Україна посіла 9-те місце серед країн, громадяни яких найчастіше приїжджали до Грузії 2025 року – 136 826 візитів (зростання на 15,4% до 2024 року), випливає з даних Національної адміністрації туризму Грузії.
Загалом Грузія за 2025 рік зафіксувала 6 856 809 міжнародних візитів (плюс 6,2% до 2024 року). Лідером стала Росія – 1 579 764 візити, або близько 23% загального показника (плюс 11,1%).
У топ-10 країн-джерел турпотоку (міжнародних візитів) також увійшли Туреччина, Вірменія, Ізраїль, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, Індія і Китай.
Громадяни України в грудні 2025 року посіли третє місце серед іноземців за купівлею житла в Туреччині, випливає з даних Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За опублікованими даними, в грудні іноземці придбали в Туреччині 2 541 об’єкт житла, що на 5,1% більше, ніж в грудні 2024 року. На першому місці за покупками в грудні були громадяни РФ (504 об’єкти), на другому – Ірану (232), на третьому – України (193).
В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Сукупно продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року зросли майже на 20%.
Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
Пішов з життя Борис Володимирович Лупкін – доктор технічних наук, професор кафедри технології виробництва літальних апаратів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, повідомив університет.
За інформацією ХАІ, Лупкін народився в 1939 році, закінчив ХАІ в 1963 році і почав кар’єру на Київському авіаційному заводі, де працював інженером. Пізніше він багато років працював в Українському науково-дослідному інституті авіаційної технології в Києві, а в 1983 році очолив інститут.
В університеті зазначили, що Лупкін брав участь у розробці теплозахисних плиток для орбітального корабля «Буран». У 1995-1999 роках він працював головним інспектором-консультантом Адміністрації президента України, а в 2002 році повернувся до ХАІ в якості професора. Державної премії України в галузі науки і техніки він був удостоєний в 1995 році.
Україна у 2027 році буде повністю інтегрована до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз у парламенті є великий законопроєкт – кількасот сторінок про фінальну інтеграцію енергоринку України з ЄС. Він підготовлений до другого читання, і, думаю, у лютому ми зможемо його ухвалити”, – сказав він на Українському сніданку у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму у четвер, організованого Фондом Віктора Пінчука.
За словами Качки, вказаний документ являє собою сотні сторінок технічних оцінок, над яким роками працювали фахівці.
“Саме завдяки цій роботі у 2027 році ми будемо повністю інтегровані до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу”, – наголосив віцепремʼєр-міністр.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада прийняла за основу з/п №12087-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики”. Як повідомило Міністерство енергетики, відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев’яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку е/е України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.
Документ передбачає, зокрема, інтеграцію короткострокових (спотових) ринків е/е України та ЄС (market coupling) та балансуючих ринків, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі е/е з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.
Також проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і запровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для долучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.
У відомстві зазначили, що ухвалення документу у цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.
В Україні 2025 року зареєстровано 168,778 народження і 485,296 смертей, тож на одного новонародженого припадало близько трьох померлих, випливає з аналізу OpenDataBot на основі даних Мін’юсту.
Порівняно з 2024 роком смертність у країні скоротилася на 2%, а народжуваність – на 4,5%. Водночас зниження народжуваності після різкого падіння 2022 року сповільнюється, однак порівняно з 2021 роком дітей народжується приблизно в 1,6 раза менше.
У розрізі регіонів зростання народжуваності зафіксовано у Львівській області (+1,5%, або на 230 дітей більше) і Волинській області (+0,6%, або +44 дитини), тоді як найпомітніше падіння, окрім територій активних бойових дій, спостерігалося в прифронтових регіонах – у Херсонській області (-16%) і Запорізькій (-11%), а також на 9% знизилася кількість народжень у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Чернівецькій областях.
Найбільше дітей традиційно народилося в Києві – 19,410 (11,5% від загальної кількості), далі йдуть Львівська область – 15,872 і Дніпропетровська – 12,754. За кількістю смертей лідирують Дніпропетровська область (52,559), Київ (36,296) і Харківська область (34,670).
