Делегація Європейського Союзу в Україні оголосила новий набір учасників на онлайн-курси EU Study Days 2026, при цьому з 2026 року програма відкривається також для дорослих. Кінцевий термін подання заявок – до 23:00 7 лютого 2026 року.
Навчання заплановано на період з 16 лютого по 31 березня 2026 року. До участі запрошуються учні 9-11 класів, студенти старших курсів бакалаврату та магістратури українських вишів денної форми навчання, аспіранти, а також представники мереж ЄС в Україні, включаючи євроклуби та інформаційні центри ЄС.
Програма включає 10 модулів про історію ЄС, інституції, цінності та політику Євросоюзу, а також про європейську інтеграцію України. Формат передбачає відеолекції дипломатів та експертів Делегації ЄС, європейських та українських фахівців, вебінари, дискусії та майстер-класи на платформах Zoom та Webex. За підсумками учасники отримують сертифікат із зазначенням тривалості навчання, кількості годин та переліку модулів.
Також повідомляється, що 45 найактивніших та найуспішніших учасників із числа школярів, студентів та дорослих зможуть взяти участь в офлайн-школі.
Для участі необхідно заповнити заявку і в разі успішного відбору пройти онлайн-тестування на платформі проекту.
АТ “Укрзалізниця” отримала від японського виробника Nippon Steel 2 тис. тонн високотехнологічних рейок Р-65, а до кінця січня очікується постачання ще 1 тис. тонн, йдеться у пресрелізі Міністерства розвитку громад та територій у четвер.
Згідно з релізом, реалізація цієї співпраці стала можлива в межах третьої фази програми екстреного відновлення через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).
“Це стало результатом системної взаємодії та успішних домовленостей із японськими партнерами з боку Міністерства на початку 2025 року. В Україні наразі немає власного виробництва рейок, тож залучення партнерської підтримки є необхідним та вирішальним для функціонування української залізниці”, – наголосило міністерство.
Зазначається, що наразі співпраця передбачає передачу 3 тис. тонн рейок на загальну суму близько $4 млн.
У відомстві уточнили, що для зварювання рейок безпосередньо на коліях та процесу термічного з’єднання стиків ,залізничники використовують мобільні комплекси, в результаті чого, створюється так звана “оксамитова колія” без стиків, що підвищує термін її експлуатації та забезпечує плавний рух поїздів.
“Ми щиро вдячні Уряду Японії за стратегічну підтримку, яка дозволяє нам не просто підтримувати мережу, а проводити капітальний ремонт за найвищими світовими стандартами, забезпечуючи надійне сполучення навіть у найскладніші часи”, -зауважили у релізі заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк.
Мінрозвитку нагадало, що підтримка від уряду Японії та JICA триває від самого початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, за цей період поставлено майже 25 тис. тонн рейок, що надало можливість оновити понад 193 км колій на стратегічних напрямках Львівської, Південно-Західної, Придніпровської, Південної та Одеської залізниць.
Крім того, залізничники також отримали 24 одиниці будівельної та вантажно-розвантажувальної техніки марок Komatsu, Toyota та Sonalika, з них 22 одиниці -колійна техніка, а загальна вартість техніки та матеріалів, поставлених в межах перших двох фаз програми, перевищила $42 млн, зауважили у відомстві.
“Поставлена техніка, а саме колісні екскаватори, навантажувачі та бульдозери, вже напрацювала понад 13 тисяч мотогодин на аварійно-відновлювальних роботах”, – підкреслили у відомстві.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у 2025 році підтримало на 10,43 млрд грн, що перевищує показник попереднього року (7,53 млрд грн) майже на 39%, повідомляється на сайті агентства.
Упродовж року ЕКА застрахувало 84 кредитні договори та підтримало 106 експортних угод для 75 українських експортерів, що перевищує відповідні показники 2024 року (87 кредитів, 98 угод і 69 експортерів).
Лідерами серед банків-партнерів у 2025 році стали: Кредитвест Банк, Ощадбанк та Укргазбанк.
Найбільші обсяги підтриманого експорту було зафіксовано у Львівській, Хмельницькій, Тернопільській та Волинській області, а також Києві. Серед країн-імпортерів: Польща, Австрія, Чехія, Литва та Німеччина.
У структурі підтриманого експорту у 2025 році найбільшу частку зайняла продукція деревообробної та харчової промисловості, а також аграрного сектору.
До п’ятірки ключових товарних позицій увійшли виробництво дерев’яної тари, виробництво олії та тваринних жирів, а також діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
Литва надсилає в Україну понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури, повідомила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінєнє.
“Українці стикаються з серйозною нестачею електроенергії та опалення через безперервні обстріли Росією енергетичної інфраструктури – навмисної, жорстокої стратегії, яка використовується щозими з початку війни, цього разу з особливою інтенсивністю та безрозсудністю. Литва надсилає понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури”, — написала вона у соціальній мережі Х.
Премʼєрка наголосила, що Литва твердо стоїть на боці України.
“У День Соборності України ми надсилаємо тепло з Литви – генератори електроенергії вартістю понад 2 мільйони євро. Литва підтримує Україну. Слава Україні!”, – написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соцмережі Х.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що мав розмову з литовським колегою та другом Кястутісом Будрісом, подякував за оголошену допомогу.
“Щиро вдячний за важливу новину про те, що Литва надає Україні вкрай необхідну додаткову енергетичну допомогу — велику кількість генераторів для зміцнення нашої стійкості.
“Це життєво важлива та своєчасна допомога”, – написав Сибіга.
Він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та останню динаміку мирних переговорів.
Міністри домовилися про подальші контакти на різних рівнях і скоординували позиції напередодні міжнародних заходів, що відбудуться наступного тижня.
Окрему увагу вони приділили наступним крокам у просуванні інтеграції України до ЄС.
“У цей символічний день — День Соборності України — я висловив Кястутісу вдячність за його особисті зусилля на підтримку України та привітав його з нагородженням орденом “За заслуги” від президента Володимира Зеленського”, – зазначив Сибіга.
Понад 37 млн перетину кордону зафіксувала Державна прикордонна служба України за 2025 рік. В’їздів і виїздів майже порівну: 18,4 мільйона разів проти 18,7 мільйона. За рік 290,3 тисячі українців виїхали за кордон і так і не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом 3,1 млн громадян офіційно поїхало з України за 4 роки повномасштабної. З них 72% у перший рік великої війни.
37 088 261 офіційний перетин кордону було зафіксовано в Україні у 2025 році. 18,4 мільйона разів люди заїжджали в Україну і 18,7 мільйона разів — виїжджали з неї.
86% перетинів здійснили саме громадяни. Загалом мандрували українці частіше: торік кордон перетинали близько 2,7 мільйона разів щомісяця. До порівняння, у попередніх роках цифра була меншою й трималася на рівні 2,5 мільйона.
Попри те, що рік до року кордон перетинають частіше, кількість умовних неповернень — себто різниця між громадянами, що виїхали, та тими, хто повернувся — поступово скорочується. За рік з України виїхали 16,1 мільйона українців, а повернулися — 15,8 мільйона. Різниця — 290 тисяч громадян, які не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році — тоді додому не повернулось майже 443 тисячі.
Загалом 3,1 мільйона громадян офіційно виїхало з підконтрольної території України та не повернулось за чотири роки повномасштабної війни. 72% з них зробили це в перший рік повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025-12
Угорщина стала лідером Євросоюзу за темпами подорожчання житла: у третьому кварталі 2025 року ціни на житлову нерухомість там зросли на 21,1% у річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
В цілому по ЄС ціни на житло, вимірювані індексом House Price Index, в липні-вересні 2025 року збільшилися на 5,5% до аналогічного кварталу 2024 року, а в єврозоні – на 5,1%. У порівнянні з другим кварталом 2025 року зростання склало 1,6% і в ЄС, і в єврозоні.
Eurostat відзначає, що з країн ЄС, по яких доступні дані, річне зниження цін було зафіксовано тільки у Фінляндії (-3,1%), тоді як у решти спостерігалося зростання. Крім Угорщини, найбільш помітне подорожчання показали Португалія (+17,7%) і Болгарія (+15,4%).
Джерело: http://relocation.com.ua/hungary-showed-the-highest-growth-in-housing-prices-in-the-eu/
