АТ “Линовицький цукрокомбінат “Красний” (Чернігівська обл.), що входить до групи “Галс Агро”, планує залишити нерозподіленим збиток у розмірі 664,00 тис. грн, отриманий за результатами діяльності у 2025 році, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Відповідне питання внесено до порядку денного річних загальних зборів акціонерів, призначених на 18 квітня. Згідно з проєктом рішення, акціонери також мають намір затвердити результати діяльності за минулий рік та заслухати звіт наглядової ради.
На розгляд акціонерів також винесено питання про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів протягом року з моменту прийняття рішення. Йдеться про операції, вартість яких перевищує 25,00% вартості активів підприємства за даними останньої річної звітності, із граничною сукупною вартістю 48,80 млн грн. До переліку таких правочинів включено отримання кредитів, позик та інших банківських продуктів, передачу майна в заставу або іпотеку, надання поруки за зобов’язаннями третіх осіб, а також купівлю-продаж, оренду та лізинг майна.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, АТ “Линовицький цукрокомбінат “Красний” у 2025 році скоротило дохід на 2,67% — до 211,28 млн грн, а боргові зобов’язання зменшилися на 15,97% — до 180,13 млн грн. Активи підприємства за рік скоротилися на 18,13% і становили 159,82 млн грн, тоді як чисельність персоналу зменшилася на 6 осіб — до 151 співробітника.
АТ “Линовицький цукрокомбінат “Красний” (Чернігівська обл.) входить до складу агрохолдингу “Галс Агро” і спеціалізується на виробництві білого кристалічного цукру, меляси і жому. Поточна потужність переробки цукрових буряків – близько 2,80 тис. тонн на добу, що дозволяє підприємству в середньому переробляти 170,00 тис. тонн сировини та виготовляти понад 23,00 тис. тонн готової продукції на рік.
Бенефіціарами заводу є Сергій Кравчук, Вадим Вайспапір, Михайло Євстратов, Володимир Гавриленко та Микола Гавриленко. Основним акціонером підприємства з часткою 73,38% є ТОВ “Галс Агро”.
Українська група компаній Kormotech, виробник кормів для собак і котів, за підсумками 2025 року очікує виторг на рівні близько EUR200 млн, при цьому частка її експорту наразі становить 30%, повідомив співвласник та СЕО компанії Ростислав Вовк на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
“Ми над цим (збільшенням частки експорту – ІФ-У) на даний момент дуже сильно працюємо. Я маю впевненість, що до 2028-2029 року ми збільшимо цифру експортних продажів мінімум до 45% від нашого обороту і далі будемо рухатись. Тобто міжнародність для нас – це коли більшість доходів приносять саме закордонні ринки”, – зазначив Вовк.
За словами СЕО, компанія наразі активно розширює присутність у США. Минулого року оборот на американському ринку становив близько $4 млн, проте план на поточний рік передбачає зростання до понад $10 млн. Продукція вже представлена на майданчиках Amazon і спеціалізованому ретейлері Chewy, а також у 150 магазинах у районі Нью-Йорка та сусідніх штатів. Вовк додав, що “саме для того ми і знаходимося в Сполучених Штатах Америки, щоб розуміти, які тренди прийдуть через декілька років в Європу”.
Оцінюючи конкурентоспроможність, СЕО зауважив, що Європа наразі відстає від США в інноваціях на п’ять-сім років. Для українського бізнесу експансія є способом “відростити собі ще ноги”, щоб гарантувати стабільність компанії незалежно від внутрішньої ситуації в країні, проблем із енергоносіями чи ветеринарних ризиків.
В європейському напрямку стратегія Kormotech сфокусована на 15 країнах Центральної та Східної Європи. Пріоритетними ринками є Румунія, Болгарія та країни Балтії. Зокрема, у Литві, яку компанія вважає своїм “другим домашнім ринком” завдяки наявності там власної фабрики, виробник уже контролює 10% ринку.
Вовк назвав Болгарію та Румунію найбільш перспективними ринками регіону, оскільки вони активно зростають, а продукти компанії ідеально підходять під потреби місцевих клієнтів. За його словами, досвід в Україні дає змогу наперед розуміти кроки конкурентів та етапи розвитку цих ринків.
СЕО компанії підкреслив, що експансія на нові ринки вимагає тривалих інвестицій – від п’яти до восьми років роботи без прибутку для успішної конкуренції з мультінаціональними гігантами. Виробник продовжує інвестувати в диверсифікацію і використовує власні прибутки для розвитку у країнах ЄС.
У питаннях капіталу Kormotech розглядає виключно стратегію поглинань (acquisition) та наразі шукає відповідні таргети. Фінансування експансії здійснюється за рахунок власних коштів і кредитних ліній від ЄБРР і Райффайзен Банку. Водночас компанія залишається сімейним бізнесом: згідно з “сімейною конституцією”, залучення зовнішніх інвесторів можливе лише на міноритарну частку з обов’язковим правом її викупу власниками в майбутньому.
“Ми будуємо столітню компанію, тому не можемо дозволити собі “стріляти всюди одночасно”. Наш шлях – це побудова корпоративного управління, де акціонери мають системний контроль, а бізнес розвивається як велика сімейна структура за прикладом Mars чи Walmart. (…) Головна порада собі минулому – не очікувати дуже швидких перемог, не йти у Польщу зразу через надскладну конкуренцію на ринку дискаунтерів, не боятися помилок, бо без них неможливо досягнути того, що ми маємо зараз”, – резюмував Вовк.
Kormotech – міжнародна сімейна компанія з українським корінням, заснована у 2003 році. Виробляє корми для котів і собак під ТМ Optimeal, Club 4 Paws, Delickcious, Мяу!, Гав!, My Love. Має виробничі потужності в Україні та ЄС, асортимент налічує понад 650 позицій. Продукція компанії представлена в 55 країнах світу як під власними торговими марками, так і під торговими марками компаній-партнерів.
Згідно з оприлюдненою інформацією, стратегічна мета компанії – до 2029 року увійти до топ-30 світових виробників кормів для тварин із річною виручкою EUR500 млн, з яких EUR300 млн планується забезпечити за рахунок європейських ринків.
Український виробник меду BEEHIVE (входить в EFI Group) розглядає можливість відкриття виробничих потужностей в Європі через повернення Європейським Союзом імпортних мит на мед, що призвело до втрати близько позицій компанії в європейському ритейлі, повідомив генеральний менеджер BEEHIVE Семен Гагарін.
“Коли мито у 17,3% повернулося, ми цього не очікували. В один момент наша маржа знизилася базово на 20%, і нас почали виводити з мереж – ми залишилися лише у 10-15% від того списку ритейлерів, який мали раніше. Для нас це стало справжнім “холодним душем”, – сказав він на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
За інформацією Гагаріна, вихід на складні ринки, зокрема, у британську мережу Morrisons чи німецьку REWE, потребують суттєвої підготовки. Він підкреслив, щоб український мед потрапив на полиці мережі, виробнику доводилося пропонувати екстремальні умови. Зокрема, у Німеччині компанія була змушена забезпечити “55% маржі для мережі”, щоб отримати шанс на вхід.
Генеральний менеджер розповів, що BEEHIVE в ЄС користувалась моделлю ціноутворення “від полиці” (top-down), зважаючи на цінову політику конкурентів. За такої моделі, якщо собівартість продукту становить EUR1, ціна відвантаження в ЄС має бути на рівні EUR1,5, а фінальна ціна на полиці для споживача сягне близько EUR2,5.
“Ми завжди працюємо від полиці, від конкурента: якщо його ціна EUR3, нам треба бути трошки дешевше, щоб дати покупцеві привід проголосувати за нас своїми грошима”, – розповів він.
Оцінюючи конкурентне середовище, Гагарін зазначив, що українським виробникам доводиться змагатися з європейськими сімейними компаніями, які мають 150-річну історію. Оскільки мед великою мірою є commodity, ключовими факторами успіху стають унікальний смак або цінова перевага. Для забезпечення стабільної експансії він порадив колегам спочатку завоювати максимальну частку на локальному ринку України, щоб мати фінансовий запас для дорогих інвестицій у маркетинг і лістинг за кордоном.
Наразі компанія бачить два шляхи розвитку: або дочекатися повноправного членства України в ЄС, що усуне митні бар’єри, або локалізувати виробництво безпосередньо в Європі.
“Експорт – це дорого, експорт – це довго, експорт – це складно. Але це під силу, якщо у вас є “запас маржинальності”, ви готові інвестувати у торгові доми та наймати “нейтів-спікерів”, які будуть спілкуватися з клієнтами їхньою мовою”, – резюмував Гагарін.
EFI Group (Ефективні інвестиційні технології) заснована 2007 року, займається реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції. Більшість активів групи є експортоорієнтованими та мають міжнародну сертифікацію FSC, IFS і BRC.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод із виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-лютого 2025 року в грошовому виразі зросли на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – більш як до 39,014 млрд грн, в натуральному знизилися на 7,2% – майже до 176,866 тис. упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-лютого 2026 року становила 220,58 грн за упаковку, що на 16,67% більше, ніж за цей період роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 10,8% – до більш ніж 31,396 млрд грн, в натуральному зросли на 2,25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 138 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками двох місяців 2026 року становила 227,5 грн за упаковку, що на 8,5% більше, ніж в січні-лютому 2025 року.
Водночас аптечний продаж БАДів за перші два місяці 2026 року в грошовому виразі збільшився на 12,46%, до майже 4,6 млрд грн, а в натуральному скоротився на 17,3%, до 14,717 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 35,9% – до 309,64 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2025 року в грошовому виразі зросли на 14,23% порівняно з 2024 роком – більш як до 220,287 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,25% – майже до 1,135 млн упаковок, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2025 року становила 194,68 грн за упаковку, що на 16,86% більше, ніж роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 12,79% – майже до 170,318 млрд грн, в натуральному – знизилися на 0,2% порівняно з 2024 роком, до 808,546 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2025 року становила 210,65 грн за упаковку, що на 13% більше, ніж станом на кінець 2024 року.
Лідерами роздрібних продажів в 2025 році серед вітчизняних компаній залишається фармкомпанія “Фармак” з обсягом продажів майже 10,978 млрд грн. В ТОП-5 також увійшли фармкомпанія “Дарниця” (7,473 млрд грн), “Київський вітамінний завод” (КВЗ, майже 6,842 млрд грн), “Артеріум” (5,975 млрд грн) та “Фарма Стар/Acino” (2,9 млрд грн).
Географічна структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро
Open4Business.com.ua
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
