Міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у 2023 році наростила органічні продажі насіння соняшнику та озимого ріпаку на 30% і 80% відповідно порівняно з 2022 роком, повідомила її пресслужба.
Згідно з прес-релізом, незважаючи на скорочення посівних площ кукурудзи в Україні через воєнні дії, Corteva збільшила свою присутність у господарствах, які продовжили вирощувати цю зернобобову культуру.
Забезпеченню зростання продажів компанії сприяла ефективна пряма модель співпраці з фермерами, розгалужена мережа торговельних агентів і представників та комплексна агрономічна підтримка фермерів по всій території України. Крім того, Corteva виступила партнером ініціативи Фонду Говарда Г. Баффета з передачі додаткових насінин ріпаку, кукурудзи та соняшнику для проведення посівної малим українським сільгоспвиробникам з постраждалих територій, зазначили в компанії.
Corteva також повідомила, що, незважаючи на загальне скорочення ринку засобів захисту рослин в Україні, рівень органічних продажів компанії у 2023 році зріс на 13% порівняно з минулим роком. При цьому попит на інсектициди від Corteva зріс удвічі порівняно з 2022 роком.
“Такі результати відображають націленість компанії на забезпечення фермерів новітніми та передовими продуктами заради підвищення продуктивності агровиробництва в Україні, що задекларовано у спільній декларації між Corteva Agriscience та Міністерством аграрної політики та продовольства України щодо поглиблення та подальшого розвитку співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі”, – йдеться у повідомленні.
“Майже два роки після старту повномасштабної війни ми в Corteva працюємо з українськими фермерами пліч-о-пліч, допомагаючи розв’язувати нові виклики, що постали перед ними. Ми трансформували роботу компанії відповідно до наявних умов і навчилися працювати в режимі марафону. Фермери вважають нас своїми надійними партнерами, про що свідчить те, що кількість клієнтів залишається незмінною, незважаючи на загальне скорочення ринку. Наша команда робить усе можливе, демонструючи надзвичайну динаміку роботи вже у 2024 році”, – зазначив керуючий бізнесом Corteva Agriscience в Україні Олександр Дмитрієв.
Як повідомлялося, операційний EBITDA провідної світової агрохімічної компанії у 2023 році зріс на 5% порівняно з попереднім роком, операційний прибуток у перерахунку на акцію за той самий період зріс на 1%.
Corteva Agriscience прогнозує, що 2024 року її чисті продажі продукції становитимуть $17,4-17,7 млрд, а операційний показник EBITDA – у діапазоні від $3,5-3,7 млрд.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с.Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с.Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) планує 1 липня відкрити школу біології Bioschool у Білій Церкві (Київська обл.), де розташовані основні виробничі потужності компанії, повідомив президент і співвласник компанії, член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану (“Рада сімох”) Костянтин Єфименко.
“Наша мета: популяризувати біологію в школі; створити базу для підготовки команди України до участі в Міжнародних олімпіадах з біології; організувати місце для проведення практичного туру Всеукраїнської олімпіади з біології; стати одним із лідерів на Міжнародних олімпіадах”, – написав Єфименко у Facebook у середу.
За його словами, до 1 липня Biopharma планує створити команду з 10 найкращих викладачів у різних сферах біології, сформувати класи для теоретичних і практичних занять, наповнити їх необхідною апаратурою, зокрема pH-метрами, системами для виділення нуклеїнових кислот РНК/ДНК, біологічними, цифровими, цифровими мікроскопами, обладнанням для імуногістохімії, СО2-інкубаторами, газовими й рідинними хроматографами, кріосховищами Дьюара тощо.
Передбачається, що заняття в Bioschool будуть доступні для 30-40 найкращих учнів-біологів 8-11 класів, а для вчителів, які виховали призерів Всеукраїнської олімпіади та переможців, будуть передбачені стипендії.
У межах проєкту Bioschool – створити як продукт шкільний біологічний клас із подальшим встановленням в українських школах, а також online-лекції для вільного доступу.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні поточного року зібрала страхових премій на суму 59,7 млн грн, що на 12,5% більше за аналогічний період 2023 року.
Як уточнюється на сайті страховика, за цей період було укладено договорів у 2,5 раза більше, ніж у 2023 році, і в 2,4 раза більше, ніж у січні 2021-го.
Премії з КАСКО склали 47,723 млн грн (+0,9% до січня-2023), з ОСЦПВ – 9,667 млн грн (у 2,9 раза більше), ДМС – 1,3 млн грн (+25,8%), від інших видів страхування – 1 млн грн (+97,8%).
Як повідомлялося, у січні компанія виплатила 270,9 млн грн, що на 53,8%, або на 10,3 млн грн більше за аналогічний період 2023 року. Зокрема, виплати за КАСКО становили 26 млн грн, що на 58,4% більше, ніж за січень 2023 року, за ОСЦПВ – 2,842 млн грн (+24,3%), ДМС – 684,7 тис. грн (+21,5%), за іншими видами страхування – 257,2 тис. грн (більше в 2,8 раза).
ТДВ “Експрес Страхування” засновано в 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАвто”. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. З квітня 2012 року є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Україна в січні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні в 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 865 тонн із 2,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 57,3% – до $1,414 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (67,26% поставок у грошовому виразі), ОАЕ (14,50%) і Чехії (5,16%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна у 2023 р. скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% постачань у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт титановмісних руд на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у 2023 році зібрала 1,869 млрд грн премій, що на 46,1%, або 589,5 млн грн, більше, ніж за 2022 рік, повідомляють у пресрелізі страховика.
Найбільший приріст платежів за минулий рік було зафіксовано в сегменті страхування “Зеленої карти” в 2,2 раза, або на 266 млн грн, добровільного медичного страхування (ДМС) – на 70% (+100 млн грн) і обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) на 55% (+178 млн грн), добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) на 29% (+83 млн грн), страхування від нещасних випадків на 9% (+3 млн грн).
Компанія також повідомляє, що частка ОСЦПВ у її портфелі за підсумками 2023 року становила 27%, або 499,4 млн грн, “Зелена картка” – 26%, або 488,9 млн грн, КАСКО – 20%, або 368,5 млн грн, ДМС – 13%, або 243,3 млн грн, інші види страхування – 14%, або 268,9 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” за 2023 рік здійснила страхових виплат на суму 701,4 млн грн, що на 22% більше, ніж у 2022 році.
У сегменті КАСКО за минулий рік було врегульовано страхових випадків на суму 167,4 млн грн, або 24% загального обсягу виплат, в ОСЦПВ – 195,0 млн грн (28%), за договорами “Зеленої картки” – 109,7 млн грн (16%), на ДМС припало 21% всіх виплат і на інші види страхування 12%.
Середній термін врегулювання страхових випадків, з дати ДТП до дати оплати, за договорами ОСЦПВ становив 37 днів, за договорами КАСКО – 14 днів.
Компанія також повідомила, що згідно з аудиторським висновком фінансовий результат до оподаткування за 2023 рік склав 103,8 млн грн.
ПрАТ СК “ПЗУ Україна” працює на ринку України з 1993 року. СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Традиції Групи PZU починають з 1803 року, коли в Польщі було засновано першу страхову компанію Powszechny Zakład Ubezpieczeń Spółka Akcyjna (PZU SA).
На шести українсько-польських пунктах пропуску (ПП) триває блокада – протестувальники, польські фермери, пропускають одну-дві вантажівки на годину в обох напрямках – унаслідок цього зросло навантаження на ПП з іншими країнами, куди переорієнтувалися транспортні потоки, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону в середу.
За його словами, найскладніша ситуація на ПП “Ягодин-Дорогуськ” і “Шегині-Медика”, де протестувальники взагалі не пропускають вантажні транспортні засоби, що прямують з України в бік Польщі.
“Учора (20 лютого – ІФ-У) ситуація була інша, тому що польські фермери масштабували свої дії з блокування руху для транспортних засобів. Вони практично унеможливили рух для вантажівок за всіма напрямками, на трьох ПП “Устилуг-Зосін”, “Угринів-Довгобочів”, “Рава-Руська-Хребенне” вони обмежили рух і для інших категорій транспорту, зокрема, легкових автомобілів та автобусів, які впродовж певного часу не могли також перетнути кордон як у бік України, так і слідуючи в бік Польщі. Поступово після 16-ї години, до 18-ї – рух на цих напрямках для легкових автомобілів і автобусів нормалізувався”, – сказав Демченко.
Він також сказав, що в середу легкові автомобілі та автобуси проїжджають через заблоковані ПП без проблем.
Сумарна кількість заблокованих вантажних транспортних засобів (ТЗ) у чергах на польсько-українських пунктах пропуску (ПП) через протест польських фермерів сягнула понад 2,5 тис., уточнив речник ДПСУ.
Демченко зазначив, що робота ПП з іншими країнами відбувається у штатному режимі, але у зв’язку з тим, що водії обирають їх як альтернативу польським переходам, навантаження зростає. Зокрема, за його словами, це видно по ситуації на кордонах Словаччини та Угорщини.
“Якщо ще кілька тижнів тому черг не спостерігалося, то станом на ранок (середи) на території Словаччини навпроти пункту пропуску “Ужгород-Вишнє-Нємецьке” в чергах перебуває близько 600 вантажних транспортних засобів. На території Угорщини навпроти пункту пропуску Тиса (“Чоп – Захонь” – ІФ-У) очікують на перетин кордону близько 750 транспортних засобів”, – сказав Демченко.
Він підкреслив, що інтенсивність руху в цих пунктах пропуску відповідає пропускній спроможності кожного з них.
