Клієнтський досвід більше не працює як “окрема функція”. У 2026 році він стає Total Experience – цілісним підходом, який об’єднує клієнтський досвід з досвідом бренду та співробітника, автоматизацію та користувацький досвід в одну керовану систему.
Це відповідь бізнесу на нову реальність: не наздоганяти клієнта, а передбачати його потреби, зменшувати тертя на ключових етапах взаємодії й формувати попит через продуманий досвід. Керований досвід забезпечує зростання лояльності, повторні продажі та маржинальність.
Саме цій трансформації присвячена ювілейна 20’ CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE з лейтмотивом ЗРІЛА CX-СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ від KA Group – команди, що вже 13 років поспіль створює бізнес-заходи стратегічного рівня, які формують нові правила гри для лідерів бізнесу.
Якщо ви відповідаєте за клієнтський досвід, бренд, цифрові рішення або ефективність команд, зафіксуйте цю дату:
26 лютого – 20’ CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE – єдина в Україні міжгалузева конференція для лідерів, які розвивають зрілий і людяний клієнтський досвід як систему управління.
Цю подію варто відвідати, якщо ви:
Спікери конференції:
Хайлайт події – Open Space, практичний формат, де учасники самі формують порядок денний, обирають дискусії та отримують практичні інсайти з тем, які для них справді важливі.
Реєструйтесь командами та приєднуйтесь до спільноти лідерів, які перетворюють клієнтський досвід на конкурентну перевагу та драйвер зростання бізнесу.
Також діє спеціальна пропозиція для командної участі 4 + 1
Організатор: KA Group
Офіційний партнер: Raiffeisen Bank
Контакти: info@kagroup.ua | +38 (063) 247 94 74
Детальна програма та реєстрація командами: https://kagroup.ua/cx/
Інтерфакс-Україна – головний інформаційний партнер події.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Кропивницький маслоекстракційний завод» (код ЄДРПОУ 00373869) проведе позачергові загальні збори акціонерів 16 лютого 2026 року у формі опитування (дистанційно), йдеться в повідомленні компанії.
Згідно з документом, датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 11 лютого 2026 року. Голосування буде проводитися шляхом подання бюлетенів через депозитарні установи, при цьому датою початку голосування вказано 6 лютого 2026 року, датою закінчення – 16 лютого.
До порядку денного включено два питання: затвердження регламенту роботи зборів і призначення аудитора для обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємства за 2025 рік (у проєкті рішення згадано аудиторську компанію «Кроу Україна»).
ПрАТ «Кропивницький маслоекстракційний завод» зареєстровано в Кропивницькому (вул. Урожайна, 30), основний вид діяльності – виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41). Статутний капітал – 105,53 млн грн. Виручка компанії за 2024 рік склала 698,79 млн грн, чистий фінрезультат – збиток 17,51 млн грн, активи на кінець 2024 року – 789,31 млн грн.
Служба безпеки України 10 лютого оголосила тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 3,080 млн грн.
Документи приймаються до 18 лютого.
Гірничорудні підприємства України в січні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 34,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 54,539 тис. тонн із 3 млн 132,403 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні було експортовано 2 млн 220,646 тис. тонн ЗРСС.
За перший місяць року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 35,1% – до $160,246 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (35,09% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (17,56%) і Польщі (16,89%).
Крім того, Україна за січень 2026 року імпортувала 180 тонн ЗРС на суму $26 тис. з Польщі (76,92%) та Італії (23,08%), тоді як у січні-2025 не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн. Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис. У 2023 році експорт ЗРС знизився у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Імпорт до України товарів за січень 2026 року в грошовому еквіваленті становив $6,7 млрд, тоді як у січні 2025 року цей показник був менший на 22% і становив $5,5 млрд, у січні 2024 року – $5,1 млрд, у січні 2023 року – $4,8 млрд, свідчать дані Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з опублікованими у вівторок даними в телеграм-каналі ДМС, в грошовому еквіваленті експорт товарів залишився на рівні 2025 року та становив $3,2 млрд, тоді як у 2024 році цей показник сягнув $3,4 млрд, у 2023 році – $3,1 млрд.
“При цьому оподаткований імпорт склав $4,4 млрд, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту в січні 2026 року склало $0,5/кг”, – йдеться у повідомленні.
У ДМС зазначили, що найбільше імпортували товарів до України Китай – на $1,9 млрд, Туреччина – на $703 млн, Польща – на $623 млн.
Натомість найбільше експортувалися товари до Польщі – на $358 млн, Туреччини – на $276 млн, Італії – на $232 млн.
У загальних обсягах ввезених в Україні у січні 2026 року товарів 69% серед категорій становили машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 14,8 млрд грн, або 24% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $1,1 млрд (26,6 млрд грн, або 43% надходжень), продукція хімічної промисловості – $869 млн (сплачено 7,1 млрд грн, що становить 11% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($2 млрд), метали та вироби з них ($286 млн), машини, устаткування та транспорт ($253 млн).
У ДМС додали, що у січні 2026 року від митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн грн.
В’єтнамська влада змінила практику оформлення карт тимчасового проживання (Temporary Residence Card, TRC): з лютого 2026 року подати документи безпосередньо всередині країни можна тільки за наявності візи LD2 (робота) або TT (члени сім’ї). Власники інших віз, включаючи бізнес-візи, тепер повинні спочатку пройти обов’язковий етап конвертації візи у відповідну категорію, і лише потім подаватися на TRC.
За оцінкою міжнародної консалтингової компанії Fragomen, введення додаткового кроку збільшить терміни оформлення TRC приблизно на два тижні. Експерти рекомендують спочатку отримати дозвіл на роботу (work permit), а потім оформляти в’їзну візу потрібного типу, щоб не зіткнутися із затримками при легалізації статусу.
Зміна фактично фіксує більш жорсткий «ланцюжок» міграційного контролю: дозвіл на роботу – робоча віза – карта резидента, що підвищує ризики для тих, хто в’їжджає за e-visa або бізнес-візою «на запуск», а вже потім оформляє робочі документи.
За даними Світового банку (оцінка ООН щодо міжнародної міграції), в середині 2024 року у В’єтнамі проживало близько 326,4 тис. міжнародних мігрантів (народжених за межами країни), що відповідає приблизно 0,3% населення.
При цьому за туристичними потоками В’єтнам у 2025 році прийняв рекордні 21,2 млн іноземних відвідувачів, а найбільшими ринками стали Китай (5,28 млн), Південна Корея (4,33 млн), Тайвань (1,23 млн), США (849 тис.), Японія (814 тис.), Індія (746,5 тис.), Росія (689,7 тис.), Камбоджа (687,1 тис.), Малайзія (573,7 тис.) і Австралія (548,5 тис.). Україна до цих топ-10 ринків у зведенні не входить.
