Як повідомляє Сербський Економіст, президент Чорногорії Яків Мілатович направив голові парламенту Андрії Мандичу пропозицію про внесення змін до Конституції, щоб закріпити загальне правило про неробочі неділі та дні державних та інших свят для працівників країни.
Згідно з ініціативою, пропонується доповнити ст. 64 Конституції положенням, за яким співробітники в Чорногорії не працюють у неділю і в дні свят, передбачених законом, водночас допускається можливість встановлення винятків законом для окремих видів діяльності, коли це необхідно для захисту суспільного інтересу.
В обґрунтуванні Мілатович зазначив, що Конституційний суд 28 січня 2026 року скасував як неконституційну ст. 35a закону про внутрішню торгівлю, яка обмежувала роботу торгівлі в неділю та у свята, пославшись на порушення свободи підприємництва та принципу рівності.
Мілатович також наголосив на значущості сектору торгівлі для економіки країни, зазначивши, що він, за наведеними в документі даними, забезпечує зайнятість майже 20% працівників і формує близько 14% ВВП, а права працівників повинні мати передбачувану правову основу.
https://t.me/relocationrs/2241
СК «Експрес Страхування» у 2025 році врегулювала 2442 страхові події з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на загальну суму 102,9 млн грн, що на 42% більше, ніж у 2024 році, повідомляється на її сайті.
Зазначається, що в структурі виплат протягом року були представлені як випадки відшкодування шкоди майну, так і компенсації шкоди, заподіяної здоров’ю потерпілих у межах договорів ОСЦПВ.
Компанія повідомляє, що в зазначений звітний період у 59% випадків оформлення страхової події здійснювалося за участю поліції, ще 41% – за процедурою «європротоколу».
Минулого року рівень фінансових зобов’язань у рамках ОСЦПВ ілюструють максимальні суми виплат за окремими страховими подіями. Найбільша виплата за участю поліції становила 250 тис. грн, а у випадках, оформлених за процедурою «європротоколу», – 186,2 тис. грн.
Водночас наголошується, що за підсумками 2025 року виплати з ОСЦПВ формувалися в умовах зростання обсягів врегулювання та застосування різних процедур оформлення страхових подій.
ТДВ «Експрес Страхування» засновано 2008 року за участю лідера українського автомобільного ринку – «УкрАвто Груп». Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. Представлена в більш ніж 60 точках продажів по всій Україні та має понад 100 партнерських СТО, мережу яких продовжує активно розширювати.
Реалізація проекту з розробки літієвого родовища «Добра» в Кіровоградській області дасть економіці України робочі місця і бюджетні надходження, проте максимальний ефект для економіки можливий при локалізації переробки і випуску кінцевої продукції в країні. Про це повідомляє експертно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на вченого секретаря Інституту економіки і прогнозування НАН України Володимира Хаустова.
Хаустов зазначив, що при експорті сировини або концентрату основна додана вартість буде формуватися за межами України, тоді як виробництво акумуляторів та інших продуктів на базі літію дозволило б істотно збільшити внесок проекту в розвиток економіки.
При цьому він вказав на ризики зміни кон’юнктури та технологічного переходу на альтернативні рішення для накопичувачів енергії. За його оцінкою, шлях від початку розробки родовища до випуску кінцевої продукції може зайняти близько 15 років, при цьому на ринку можуть з’явитися інші типи акумуляторів, такі як, наприклад, алюмінієво-іонні або натрієві або взагалі інші види накопичувачів енергії.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України визначив переможця конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра» за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП) – ним стала Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є Techmet і The Rock Holdings. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомляла, що проект передбачає залучення мінімум $179 млн інвестицій, включаючи $12 млн на геологорозвідку і міжнародний аудит запасів і $167 млн – на організацію видобутку і збагачення при підтвердженні промислових запасів.
Конкурс СРП по ділянці «Ділянка Добра» був оголошений у вересні 2025 року. За даними Держслужби геології та надр, ділянка площею 17,07 кв. км розташована в Кіровоградській області, спецдозвіл переможцю передбачається терміном на 50 років, а крім літію проект охоплює ряд супутніх металів.
Додатковими викликами для інвестора джерела називають структуру землеволодіння в районі родовища та екологічні процедури, включаючи необхідність нової оцінки впливу на навколишнє середовище та публічного обговорення.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір підбити підсумки роботи у 2025 році та скерувати на виплату дивідендів 89 млн 724,447 тис. грн з розрахунку 0,43 грн на одну акцію з частки прибутку за минулий рік.
Згідно з повідомленням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, річні збори акціонерів призначено на 12 березня поточного року.
У порядку денному дев’ять питань, серед яких, зокрема, розгляд звіту генерального директора товариства про фінансово-господарську діяльність за 2025р., визначення основних напрямів діяльності у 2026р, розгляд звіту наглядової ради за минулий рік, розгляд висновків аудитора, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, прийняття рішення щодо розподілу прибутку товариства. Планується прийняття рішення про виплату дивідендів та рішення про попереднє схвалення значних правочинів.
Згідно з проєктами рішень, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”, планується планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік і затвердити порядок розподілу прибутку: 89 млн 724 тис. 447,58 грн. спрямувати на виплату дивідендів з розрахунку 0,43 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам; строк виплати дивідендів – до 12 вересня 2026 р.
Решту прибутку залишити як нерозподілений прибуток, при цьому сума прибутку за 2025 рік не наводиться.
Крім того, акціонери планують попередньо схвалити вчинення товариством значних правочинів з АТ “Райффайзен Банк”. При цьому гранична сукупна вартість попередньо схвалених правочинів не може перевищувати еквівалент 1, 2 млрд грн, а строк таких зобов’язань не пізніше 1 травня 2031 року.
Планується схвалити значні правочини а саме погодити збільшення суми договорів, за яким здійснюється придбання металопродукції, з 1 млрд грн до 1,5 млрд грн. При цьому підтвердити укладення відповідних договорів та додаткових угод.
Як повідомлялось, “Стальканат” за 9 міс-2025 наростило чистий прибуток у 4,5 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 504,626 млн грн з 113,016 млн грн, підприємство за цей період наростило чистий дохід на 26,5%, до 4 млрд 33,007 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 791,920 млн грн.
Підприємство 2024 року скоротило чистий прибуток на 34% порівняно з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно наростило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн.
Середня чисельність працівників у 2024 році становила 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.
“Стальканат” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але наростив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасм у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, у Антона Михаленка (нерезидент) та Марії Кондратюк – по 24,9%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” становить 17,736 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Можливе об’єднання вежових компаній Ukraine Tower Company (UTC) та Ukrainian Network Solutions (UNS), що відповідно пов’язані із найбільшими операторами мобільного зв’язку “Київстар” та “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) призведе до монополізації та структурного перекосу телеком-ринку, заявляє їх менший конкурент ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell).
“З огляду на масштабний вплив на ринок і мільйони споживачів, розгляд угоди має відбуватися відкрито й прозоро, із залученням всіх учасників ринку та експертної спільноти”, – зауважив оператор у пресрелізі у понеділок, переданому агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку lifecell, таке об’єднання може вплинути на темпи інновацій та послабити орієнтацію на потреби абонентів.
Оператор також наголосив, що потенційна угода може загрожувати безпеці національного зв’язку загалом, а також обмежуватиме інвестиції в Україну.
“Надмірне зосередження критичної інфраструктури в одних руках може сприйматися як сигнал підвищеного ризику, стримуючи інвестиції в телекомунікаційний сектор”, – пояснює свою позицію lifecell.
У компанії підкреслили, що рішення щодо ймовірного об’єднання баштових станцій необхідно ухвалювати з урахуванням довгострокових наслідків для конкуренції, розвитку телеком-ринку та безпеки країни.
Наприкінці січня повідомлялось, що UTC – вежовий бізнес телекомунікаційного холдингу VEON, який володіє найбільшим українським оператором мобільного зв’язку “Київстар”, намагається узгодити в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) об’єднання з UNS – вежовим активом другого за величиною мобільного оператора країни – “Vodafone Україна”.
Тоді у матеріалі видання Forbes Ukraine пояснювалось, що злиття вежових компаній VEON та “Vodafone Україна” може бути пов’язано із бажанням подальшого їх продажу третій стороні за більш вигідними умовами, ціна може становити $300 млн.
За підрахунками Forbes Ukraine, виторг UNS за дев’ять місяців 2025-го сягнув 528,8 млн грн, річна EBITDA – близько $15 млн, UTC – відповідно 2,1 млрд грн та $50–60 млн.
Водночас, вежовий актив має й lifecell: за даними ресурсу YouControl, його виручка за 9 місяців 2025 року становив 461,0 млн грн, чистий прибуток – 202,2 млн грн.
Згідно з даними регулятора НКЕК, трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за 9 місяців 2025 року в Україні зі значним відривом сформували мобільні оператори “Київстар” – 32,35 млрд грн, “Vodafone-Україна” – 18,88 млрд грн та lifecell з групи DVL – 11,58 млрд грн.
Центренерго розгляне зміну наглядової ради на позачергових зборах акціонерів
За даними Fixygen, ПАТ «Центрэнерго» (код ЄДРПОУ 22927045) проводить 9 лютого 2026 року позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення Фонду держмайна України.
Згідно з документами, на порядок денний винесено внесення змін до статуту компанії, а також зміни до положень про наглядову раду та про принципи формування наглядової ради. Крім того, акціонери планують розглянути питання про припинення повноважень голови та членів наглядової ради і обрання нового складу, а також затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради та визначення уповноваженої особи для їх підписання.
Як уточнюється в матеріалах, голосування за бюлетенями проводиться в період з 30 січня (з 11:00) по 9 лютого (до 18:00), а датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 4 лютого 2026 року.
«Центренерго» – одна з найбільших генеруючих компаній України, працює в сегменті виробництва і постачання електроенергії та тепла, оперує трьома ТЕС (Вуглегірська, Зміївська і Трипільська) і ремонтним підрозділом «Ременерго»; пакет 78,289% акцій перебуває в управлінні держави через Фонд держмайна і включений до переліку об’єктів великої приватизації.
