Як повідомляє Еxperts.news,, міжнародна група вчених встановила, що швидкість ходьби людини та частота кроків у повсякденному житті пов’язані з ризиком передчасної смерті. Аналіз даних понад 4 тис. учасників показав, що люди, які ходили швидше, в середньому мали нижчий ризик смерті протягом наступних років спостереження.
Результати дослідження опубліковано 23 жовтня 2026 року в науковому журналі JAMA Network Open. У роботі брали участь фахівці Норвезького університету науки та технологій, Університету Париж-Сіте, Університету Лестера та інших наукових установ.
Дослідження проводилося на основі британського довгострокового проєкту Whitehall II. Вчені проаналізували дані 4067 осіб, середній вік яких на момент початку спостереження становив 69,3 року. Чоловіки становили 74,4 % учасників, жінки — 25,6 %.
У 2012–2013 роках учасники проходили тестування швидкості ходьби на дистанції 2,44 метра, а також носили на зап’ясті акселерометри, що дозволяли реєструвати повсякденну рухову активність.
У середньому пристрої фіксували дані майже протягом восьми днів. Дослідники оцінювали не тільки кількість зроблених кроків, а й частоту ходьби, виражену в кроках за хвилину.
Середня швидкість учасників під час клінічного тестування становила 1,2 метра за секунду, а медіанна частота кроків у повсякденному житті — 75,3 кроки за хвилину.
Подальше спостереження за станом здоров’я тривало в середньому 11,8 року. За цей період померли 739 осіб, або 18,2% учасників дослідження.
Збільшення швидкості ходьби на 0,1 метра за секунду пов’язане зі зниженням ризику смерті на 10%
Після врахування віку, статі, освіти, куріння, вживання алкоголю, індексу маси тіла, хронічних захворювань та інших факторів дослідники виявили стійкий зв’язок між швидкістю пересування та смертністю.
Зокрема, збільшення швидкості ходьби під час клінічного тесту на 0,1 метра за секунду відповідало зниженню відносного ризику смерті протягом періоду спостереження приблизно на 10%.
При збільшенні медіанної частоти ходьби в повсякденному житті на 10 кроків за хвилину відповідний показник був нижчим на 17%.
Ще більш виражений зв’язок спостерігався під час аналізу 95-го процентиля частоти кроків, що характеризує відносно швидкі періоди ходьби людини.
Збільшення цього показника на 10 кроків за хвилину асоціювалося зі зниженням відносного ризику смерті приблизно на 19%.
Автори зазначають, що виявлені зв’язки зберігалися навіть після додаткового врахування загальної кількості кроків за день.
Таким чином, для оцінки стану здоров’я потенційно важливо враховувати не лише обсяг фізичної активності, а й темп пересування.
При цьому виявлені відсотки відображають статистичні асоціації, а не доведений вплив прискорення ходьби на тривалість життя.
«Розумні» годинники можуть стати додатковим інструментом оцінки здоров’я
Однією з основних завдань дослідження було порівняння двох методів оцінки ходьби: короткочасного клінічного тестування та вимірювання повсякденної активності за допомогою портативних електронних пристроїв.
Вчені встановили, що обидва методи демонструють порівнянну здатність розрізняти учасників із вищим і нижчим ризиком смертності.
Однак при включенні до статистичних моделей усіх відомих факторів ризику лише клінічне вимірювання швидкості ходьби забезпечувало статистично значуще додаткове поліпшення прогнозування смертності.
Дослідники вважають, що дані «розумних» годинників та інших носимих пристроїв можуть доповнювати традиційні медичні обстеження, оскільки дозволяють спостерігати за руховою активністю людини в звичайних умовах протягом кількох днів.
На відміну від короткого тесту в медичному закладі, акселерометри реєструють особливості повсякденної поведінки та можуть використовуватися для вивчення змін фізичної активності.
Водночас автори підкреслюють, що клінічна швидкість ходьби та частота кроків, виміряні носимими пристроями, не є взаємозамінними показниками.
Автори роботи відзначають низку обмежень дослідження. Зокрема, учасники були в середньому здоровішими за початкову групу спостереження, а чоловіки становили майже три чверті вибірки.
Крім того, дослідження мало спостережний характер і не передбачало експерименту, під час якого учасників спеціально навчали ходити швидше.
Тому отримані результати не дають підстав стверджувати, що просте збільшення швидкості ходьби безпосередньо знижує смертність на 10–19%.
Вища швидкість пересування може свідчити про кращий загальний стан здоров’я, фізичну підготовку та функціональні можливості організму.
Водночас дослідники вважають, що оцінка темпу ходьби може стати корисним додатковим інструментом вивчення здоров’я людей похилого віку.
Для подальшого впровадження такого підходу необхідні нові дослідження, зокрема за участю більш різноманітних груп населення та з незалежною перевіркою прогностичних моделей.
Дослідження під назвою Clinical Walking Speed, Free-Living Walking Cadence, and All-Cause Mortality опубліковано в JAMA Network Open 23 жовтня 2026 року. Головним автором роботи виступив Раян Хаддадж (Rayane Haddadj) з Норвезького університету науки та технологій. Дослідження проводилося за підтримки європейських наукових програм, зокрема Horizon Europe.
Джерело: JAMA Network Open, оригінальне дослідження від 23 жовтня 2026 року. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2026.40122.
довголіття, ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗДОРОВЯ, МЕДИЦИНА, ходьба
Related:
