Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до Закону про держбюджет-2022, якими знову дозволила державному дорожньому фонду спрямовувати кошти на дорожнє будівництво, тоді як на сьогодні вони можуть йти тільки на військові потреби і виплату боргів.
Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, за відповідний законопроєкт №7669 проголосував у вівторок 241 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів, представники фракцій “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” не голосували, утрималися або голосували проти.
“Щоб відновити зруйновані під час бойових дій дороги і мости, потрібні гроші. Наразі кошти дорожнього фонду спрямовуються передусім на виконання боргових зобов’язань. Законопроєкт, який сьогодні підтримала Рада за основу, повертає гроші за призначенням – в дорожній фонд на дороги”, – прокоментував це рішення голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, щонайменше 65 мостів між населеними пунктами потребують негайного відновлення, оскільки існує велика проблема з доставкою вантажів, зокрема гуманітарних. Крім того, сильно пошкоджені дороги в Чернігівській, Харківській, Волинській, Житомирській, Запорізькій та Київській областях.
“Коротше, відкривають можливість знову будувати дороги замість відправити гроші на армію”, – написав у телеграм-каналі депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос”, що проголосував проти.
Крім того, в першому читанні Рада проголосувала за законопроєкт (№7668) про відновлення акцизів на паливо, які є основним джерелом наповнення дорожнього фонду.
Колишній президент СРСР Михайло Горбачов помер на 92 році життя.
“Сьогодні ввечері після тяжкої та тривалої хвороби помер Михайло Сергійович Горбачов”, – повідомили у лікарні. Горбачов був єдиним в історії президентом СРСР (1990—1991).
Президент України Володимир Зеленський підписав закони у рамках “митного безвізу”.
“Щойно я підписав документи про приєднання (України) до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Вони є фактичною реалізацією “митного безвізу”. Ми зробили це в рекордний термін і абсолютно злагоджено всіма гілками влади”, – заявив Зеленський у відеозверненні.
При цьому глава держави подякував дипломатам, членам уряду та депутатам, які забезпечили такий результат.
“Україна буде повноправним членом ЄС. Ми вже ближче з Європою, ніж у попередні десятиліття”, – зазначив президент.
Місія Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ) прибула до Києва, повідомили у Міністерстві енергетики.
“Так, місія МАГАТЕ вже у Києві”, – сказали агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міненерго у вівторок.
Водночас у відомстві не повідомили про подальші плани місії “з міркувань безпеки”.
Як повідомлялося, речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив, що місія МАГАТЕ має прибути до Києва у понеділок увечері, а найближчими днями розпочати роботу безпосередньо на окупованій російськими військами Запорізькій атомній станції.
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-липні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 53,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,682 млн тонн.
При цьому у липні вироблено 224,4 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 191,8 тис. тонн, уточнив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт.
За його даними, за 7 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,3 млн. тонн.
Наразі працюють “Южкокс”, “Каметсталь” (колишній ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпроококс”), “Запоріжкокс” та коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”, де в експлуатації знаходяться коксові батареї №№1,2.
Гендиректор також повідомив, що за 7 міс.-2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 2,94 млн. тонн вугільного концентрату, у тому числі українського видобутку – 1,63 млн. тонн, з РФ імпортовано (до війни) 622,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 29,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 428,8 тис. тонн та Австралії – 126 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
