Україна, як і інші країни Європи, задекларувала прагнення повністю перейти на чисту енергію. Але в ході так званого «енергетичного переходу» природний газ і надалі відіграватиме важливу роль ще не одне десятиліття – як «перехідний паливо». Щоб не бути залежною від його постачання, Україна повинна збільшувати його видобуток, тим паче, що володіє одними з найбільших запасів газу в Європі.
Ця та інші важливі теми будуть обговорюватися на Українському газовому інвестиційному конгресі, який стартує 20 жовтня в Києві за участю бізнес-лідерів з усього світу. Напередодні Конгресу про ситуацію в галузі і перспективи – у бліц-інтерв’ю Романа Абрамовського, Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України.
«Держава готова не тільки підтримувати, але і виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би, щоб наші міжнародні партнери і інвестори почули цей меседж», – підкреслив він.
Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
Наші наміри знижувати вплив на довкілля відповідають Європейському зеленому курсу. Ми розглядаємо Україну як члена Європейської спільноти. Відтак ми поділяємо її прагнення, цінності та стандарти.
Наше міністерство виступає як рушій та рупор змін в екологічній сфері. Цього року ми підготували пропозиції по зменшенню до 2030 року на національному рівні викидів парникових газів на 65% від обсягів 1990 року. Зелений курс справить вплив на всі сектори економіки, включно з енергетикою, обробною промисловістю, транспортом, комунальним сектором, сільським господарством, лісовим господарством та поводженням з відходами.
Зокрема, для енергетичного сектору є ціль по збільшенню виробництва енергії з відновлюваних джерел (сонячної та енергії вітру). Їх частка у виробництві енергії має зрости до 17% у 2030 році та до 25% у 2035 році, що передбачено енергетичною стратегією України. Україна вже є одним з Європейських лідерів за розвитком генерації зеленої енергії і потенціал для подальшого зростання ще далеко не вичерпаний.
Нині ми також активно обговорюємо величезні перспективи України у виробництві і транспортуванні водню. А саме – Національна компанія Нафтогаз України вже планує перші пілотні проєкти у співробітництві з німецькою компанією RWE.
Поруч із розвитком зелених потужностей ми будемо виводити з експлуатації теплогенеруючі установки з вичерпаним ресурсом та передбачаємо поетапне закриття вугільних копалень. Звичайно, це супроводжуватиметься програмами трансформації вугільних регіонів.
Енергетичний перехід не може відбутись миттєво, особливо у такій великій індустріально розвиненій країні з високим рівнем енергоспоживання. Ми не зможемо повністю відмовитись від використання видобувного палива, тому, як і решта світу, ми розглядаємо газ як перехідний енергоносій. У наступні 10-15 років його роль лишатиметься важливою. По-перше, як заміна значно шкідливішому для довкілля вугілля, по-друге, аби забезпечити простір для маневру.
Україні пощастило мати одні з найбільших родовищ газу в Європі. Водночас, їх потенціал не було використано повною мірою і країна втрачала як вуглеводні, так і гроші. Від призначення у 2020 році я ініціював розробку великих нафто- і газоносних ділянок, на яких до того не велося жодних робіт. Зокрема, зміг перезапустити проект з розвідки великого сектору Чорного моря. Наприкінці 2020 року Національна компанія Нафтогаз отримала ліцензії на розвідку кількох десятків ділянок. Вони мають великий потенціал і можуть відкрити нову сторінку для нафтогазової промисловості України. Про це свідчать успіхи наших сусідів – Румунії і Туреччини, – які розвідали у Чорному морі значні запаси.
Ми також започаткували розробку великих материкових нафто- і газоносних родовищ, які до того були недоступні для інвесторів; серед них – унікальне за розміром і потенціалом Юзівське родовище.
Кліматичні цілі, які ми перед собою ставимо, є амбітними та потребують величезних ресурсів. Відтак, протягом наступних 10 років на фінансування проектів з декарбонізації Україна потребуватиме 102 мільярди євро капіталовкладень.
Частину з них надасть бізнес. Компанії мають скоригувати свої плани розвитку аби адаптуватись до зеленого курсу та декарбонізації. Їм потрібно зрозуміти, що це більше не річ, яку непогано би мати, а річ яку мати обов’язково для їх подальшого сталого розвитку.
Частину витрат покриватиме держава. Наприклад, шляхом прямих позик бізнесу за прийнятними відсотковими ставками аби підприємства могли запровадити заходи з декарбонізації.
Водночас, ми дуже обмежені у своїх внутрішніх ресурсах, і я постійно наголошую на цьому під час зустрічей з іноземними партнерами, зокрема, з послами країн Великої сімки. Через це ми розраховуємо на зовнішні інвестиції і активно працюємо над інформуванням інвесторів про можливості, які очікують на них в Україні. Порівняно з іншими Європейськими країнами, українська економіка потребує чи не найбільших інвестицій. Щоб привернути увагу інвесторів, ми повинні пропонувати проекти майже «під ключ» з гарантією обопільної вигоди.
Сьогодні Україна покращує інвестиційний клімат не словом, а конкретними справами. Держава готова не лише підтримувати, але й виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би щоб наші міжнародні партнери та інвестори почули цей меседж.
Без сумніву, це буде видатна, яскрава подія. Можливо уперше за багато років важливі питання енергетичної промисловості та енергетичного переходу будуть розглядатись із залученням лідерів країни, міжнародних стейкхолдерів та представників бізнесу більше ніж із 15 країн. Це буде можливість подивитись та оцінити ризики та можливості з різних сторін з різних кутів зору.
Сподіваюся, що Український газовий інвестиційний конгрес стане платформою для прийняття важливих рішень, започаткування нових проектів та напрямків співробітництва.
Також сподіваюся, що Конгрес допоможе численним інвесторам та партнерам дізнатися про ділові можливості, які існують сьогодні в Україні, а також про те що робиться аби реалізувати ці можливості якомога простіше і швидше.
Український газовий інвестиційний конгрес отримав підтримку від нашого міністерства та інших представників Уряду. Ми будемо раді зустрітись з усіма зацікавленими сторонами та будемо відкриті для дискусій з актуальних питань.
Матч-реванш чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі за версією IBF, WBA Super, WBO, IBO, українця Олександра Усика з британцем Ентоні Джошуа відбудеться в лютому-березні наступного року, підтверджує промоутер Усика Олександр Красюк.
“…приблизний час… лютий-березень – це дійсно так. І в рамках цього періоду має відбутися реванш”, – сказав Красюк на спільній з Усиком прес-конференції в Києві у вівторок.
За словами промоутера, хотілося б, щоб реванш відбувся в Україні.
“У будь-якому разі ми працюємо над тим… ми хочемо, щоб в Україні відбувалися події такого масштабу. Є купа обставин, але ми все одно зробимо те, що від нас залежить, щоб максимально скористатися такими шансами для популяризації виду спорту”, – зазначив Красюк, представивши вголос майбутню подію: “Олімпійський”. Зима. Лютий…”.
Українець Олександр Усик став володарем чемпіонських поясів за версіями IBF, WBO, WBA Super та IBO у важкій вазі (понад 90,718 кг), відібравши їх у британця Ентоні Джошуа.
Українець виграв бій, що відбувся в Лондоні на стадіоні Tottenham Hotspur, за очками одноголосним рішень всіх суддів (117-112, 116-112, 115-113).
Odesa Business Forum — постійно діюча платформа й щорічний захід, присвячений Економічної стратегії Великої Одеси — 2050.
OBF покликаний дати новий свіжий імпульс економічному та інвестиційному розвитку міста, розкрити приховані грані привабливості Одеси.
Організатором виступив Одеський діловий клуб — спільнота перших осіб середнього і великого бізнесу Одеси та Півдня України.
У події взяли участь провідні європейські експерти у сфері урбаністики, архітектури та економіки, лідери українського бізнесу, представники обласної та міської влади, а також представники інститутів розвитку й підтримання підприємців. Усього в заході взяли участь близько 500 осіб, частина з них були присутні на форумі онлайн.
Одеський діловий форум проходить уперше, надалі планується його масштабування.
Ключовими темами форуму стали: Економічна бізнес-візія міста, пошук і розширення горизонту можливостей, що дадуть змогу Одесі конкурувати за увагу, інвестиції та таланти в сучасному світі.
Ділову програму відкрила презентація Економічної бізнес-візії, яку учасникам форуму представили футуролог Андрій Длігач, співзасновник Odessa Business Club і «Охоронні пломби GST» Дмитро Казавчинський, співвласник банку «Восток» Вадим Мороховський.
Спікерами OBF, зокрема, виступили: заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан; заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков; кандидат наук, ад’юнкт-професор в галузі сталого міського розвитку, науковий співробітник Коледжу Святого Петра Оксфордського університету Влад Михненко; стратег, новатор із Гента (Бельгія), творець альтернативного бачення та концепції «Розумне місто», «Місто людей» Карл-Філіп Коенграхтс; засновник проєкту City as a LAB, один з ключових засновників Dutch Design Week, дизайнер міського середовища, головний урбаніст Ейндховена (Нідерланди) Кейс Донкерс; співзасновник шведсько-українських IT-компаній Beetroot і Beetroot Academy Андреас Фльодстром.
У рамках заходу пройшли панельні дискусії:
● «Одеса — місто-інновація. Кидаємо якір. Кейси успішної трансформації міст» (модератор панелі й голос форуму — засновник маркетингового агентства FEDORIV Андрій Федорів).
● «Місто IT і видовищ. Роль інноваційних кластерів у розвитку економіки Одеси» (модератор — засновник і глава Офісу трансформації, керуючий партнер UNIT.City Максим Бахматов). Серед спікерів — співзасновник компанії з постачання взуттєвого обладнання MSM GmbH, співзасновник Gallery Architect Group, будівельної компанії та студії дизайну Atmosphere, бренду SINOBI, голова ГО «Центр проєктних ініціатив» Олександр Верник.
● «Одеса — місто можливостей, які не бачать інші, але ми покажемо» (модератор — президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга).
Учасниками панелі стали:
― співвласник морського порту «ТІС», засновник Імпакт ХАБ Одеса, автор і інвестор концепції ревіталізації Зеленого театру, засновник Pro Bono Club Ukraine Єгор Гребенніков;
― співвласник і голова ради директорів будівельного холдингу «ЗАРС» Георгій Бочорішвілі;
― засновник групи компаній у сфері міжнародної логістики та торгівлі EnlivUA Олександр Яковенко;
― співзасновник Центру культури вина SHABO Гіоргі Іукурідзе;
― засновник і головний виконавчий директор Biosphere Corporation, власник компанії Charisma Fashion Group, співзасновник бізнес-клубу Inspira в Дніпрі Андрій Здесенко.
Як key-спікер виступив медіапідприємець Володимир Яковлєв, відомий своїми проєктами й однойменними книгами «Вік щастя».
Форум пройшов в атмосфері живого відкритого діалогу та завершився дегустацією українських вин від проєкту Odessa Wine Week і вечіркою в Mantra Beach Club.
Топменеджери українського бізнесу, державні діячі, лідери суспільної думки обговорили тему відповідальності на VII Форумі «Диригенти змін» у Києві.
23 вересня в Києві відбувся VII Форум «Диригенти змін», який об’єднав понад 300 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, суспільних та державних діячів, лідерів думок. Тема цьогорічного Форуму – «Відповідальність. Хто, як не я?», розкриттю якої було присвячено чотири панельні дискусії.
«Відповідальність безпосередньо впливає на наше щоденне життя. Її можна певним чином виміряти показниками ефективності, залученості та фінансової успішності. Поняття «відповідальність бізнесу» розширюється з плином часу. І сьогодні фінансова відповідальність – те, що притаманно за своєю сутністю бізнесу – вже доповнюється соціальною та етичною», – зазначив керівний партнер «Делойт» в Україні Сергій Кулик, відкриваючи VII Форум «Диригенти змін».
Розпочався Форум дискусією «Лідерство через відповідальність», у якій взяли участь Вячеслав Климов, співзасновник компанії Нова пошта, Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України, Олена Кошарна, засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital, Ярослава Гресь, співзасновниця Gres Todorchuk, та Владислав Чечоткін, співзасновник та СЕО ROZETKA. Модерував панельну дискусію Сергій Кулик.
Панелісти поділилися баченням того, яким має бути лідер і що означає відповідальне лідерство сьогодні. «На відповідальне лідерство важливо подивитися раціонально. Я вважаю, що це має бути елемент капіталізації будь-якого бізнесу. Коли підприємці співпрацюють із суспільством, долучаються до соціальних проєктів, то капіталізація їхнього бізнесу зростає. А бізнес має бути прибутковим. До того ж, будь-яка компанія, котра хоче «грати у довгу» має піклуватися про людей, яким пропонує свій продукт, і про територію, на якій розвивається», – зазначив Вячеслав Климов.
Учасники заходу мали змогу взяти участь у голосуванні та висловити свою думку щодо того, чи існує сьогодні в суспільстві запит на відповідальне лідерство. Так, 55% аудиторії відповіли, що такий запит існує і він дуже гострий; 40% висловилися, що запит є, але він помірний; майже 4% упевнені, що на часі інші проблеми, а менше 1% вважають, що в Україні вже все гаразд з відповідальним лідерством.
На думку Владислава Чечоткіна, відповідальний лідер – це насамперед передбачуваний і послідовний бізнесмен та керівник. «Це людина, яка розуміє, навіщо вона створює організацію, яку мету прагне досягти, і бачить перспективу цього, а також є частиною суспільства та країни, в якій живе», – зазначив він.
«Відповідальне лідерство – це особиста відповідальність на базі своїх внутрішніх принципів», – підсумувала Олена Кошарна.
Другу панельну дискусію було присвячено відповідальності в бізнесі. А саме тому, як правильно ділитися відповідальністю з іншими. До обговорення долучилися Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP, Світлана Панаіотіді, членкиня Наглядової ради «Прозорро.Продажі», Філіпп Грушко, член Наглядової ради ТІС, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ. Модератором став партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні Єгор Григоренко. Презентуючи тему панельної дискусії, він зазначив, що, не дивлячись на традицію українських керівників бізнесу концентрувати всю відповідальність у своїх руках, за останні роки можна спостерігати тенденцію ділитися нею з командою. Чи є це ознакою дорослості?
З тим, що СЕО бізнесу мають делегувати відповідальність, погоджується і Філіпп Грушко. «Якщо люди розуміють, що вони ні за що не відповідають – це демотивує», – ділиться він. На його думку, на ефективність співробітників впливає не тільки лідерство на місці, але й усвідомлення глобальної мети існування компанії. «Будь-якому лідеру важливо пояснити співробітникам, чим важлива діяльність компанії з погляду сталого розвитку та приналежності до чогось більшого. Коли ти кажеш, що «якщо ми не доставимо, то не буде хліба в країні», то це працює краще, ніж KPI», – зазначив Філіпп Грушко.
Сергій Детюк, гендиректор Metinvest Digital, вважає, що зараз, як і раніше, керівник бізнесу відповідає за його культуру, цінності, стратегію, досягнення бізнес-цілей та цілей сталого розвитку. Проте сьогодні фокус керівників полягає в забезпеченні максимальної гнучкості й адаптивності бізнесу. «Керівники мають забезпечувати можливості проведення швидких змін на стратегічному рівні й водночас на операційному рівні надавати команді більших повноважень із «правом на помилку» для своєчасної та відповідної реакції на нові умови», – зазначив він.
Третя панельна дискусія об’єднала спікерів темою «Відповідальність за власне життя». Про відповідальність за себе, рішення, що змінюють життя, та мотивацію до перемог говорили: Юрій Косюк, власник та голова правління МХП, Олександр Порхун, перший заступник Міністра у справах ветеранів України, Андрій Садовий, мер Львова, та Максим Крипак, український плавець, найтитулованіший учасник Паралімпіади-2020 у Токіо. Модерував дискусію Андрій Булах, заступник голови правління, директор департаменту з організаційної ефективності та управління персоналом МХП.
Учасники панельної дискусії міркували на тему того, що, зрештою, дозволяє бути успішним та максимально реалізовуватися в житті. «Усе в наших головах: і обмеження, і можливості. В бізнесі дорога складна – з вибоїнами. Але коли розумієш ціль, зупинитися неможливо. Мене, наприклад, складні речі рухають уперед, додаючи адреналіну. Знайдіть те, що вас робить щасливими, і з того живіть», – рефлексував на власне життя Юрій Косюк.
У свою чергу Андрій Садовий зазначив, що важливо не обмежуватися у власних мріях. «Бог дає кожному довжину життя, а ми вже визначаємо широту. Мрійте багато!», – підсумував він.
Четверта дискусійна панель була присвячена відповідальності перед наступними поколіннями. Подискутувати про цінності та соціальну відповідальність бізнесу прийшли Олександр Богуцький, СЕО StarLightMedia, Андрій Горохов, СЕО UMG Investments, Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України, та Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE). Модерував дискусію Роман Бондар, віцепрезидент Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA).
Так, Андрій Горохов зазначив, що усвідомлення бізнесом ризиків для суспільства та навколишнього середовища при плануванні нових проєктів – це необхідність у сучасному світі. «Коли інвестфонди чи великі компанії виходять на нові ринки, в них уже є певна репутація. І компанії, які ведуть бізнес цивілізовано, відповідають певним нормам та стандартам, – більш ніж бажані гості. Зараз бути цивілізованим бізнесом – це дбати про суспільство, ставитися відповідально до ресурсів та бути далекоглядним», – пояснив він.
Роман Бондар запропонував слухачам долучитися до обговорення й висловити свою думку шляхом голосування з питання «Хто повинен нести відповідальність за наступні покоління?». Так, 54% відповіли, що держава; 21% проголосували за бізнес; 13% вважають, що майбутні покоління попіклуються про себе самі, а ще 11% заявили, що не замислювалися над цим питанням.
У свою чергу Олександр Богуцький каже, що відповідальність за майбутнє лежить насамперед на кожному з нас. «Маєш бізнес – відповідай за себе, береш щось у природи – віддавай природі, а інакше – то хижацька експлуатація, і закінчиться тим, що майбутнього не буде. Ми у StarLightMedia автори слогану «Всі відповідальні за всіх» і вважаємо, що це ключ до всього», – заявив він.
Уже традиційно у Форуму «Диригенти змін» є соціальна складова. Цього року 10% від вартості квитків і партнерських внесків спрямовані на користь освітньої ініціативи «Навчай для України». Таким способом організаторам вдалося зібрати 250 тисяч гривень, які сприятимуть розв’язанню проблеми освітньої нерівності в Україні.
Для «Делойт» підтримка освітніх проєктів є пріоритетним напрямом стратегії корпоративної відповідальності та сталого розвитку. До 2030 року завдяки глобальній програмі Deloitte WorldClass компанія прагне змінити життя 100 млн людей у світі через підвищення якості навчання, формування професійних навичок та надання доступу до нових можливостей.
Форум «Диригенти змін» відзначався увагою до інклюзивності –простір заходу було сплановано відповідно концепції доступності, а усі панельні дискусії перекладалися жестовою мовою. Також організатори попіклувалися про безпеку – усіх учасників заходу було протестовано на COVID-19.
Партнерами VIІ Форуму «Диригенти змін» виступили:
Генеральний партнер: МХП
Офіційні партнери: Нова Пошта, SAP, Odgers Berndtson Ukraine, UMG Investments, АТІС ФАРМА
Телевізійний партнер: StarLightMedia
Інноваційний партнер: Metinvest Digital
Автомобільний партнер: Winner Group Ukraine
Алкогольний партнер: The Glen Grant
Водний партнер: Моршинська
Інклюзивний партнер: Inclusive Friendly
Головний новинний партнер – Інтерфакс-Україна
Інформаційний диригент змін – ЛІГА.net
Інформаційні партнери: Апостроф, ТОП100, Фокус, InVenture, ЛІГА:ЗАКОН, The Page
#ДиригентиЗмін2021
Про «Делойт»
«Делойт» (Deloitte) — глобальна мережа компаній, що надають послуги в сфері аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування і супутні послуги. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік компанія «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.
Наявність глобальної мережі, що охоплює понад 150 країн світу, дає змогу «Делойт» обслуговувати близько чотирьохсот з п’ятисот найбільших компаній світу за щорічним рейтингом журналу «Fortune Global»®. Близько 330 000 фахівців «Делойт» спрямовують свої професійні зусилля на здійснення впливу, що має значення.
Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також понад 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у різних галузях економіки. Детальніше: www.deloitte.ua
Найкращим стимулом вакцинуватися проти коронавірусної інфекції COVID-19 є організація вакцинації роботодавцем, переконана лідер партії “Голос” Кіра Рудик.
Як повідомляє прес-служба політсили, за словами політика, по-перше, роботодавець показує підлеглим приклад, коли вакцинується сам, а по-друге, дозвіл працювати під час локдауну імунізованим працівникам і клієнтам дав свої плоди.
Рудик зазначила, що з цим згодні й іноземні партнери України. “Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата, Спілка українських підприємців – усі говорять, що найкраще, що було зроблено з початку епідемії – це саме дозвіл працювати вакцинованим під час локдауну. І це – ініціатива “Голосу”. Це матеріальний стимул і дуже чітка вигода, адже страх залишитися без хліба наразі сильніший, ніж страх від того, що може нібито відбутися від вакцини”, – зазначила вона.
Крім того, дуже часто приклад роботодавця для його підлеглих набагато більш дієвий, навіть ніж публічні люди, сказала лідер партії. “Коли роботодавець говорить: “Якщо ми всі вакцинуємося, ми зможемо продовжити роботу”, це має більший ефект. Кроки організації спільних вакцинацій на заводах і підприємствах – це єдине і найкраще, щоб підвищити кількість щеплених із 13% до необхідних 80%. Щоб удесятеро швидше вакцинувати всіх українців, потрібно робити це через роботодавців. Це спрацює”, – зазначає Рудик.
Кабінет Міністрів доручив Міністерству молоді та спорту виплатити винагороду тренерам і спортсменам, які посіли четверте-шосте місця на літніх Олімпійських іграх у Токіо.
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу.
Так, за четверте місце спортсмени та тренери отримають 200 тис. грн, за п’яте місце – 140 тис. грн і за шосте місце – 100 тис. грн.
Зазначається, що на літній Олімпіаді в Токіо 25 українських спортсменів посіли місця з четвертого по шосте.
Як повідомлялося, збірна України зайняла 44-ту позицію в загальному медальному заліку Олімпійських ігор у Токіо. Загалом на рахунку 153 українських спортсменів 19 олімпійських медалей: одна золота, шість срібних і 12 бронзових. За загальною кількістю здобутих нагород Україна посіла 16-ту позицію в світовому рейтингу, а також перевершила результат Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро в 2016 році. Тоді українські спортсмени вибороли 11 олімпійських медалей (2 золоті, 4 срібні та 5 бронзових).
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.