Ліва коаліція Sumar зареєструвала в Конгресі депутатів Іспанії ініціативу, спрямовану на легалізацію орендного ринку, яка передбачає заборону оплати оренди житла готівкою і переведення розрахунків в електронні, відстежувані канали, повідомляють іспанські ЗМІ.
Згідно з опублікованими деталями, платежі пропонується проводити через банківський переказ або інші електронні засоби, а фінансові організації, що обслуговують такі операції, повинні будуть автоматично передавати інформацію до податкової служби Іспанії (AEAT) для виявлення незадекларованих доходів і посилення захисту орендарів за рахунок підтвердження оплати банківськими виписками.
Окремим елементом пакету називається утримання 1% від суми оренди, яке орендодавець повинен буде щомісяця перераховувати в AEAT. У матеріалах підкреслюється, що цей збір розглядається також як інструмент формування більш точного індикатора динаміки орендних цін по регіонах.
Sumar оцінює масштаб податкових втрат від порушень і ухилення в сегменті орендних доходів у понад 12,5 млрд євро на рік і пропонує посилити ресурси податкової служби, включаючи створення спеціалізованих підрозділів з виявлення порушень на ринку нерухомості.
Для банків реалізація такого підходу означає зростання частки платежів, що проходять через рахунки, і одночасно розширення ролі комплаєнсу та обміну даними з податковими органами. Для ринку житла це може означати прискорення «відбілювання» оренди та підвищення прозорості цін, однак параметри і терміни будуть залежати від проходження ініціативи в парламенті.
В Іспанії паралельно обговорюються заходи щодо посилення правил у сегменті сезонної оренди та запобігання зловживанням, уряд раніше анонсував підготовку відповідного пакету. Для порівняння, в Греції з 1 січня 2026 року вводиться правило, за яким оренда повинна оплачуватися через зареєстровані банківські рахунки, готівкові платежі перестають визнаватися допустимими.
Майже 22 тисячі перевірок носіїв реклами провела Держпродспоживслужба у 2025 році. Це на 14% більше, ніж у 2024 році. Понад половина перевірок стосувалась зовнішньої реклами. Загалом 4 085 порушень у рекламі виявили торік — за рік порушень побільшало у 1,5 раза. Найбільше зауважень зібрали бізнеси на Харківщині, Київщині та Чернігівщині. А загальна сума штрафів склала 10,68 млн грн. Понад чверть порушень стосується використання недержавної мови у рекламі.
21 938 реклам перевірили торік в Україні — на 14% більше, ніж у 2024-му. Після різкого спаду у перший рік повномасштабної, кількість перевірок носіїв реклами зростає рік до року, хоча й досі не сягнула рівня 2021 року. Хоча перевірок й менше, порушень знаходять на третину більше, аніж до початку повномасштабної.
Понад половина перевірок торік стосувалась зовнішньої реклами — 11 037. Водночас Держпродспоживслужба стала активніше перевіряти й промо у соцмережах та на сайтах: 2 695 досліджень.
В середньому, порушення виявляли у кожному п’ятому випадку — 4 085. Втім варто зауважити, що на одному перевіреному рекламоносії може бути кілька порушень. Загалом за рік зауважень побільшало аж у півтора раза.
За які порушення у рекламі штрафують бізнес?
Близько чверті всіх порушень стосується реклами з використанням недержавної мови — 1 075 випадків. У понад половини випадків порушниками стали бізнеси з Харківщини: 672 штрафи. Також серед найчастіших порушень — реклама алкоголю (320 випадків), лікарських засобів (276) та сигарет (195).
Лідером за кількістю порушень стали бізнеси на Харківщині: у 1248 досліджених рекламах знайшли 1014 порушень. Це найбільший показник по країни. До порівняння, у Києві, де було проведено найбільше перевірок (3 256), виявили лише 514 порушень — це друге місце. Замикають трійцю порушників правил реклами бізнеси з Чернігівщини: на 2 646 перевірок зробили 304 зауваження.
Загалом зауважень виписали майже на 10,68 млн — це 4 227 штрафів. В середньому, через недотримання правил рекламування бізнес сплачує 2 526 грн. Найдорожче порушення рекламних правил обходилися у Запорізькій області, де середній штраф сягав 4 500 грн, а найменші середні суми зафіксували на Сумщині — 1 050 грн.
Бізнес добровільно сплатив 61% штрафів на суму 6,65 млн. Ще 17% з порушників стягнули примусово. Й лише 3% підприємців змогли оскаржити в судах рішення Держпродспоживслужби на суму у 455 тис. грн.
Історія територіального розширення США включає ряд великих угод, в рамках яких Вашингтон купував землі у європейських держав і сусідніх країн. Інфографіка Experts Club нагадує про ключові придбання та їхню ціну на момент угоди, а також про приблизні оцінки в перерахунку на долари 2026 року.
До найбільших угод відноситься Луїзіанська покупка (1803) – США придбали у Франції великі території в центральній частині Північної Америки за $15 млн (оцінка в цінах 2026 року – близько $430 млн). Наступним масштабним розширенням стала Мексиканська цесія (1848) – перехід територій за підсумками американо-мексиканської війни, оформлений угодою, з виплатою $15 млн (оцінка в цінах 2026 року – близько $615 млн).
Окремим блоком йшли угоди на півдні та південному заході. Флорида (1819) була передана Іспанією, а фінансова частина угоди оцінювалася в $5 млн (у цінах 2026 року – близько $127 млн). Купівля Гадсдена (1854) у Мексики, яка уточнила кордон на південному заході, обійшлася США в $10 млн (у цінах 2026 року – близько $386 млн).
Найбільш відома угода з Російською імперією – купівля Аляски (1867) за $7,2 млн (у цінах 2026 року – близько $158 млн). Пізніше США розширилися в Карибському басейні, купивши Віргінські острови (1917) у Данії за $25 млн (у цінах 2026 року – близько $698 млн).
Experts Club зазначає, що порівняння «цін у 2026 році» є орієнтовним і залежить від методики перерахунку (інфляційні індекси, порівнянність купівельної спроможності). Однак навіть у такому наближенні видно, що історичні суми угод за сучасними мірками виглядають відносно невеликими на тлі стратегічної цінності придбаних територій, їх природних ресурсів, логістичного положення та впливу на безпеку.
ДП «Ліси України» з початку 2026 року заготовило на 244 тис. куб. м більше лісопродукції, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила прес-служба держпідприємства в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, темпи заготівлі зросли на 44%. Роботи виконуються з випередженням графіка, незважаючи на несприятливі погодні умови – снігопади та сильні морози.
Водночас у ДП «Ліси України» констатували, що бізнес обирає законтрактовану продукцію з певним відставанням. Основними причинами є відсутність електроенергії та проблеми з логістикою, зокрема через удари ворога по залізниці в деяких північних регіонах.
«Перебуваємо в постійному контакті з клієнтами. В основному бізнес не відмовляється від продукції, а пропонує переглянути графіки відвантаження», – зазначило держпідприємство.
Зараз на складах зросли залишки деяких видів лісоматеріалів, однак для зимового періоду це не є критичним. Підприємство прийняло рішення не знижувати темпи заготівлі, чітко дотримуючись взятих на 2026 рік зобов’язань. У «Лісах України» додали, що подальший розвиток ситуації буде залежати від покупців лісопродукції.
Джерело: https://t.me/forestsofukraine/6592
Акції агрохолдингу KSG Agro за підсумками 2025 року зросли на 60,7%, що дозволило компанії увійти до трійки лідерів за динамікою зростання ринкової капіталізації серед українських агрокомпаній. Про це повідомила пресслужба холдингу з посиланням на дані інвестиційної компанії Eavex Capital.
Згідно з повідомленням, показники зростання акцій KSG Agro у 2025 році суттєво перевищили середню ринкову динаміку. До ТОП-3 лідерів за цим показником також увійшли агрохолдинги “Кернел” та ІМК.
Зростання капіталізації відбулося на тлі покращення операційних показників компанії. Зокрема, за перше півріччя 2025 року виручка холдингу збільшилася на 20,2%. У сегменті свинарства за підсумками січня-вересня 2025 року виручка від реалізації живих свиней зросла на 48,3%, а операційний прибуток за цей період збільшився на понад 37%.
“Ріст виручки й операційних показників у 2025 році демонструє, що наша стратегія вертикальної інтеграції та програма оновлення свинопоголів’я працюють ефективно навіть у надзвичайних воєнних умовах”, — наголосив голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в межах якої перейде від розвитку великої локації до низки дрібніших і розташованих у різних регіонах країни свинарських підприємств.
KSG Agro у січні-вересні 2025 року отримав $5,96 млн операційного прибутку і $6,92 млн валового прибутку, що на 68% і 31% більше проти аналогічного періоду 2024 року.
Національне рейтингове агентство «Рюрік» підтвердило ПрАТ «СК »Місто« (Вінниця) довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні “uaАА” інвестиційної категорії з прогнозом »у розвитку« та рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні »uains АА” інвестиційної категорії.
Як повідомляється на сайті РА, для рейтингування агентство використовувало надану страховиком інформацію та фінансову звітність компанії з третього кварталу 2020-го по 9 міс. 2025 року включно, а також публічну інформацію та власні бази даних.
До позитивних факторів РА, зокрема, віднесло достатній рівень фінансової автономії компанії, коефіцієнт якої відповідав 82%. Агентство зазначило, що страхові резерви зі значним перевищенням покривалися власним капіталом компанії, показник швидкої ліквідності (Quick Ratio) станом на 1 жовтня 2025 року становив 586% при рекомендованому мінімумі 60%.
Також РА відзначило невисоку питому вагу резервів збитків, частка яких у сукупних резервах становила 20%. Діяльність компанії характеризується низьким рівнем валютного ризику. Грошові кошти та їхні еквіваленти, що обліковуються на рахунках страховика, представлені виключно в національній валюті, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, СК «Місто» зареєстрована 2008 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Власником 74,9508% акцій у СК «Місто» є територіальна громада Вінниці, 24,59% належать міському комунальному підприємству «Вінницький фонд муніципальних інвестицій».
