Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
Ціни на нафту активно піднімаються вранці в четвер, відновлюючись після падіння до мінімумів за три тижні напередодні на даних про чергове зростання запасів палива в США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $83,55 за барель, що на $0,71 (0,86%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,62 (3,1%), до $82,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $77,17 за барель, що на $0,76 (0,99%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Минулої сесії контракт впав у ціні на $2,46 (3,1%), до $76,41 за барель, мінімуму з 10 січня.
Напередодні міністерство енергетики США повідомило, що запаси нафти в країні минулого тижня збільшилися на 4,14 млн барелів. Зростання показника фіксується протягом шести тижнів поспіль. Опитані Bloomberg аналітики очікували зниження запасів нафти на 1 млн барелів.
Тим часом товарні резерви бензину зросли на 2,58 млн барелів, дистилятів – на 2,32 млн барелів. Експерти чекали збільшення запасів бензину на 2 млн барелів і скорочення запасів дистилятів на 1,5 млн.
“Дані Міненерго вказали на несподіване зростання запасів усіх видів палива”, – сказав керуючий партнер Tyche Capital Advisors Тарік Захір. Слабкість нафтового ринку цілком може тривати, і додаткові зниження стануть можливістю для відкриття довгих позицій, додав він.
Також у середу стало відомо, що міністри моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC), розглянувши дані щодо видобутку за листопад і грудень 2022 року, рекомендували не міняти квоти на нафтовидобуток. Наступне засідання JMMC заплановано на 3 квітня 2023 року.
Крім того, ключовою подією для світових ринків стало перше цього року засідання Федеральної резервної системи. Федрезерв очікувано підвищив ключову відсоткову ставку на 25 базисних пунктів і повідомив, що чекає нових підйомів ставки з метою повернення інфляції до цільового рівня у 2%.
“Ці заяви прозвучали досить по-яструбиному”, – зазначив Захір з Tyche Capital.
Ціни на золото і срібло, як очікується, зростуть у 2023 році на тлі ослаблення долара США і пом’якшення грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи, вважають аналітики.
Щорічне опитування London Bullion Market Association (LBMA), в якому взяли участь 30 аналітиків, вказало на обережний оптимізм щодо цін на ці метали. Експерти очікують, що золото і срібло в середньому будуть дорожчими на 3,3% і 8,8% до кінця поточного року порівняно з 2022 роком.
Серед ключових чинників, які можуть спровокувати зростання цін, 43% опитаних назвали зниження долара США і монетарну політику ФРС, тоді як 14% – інфляцію, а 11% – геополітичні чинники.
Середня ціна золота, згідно з прогнозами аналітиків, складе $1859,90 за тройську унцію, проте прогнозний діапазон залишається широким: від $1594 до $2025 за унцію. Цей діапазон відповідає торішньому прогнозу, зазначає LBMA. Середня ціна золота у 2022 році становила $1800,09 за унцію.
Ціни на срібло в нинішньому році, як очікується, підвищаться до $23,65 за унцію з $21,73 за унцію в 2022 році. Нижня межа прогнозу становить $17,50 за унцію, верхня – $27.
Набагато менш оптимістично опитані аналітики налаштовані щодо цін на паладій: експерти очікують їх падіння на 14,3%, до $1809,80 за унцію у 2023 році. Середня ціна у 2022 році склала $2112,06 за унцію.
Тим часом ціни на платину, як очікується, зростуть на 12,5% у поточному році порівняно із середньою ціною за 2022 рік на рівні $1080,4 за унцію. Прогнозний діапазон становить $988-1241 за унцію.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до керівництва Грузії із закликом звільнити українського громадянина і колишнього грузинського президента Михайла Саакашвілі.
“Прямо зараз українського громадянина, колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі повільно вбивають. Сам факт того, що нам досі доводиться боротися з такою спробою де-факто публічної страти людини в Європі у XXI столітті – це ганьба!”, – написав Зеленський у своєму твітері.
У зв’язку з цим він закликав владу Грузії реалізувати зобов’язання за європейськими нормами захисту прав людини і звільнити Саакашвілі.
“З огляду на загрозу його життю, закликаю грузинську владу згадати свої зобов’язання за європейськими нормами захисту прав людини, припинити зловживання і звільнити Міхеїла! Україна запропонувала рішення. Я закликаю світ допомогти врятувати життя Михайлу і запобігти його страті”, – написав президент.
Раніше в Києві під час пресконференції з главою Австрії Александром Вон дер Белленом Зеленський продемонстрував журналістам передані йому фотографії виснаженого експрезидента Грузії та висловив упевненість у тому, що грузинське керівництво має намір убити Міхеїла Саакашвілі.
Як повідомлялося, Саакашвілі таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року. 1 жовтня його затримали в Тбілісі, після чого помістили у в’язницю в місті Руставі, де він оголосив голодування. 8 листопада його без узгодження з родичами та адвокатами перевели з в’язниці в місті Руставі в тюремну лікарню в Тбілісі (район Глдані). 20 листопада Саакашвілі перевели у військовий госпіталь у місті Горі, де він припинив голодування. 12 травня минулого року Саакашвілі помістили в цивільну клініку “Вівамед” у Тбілісі, де він перебуває і нині.
1 лютого на судовому процесі у справі про можливе відтермінування свого тюремного покарання Саакашвілі заявив через відеозв’язок, що перебуває у вкрай важкому стані і потребує необхідного лікування. Після того, як він спробував зняти майку їм показати своє виснажене тіло, відеозв’язок було перервано.
У Грузії експрезидент проходить за кількома кримінальними справами. Своє затримання він вважає незаконним, а звинувачення на його адресу сфальсифікованими.
Міністр оборони України Олексій Резніков і міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню підписали меморандум із Thales Group про постачання радіолокаційних систем GM 200 для протиповітряної оборони України.
“Разом із моїм французьким колегою Себастьяном Лекорню підписали меморандум із Thales Group про постачання радарів MG-200 для ППО України. Це обладнання допоможе нам виявляти ворожі дрони та ракети, зокрема балістичні. Наше небо буде захищене від смертоносних атак Росії”, – написав він у Twitter у середу.
Морські порти 2022 року перевалили 59 млн тонн вантажів, забезпечивши 54% експорту з країни, порівняно з показником 2021 року – 153,7 млн тонн – падіння становило 2,6 раза, йдеться в повідомленні Адміністрації морських портів України (АМПУ) у Facebook.
Згідно з ним, на експорт було відвантажено 47,8 млн тонн вантажів, що майже в 2,5 раза менше, ніж у довоєнному 2021 році, тоді як імпортовано майже в 4 рази менше – 6,2 млн тонн.
Уточнюється, що вантажообіг Одеського порту, як порівняти з показниками 2021 року, скоротився з 22,56 млн тонн до 7,69 млн тонн, порту “Південний” – з 53,47 млн тонн до 15,28 млн тонн, “Чорноморськ” – з 25,63 млн тонн до 11,76 млн тонн.
Головним чином українські порти перевалювали зернові вантажі, які забезпечили майже половину в загальному обсязі – 28,8 млн тонн, наливні вантажі склали 4,8 млн тонн.
В АМПУ наголосили на великому значенні угоди про “зернову ініціативу”, яка дала змогу розблокувати роботу портів “Великої Одеси”, і якби не дії Росії, що блокує роботу “зернового коридору”, то показники роботи в рамках угоди могли б бути вищими, зазначається в повідомленні.
Адміністрація уточнила, що з 1 серпня в рамках “зернової ініціативи” на експорт було відправлено 614 суден із 16 млн тонн агропродукції для 40 країн. З Одеського порту – 188 суден із 4,2 млн тонн, із порту “Чорноморськ” – 261 судно з 6,4 млн тонн, з порту “Південний” – 165 суден з 5,5 млн тонн.
Третина суден – 281 з 7,2 млн тонн вантажів прямувала в Азію і трохи менше – 246 суден з 6,8 млн тонн – в Європу, тоді як 87 суден з 2,1 млн тонн вирушили в Африку.
В АМПУ зазначили, що 2022 рік планувався як рік розвитку портової інфраструктури, але війна кардинально змінила плани, і в умовах блокування більшості українських портів, адміністрація сфокусувалася на розвитку транспортної логістики Дунайського регіону.
Як наслідок, обсяги вантажообробки в порту Рені зросли до 6,82 млн тонн із 1,37 млн тонн 2021 року, порту Ізмаїл – до 8,89 млн тонн із 4 млн тонн, Усть-Дунайська – до 785 тис. тонн із 64 тис. тонн, що стало найкращими результатами роботи за всі роки Незалежності.
Домогтися поліпшення результатів вдалося за рахунок розвитку державно-приватного партнерства та максимальної дерегуляції бізнесу, наголошується в повідомленні, а також за рахунок донопоглиблювальних робіт, які були проведені вперше за багато років біля глибоководних причалів Ізмаїл і Рені. Загальний обсяг експлуатаційного допоглиблення в порту Ізмаїл становив – 710 тис. куб. м, порту Рені – 130 тис. куб. м при загальному обсязі 280 тис. куб. м, який планується виконати до кінця II кварталу 2023 року. Донпоглиблювальні роботи виконувалися власними силами АМПУ за участю філії “Днопоглиблювальний флот”.
АМПУ зазначила, що незважаючи на те, що дунайські порти залучили всі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для розвитку у 2023 році є. Він буде реалізований шляхом модернізації портової інфраструктури, будівництва нових терміналів, продовження донопоглиблювальних робіт і залучення інвестицій.
