Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” розпочав новий етап ініціативи з гуманітарного розмінування і підписав угоду з німецькою організацією DEG Impulse gGmbH про фінансування на суму EUR7,8 млн, повідомила компанія в Facebook.
Згідно із повідомленням, кошти ц межах програми develoPPP будуть спрямовані на морське та внутрішнє водне розмінування акваторій півдня України. Проєкт передбачає будівництво на власному суднобудівному заводі “Нібулону” 90-метрової морської платформи, оснащеної сучасними безпілотними підводними системами (ROV, AUV та UUS) для очищення водних шляхів.
За оцінками компанії, реалізація проєкту дасть змогу розмінувати понад 10 кв. км акваторії в Миколаївській і Херсонській областях та очистити додатково понад 13,6 тис. га сільгоспземель. Це дозволить відновити безпечну роботу для понад 200 фермерських господарств і забезпечити щорічне виробництво понад 70 тис. тонн зерна.
Крім того, ініціатива включає створення технічного сервісного центру, розгортання мобільної інфраструктури швидкого реагування та підготовку понад 60 фахівців (саперів, операторів і водолазів). Берегова база проєкту буде сертифікована за міжнародними стандартами IMAS.
“Цей новий етап не лише посилює наші технічні можливості, а й демонструє, як український бізнес може брати на себе лідерство у подоланні наслідків війни”, — підкреслила директор із взаємодії з органами влади “Нібулону” Олександра Долженкова.
Як повідомлялося, “Нібулон” активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. Компанія є сертифікованим оператором протимінної діяльності. У лютому 2026 року напрям розмінування “Нібулоні” очолив експерт із міжнародних місій у Сомалі та Лівії Всеволод Петровський.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. Навіть у воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення по Дніпру, Дунаю та Південному Бугу.
Як повідомляє Fixygen, Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, оголосив проведення загальних зборів акціонерів за підсумками роботи у 2022-2024 роках, зокрема планує затвердити порядок покриття отриманих збитків.
Згідно з оголошенням про проведення зборів 27 березня, планується, зокрема, затвердити звіти генерального директора та наглядової ради (НР) про діяльність підприємства у 2022-2024 роках, затвердження аудиторських висновків, а також припинення повноважень і обрання нового складу НР.
У проєкті рішення зборів зазначається, що отримані за ці роки збитки планується покрити за рахунок прибутків від господарської діяльності у майбутніх періодах.
В повідомленні не наводяться показники фінансової діяльності ХТЗ у 2022-2024 роках. За даними ресурсу YouControl, 2022 року завод отримав 50 млн грн збитку та 123 млн грн чистого доходу (роком раніше відповідно 138,3 млн грн та 476 млн грн), 2023 року – 14,6 млн грн чистого прибутку та 199,2 млн грн чистого доходу, 2024 року – 359 млн грн збитку та 300 млн грн чистого доходу.
Як повідомлялося, Господарський суд Харківської області 23 липня 2025 року відкрив процедуру превентивної реструктуризації приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” (ПрАТ “ХТЗ”).
Підприємство звернулося з проханням відкрити процедуру через фінансові труднощі. ХТЗ має кредиторську заборгованість на загальну суму 2,29 млрд грн, яку не може погасити, що свідчить про нестійкий фінансовий стан.
В грудні того ж року затверджено план превентивної реструктуризації, який передбачає виплату боргів протягом трьох років і трьох місяців (до 17 березня 2029р.).
Харківський тракторний завод виробляє трактори з 1931 року, у 2016 році його придбала група DCH Олександра Ярославського. У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Американська компанія Gulf має намір відкрити в Узбекистані мережу автозаправних станцій і інвестувати в авіаційну галузь. Про це повідомив віцепрезидент компанії Крейг Крамер 18 лютого у Вашингтоні на зустрічі Президента Шавката Мірзійоєва з представниками американського бізнесу та фінансових інститутів.
За його словами, упродовж найближчих двох років компанія планує запустити щонайменше 100 сучасних і зручних автозаправних станцій, що відповідатимуть західним стандартам.
«Вони будуть збудовані за західними стандартами та забезпечені високоякісним пальним. У цей період ми інвестуємо в роздрібні активи щонайменше $150 млн. Фінансування повністю забезпечене. Кожен об’єкт буде сучасним і унікальним за обсягом і дизайном», — заявив він у сюжеті програми телеканалу Узбекистан 24.
Крім того, уздовж автомагістралей планується створення транспортних центрів для туристів і транзитних перевізників.
«Ці проєкти дозволять створити щонайменше 30 нових робочих місць на кожному об’єкті. Загалом буде організовано понад 3000 нових робочих місць для громадян Узбекистану», — зазначив представник Gulf.
Крамер повідомив, що отримав пропозиції від регіонів країни щодо розвитку інфраструктури.
«Від усіх хокімів областей Узбекистану я отримав конкретні пропозиції щодо розвитку майже 200 автозаправних станцій по всій країні. Це наочно демонструє, що у вашій країні відкритий діловий клімат і високий рівень довіри до інвесторів», — розповів він.
Компанія також має намір впроваджувати сучасні технології та розвивати авіаційний напрям.
«Будуть запущені механізми, що надають сучасні зручності для роздрібних і корпоративних клієнтів. Поряд із роздрібною торгівлею ми інвестуємо і в авіаційний напрям. Через Gulf Aviation в авіаційний сектор буде спрямовано близько $50 млн інвестицій», — повідомив Крамер.
За його словами, це дозволить забезпечити стрімко зростаючу авіаційну галузь Узбекистану безпечним і стабільним паливозабезпеченням, а також налагодити надійну систему постачання для місцевих і міжнародних авіакомпаній.
Операційну базу Gulf у Центральній Азії планується розмістити в Ташкенті.
«Це стане черговим важливим кроком на шляху перетворення Узбекистану на центр регіональної логістичної та роздрібної інфраструктури», — підкреслив представник компанії.
Пальне для заправок закуповуватиметься на Республіканській товарно-сировинній біржі на загальних умовах, а також постачатиметься за імпортом.
З 21 лютого 2026 року АТ “НАЕК “Енергоатом” увійшло до балансуючої групи ТОВ “ЕА Трейд”, єдиним засновником та учасником якого є НАЕК, повідомила компанія в Телеграм-каналі у понеділок.
“З цією метою сторонами укладено договір про участь у балансуючій групі ТОВ “ЕА Трейд” відповідно до Правил ринку (…) та в установленому порядку погоджено з НЕК “Укренерго” зміну СВБ (сторони, відповідальної за баланс)”, – йдеться у повідомленні.
В “Енергоатомі” пояснили, що участь у складі балансуючої групи дозволить зменшити витрати компанії на врегулювання небалансів е/е та значно прискорити отримання коштів за небаланси, які на сьогодні оплачує оператор системи передачі “Укренерго” з багатомісячною затримкою.
Згідно з Правилами ринку, всі його учасники, крім споживачів, несуть відповідальність за свої небаланси е/е. Кожен учасник ринку зобов’язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ.
Згідно з інформацією Opendatabot, ТОВ “ЕА Трейд” засновано 23 вересня 2025 року зі статутним капіталом 50 млн грн. 100% акцій товариства належать НАЕК “Енергоатом”.
Директором “ЕА Трейд” є Віктор Качуренко, який раніше очолював ТОВ “Шелл ойл продактс Юкрейн” та “Шелл енерджі Юкрейн”, що спеціалізуються на торгівлі різними видами палива. Наразі обидві компанії перебувають у стані припинення.
Як зазначається на сайті, “ЕА Трейд”, – це сучасна компанія, що спеціалізується на торгівлі в енергетичному секторі. Її мета – забезпечити ефективну, прозору та конкурентоспроможну торгівлю електроенергією, сприяючи стабільності енергосистеми. Про імовірних учасників балансуючої групи та клієнтів компанії на сайті не йдеться.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році знизила виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн, зниження пов’язане через широкомасштабну війну, зниження забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Згідно з річним звітом групи, материнська компанія Metinvest B.V. за результатами операційної діяльності за IV кв-2025 і загалом за рік, у 4кв. виробництво чавуну на “Каметсталі” залишилось на рівні попереднього кварталу та становило 496 тис. тонн, тоді як виробництво сталі зросло на 3% – до 564 тис. тонн.
При цьому відзначається, що у 2025 року виробництво чавуну та сталі знизилось на 2% та 4%, відповідно, порівняно з попереднім роком та становило 1,782 млн тонн і 2,018 млн тонн. Незначне скорочення зумовлено проведенням капремонту доменної печі №9 на “Каметстал”і у квітні-червні 2025 року.
Також констатується, що у 4 кв-2025 обсяг випуску товарних напівфабрикатів залишився майже на рівні попереднього кварталу та становив 271 тис. тонн. Водночас виробництво товарного чавуну скоротилось на 41% внаслідок збільшення споживання у подальших переділах, що призвело до зростання обсягу випуску товарної заготовки на 8%.
У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн, через зниження виробництва сталі та зростання внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 4-кв-2025 виробництво готової продукції зросло на 4% порівняно з попереднім кварталом і становило 613 тис. тонн, через проведення планових капремонтів на перекатних заводах в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату виросло на 10%, до 291 тис. тонн, випуск довгого прокату залишився майже незмінним і становив 322 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та ефективній роботі Metinvest Trametal (Італія) та Spartan UK (Велика Британія). Виробництво довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн, через збільшення обсягів на “Каметсталі” та стабільній роботі Promet Steel (Болгарія).
У 4-му кв-2025 виробництво коксу зменшилось на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 279 тис. тонн. Загалом за минулий рік виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн у порівнянні з попереднім роком у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”. Це було частково компенсовано збільшенням випуску коксу на “Запоріжкоксі” на 23% – до 898 тис. тонн.
Також повідомляється, що у 4-му кв-2025 виробництво загального залізорудного концентрату залишилось майже на рівні попереднього кварталу та становило 3,981 млн тонн, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 4% – до 3,773 млн тонн. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 21% – до 1,339 млн тонн, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання в результаті обстрілів. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 9%, до 2,434 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн. Водночас, зупинку робіт на Інгулецькому кар’єрі, яка відбулась в липні 2024 року, було компенсовано переважно нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі. Виробництво товарної залізорудної продукції збільшилось на 3% – до 15,229 млн тонн, при цьому випуск товарних окатків зріс на 5%, тоді як випуск концентрату залишився майже незмінний.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи, розташованої на Донбасі. Згодом, на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації, виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Крім того, група знаходиться на фінальній стадії продажу United Coal Company (США). У зв’язку з цим актив було деконсолідовано, починаючи з фінансової звітності за перше півріччя 2025 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
