В Україні 26 січня на сході, вночі та на північному сході і в більшості західних областей очікується погода без опадів; на решті території невеликий сніг, на півдні, заході, Вінницькій області (вдень і Житомирській, Київській та Кіровоградській областях) з дощем, повідомляє Укргідрометцентр.
У південно-західній частині, в Черкаській та Кіровоградській областях вночі та вранці туман, протягом доби (вдень та в Житомирській, Київській та Херсонській областях) ожеледь.
На дорогах країни місцями ожеледиця.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с, вдень на Правобережжі місцями пориви 15-20 м/с.
Температура на сході, північному сході країни вночі 12-17° морозу, вдень 7-12° морозу; у південних, західних, Вінницькій областях вночі від 4° морозу до 1° тепла, вдень від 2° морозу до 3° тепла (у Закарпатті, Одеській області та в Криму вночі 0-5° тепла, вдень 4-9° тепла); на решті території вночі 5-10° морозу, вдень від 4° морозу до 1° тепла.
У Києві 26 січня невеликий сніг, вдень з дощем; вдень ожеледь. На дорогах місцями ожеледиця.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі 7-9° морозу, вдень близько 0°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 26 січня найвища температура вдень була 7,4° в 2025 р., найнижча вночі -22,4° в 1891 р.
26 січня в південно-західній частині, в Черкаській та Кіровоградській областях вночі та вранці туман, видимість 200-500 м, протягом доби (вдень і в Житомирській, Київській та Херсонській областях) ожеледь (I рівень небезпеки, жовтий).
Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств і руху транспорту.
У вівторок, 27 січня, в Україні сніг, на Правобережжі з дощем (на сході країни без опадів).
У північних, центральних і південних областях місцями ожеледь; на дорогах країни місцями ожеледиця.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с, вночі на південному сході місцями пориви 15-20 м/с.
Температура на Лівобережжі вночі 5-10° морозу (на сході до 14° морозу), вдень 2-7° морозу; у Закарпатті, Одеській області та в Криму вночі від 2° морозу до 3° тепла, вдень 2-7° тепла; на решті території вночі та вдень від 4° морозу до 1° тепла.
У Києві 27 січня сніг, вдень з дощем, ожеледь. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 2-4° морозу, вдень близько 0°.
НЕК «Укренерго» у понеділок обмежуватиме електропостачання у всіх регіонах України.
«Завтра, 26 січня, у всіх регіонах України будуть застосовуватися графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності (для промислових споживачів)», – йдеться в повідомленні «Укренерго» в Telegram.
Причина введення обмежувальних заходів – наслідки російських ракетно-дронних атак на енергооб’єкти, зазначає НЕК.
Прес-служба НЕК «Укренерго» повідомляє, що ситуація в енергосистемі може змінитися.
Група “Нафтогаз” цього тижня збільшила імпорт електроенергії з Європи на підставі рішення уряду та з метою стабілізації ситуації в енергосистемі, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Обсяги закупівлі імпортної електроенергії вже покривають понад 50% потреб усіх підприємств Групи, як це передбачено постановою уряду», – зазначив він у повідомленні у Facebook у суботу.
Корецький пояснив, що відповідний обсяг електроенергії виділено для потреб побутових споживачів.
«Координуємо свої дії з урядом, щоб якомога швидше стабілізувати ситуацію в енергосистемі після російських обстрілів», – підкреслив голова правління «Нафтогазу».
Як повідомлялося, в умовах погіршення ситуації в енергосистемі України через масовані російські обстріли енергоінфраструктури уряд доручив державним компаніям збільшити імпорт електроенергії.
Перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час «Години запитань до уряду» у Верховній Раді 16 січня зазначив, що за дорученням уряду НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізниця» і частина промислового комплексу забезпечуватимуть імпортом не менше 50% своїх потреб в е/е.
«Це дасть можливість вивільнити 1,5 МВт для потреб людей. Сподіваюся, це відбудеться найближчими днями», – підкреслив тоді Шмигаль.
Документ про гарантії безпеки від США готовий на 100%, Україна очікує від партнерів готовності щодо дати і місця підписання, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Для нас гарантія безпеки, перш за все – це двостороння гарантія безпеки Сполучених Штатів Америки. Документ готовий на сто відсотків, ми очікуємо від партнерів готовності надати місце, де ми його підпишемо, а потім документ буде направлений на ратифікацію до Конгресу Сполучених Штатів Америки та до українського парламенту”, – сказав Зеленський під час прес-конференції у Вільнюсі в неділю.
23 грудня Зеленський повідомив, що домовленість про гарантію безпеки від США готова до підписання, а дата і місце підписання залежать від президента США Дональда Трампа.
«Це up to him (залежить від нього – ІФ-У). Ми готові підписувати такі важливі для нас, ще раз підкреслюю, впевнені, що це історичні документи», – зазначив Зеленський під час спілкування з журналістами.
Розвиток індустріальних парків в Україні в 2026 році включатиме кілька ключових напрямків, які почали формуватися в останні три роки, зокрема, стабільне зростання кількості як зареєстрованих, так і працюючих індустріальних парків (на рік зареєстрованих до 30, працюючих 15-20), вважає СЕО групи компаній «Індустріальні парки України» Валерій Кирилко.
Як зазначається в наданому Кирилко підсумковому матеріалі щодо розвитку індустріальних парків, вони будуть розвиватися в напрямку більшої спеціалізації, інноваційності та екологічності.
«Державна підтримка, залучення іноземних інвесторів і розвиток інфраструктури дозволять створити потужні промислові кластери, які стануть локомотивами економічного відновлення і зростання країни», – йдеться в повідомленні.
У матеріалі нагадується, що на кінець 2025 року в реєстрі індустріальних (промислових) парків України було зареєстровано 118 індустріальних парків (у січні 2026 року виключено сім парків, тому зараз їх 111).
При цьому за період воєнного часу з 2022 року по 2025 рік зареєстровано 80 ІП – майже 70% від загальної кількості. Минулого року зареєстровано 27 парків, виключено з реєстру вісім.
Як повідомлялося, на кінець 2025 року в ІП було побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з них 22 заводи побудовані, ще 15 – у процесі будівництва. Це підприємства у сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування.
За даними, наданими Кирилко, за областями лідером за кількістю реєстрацій стала Київська область – чотири ІП, по три мають Житомирська, Одеська, Хмельницька, по два – Вінницька, Закарпатська та Львівська. Ще 8 областей зареєстрували по одному індустріальному парку.
«Окремо відзначаємо появу першого індустріального парку, зареєстрованого в Кіровоградській області», – наголошується в матеріалі.
Загалом лідером за кількістю зареєстрованих ІП є Львівська область, в якій на сьогоднішній день зареєстровано 20 парків, на другому місці Київська область – 15, і на третьому Закарпатська – 12.
«Найбільший приріст під час війни продемонструвала також Львівська область – 12 парків, Закарпатська область – 11, Київська – вісім парків. У трьох областях немає жодного індустріального парку – Харківська, Херсонська, Запорізька», – йдеться в повідомленні.
З ініціаторів у 2025 році реєстрували більше приватні ініціатори (19), ніж комунальні (8).
“Серед комунальних парків слід відзначити появу нового типу синергії при створенні парку, так звані комбіновані індустріальні парки. Це комунальні ІП, які створюються комунальним ініціатором під конкретного інвестора, який потім заходить як керуюча компанія і починає розвивати його як залучений девелопер або виробничий «якірний» оператор. З восьми комунальних парків як мінімум три були створені за таким принципом”, – наголошується в матеріалі.
Найбільша кількість спеціалізованих індустріальних парків пов’язана з промисловим агросектором і виробництвом харчової промисловості, на другому місці виробництво будівельних матеріалів, і окремо серед них виробництво металоконструкцій.
«Далі йдуть складські нерухомості, хоча це не є ознакою ІП, але багато парків останнім часом реєструються як бази перевалки і зберігання з додатковим промисловим блоком. І далі вже йдуть змішані парки, які не мають будь-якої спеціалізації», – наголошується в повідомленні.
З’явився також окремий вид учасників, який відповідає вимогам часу – енергетичні компанії-оператори сонячних електростанцій, газопоршневі електростанції, заводи, що переробляють відходи в електрику і біогаз, оператори накопичення енергії та інші комбінації таких учасників.
«У зв’язку з цим починають виникати питання і проблеми, коли планується розміщення таких операторів електроенергії на промисловій землі. Але поступово практичні кейси адаптують умови для реалізації таких проектів у складі індустріальних парків», – зазначають експерти.
У матеріалі нагадується, що загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, і ще понад 4 млрд грн профінансував приватний бізнес – 98% цих інвестицій українського походження.
“На жаль, на сьогодні можливості залучення міжнародних грантів або програм технічної допомоги для розвитку інфраструктури ІП обмежені. Основна причина в тому, що міжнародні організації та донори зосереджені на підтримці конкретних підприємств або резидентів, які вже працюють або планують працювати на території парків, а не на фінансуванні інфраструктурних проєктів, таких як підведення комунікацій, будівництво доріг або залізничних гілок”, – йдеться в матеріалі.
Крім того, інвестиції в інфраструктуру є ризикованими для МФО, оскільки вони не мають гарантій повернення коштів.
«Єдиний відомий випадок – це індустріальний парк »Рясне-2«/»М-10 Lviv Industrial Park” у Львові, який управляється Dragon Capital. Вони отримали кредит від ЄБРР на суму понад $24,5 млн, застрахований від військових ризиків компанією MIGA. Однак ці кошти спрямовувалися не тільки на інфраструктуру, а й на будівництво об’єктів для резидентів”, – йдеться в матеріалі.
Експерти також відзначають, що на сьогодні чітко вимальовуються три основні типи ініціаторів індустріальних парків: промисловий (приватний ініціатор створює індустріальний парк під свої виробничі проекти); комунальний (громада у вигляді місцевої ради, муніципалітет); девелопер (приватний власник або орендар земельної ділянки або промислової зони).
При цьому вони відзначають різке зростання приватних парків по відношенню до комунальних – якщо до 2022 року комунальних було близько 80% від загальної кількості, то за останні три роки частка зареєстрованих комунальних парків склала 35%, а приватних відповідно 65%.
Експерти серед тенденцій розвитку ІП в поточному році також називають все більший перехід від кількості до якості, збільшення державної підтримки та стимулів; активне залучення іноземних інвесторів; екологічність.
Крім того, вони вважають, що ІП все більше орієнтуються на створення технологічних кластерів, промислові кластери, де резиденти доповнюють один одного, стануть більш поширеними.
Очікується також збільшення кількості мережевих керуючих компаній, що спеціалізуються на розвитку ІП, а іноземні керуючі компанії, особливо з Європи та Азії, почнуть активніше виходити на український ринок.
Важливим кроком також стане створення Всеукраїнської асоціації індустріальних парків, а девелоперські компанії будуть все більше цікавитися індустріальними парками.
Експорт м’яса птиці з України в 2025 році зменшився на 1,8% і становив 458,1 тис. тонн, а виторг за рік склав $1149,1 млн, що більше на 13,7%, ніж за 2024 рік, повідомила Асоціація птахівників України (АПУ) із посиланням на дані Державної митної служби.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в загальному обсязі експорту 18,4 тис. тонн припали на експортні відвантаження готових продуктів із м’яса птиці на загальну суму $58 млн.
“Ріст загального виторгу при зменшені фізичних обсягів експорту, свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках протягом минулого року”, – пояснили в АПУ.
Головними покупцями українського м’яса птиці в 2025 році були Нідерланди (17,4%), Саудівська Аравія (9,9%), Словаччина (7,6%) і Великобританія (11,9%). Частка експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту досягла 30,6% (139,7 тис. тонн). Таким чином, країни Європейського Союзу, Близького Сходу та Великобританія й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва, наголосили в АПУ.
Зростання експортної виручки, попри незначне скорочення фізичних обсягів експорту, в асоціації пояснили підвищенням середніх експортних цін й збільшенням частки продукції з більшою доданою вартістю.
Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та підтримувати прибутковість виробництва на фоні постійного росту собівартості, констатували в Асоціації птахівників.
