Ціни на нафту помітно знижуються в четвер, увага трейдерів після спаду ажіотажу навколо Гренландії знову переключилася на перспективи попиту й пропозиції.
Президент США Дональд Трамп, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в середу, заявив, що Штати хочуть негайно розпочати переговори щодо придбання Гренландії в Данії і не мають наміру використовувати військову силу для захоплення острова.
Пізніше Трамп написав у соцмережі Truth Social, що відмовився від плану введення в лютому мит щодо низки країн Європи, оскільки зміг узгодити з генсеком НАТО Марком Рютте базу для подальших переговорів на тему Гренландії.
“Нині ми бачимо зниження премії за ризик, пов’язаний з подіями навколо Гренландії та ситуацією в Ірані”, – зазначає аналітик Saxo Bank Оле Гансен.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 13:15 кч становить $64,42 за барель, що на $0,82 (1,26%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні на цей час на $0,76 (1,25%), до $59,86 за барель.
Увага ринку в четвер спрямована на щотижневу доповідь про запаси енергоносіїв у США, яку буде оприлюднено о 19:00 кч.
Оцінки Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч проти четверга, показали збільшення запасів нафти в Штатах минулого тижня на 3,04 млн барелів.
Трейдери також продовжують стежити за ситуацією в Казахстані, де цього тижня було призупинено видобуток нафти на родовищах Тенгіз і Королівське через проблеми з системами розподілу електроенергії.
Чисельність персоналу в сфері досліджень і розробок (R&D) в Україні за роки незалежності скоротилася в рази, а витрати на науку в частці ВВП опустилися до одного з мінімальних рівнів, повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів».
Згідно з наведеними в матеріалі даними, частка витрат на дослідження і розробки у ВВП України в останні роки становить близько 0,33%, тоді як у 2010 році оцінювалася в 0,75%. В абсолютному вираженні витрати на R&D у 2023 році вказані на рівні 21,35 млрд грн.
Автори матеріалу зазначають, що кадрова база науки деградує на тлі низького фінансування та статусу професії: чисельність працівників, зайнятих у R&D, знизилася з понад 400 тис. осіб у 1991 році до 63,8 тис. у 2024 році. У публікації також наводиться приклад рівня оплати праці – зарплата старшого наукового співробітника НАН України оцінюється в 13 034 грн.
Окремо в матеріалі згадується вплив війни: з посиланням на звіт UNESCO вказується, що в результаті російської агресії 12% вчених були змушені емігрувати або переміститися всередині країни, при цьому близько 30% почали працювати віддалено.
Як зазначається, паралельно посилюється проблема старіння кадрів: найбільш численна вікова група в науці – вчені старше 65 років, а частка дослідників у віці 55+ оцінюється приблизно в 40%.
Experts Club також описує ініціативи держави щодо підтримки кадрового потенціалу науки, в тому числі концепцію «Національна система дослідників України», і перераховує запропоновані заходи – виконання норми про фінансування науки на рівні 1,7% ВВП, підвищення оплати праці вчених і розширення конкурсного фінансування наукових колективів.
Автор матеріалу – Володимир Хаустов, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; джерело – інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів» та авторський матеріал Хаустова, розміщений на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна – https://interfax.com.ua/news/blog/1134413.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
В Узбекистані затверджено спеціальний правовий порядок, що регулює діяльність інвестиційних платформ у форматі «регуляторної пісочниці».
У межах цього правового режиму створюються умови для запуску та розвитку інвестиційних платформ, які дозволяють залучати кошти безпосередньо від інвесторів, насамперед для стартапів, а також суб’єктів малого і середнього бізнесу, для яких вихід на фондовий ринок є ускладненим або передчасним.
Положення закріплює допустимі формати інвестування через електронні платформи, зокрема інвестиції в частки, участь у партнерствах, венчурні та пайові проєкти, а також інші проєктні моделі. На відміну від класичного фондового ринку, такі інвестиції не передбачають випуску та обігу цінних паперів, лістингу й обов’язкової участі інвестиційних посередників.
Документом встановлено порядок реєстрації учасників спеціального правового режиму, умови їх включення до реєстру операторів інвестиційних платформ, а також підстави для виключення з числа учасників.
Учасниками спеціального правового режиму можуть бути виключно юридичні особи — резиденти Узбекистану, які здійснюють діяльність як оператори інвестиційних платформ.
Інвестиційна платформа має являти собою комплексний програмно-технічний та організаційний механізм, що забезпечує:
Запровадження та подальше розширення діяльності інвестиційних платформ дозволить сформувати правові засади для активізації інвестиційної діяльності, що надасть додатковий імпульс:
Ірландський лоукостер Ryanair запустив промо-розпродаж «Big Idiot seat sale» на тлі публічного конфлікту гендиректора авіакомпанії Майкла О’Лірі та підприємця Ілона Маска в соцмережі X. Акція має маркетинговий характер і поширюється на європейську маршрутну мережу перевізника, а не є «глобальним» розпродажем.
Приводом для перепалки стали заяви О’Лірі про те, що Ryanair не буде встановлювати супутниковий інтернет Starlink на літаки через додаткові витрати і «паливний опір» від антен. За словами глави Ryanair, сукупна вартість установки і експлуатаційні витрати можуть досягати $200-250 млн на рік. Маск у відповідь назвав О’Лірі «ідіотом» і запустив опитування про гіпотетичну купівлю Ryanair, на що О’Лірі публічно відреагував у тому ж стилі.
У межах кампанії Ryanair запропонувала 100 тис. квитків за ціною від 16,99 євро в один бік на рейси найближчими місяцями, заявивши, що використовує сплеск уваги навколо конфлікту для просування розпродажу.
О’Лірі також наголосив, що сценарій «поглинання» перевізника нерезидентом ЄС практично нереалізований: у Євросоюзі діють правила, за якими контроль над авіакомпаніями, зареєстрованими в ЄС, має залишатися в європейських власників (на практиці частку неєвропейського володіння обмежено), а в Ryanair діють окремі процедури з контролю й обмежень прав акціонерів, що не належать до ЄС.
Україна і Швейцарія 21 січня в Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму підписали Меморандум про взаєморозуміння, який дає старт новій масштабній програмі економічної стійкості «Конкурентоспроможність для відновлення України 2026-2030».
«Загальний обсяг програми 30 млн швейцарських франків. Це інструмент довгострокової підтримки проектів для малого та середнього бізнесу (МСП), який особливо важливий для підтримки МСП в нинішніх складних умовах», – зазначив у Facebook міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Сергій Соболєв.
За його словами, серед пріоритетних напрямків – агробізнес і харчова переробка, стале будівництво, деревообробка, машинобудування, IT.
Як уточнило Мінекономіки, меморандум визначає чотири стратегічні напрямки роботи, серед яких спрощення умов ведення бізнесу (поліпшення нормативно-правової бази, цифровізація державних послуг і зменшення регуляторного тиску на підприємців) і посилення інститутів (підтримка бізнес-об’єднань і регіональних агентств розвитку, які допомагатимуть МСП виходити на нові ринки).
У цьому переліку також модернізація підприємств (пряма технічна допомога бізнесу для впровадження «зелених» технологій, автоматизації та стандартів якості ЄС) і розвиток людського капіталу (спільна робота з Міжнародною організацією праці щодо залучення ветеранів, жінок та внутрішньо переміщених осіб до економічних процесів).
Програма охоплюватиме 10 областей України, де вже активно працюють Регіональні агентства розвитку (РАР), а також ті регіони, які охоплені іншими проектами, що фінансуються Швейцарією. Передбачається, що такий підхід забезпечить рівномірне відновлення громад і створення робочих місць безпосередньо в регіонах.
Програма повністю синхронізована з державними стратегіями та планом Ukraine Facility, додало Мінекономіки.
