У зоопарку “XII Місяців” під Києвом народилося дитинча далекосхідного леопарда з меланізмом – рідкісним чорним забарвленням, нетиповим для цього підвиду. Самка на ім’я Гера народилася 20 серпня 2025 року, однак публічно про неї повідомили лише тепер – після того, як тварина пройшла найнебезпечніший період перших місяців життя. Про це в ексклюзивному коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” розповів директор і засновник зоопарку Михайло Пінчук.
“Це дуже рідкісний випадок. Батьки Гери – звичайні далекосхідні леопарди, жовті з чорними плямами. Чорне забарвлення – це рецесивний ген, який може не проявлятися поколіннями. Лише якщо він є і в мами, і в тата, може народитися таке чорне дитинча”, – сказав Пінчук.
За його словами, саме поява чорного леопарденяти у далекосхідного підвиду стала для парку справжньою несподіванкою. Директор пояснив, що в природі чорні далекосхідні леопарди практично не фіксувалися, що, зокрема, пов’язано з особливостями середовища їхнього існування. Якщо для джунглів темне забарвлення може бути перевагою, то на відкритих сніжних просторах воно, навпаки, робить хижака занадто помітним.
У парку кажуть, що спочатку навіть не одразу усвідомили масштаб події, адже ніхто не очікував такого народження саме від цієї пари тварин. Водночас публічно розповідати про Геру вирішили не відразу. Причина – складний початок її життя.
Як розповів Пінчук, у перші тижні після народження у дитинчати виявили бактеріальне захворювання. Через це леопарденя довелося забрати від матері і лікувати. Крім того, згодом з’ясувалося, що тварина наковталася соломи в лігві матері, і дрібні соломинки потрапили в носоглотку, що ускладнювало стан.
Ім’я Гері, за словами директора, дали ветеринари парку. Сьогодні вона вже активна, добре розвивається, лазить по деревах, грається і демонструє цілком виразні мисливські інстинкти. У її раціоні вже є м’ясо, зокрема яловичина та перепілки, а сама тварина, попри грайливість, уже проявляє характер справжнього хижака.
Пінчук із усмішкою розповідає, що з віком Гера стала настільки енергійною, що всі її ігри дедалі більше нагадують тренування до майбутнього полювання.
“Різниця між вигулюванням собаки і Гери (леопарда) в тому, що не ти її ведеш, а вона тебе. Куди вона хоче, туди ти за нею і мусиш іти. Якщо вона вирішила, що сьогодні йдемо в лісок – значить, ідемо в лісок. Якщо хоче гуляти на камінні – гуляємо на камінні”, – розповів засновник зоопарку Михайло Пінчук.
У перші місяці Геру вигулювали лише у закритих і безпечних просторах. Узимку її випускали у великий вольєр орангутанів, а згодом почали виводити на повідку територією зоопарку рано-вранці або пізно ввечері, коли там ще немає відвідувачів. За словами директора, леопарденя дуже швидко подорослішало: якщо ще недавно це було крихітне кошеня, то тепер це вже серйозний молодий хижак із гострими зубами, кігтями і повадками мисливця. Саме тому після її ігор працівникам парку доводиться міняти пошкоджений одяг, а інколи – й оновлювати все довкола.
Разом із тим історія Гери стала не лише радісною новиною для зоопарку, а й символом того, як парк намагається триматися під час повномасштабної війни. Пінчук наголосив, що сьогодні головне завдання “XII Місяців” – не розвиток чи розширення, а елементарне виживання до закінчення війни.
“Ми зараз виходимо з концепції, що нам потрібно вижити до закінчення війни. Ні про що інше мова не йде. Кількість людей у порівнянні з довоєнними роками менша, мабуть, у п’ять разів”, – сказав він.
За словами директора, після пережитої окупації Київщини парк повністю переосмислив свою систему безпеки та забезпечення. Якщо раніше основною була газова котельня, то тепер у зоопарку створено багаторівневу резервну систему: альтернативні джерела тепла, великий резервний генератор на весь парк і окремі генератори під кожну будівлю, де живуть тварини. Усе це потрібно для одного – не допустити зниження температури у вольєрах у критичний момент.
Пінчук пояснив, що частину тварин, особливо приматів і теплолюбних видів, неможливо утримувати в холоді навіть короткий час. Наприклад, приматам потрібно забезпечувати близько 20 градусів тепла, інакше вони починають хворіти. Саме тому парк уже навесні починає готуватися до наступної зими – закуповує пелети, гілки, корми, перевіряє теплі підлоги, генератори та всю інфраструктуру.
Фактично, за словами директора, сьогоднішня модель роботи зоопарку – це постійна підготовка до нової кризи. І якщо в мирний час такі речі здавалися пересторогою, то після 2022 року стали базовою умовою існування.
Окремо Пінчук торкнувся і фінансової ситуації. Він наголосив, що фактично єдиним стабільним джерелом доходу парку залишається каса – тобто квитки відвідувачів. Системної державної підтримки або відчутної міжнародної допомоги зоопарк, за його словами, не має.
“Нам допомагають наші відвідувачі. Людина, яка прийшла до нас і купила квиток, уже автоматично допомогла. Ми навіть не так просимо донати, як просимо приходити до нас”, – сказав він.
За словами засновника парку, допомога від небайдужих людей є, однак у значно менших обсягах, ніж на початку повномасштабного вторгнення, коли історія зоопарку в окупації особливо гостро зачепила багатьох українців. Сьогодні, каже він, це зрозуміло, адже країна має набагато більше критичних потреб, а пріоритетом для людей залишаються армія та фронт.
Водночас парк змушений переглядати і вартість квитків. Наразі дорослий квиток коштує 500 грн, дитячий – 350 грн, однак ціни, ймовірно, доведеться підвищувати, оскільки витрати на утримання великої кількості тварин, опалення, корми та резервні системи лише зростають.
Пінчук також розповів, що зараз у парку намагаються не робити ставки на активне розведення тварин. Якщо раніше існували відкриті кордони і можливість повноцінного обміну з іншими зоопарками світу, то тепер завезення нових тварин в умовах війни виглядає занадто ризикованим. Саме тому поповнення у парку нині радше виняток, ніж системна практика.
Разом із цим “XII Місяців” і далі залишається місцем, де можна побачити не лише Геру, а й багатьох інших знакових і рідкісних тварин. У самій розмові директор згадує, зокрема, приматів, орангутанів, великих хижаків, а також цілу інфраструктуру, створену спеціально для утримання складних і цінних видів. Саме тому кожне народження тут – це не просто новина для відвідувачів, а результат складної щоденної роботи великої команди ветеринарів, фельдшерів і доглядачів.
Окремою темою розмови стала і поведінка тварин під час війни. За словами Пінчука, якщо в перші дні повномасштабного вторгнення реакція була драматичною, то тепер більшість мешканців парку значною мірою адаптувалася до постійних загроз. На звуки вибухів вони часто реагують уже радше як на грім, хоча близькі удари, звісно, лякають і тварин, і людей.
Побачити Геру відвідувачі зможуть уже з початку квітня. У зоопарку сподіваються, що історія чорного леопарденяти стане не лише доброю новиною для Київщини, а й додатковим приводом для людей приїхати до парку та підтримати його в непростий час.
Парк “XII Місяців” у Київській області був в окупації у 2022 році й відтоді працює в умовах постійних безпекових і фінансових викликів. Народження самки далекосхідного леопарда з меланізмом у серпні 2025 року стало для парку унікальною подією, про яку публічно повідомили лише після того, як тварина пройшла критичний період виживання. Від початку квітня 2026 року Геру планують уперше показати відвідувачам.
Автор: Ольга Левкун
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввели в експлуатацію два нових блоки з видобутку залізної руди, які планують розробляти протягом весни.
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, для кожної виробничої одиниці фахівці підприємства враховують особливості залягання руди та гірничо-геологічні умови. Після аналізу даних застосовують технологічні рішення, що дозволяють забезпечити максимально ефективний видобуток.
При цьому уточнюється, що 13 березня на шахті “Ювілейна” у виробництво передали блок 110-116 у покладі “Головний” на сьомому підповерсі горизонту “мінус” 1420 м. З урахуванням особливостей масиву тут застосували класичний спосіб видобутку із використанням скреперних лебідок. Запаси блоку оцінюються у 37,2 тис. тонн, середній вміст заліза в масиві – 59,25%. Очікується, що ресурсу блоку вистачить на два місяці роботи.
Крім того, повідомляється, що на шахті ім.Фрунзе технологічні процеси – від підготовки до навантаження – здійснюються за допомогою самохідних машин. 19 березня тут зданий в експлуатацію блок 51-57, розташований у покладі “Дружба” на горизонті “мінус” 1227 м. Запаси блоку становлять 48,2 тис. тонн сировини високої якості – 62,83%, яких вистачить на три місяці стабільної роботи.
“Диференційований підхід до вибору технологій – від скреперного способу до використання самохідної техніки – дає змогу гнучко працювати у різних гірничих умовах і підтримувати стабільну якість сировини”, – констатується в інформації корпоративного видання.
З початку 2026 року на копальні “Суха Балка” ввели в роботу чотири нові виробничі одиниці із загальним запасом 258,9 тис. тонн. Зокрема, у березні на шахті “Ювілейна” ввели в експлуатацію блок 67-71 на сьомому підповерсі покладу “Шурфа” на горизонті “мінус” 1420 м.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Кількість штатних працівників у групі “Київстар” у 2025 році збільшилася на 5,9%, або на 291-го – до 5 183, більшість з них – 68% – працюють у найбільшому операторі зв’язку “Київстар”, йдеться у річному звіті групи.
Згідно з ним, “Київстар” минулого року приростив число працівників на 5,8%, або 193 – до 3 518, тоді як Kyivstar.Tech – на 11,2%, до 624, Helsi – на 17,4%, до 270, і лише в Uklon штат залишився незмінним – 768 людей.
“Загальна кількість наших співробітників станом на 31 грудня 2025 року перевищує кількість на початку війни, і ми не втратили жодного ключового співробітника внаслідок війни, незважаючи на те, що 95% наших співробітників знаходяться в Україні”, – зазначається у звіті.
Відповідно до нього, у групі за 2024 рік приріст штатних працівників склав 4,6%, або 217 людей, у тому числі у “Київстарі” – на 3,1%, або 100 людей.
Зауважується, що мережею займаються 20,7% працівників, у колцентрах працює 18%, комерційні функції виконують 14,7%, цифрові – 12,2%, фінансові – 7,6%, HR – 1%, юридичні – 0,8%, комплаєнс – 0,3%, а 21,4% займаються іншою підтримкою.
“Ми розробили внутрішні процедури для управління ризиком мобілізації критично важливих співробітників і постійно аналізуємо навантаження на персонал, щоб забезпечити безперебійність роботи”, – йдеться у звіті.
Група повідомила, що з початку війни в лютому 2022 року виплатила співробітникам 842 млн грн у вигляді надзвичайної допомоги, а також надає 77% співробітників можливість працювати в гібридному та дистанційному режимах.
Зазначається також, що група на кінець минулого року мала відносно низький рівень добровільного звільнення (розрахований як кількість співробітників, які звільнилися за власним бажанням, відносно загальної кількості співробітників), за винятком кол-центру, який значною мірою покладається на сезонних працівників – 6,5%, що лише на 0,5 відсоткового пункту більше, аніж на кінець 2024 та 2023 років.
У звіті також є інформація, що 218 співробітників є членами Профспілкового комітету первинної профспілкової організації, а переговори щодо укладення колективного договору були призупинені через війну і, як очікується, продовжаться після закінчення воєнного стану.
“Ми вважаємо, що відносини з нашими співробітниками загалом є добрими”, – підсумовує група.
Як повідомлялося, “Київстар” станом на кінець 2025 року обслуговував близько 22,4 млн абонентів мобільного та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Компанія повністю належить Kyivstar Group Ltd, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq та мажоритарним власником якої, у свою чергу, є телекомхолдинг VEON із часткою 83,6%.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
https://t.me/relocationrs/2509
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (ДЗМВ, Донецька обл.) за підсумками роботи у 2025 році наростило чистий прибуток на 6,7% у порівнянні з 2024 роком – до 16,716 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 27 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – дев’ять питань. Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради товариства за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік та розподіл прибутку, визначення основних напрямків діяльності на 2026 рік.
Акціонери також нададуть попередню згоду на вчинення товариством значних правочинів, затвердять статут, положення “Про загальні збори акціонерів” та “Про наглядову раду” товариства в новій редакції.
Крім того, збори оберуть членів наглядової ради.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, з питання порядку денного про розподіл прибутку пропонується затвердити суму чистого прибутку за 2025 рік у розмірі 16,716 млн грн, який залишити без розподілу.
Пропонується також обрати наглядову раду терміном на три роки у кількості чотирьох особ у персональному складі: Валерій Маліков, Антон Маліков, Андрій Шаповалов та Олексій Спиридонов.
Чистий прибуток ДЗМІ у 2024 році становив 15,671 млн грн, у 2023-му – 24,049 млн грн, у 2022-му – 33,832 млн грн.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для верхньої будови залізничних колій, високоміцних кріплень для будівельних і мостових конструкцій. У травні 2022 року на підприємстві було видано наказ про припинення дії трудових договорів у зв’язку з військовою агресією Росії і неможливістю здійснення виробничо-господарської діяльності. Пізніше компанія змінила юридичну адресу з Донецької області, м.Дружківка на Дніпропетровська обл., м.Дніпро.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Міжнародна консалтингова компанія Henley & Partners опублікувала рейтинг кар’єрних можливостей для експатів — Henley Opportunity Index 2026, який охоплює 15 країн із розвиненими програмами інвестиційної міграції.
Згідно з даними дослідження, до рейтингу увійшли такі країни: Швейцарія, Сінгапур, Австралія, Велика Британія, США, Канада, Австрія, Об’єднані Арабські Емірати, Нова Зеландія, Гонконг, Італія, Латвія, Мальта, Португалія та Греція.
Лідером рейтингу стала Швейцарія з підсумковим показником 86 балів зі 100. Далі йдуть Сінгапур (81), Австралія (80), Велика Британія та США (по 79), Канада (78), Австрія (69) та ОАЕ (68). Дев’яте місце розділили Гонконг та Італія (по 65 балів), а десяту позицію — Латвія та Мальта (по 62 бали).
У нижній частині списку знаходяться Португалія (61 бал) та Греція (59 балів), які замикають рейтинг.
Автори дослідження зазначають, що індекс не є глобальним порівнянням усіх країн світу, а являє собою вибірку юрисдикцій, що пропонують найбільш розвинені програми отримання посвідки на проживання або громадянства через інвестиції чи заслуги.
Рейтинг формується на основі шести рівнозначних критеріїв: рівень потенційного доходу, можливості кар’єрного зростання, доступ до роботи в провідних компаніях, якість освіти, економічна мобільність та загальний рівень комфорту проживання. Для розрахунку використовуються дані національних статистичних органів, а також міжнародних організацій, включаючи МВФ, ОЕСР та МОП, і глобальних рейтингів ринку праці.
