Невеликий сніг очікується в більшості західних, південних і східних областях України в понеділок, 9 лютого, на решті території без опадів, прогнозує Укргідрометцентр.
На дорогах ожеледиця. Вітер переважно північний, 5-10 м/с.
Також у понеділок очікується зниження температури: вночі 13-18°, вдень 7-12° морозу; на Прикарпатті, півдні та південному сході країни вночі 9-14° морозу, вдень 3-8° морозу. На Закарпатті вночі близько 0°, вдень 1-6° тепла.
У Києві 9 лютого без опадів. На дорогах ожеледиця. Вітер переважно північний, 5-10 м/с. Зниження температури: вночі 14-16°, вдень 8-10° морозу.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві за весь час метеорологічних спостережень найвищу температуру 9 лютого було зафіксовано на позначці 8,3° тепла 1990 року, найнижчу – на позначці 32,2° морозу 1929 року.
У вівторок, 10 лютого, в Україні переважно без опадів, лише на Закарпатті та в Карпатах невеликий мокрий сніг і дощ, місцями ожеледь. На дорогах місцями ожеледиця.
Вітер переважно південний, 5-10 м/с.
Температура вночі 15-20°, у північних областях подекуди 22-24° морозу, вдень 7-12° морозу; на заході, півдні та південному сході країни вночі 12-17° морозу, вдень 1-6° морозу; на Закарпатті вночі близько 0°, вдень 1-6° тепла.
У Києві 10 лютого без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер переважно південний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень 8-10° морозу.
Експорт пшеничного борошна з України у сезоні 2025/2026 може становити 65 тис. тонн, що на 2,6% нижче за показник попереднього маркетингового року (67 тис. тонн), повідомило інформаційно-аналітичне агентство ”АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) відвантаження на зовнішні ринки склали 37,5 тис. тонн, що на 7% менше проти липня-січня минулого сезону. Зокрема, у січні 2026 року експорт скоротився на 23% — до 4,3 тис. тонн.
Основними споживачами українського борошна залишаються Молдова з часткою 30%, Палестина — 20% та Чехія — 16%. При цьому обсяги закупівель ключовими імпортерами скоротилися: Молдова імпортувала 11,4 тис. тонн (-8%), Палестина – 7,3 тис. тонн (-10%), а Чехія – 5,9 тис. тонн (-32%). Водночас аналітики зафіксували зростання попиту з боку Ізраїлю та Іспанії, які за вказаний період придбали 3 тис. тонн та 2,7 тис. тонн відповідно.
Зниження експортних оцінок аналітики пов’язують зі скороченням внутрішнього виробництва. За липень-січень 2025/26 МР в Україні вироблено 510,5 тис. тонн борошна, що на 10% менше за показник попереднього сезону, констатували в ”АПК-Інформ”.
Як повідомляє Сербський Економіст, гірська річка Дріна на сході Боснії і Герцеговини знову виявилася заблокованою великим скупченням плаваючих відходів біля загороджень гідроелектростанції в районі міста Вишеград, повідомляють ЗМІ з посиланням на місцевих активістів і комунальні служби.
У зимовий період сміття, яке змивають розлиті річки та притоки, накопичується біля захисної лінії гідрооб’єкта, утворюючи «острови» з пластикових пляшок та іншого побутового і будівельного сміття. Техніка працює для розчищення русла, проте активісти відзначають, що проблема повторюється щороку.
Euronews уточнює, що частина відходів може надходити з нелегальних звалищ не тільки в Боснії і Герцеговині, але і в сусідніх Сербії та Чорногорії, що надає проблемі транскордонний характер і вимагає координації між країнами басейну Дрини.
За оцінками, що наводяться в публікаціях, обсяг сміття, що надходить в район загороджень в пікові періоди, може вимірюватися тисячами кубометрів, при цьому активісти заявляють, що серед відходів трапляються і медичні матеріали.
Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20-64 років у країнах Європи на середину 2025 року складав 57%, включаючи самозайнятість та неформальну роботу, що на 22 відсоткових пункти (в.п.) нижче за порівнянний показник для громадян країни перебування, йдеться у опитуванні УВКБ ООН щодо інтеграції українських біженців на ринок праці.
“Результати значно різняться: країни, що межують з Україною, як правило, фіксують найвищі рівні зайнятості, тоді як країни Західної Європи та Північної Європи демонструють значно нижчі рівні, навіть з урахуванням відмінностей у профілях біженців”, – зазначається у документі, який складений на основі даних 6817 респондентів.
Згідно із публікацією, 3% тих, кому 20-64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.
Зазначається, що володіння місцевою мовою є одним із найсильніших предикторів зайнятості, а довший термін перебування в країні перебування також пов’язаний з покращеним виходом на ринок праці.
Згідно з даними, лідирують за рівнем працевлаштування Естонія та Угорщина – відповідно 72% та 71%, за якими слідують Велика Британія (69%), Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%), Нідерланди (64%).
Близький до середнього показник демонструють Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).
Суттєво нижчі показники працевлаштування українських біженців, згідно опитування, у Швеції (43%), Фінляндії (40%), Данії та Німеччині (по 39%), Норвегії (37%) та Швейцарії (29%).
“Однак проблема неповної зайнятості залишається поширеною. Майже 60% працюючих біженців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації, і вони майже вдвічі частіше, ніж громадяни країни, займають низькокваліфіковані роботи”, – констатується у документі УВКБ ООН.
Згідно з ним, серед біженців з вищою освітою понад третина працює на низькокваліфікованих професіях порівняно з 7% громадян країни перебування. На думку дослідників, ця невідповідність між навичками, ймовірно, є основною причиною 40% медіанної різниці в заробітній платні між біженцями та приймаючими країнами.
Зазначається також, що на відміну від рівня зайнятості, неповна зайнятість суттєво не покращується з часом, якщо врахувати мову, галузеву безперервність, освіту та перешкоди на ринку праці, що свідчить про наявність структурних бар’єрів, які потребують цілеспрямованого втручання.
На думку УВКБ ООН, зменшення розривів у зайнятості та продуктивності праці призведе до суттєвих макроекономічних вигод: за досягнення середніх показників по країні це може збільшити річне зростання ВВП до 0,7 процентного пункту в деяких країнах, особливо там, де чисельність біженців велика, а розрив у продуктивності значний.
Серед інших спостережень дослідження – дорослі віком 50–64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчу ймовірність працевлаштування порівняно з тими, хто молодше. Чоловіки на 7 в.п. частіше працевлаштовуються, ніж жінки. Наявність професійно-технічного диплома збільшує ймовірність працевлаштування приблизно на 5 в.п. порівняно з тими, хто має лише середню освіту. Але більш вищі ступені забезпечують лише обмежені додаткові переваги — близько 10 в.п. загалом — з незначною різницею між ступенями бакалавра та магістра.
Проживання з маленькими дітьми віком до 6 років знижує ймовірність працевлаштування на 11 в.п., що узгоджується з іншими дослідженнями, які визначають обмеження у догляді за дітьми як важливу перешкоду.
В той же час проживання на самоті збільшує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.
Несподівано, проживання з людьми похилого віку (65+) пов’язане зі збільшенням ймовірності працевлаштування на 6 в.п., що свідчить про те, що більшість людей похилого віку можуть не потребувати інтенсивного догляду з боку членів домогосподарства, а радше надавати підтримку з виконанням домашніх обов’язків.
Щодо мови, то респонденти, які повідомляють про хоча б певне знання місцевої мови, мають на 13 в.п. більше шансів бути працевлаштованими, ніж ті, хто не знає її взагалі або має лише мінімальні знання. Примітно, що більш високий рівень володіння мовою, здається, не дає додаткових переваг, а це означає, що типи вакансій, доступні для українських біженців (переважно низькокваліфікованих), можуть не вимагати високого рівня мовних знань
Зрештою, зазначається у досліджені, існує чіткий зв’язок між ймовірністю працевлаштування та часом, що минув з моменту прибуття. Хоча суттєвої різниці між прибуттям протягом останніх шести місяців та протягом одного року не спостерігається, ймовірність працевлаштування зростає на 10 в.п. відносно базового рівня для тих, хто прибув 1–2 роки тому, на 14 в.п. протягом 2–3 років тому та на 20 в.п. для тих, хто прибув понад три роки тому.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець 2025 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.
АТ “Укрпошта” випустила нову поштову марку до 30-річчя української антарктичної станції “Академік Вернадський”, яку рівно 30 років тому 6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні під назвою “Фарадей”, а згодом її було перейменовано.
“Ми сьогодні запускаємо першу корпоративну марку після ребрендингу, тож беремо новий штампінг до станції, щоб було все сучасно. Дякую всім, хто працював над цим випуском. Я хочу побажати експедиції всього найкращого”, – наголосив під час спецпогашення генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Зазначається, що вперше в історії станції 31-у українську антарктичну експедицію, що триватиме 2026-2027 роках, очолить метеорологиня Анжеліка Ганчук, яка у 2022-2023 роках була учасницею 27-ї української експедиції та займалась на станції метеорологічними, океанографічними та іншими дослідженнями.
“Моєю задачею цього року буде, як і в інших бейскомандерів, щоб наша станція функціонувала та всі завдання були виконані”, – наголосила керівниця майбутньої 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.
Напередодні директор НАНЦ Євген Дикий зазначав, що з 2018 року в українській антарктичній програмі відбувся справжній гендерний прорив.
Від негласної майже 20-літньої заборони на участь жінок в експедиціях до першої бейскомандерки. Загалом же з 2018-го й дотепер в річних експедиціях працювали 13 полярниць, а в сезонних – 11.
В “Укрпошті” додали, що тираж марки складає 630 тис. примірників, номінальна вартість на поштовій марці зазначена літерою “U” , що еквівалетно 24 грн. Форма марки незвична – кругла, а на полях аркушу розміщено фото станції і українського судна “Ноосфера”.
НАЕК “Енергоатом” планує протягом 2026 року завершити будівництво всіх передбачених захисних споруд другого рівня (бетонні конструкції від ударів дронів та уламків ракет) для важливих елементів діючих АЕС України, повідомив тво голови правління компанії Павло Ковтонюк.
“Перше – це пасивний захист критичних елементів атомних станцій. Він складається з декількох рівнів, і перший рівень (габіони та біг-беги – ЕР) уже готовий. Другий рівень підходить до фінішу. Ці роботи виконуються згідно прийнятих графіків і планів”, – сказав Ковтонюк у розмові з журналістами під час поїздки на одну з атомних станцій, уточнивши, що по всіх АЕС будівництво споруд 2 рівня планується завершити протягом поточного року.
Він зазначив, що другий аспект – це активний захист, який забезпечує ЗСУ, і “Енергоатом” виділяє кошти на придбання необхідних систем для такого захисту неба біля АЕС. Ковтонюк не став уточнювати обсяги фінансування робіт із захисту та виділених військовим коштів, зазначивши, що “плани і проєкти, погоджені з Генштабом, фінансуються без обмежень”.
Відносно третього рівня захисту (в тому числі підземні конструкції, розраховані на пряме влучання ракет), глава “Енергоатома” зазначив, що такі проєкти можна розглядати індивідуально.
“Третій рівень – це дуже великі роботи, вони можуть розглядатися локальними проєктами. Є приклад на одній з АЕС, де третім рівнем захищені певні елементи. Щодо масштабування, то будемо розглядати таку можливість”, – прокоментував Ковтонюк.
