Офісу президента спільно з Антимонопольним комітетом розробити новий фундаментальний законопроект (такого у нас в Україні ще не було, вважаю, що на сьогодні це один із пріоритетів) про статус олігархів: що буде з такими людьми, які запроваджуватимуть санкції, як олігархи перетворюватимуться на бізнесменів”, – заявив Зеленський в ефірі телеканалу “Україна 24”.
За його словами, “впливу олігархів на Україну, на вибір України, на економіку України, на закони, на Верховну Раду допускати більше не можна”.
11 травня нардепам Медведчуку та Козаку було повідомлено про підозру в державній зраді та замаху на розкрадання національних ресурсів в окупованому РФ Криму.
Медведчук 12 травня прибув до Офісу генерального прокурора, ознайомився з копією висунутої йому підозри й заявив, що переховуватися від слідства не має наміру, а підозри є політично мотивованими. 14 травня Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Рада національної безпеки і оборони здійснить юридичну верифікацію 61 громадянина України, стосовно якого Сполучені Штати запровадили персональні санкції, і за її підсумками ухвалюватиме рішення щодо запровадження таких самих санкцій з боку України, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов у п’ятницю.
“Ми обговорили (на засіданні РНБО – ІФ) питання санкцій, які запроваджують проти громадян України Сполучені Штати. Ми до них звернулися з офіційними документами, щоб вони щодо кожного громадянина України дали вичерпні відповіді: коли і на підставі чого було запроваджено ті чи ті санкції, для реагування тут, на території України, стосовно цих усіх осіб… Якщо буде ухвалено рішення щодо запровадження санкцій на підтримку наших партнерів, після отримання всіх документів і їх обробки ми це робитимемо на території нашої країни. На сьогодні нам точно відомо про 61 громадянина України, стосовно якого США запровадили санкції”, – заявив Данілов під час брифінгу за підсумками засідання РНБО.
Він також зазначив, що Україна звертатиметься з подібним питанням і до європейських партнерів.
“У них в усіх запитуватимемо, стосовно всіх цих людей (громадян України, проти яких було запроваджено санкції – ІФ), тому що до певного часу наша країна цим питанням не займалася. Ми не з’ясовували, чому, на підставі чого і хто запроваджував ті чи інші санкції”, – наголосив секретар РНБО.
Він уточнив, що після отримання необхідної інформації та проведення відповідних процедур РНБО ухвалить окреме рішення щодо запровадження санкцій стосовно кожного громадянина України, проти якого запровадили санкції країни ЄС або США.
Пізніше, відповідаючи на запитання журналістів, Данілов розповів, що РНБО має певну інформацію щодо запровадження санкцій проти українців з боку США, зокрема й щодо нардепа Олександра Дубінського, проте, для правильного реагування на подібні випадки, РНБО має отримати “офіційні документи, офіційне підтвердження з офіційного спілкування”.
“Для того щоб здійснювати ті чи інші дії, нам потрібне офіційне листування. Ми на сьогодні перебуваємо в офіційному листуванні, тому що нам необхідно здійснити юридичну верифікацію всіх цих речей”, – резюмував Данілов.
Рада національної безпеки і оборони запроваджує персональні санкції проти деяких злодіїв у законі та іноземців, які є кримінальними авторитетами, заявив президент України Володимир Зеленський у п’ятницю.
“Завершилося чергове засідання РНБО. Його результатами стали важливі рішення для країни й, певно, серцеві напади для осіб, які роками діяли проти неї та народу. Отже: після ухвалення відповідного закону застосовано персональні санкції проти 557 злодіїв у законі; санкції також “прилетіли” до 111 іноземців, які є кримінальними авторитетами; крім того, ми порушили питання державних земель і будинків у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці, якими за часів попереднього президента за дуже символічну плату почала користуватися низка незрозумілих осіб”, – заявив Зеленський, коментуючи ухвалені під час засідання РНБО рішення, на своїй сторінці у Facebook.
Згодом, у своєму відеозверненні, глава держави наголосив, що “більшість із зазначених 557 злодіїв у законі перебуває не в Україні”.
Водночас, за словами президента, “кількість тих, хто перебуває в Україні на волі, зменшилась удвічі – із 34 до 17 осіб”.
“Сьогодні ми зробили все, аби ця цифра дорівнювала нулю. Найближчим часом і назавжди”, – додав він.
Як зазначив Зеленський, “до всіх цих осіб застосовано такі заходи: блокування активів, заборона в’їзду на територію України, відмова в наданні або скасування візи, посвідки на тимчасове чи постійне проживання, дозволу на імміграцію, відмова у продовженні строку перебування в Україні, неможливість набуття ними громадянства України та примусове видворення.
“Одним словом: тим, хто не в Україні, нема чого сюди приїжджати. Тим, хто в Україні, – нема чого тут затримуватися”, – сказав президент.
Що стосується лідерів злочинних угруповань, так званих кримінальних авторитетів, то Зеленський зазначив, що “Україна гостинна країна, але не для зазначених 111 іноземців”.
“Це кримінальні авторитети, до яких сьогодні застосовано такий самий пакет санкцій. Ми не кажемо вам “до побачення”, ми кажемо “прощавайте”, – додав він.
Як пізніше розповів секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, над формуванням списку 557 злодіїв у законі, проти яких запроваджують санкції, працювали правоохоронні органи України і кількох інших країн протягом дев’яти місяців.
“Якщо ми з вами повернемося до списку 557, то це копітка робота, яка здійснювалася протягом дев’яти місяців співробітниками СБУ, МВС, а також наших закордонних партнерів – ФБР, ЦРУ та інших інституцій, які разом із нами відпрацьовували ці процеси”, – заявив Данілов під час свого брифінгу за підсумками засідання РНБО в п’ятницю.
Уряд Литви надасть 200 тис. вакцин для країн Східного партнерства, зокрема 100 тис. вакцин для України, повідомив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.
“Уряд Литви щойно підтвердив 200 000 вакцин для країн Східного партнерства. Починаючи з України – 100 тис. вакцин, Грузії – 15 тис. і Молдови – 11 тис. Невеликий крок від Литви, сподіваюся, наші партнери в Європі приєднаються в солідарності з багатьма іншими”, – написав Ландсберґіс у Twitter у п’ятницю.
Як повідомляє агентство BNS із посиланням на прем’єр-міністра Литви Інґріду Шимоніте, йдеться про вакцину AstraZeneca, постачання заплановано на третій квартал 2021 року – до 1 жовтня.
Черкаська обласна рада звернулася до Фонду держмайна України та народних депутатів щодо урегулювання боргових зобов’язань ПрАТ «Азот» в 1,8 млрд. грн. перед ПАТ «Черкасиобленерго» через мирові угоди.
Депутати Черкаської обласної ради прийняли звернення до Фонду держмайна України та народних депутатів України(комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг)щодо урегулювання боргових зобов’язань ПрАТ «Азот» в 1,8 млрд. грн. перед ПАТ «Черкасиобленерго» шляхом заключення мирових угод.
У зверненні Черкаської облради до ФДМУ від 23.04.2021 р. зазначається, що облрада зацікавлена в стабільному та ефективному функціонуванні найбільших підприємств регіону – ПрАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго». Саме тому, враховуючи можливість відключення від постачання електроенергії «Азоту» внаслідок боргів перед «Черкасиобленерго», що може призвести до екологічної катастрофи у регіоні, депутати облради наголошують на необхідності вирішення загрозливої ситуації в найкоротші строки шляхом зваженого та комплексного підходу. (про необхідність відключення «Азоту» в лютому цього року публічно заявляв заступник голови ФДМУ Денис Кудін https://www.youtube.com/watch?v=FbiB6f4U3Ng&ab_channel=EnergoInfo)
Зокрема, Черкаська облрада вимагає провести спільну нараду за участю народних депутатів – членів Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ, Фонду держмайна, представників Черкаської держадміністрації та Черкаської облради, а також керівництва ПрАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго» з метою узгодження заходів, спрямованих на виконання зобов’язань «Азоту», а також недопущення погіршення економічної та екологічної ситуації в регіоні.
На фоні бездіяльності ФДМУ ситуацію вже взяли під контроль народні депутати. Так за словами народного депутата України, члена комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергія Нагорняка, Черкаський «Азот» готовий до поступового, згідно гарфіків, що мають бути затверджені, погашати борги.
Черкаська облрада пропонує схвалити проект платежів погашення заборгованості «Азоту» перед «Черкасиобленерго» по справах №925/965/16 та №925/819/17 терміном на 5 років з розміром щомісячних платежів не менше 20 млн. грн. за наступним графіком:
Нагадаємо, що у ході роботи з реструктуризації заборгованості «Черкасиобленерго» та ПрАТ «Азот» досягли мирових угод, згідно з якими, підприємство отримувало фінансові ресурси для погашення боргу перед ДП «Енергоринок». В результаті, ДП «Енергоринок» за цей час могло б отримати 164,5 млн. грн. Однак, дія цих мирових угод була зупинена за ініціативою Фонду держмайна. Більше того, у 2020 р. Фонд заблокував реалізацію нових домовленостей з «Азотом», згідно з якими щомісячна сума виплат за боргом з боку боржника подвоювалася до 14 млн. грн. на місяць на перші 2 роки, зростала до 20 млн. грн. щомісяця на наступні 2 роки. Таким чином, за 3 роки «Черкасиобленерго» могло б погасити свої борги перед ДП «Енергоринок», утворені попереднім керівництвом. Але й ці домовленості не знайшли підтримки ФДМУ.
ДОСЬЄ
ПАТ «Черкасиобленерго» – публічне акціонерне товариство зі штаб-квартирою в м. Черкаси, яке спеціалізується на розподілі електроенергії споживачам Черкаської області.
ФДМУ управляє 46% акцій, а ще 25% в управлінні ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна Компанія» («УкрЕСКО»). Загальна кількість співробітників складає 3,7 тис. ПАТ «Черкасиобленерго» обслуговує 631 530 споживачів, в тому числі – 616 177 побутових. ПАТ «Черкасиобленерго» за результатами 2020 р. збільшило чистий прибуток у порівнянні з 2019 р. на 15% – до 12,5 млн. грн., валовий дохід на 33% – до 1,7 млрд. грн., середню зарплату на 18% – до 14,6 тис. грн.
Ініціатива Міністерства економіки та сільського господарства України запровадити державне регулювання цін на нафтопродукти на автозаправних станціях завдасть нищівного удару по легальному сектору паливного ринку, створить потужний стимул для кустарного виробництва і більш глибокого проникнення схем з відходу від оподаткування. Про це заявила Консалтингова група «А-95» за підсумками моделювання розвитку ситуації, пов’язаної з ініціативою Мінекономіки.
Експерти групи розрахували граничний рівень цін на бензин і ДП за алгоритмом міністерства, який передбачає використання європейських котирувань, поточні ставки акцизу і ПДВ, а також фіксовані значення валових націнок обсягом 5 і 7 грн/л на бензин А-95 і ДП відповідно. У подальшому отримані значення було зіставлено з фактичними цінами на АЗС у січні-квітні 2021 року. Середня розрахункова ціна на бензин А-95 склала б 28,4 грн/л, на дизельне пальне – 27,4 грн/л. Фактичний середній рівень роздрібних цін у 2021 році склав 27,4 грн/л і 26,8 грн/л. Таким чином, середні значення ринку перебували нижче від рівнів, запропонованих Мінекономіки.
Виняток склали лише 14% автозаправних станцій загальною кількістю близько 1000 одиниць, які переважно припадають на мережі OKKO, WOG, Socar і Shell. У січні-квітні ці станції були вище від розрахункового рівня Мінекономіки по бензину А-95 на 0,6-2,4 грн / л, по дизпальному – на 0,8-2,5 грн/л.
«Переважна більшість українських АЗС у 2021 році відповідали озвученим критеріям Мінекономіки, споживачі мали змогу вибирати постачальника пального у широкому ціновому діапазоні. Нам абсолютно не зрозумілі передумови запровадження держрегулювання й цілі, які ставить перед цим проєктом міністерство», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. За словами експерта, на заправних станціях, де заявлені ціни були вищими, реальна вартість нафтопродуктів була близькою до розрахункової за рахунок дисконтних програм, які передбачають знижки обсягом 2,5-3,0 грн/л.
На думку «А-95», не маючи будь-якого конструктиву, реалізація ініціативи Мінекономіки додатково стимулюватиме розвиток нелегального ринку, який уже досяг безпрецедентних масштабів. І якщо сьогодні продаж фальсифікованого пального з міні-НПЗ і нафтобаз, а також масові порушення касової дисципліни переважно фіксуються на станціях нижнього цінового сегмента, то обмеження в ціноутворенні змусять сумлінних гравців також вдатися до цієї практики. Це в свою чергу збільшить втрати держбюджету внаслідок махінацій на ринку нафтопродуктів, які в 2021 році очікуються обсягом не менше 22 млрд грн.
«На торгівлі фальсифікатом і на схемах ухиляння від оподаткування тіньовики отримують перевагу від 3 до 12 грн/л і збільшують обсяги продажів. Водночас сумлінні учасники ринку змушені збільшувати торговельні націнки, щоб компенсувати відтік реалізації. Держрегулювання лише посилить цю ситуацію, вдаривши по «білому» бізнесу, і штовхне ринок у тінь ще сильніше», – заявив Сергій Куюн.
За розрахунками «А-95», у 2020 році частка роздрібних продажів через АЗС з ознаками застосування податкових схем збільшилася з 20 до 32%. На думку експертів групи, для виправлення ситуації на паливному ринку, вирівнювання цін і збільшення податкових надходжень уряду необхідно максимально активізувати роботу податкових органів. Об’єктами підвищеної уваги мають стати імпорт октанопідвищуючих компонентів для випуску бензинів як безакцизних розчинників, робота міні-НПЗ, контроль касової дисципліни й моніторинг податкового навантаження в мережах АЗС.
