Швейцарська страхова компанія Chubb Ltd., основна частина операцій якої припадає на США, планує збільшити квартальні дивіденди на 5,8% – до $0,91 на акцію.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, рада директорів рекомендувала акціонерам на річних зборах схвалити такий розмір дивідендів на поточний рік.
Виплати за четвертий квартал у розмірі $0,86 на акцію відбудуться 5 квітня. Закриття реєстру акціонерів призначено на 15 березня.
Дивідендна прибутковість паперів Chubb після підвищення виплат становитиме близько 1,4% виходячи з котирувань на закриття торгів у середу ($251,96).
Ціна паперів страховика під час попередньої сесії в четвер знижується на 0,7%. Капіталізація компанії за останні три місяці збільшилася на 11,2% (до $102,2 млрд), при цьому фондовий індекс S&P 500 додав 9,3% за цей період.
Чиста імміграція 2023 року в Німеччину людей з України становила 121 тис. осіб, що майже у вісім разів менше порівняно з показником 2022 року – 960 тис., проте все ж таки більш ніж на порядок перевищує довоєнні показники: у 2019-2021 рр. чиста імміграція становила 5-7 тис. осіб на рік, повідомило Федеральне статистичне управління (Destatis) Німеччини в четвер.
На підставі спеціальної оцінки попередніх результатів статистики міграції воно уточнило, що 2023 року було зафіксовано приблизно 277 тис. іммігрантів з України та 156 тис. виїздів в Україну, тоді як 2022-го з України прибуло приблизно 1,1 млн осіб, повернулося 138 тис. осіб.
Минулого року найменшу чисту імміграцію було зафіксовано у квітні-травні – 3-3,5 тис. щомісяця завдяки зростанню тих, хто виїхав, до 15,7-16,1 тис., найбільшу – у січні-лютому, 18-18,9 тис.
У вересні та жовтні 2023 року чиста імміграція після весняно-літнього спаду зросла відповідно до 10,7 тис. і 14,1 тис. завдяки скороченню кількості тих, хто повертається до України, проте в листопаді та грудні вона знизилася відповідно до 10,6 тис. і 7,3 тис. завдяки зменшенню кількості тих, хто приїжджає, відповідно до 20,9 тис. і 17,3 тис.
Destatis зазначило, що віковий і гендерний розподіл іммігрантів з України 2023 року змінився порівняно з 2022 роком: частка жінок і дівчат серед тих, хто в’їжджає, скоротилася до 53% із 63% роком раніше, іммігрантів віком до 18 років – до 28% із 35%, водночас частка іммігрантів віком від 18 до 60 років зросла до 61% із 54%. Частка іммігрантів з України віком 60 років і старше становила 11% як у 2022, так і в 2023 рр.
Таким чином, за даними статистичного відомства, 61% іммігрантів з України з 2022 року – жінки, 34% – неповнолітні. Уточнюється, що, згідно з попередніми результатами мікроперепису, близько 40% тих, хто іммігрував до середини 2023 року, становили самотні батьки та їхні діти.
“Високий рівень імміграції з України призвів до того, що чисельність населення з українським громадянством у Німеччині збільшилася зі 138 тис. осіб у січні 2022 року до 1,15 млн осіб у жовтні 2023 року. Частка українців у загальній чисельності населення за той самий період зросла з 0,2% до 1,4%”, – вказало Destatis.
За його даними, у жовтні 2023 року громадяни України були другою за величиною групою іноземного населення в Німеччині після громадян Туреччини (1,6%, або 1,39 млн осіб).
Зазначається, що найвища частка українського населення – у Гамбурзі та Берліні: із січня 2022 року вона зросла відповідно з 0,21% до 1,67% і з 0,37% до 1,61%.
У жовтні 2023 року найбільше українців проживало в найбільш густонаселених федеральних землях: Північний Рейн-Вестфалія (234 тис.), Баварія (168 тис.), Баден-Вюртемберг (159 тис.) і Нижня Саксонія (114 тис.). Однак якщо подивитися на частку українців у загальній чисельності населення у відповідних федеральних землях, то вимальовується інша картина: окрім Гамбурга і Берліна, найбільша частка українців була також у землі Мекленбург-Передня Померанія (1,54%), Саарі (1,52%), Тюрінгії та Бремені (по 1,51%). Найменше людей проживало в Рейнланд-Пфальці, Шлезвіг-Гольштейні та Бранденбурзі (по 1,2%), за ними йшли Баварія і Північний Рейн-Вестфалія (по 1,3%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина на початок 2024 року надала статус тимчасового захисту 1 млн 251,25 тис. українських біженців і вже багато місяців лідирує за цим показником у Європі. Роком раніше їх було 936,38 тис., і тоді на першому місці ще була Польща, де такий статус мали 956,76 тис. осіб.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввів в експлуатацію в лютому дві лави з видобутку залізної руди.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, гірники шахти “Ювілейна” здали в експлуатацію два нових блоки, які забезпечать роботу підприємства найближчим часом.
Згідно із затвердженими планами на 2024 рік, введення в експлуатацію нових потужностей на шахті “Ювілейна” в лютому здали в роботу два блоки – 36-42, 3-го підповерху покладу “Гніздо” і блок 1-4 покладу “Головний” на горизонті 1420м.
Загальні запаси двох блоків становлять 332 тис. тонн рудної сировини.
Блок 36-42 вже почав видавати сиру руду, видобуток у блоці 1-4, що містить близько 220 тис. тонн рудної сировини, розпочнеться наступного тижня.
Введення в експлуатацію двох блоків забезпечить стабільну роботу шахти “Ювілейна” з видобутку руди на півроку.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
У межах перших конкурсів програми розвитку прикордонних громад NEXT Румунія-Україна на період 2021-2027 років подано 120 проєктів безповоротною вартістю EUR87 млн, повідомляє пресслужба проєкту.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, у поданих проєктах 153 партнери – з Румунії та 158 – з України.
Програма Interreg NEXT Румунія-Україна має бюджет у EUR54 млн грантових коштів, до якого буде додано національний внесок. Фінансування зможуть отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошани, Сучава і Тульча (Румунія), а також в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях (Україна).
Як повідомили у пресслужбі, у серпні 2023 року було оголошено конкурс стандартних проєктів (проєкти з інфраструктурним компонентом у розмірі мін. EUR500 тис.). EUR12,6 млн виділених на цей конкурс, буде спрямовано на інвестиції в охорону здоров’я та освіту. У рамках конкурсу було представлено 49 проєктів, грантова вартість заявок яких становить EUR60 млн.
Конкурс малих проєктів було оголошено у вересні 2023 року. Бюджет цього конкурсу становить EUR14,5 млн, які будуть спрямовані на заходи із запобігання та боротьби з кліматичними змінами, збереження біорізноманіття, охорони здоров’я, освіти та менеджменту кордонів. Було представлено 71 проєкт, загальна вартість яких становить EUR27 млн грантових коштів.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, найбільше заявок – 29 стандартних і 13 малих – подано за напрямом забезпечення рівного доступу до медичного обслуговування та підвищення стійкості систем охорони здоров’я, включно з первинною медико-санітарною допомогою, а також сприяння переходу від інституційної допомоги до сімейної.
Другий за популярністю напрям – освітній. 20 стандартних і 17 малих проєктів покликані поліпшити рівний доступ до інклюзивних і якісних послуг у сфері освіти, професійної підготовки та навчання впродовж усього життя за допомогою розвитку доступної інфраструктури.
15 малих проєктів стосувалися поліпшення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури, зокрема в міських районах; 13 малих спрямовані на запобігання ризику стихійних лих, посилення стійкості з урахуванням екосистемних підходів.
Управління прикордонними переходами стосувалися 13 поданих невеликих проєктів.
У наступний період проєкти піддаватимуться процедурі оцінки та відбору. На даному етапі відбувається детальний аналіз поданих проєктів, орієнтовно на початку літа буде представлено результати відбору, в ідеалі контракти буде підписано до першого кварталу 2025 року, однак “фактична тривалість процесу залежатиме також від якості поданих заявок та кількості необхідних роз’яснень”.
Усі подані проєкти пройдуть два етапи оцінки: прийнятність і якість. Заявки, що пройшли всі ці етапи, підлягатимуть затвердженню Моніторингового комітету (спільної структури, що складається з членів обох країн).
Фінансування отримають проєкти, які найкраще відповідатимуть вимогам Посібника заявника та які реально сприятимуть розвитку громад у прикордонному регіоні.
Interreg NEXT – програми співробітництва ЄС із сусідніми регіонами, що включають 184 регіони з населенням 260 млн осіб у 33 країнах і розташовані вздовж зовнішніх кордонів ЄС: від північної периферії до Середземноморського регіону та від Атлантики до басейну Чорного моря.
Програми співробітництва Interreg NEXT на період 2021-2027 років передбачають виділення EUR1,1 млрд з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Інструменту добросусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) та Інструменту підготовки до вступу (IPA).
Interreg NEXT, кліматичні зміни, ОСВІТА, охорона здоров'я, прикордонні громади