Державний Ощадбанк завершив 2023 рік із 4,75 млрд грн чистого прибутку, що в 7,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в прес-релізі в понеділок.
“На фінальний обсяг чистого прибутку 2023 року суттєво вплинуло збільшення ставки податку на прибуток банківських установ (з 18% до 50%) (…), а також від’ємна переоцінка деривативів – ОВДП з індексованою вартістю в капіталі Ощадбанку на суму 2,9 млрд грн”, – пояснили у фінустанові.
Щодо облігацій в Ощадбанку наголосили, що їхня справедлива вартість перебуває під впливом зовнішніх і непідконтрольних банку чинників, як-от курс валют і відсоткові ставки.
Вказується, що доподатковий прибуток держбанку становив 9,5 млрд грн, що є історичним максимумом.
“Порівняно з торішніми показниками чистий процентний дохід Ощадбанку збільшився на 26% – до майже 19 млрд грн, чистий комісійний дохід зріс на 14% – до 7 млрд грн”, – ідеться в релізі.
Згідно з ним, в умовах девальвації національної валюти завдяки ефективному управлінню операційними витратами вдалося утримати їхній обсяг на торішньому рівні.
При цьому операційний прибуток Ощаду, до формування резервів під кредитні ризики, переоцінки деривативів і оподаткування, склав 12 млрд грн, що на 52% перевищило результат 2022 року.
Що стосується обсягу коштів клієнтів, то 2023 року він зріс на 28% – до 300 млрд грн. Банк уточнює, що приріст стабільних строкових коштів клієнтів становить 26%, а їхній обсяг сягнув 100 млрд грн.
За чотири квартали 2023 року Ощаду вдалося збільшити кредитно-інвестиційний портфель на 16% – до 263 млрд грн. Зокрема, кредити фізичних осіб зросли на 30% – до 15 млрд грн.
Вказується, що водночас держбанк підтримував стабільно високий рівень ліквідності для безперебійного здійснення всіх клієнтських платежів.
“Зважена кредитна політика з урахуванням ризиків воєнного часу та поступове звільнення нашої землі від окупантів сприяли покращенню якості кредитного портфеля Ощадбанку та розформуванню 1,4 млрд грн резервів під очікувані кредитні ризики за відсотковими активами”, – пояснюється в релізі фінустанови.
У прес-службі Ощадбанку поінформували, що банк має достатній запас ліквідності та капіталу. Згідно з наданими даними, показник адекватності регулятивного капіталу держбанку станом на 1 січня 2024 року становить 16,57% за нормативу НБУ 10%.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року збільшив випуск прокату в 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 196 тис. тонн із 74,6 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в понеділок, виплавка сталі за цей період зросла також у 2,6 раза – до 235,5 тис. тонн, чавуну – на 56,9%, до 261 тис. тонн.
У грудні-2023 на “Запоріжсталі” було вироблено 265,5 тис. тонн чавуну, 228,6 тис. тонн сталі, відвантажено 206,5 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в січні 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами з березня-2023”, – пояснюється в пресрелізі.
Як повідомляється, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
У 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Під сплату транспортного податку в розмірі 25 тис. грн в Україні 2024 року підпадають 184 моделі таких марок легкових автомобілів, як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі з посиланням на оприлюднений Міністерством економіки список.
“Укравтопром” нагадує, що під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі віком до п’яти років і вартістю від 375 мінімальних заробітних плат (наразі мінімальна зарплата – 7100 грн), тобто у 2024 році – 2 млн 662,5 тис. грн і вище.
Згідно зі списком, під сплату податку найбільше підпадає моделей автомобілів Mercedes-Benz – 66 (зокрема 13 електромобілів) і BMW – 48 моделей (зокрема п’ять електромобілів), далі йдуть Land Rover – 17 моделей (у 2023 році – 21).
Моделей автомобілів Porsche у списку 16 на відміну від 79 торік, коли вони лідирували за кількістю моделей у списку, а автомобілі Toyota залишили перелік оподатковуваних податком “на розкіш” (у 2023 році входили чотири моделі Toyota Land Cruiser).
Водночас, на відміну від минулого року, до списку увійшли Aston Martin (16 моделей із бензиновими двигунами), Audi (п’ять моделей, зокрема електромобіль RS e-tron GT), Cadillac Escalade, дві моделі Maserati та Rivian R1T.
“Укравтопром” також нагадує, що сплатити податок необхідно: фізособам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юрособам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, відображеним у річній податковій декларації.
Як повідомлялося, 2023 року під сплату транспортного податку потрапили 225 моделей автомобілів дев’яти марок (Porsche, Tesla, Toyota, Land Rover, Lexus, Bentley, Jaguar, BMW, Mercedes-Benz) вартістю від 2,51 млн грн.
ПАТ “Укрнафта” розпочинає спорудження нової похило-скерованої свердловини на північному сході країни проєктною глибиною 3314 м і прогнозним початковим дебітом нафти 26,5 тонн на добу.
Як повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook, буріння заплановано для розвідки продуктивного горизонту візейських відкладів нижнього карбону і подальшої його експлуатації.
Будувати свердловину буде підрозділ компанії – “Укрнафта Буріння” – за допомогою власного бурового верстата ZJ-40, вантажопідйомністю 225 тонн.
“Це перша з 30 бурових свердловин, які “Укрнафта” планує почати бурити із залученням власного бурового обладнання у 2024 році. Спасибі команді – геологам, буровикам, інженерам, які працюють над тим, щоб українська нафтовидобувна галузь розвивалася і приносила країні цінний ресурс”, – зазначив Корецький.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Кабінет міністрів спростив умови експорту насіння соняшнику до Болгарії та встановив автоматичний режим ліцензування замість неавтоматичного.
Згідно з повідомленням на офіційному сайті уряду, відповідне рішення ухвалено на засіданні Кабінету міністрів у п’ятницю.
“Нещодавно Республіка Болгарія погодилася лібералізувати режим ліцензування експорту одного з цих сільськогосподарських товарів, а саме насіння соняшнику. Відтепер отримання ліцензій на експорт соняшнику до Болгарії не потребуватиме узгодження Мінагрополітики та, відповідно, окремих консультацій із цією країною”, – процитувала пресслужба Кабміну заступника міністра економіки України – торгового представника Тараса Качку.
За його словами, це має спростити експорт відповідної української продукції.
Раніше з метою розблокування українського експорту агропродукції через сусідні країни ЄС уряд запровадив здійснення верифікації та узгодження (ліцензування – ІФ-У) експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі.
Найчастіше розшукують колаборантів, крадіїв та шахраїв.
Понад 7 тисяч осіб було подано у розшук торік за даними Міністерства внутрішніх справ. Найчастіше у розшук потрапляють через колабораціонізм, крадіжки та шахрайство. Більшість розшукуваних віком від 24 до 45 років.
7422 людини подано у розшук у 2023 році в Україні. Це найбільша кількість за останні п’ять років та на 40% більше, ніж у 2021 році. Напередодні повномасштабної у розшук подали 5 269 осіб за рік.
Найчастіше у розшук у 2023 році потрапляли через колабораціонізм (Ст.111-1 ККУ) — 21,7%. У топі причин,через які людину можуть внести у розшук, також крадіжки (Ст.185 ККУ) — 18,2%, державна зрада (Ст.111 ККУ) — 5,3% та шахрайство (Ст.190) — 4,8%.
44% осіб з реєстру були подані у розшук у прифронтових регіонах. Очолює антитоп Донеччина — 752 особи (10,1%), наслідують Харківщина — 696 (9.4%), Херсонщина — 637 (8.6%), Запорізька — 620 (8.4%) та Луганська області — 561 (7.6%).
Майже половина людей у розшуку переховуються від органів досудового розслідування — 3 299 осіб або ж 44%. На другому місці ті, хто переховується від суду — 2 126 людей. Трійку замикають люди, які засуджені до покарання без позбавлення волі — 1183 людини.
Дозвіл на затримання винесено по майже 18% людей у розшуку, а ще 15% мають бути під вартою.
79% осіб у розшуку — це чоловіки, жінки становлять 21% від загальної кількості у 2023 році.
Більшість людей у розшуку у 2023 році віком від 25 до 45 років. Найстаршому розшукуваному 87 років, а наймолодшому — 6 років.
Загалом станом на кінець січня 2024 року у розшуку знаходиться 55 992 осіб.
https://opendatabot.ua/analytics/person-wanted-2023
